№1(12)(2013)

Основною інтригою першого пленарного засідання Верховної Ради у новому році
стало звільнення Сергія Арбузова з посади голови Національного банку України
та призначення на це місце Ігоря Соркіна. Довкола теми вибудували свої позиції
як представники провладної більшості, так і опозиції. Остання намагалася використати момент, щоб у черговий раз привернути увагу, насамперед, до своїх проблем.

Коментуючи актуальну подію, лідер фракції «УДАР», народний депутат Віталій Кличко висловив переконання, що уряд відповідає за призначення голови Нацбанку. «Це – відповідальність уряду, – підкреслив парламентарій. – Ми ж вимагаємо звіту уряду за минулий час, за минулий рік про те покращення життя і стабільність, про яке говорили кожного разу. Хочемо заслухати новопризначений уряд, почути про їхні плани, що вони збираються змінити в країні, який напрям обрали. І тільки після цього можемо говорити про голосування. Це призначення, до якого ми не маємо ніякого відношення».
Торкнувся парламентарій і моментів великої політики. «Ми повинні вибудовувати добросусідські відносини з усіма сусідами, виходячи з національних інтересів України, – продовжив Віталій Кличко. – Впевнений, що такі ж нормальні дружні добросусідські відносини можна побудувати з нашим найбільшим сусідом – Росією. Стосовно Митного союзу, це – питання цінностей. Можна до хрипоти сперечатися про пріоритети, плюси чи мінуси, але коли ми говоримо про стандарти життя, ключові цінності людини, її права, то це те, що є в розвинутих європейських країнах. Ми до цього прагнемо і задекларували напрями євроінтеграції, європейського шляху розвитку. Я сподіваюся, що цей шлях не буде змінюватися, бо постійна зміна вектора руху ні до чого доброго не приведе».

Анатолій Кінах із фракції Партії регіонів підійшов до питання обрання голови Нацбанку, як завжди, виважено і навіть дещо по-філософськи: «Національний банк – це дуже важливий фінансовий інститут держави. В умовах України ми відчуваємо, наскільки негативно впливає на вітчизняну економіку відсутність доступу до кредитних ресурсів, виникають серйозні проблеми, які стосуються загалом інвестиційного клімату в нашій країні. Тому цю установу однозначно повинен очолювати фахівець, який знає фінансову систему, розуміється на питаннях монетарної, валютної, курсової, грошово-кредитної політики. І те, що на посаду голови НБУ пропонують призначити людину, яка вже працює в Національному банку, дає можливість бути впевненим у тому, що фахівні якості цієї людини відповідають вимогам. Решту – покаже час і конкретні результати роботи».
Петро Порошенко, коментуючи призначення, наголосив: «Національний банк є державною установою, яка має бути поза політикою, адже його незалежність є запорукою стабільності фінансової системи. Я робив і буду робити все, що в моїх силах, аби забезпечити цю незалежність. Одним з елементів незалежності є проходження через парламент кандидатури на посаду голови Нацбанку. Таким чином, питання не буде залежати від однієї політичної сили. Соркін – професійний, кадровий банкір, людина, яка тривалий час працювала у цій системі і яка має певний авторитет у банківських колах».

«Регіонал» Олександр Стоян зауважив, що було б все-таки доцільно почути у парламенті про перспективи політики Націо­нального банку, яку Соркін має намір втілювати. «Однак якщо кандидатура внесена, то наша політична сила голосуватиме за неї», – підсумував парламентарій. Його колега по фракції, голова парламентського регламентного комітету Володимир Макеєнко висловив переконання, що запропонований на посаду голови НБУ Ігор Соркін зможе забезпечити стабільність гривні: «Ігор Сорокін – професійний банкір. Не обов’язково, щоб прізвище глави НБУ було все­світньо відомим. Він добре відомий у банківських колах і зможе забезпечити стабільність національної валюти, а це – головне». Водночас народний депутат від «Батьківщини» Геннадій Москаль відзначив, що пропозиція Президента призначити головою НБУ Ігоря Соркіна свідчить про те, що йде «тотальне формування команди за земляцьким принципом». «Не важливо, професіонал ти чи ні, головне, щоб ти був із Донецька», – коментував свою позицію журналістам народний обранець. Проте, за його словами, принцип формування команди у такий спосіб – «це тупик» і шлях в нікуди.

Народний депутат від «Батьківщини» Олександр Турчинов зауважив, що Національний банк України знаходиться у віданні Президента, і зараз відбувається лише зміна керівника НБУ, а фінансова політика держави залишиться такою ж самою, як і була. «Знову продовжиться практика знищення золотовалютних резервів країни... Тому ми в жодному разі не будемо голосувати», – впевнено заявляв Турчинов.
Натомість перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов стверджував, що частина опозиційних депутатів все ж проголосує за призначення Ігоря Соркіна головою Нацбанку. «У залі дуже багато свідомих людей – в «Батьківщині», в «УДАРі», які готові підтримати кандидатуру Соркіна», – заявляв Чечетов. Принагідно він похвалився, що у нинішньому парламенті опозиція є ручною. «У нас ручна опозиція. Ця опозиція в порівнянні з тією, яка була при Юлії Тимошенко, – дитячий садок. Це діти, які навіть не в перший клас, а в садок ходять. Ми тільки за мотузочки смикаємо – коли їм в черевиках побігати по столу, коли босоніж побігати», – іронізував депутат і прозоро натякав, що має достовірну інформацію, що більше двох десятків депутатів з опозиційних фракцій готові незабаром приєднатися до провладної більшості.
«Знаєте, як весна починається і ластівки полетіли... А ластівки по одній не літають.
Ластівки завжди літають зграями. Ось почнеться весна, і ластівки зграями з їхнього гнізда полетять. Де вони причалять – незрозуміло, але звідти вони полетять», – розповідав народний обранець, активно жестикулюючи руками, зображаючи політ птахів. При цьому озвучити прізвища потенційних екс-опозиціонерів Чечетов відмовився.
Щоб не допустити голосування, опозиція заблокувала трибуну Ради. Було висунуто вимоги включити до порядку денного низку питань і законопроектів. Лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк оприлюднив мотивацію: «Вимагаємо від більшості і голови ВР включення до порядку денного питань, які важливі для України і українців. Перше – питання про курс України на європейську інтеграцію і відповідну постанову». Ще один представник фракції «Батьківщина» Андрій Кожем’якін уточнив, що вони мають намір блокувати роботу Верховної Ради до повного задоволення їхніх вимог. Опозиціонер нагадав, що його політична сила, як і раніше, вимагає ухвалення парламентом заяви про підтвердження євроінтеграційного курсу України, а також пояснень генерального прокурора Віктора Пшонки та керівника Державної пенітенціарної служби Олександра Лісіцкова з приводу ситуації, яка склалася з Юлією Тимошенко у лікарні, зокрема відповіді, коли будуть виконані умови екс-прем’єра. Опозиціонери заявили, що вони діють спільно з іншими опозиційними фракціями – «УДАРом» і «Свободою».
Ще одним приводом для супе­речок стала процедура голосування. Спочатку керівник «Свободи» Олег Тягнибок звернувся до голови парламенту з вимогою блокувати картки відсутніх депутатів. Його підтримав лідер «УДАРу» Віталій Кличко. «УДАР» не дозволить народним депутатам голосувати чужими картками», – заявив він.
«У Партії регіонів сьогодні не всі долетіли з відпусток і не всі присутні у залі. Вони розуміють, що в разі винесення запланованих ними і вигідних їм питань на голосування вони не отримують необхідну кількість голосів. Якщо провладні депутати повторюватимуть практику голосування картками інших депутатів, буде блокування трибуни. Ми не дозволимо голосувати депутатам за своїх колег», – наголосив Кличко.
Водночас голова Регламентного комітету, нардеп-«регіонал» Володимир Макеєнко висловив переконання, що опозиція заблокувала парламентську трибуну, бо знає, що у Партії регіонів знайдеться 270 голосів для підтримки кандидатури Ігоря Соркіна на посаду голови Національного банку України. «Явка депутатів склала 98-99 відсотків, – зі знан­ням справи заявив парламентарій. – Голоси є, і вони наближаються до 300. Думаю, 270 точно. Опозиція про це знає і тому розпочала блокування».
Депутати потихеньку розійшлися, залишивши лише одного – Юрія Вознюка, який взявся «охороняти» крісло спікера, всівшись у ньому. Переговори лідерів фракцій та керівництва парламенту щодо розблокування роботи тривали до вечора. Опозиція заявляла, що триматиме блокаду, доки не будуть прийняті їхні умови. Та незважаючи на парламентські баталії, голосування стосовно звільнення призначеного першим віце-прем’єром Сергія Арбузова з посади голови Нацбанку все ж відбулося. Проте за це рішення проголосувало лише 217 нардепів з необхідних 226. Від Партії регіонів – 179 голосів, КПУ – 30, позафракційних – 8, не голосували  – 94, «проти» – 42, утрималися – 40. Опозиція висунула вимогу, щоб Сергій Арбузов особисто прозвітував у сесійній залі за час свого перебування на посаді. При повторному розгляді питання голосів знову не вистачило. «За» проголосував 221 депутат. Без звільнення Арбузова розгляд питання про призначення Ігоря Соркіна на цю посаду став недоречним.
Після голосування депутати більшості пояснили причини провалу голосування. «Видно, опозиція вважає його дуже тямущим керівником і не хоче відпускати з посади голови НБУ. Я думаю, що це якраз комплімент з боку опозиції на адресу Сергія Арбузова. Тим не менше, є норма Конституції, яка не дозволяє суміщати дві посади», – сказав представник Партії регіонів Михайло Чечетов. У свою чергу, «регіонал» Володимир Макеєнко пояснив провальне голосування тим, що «депутати голосували персонально».
Все вирішилося надзвичайно мирно і буденно наступного дня. Верховна Рада звільнила Сергія Арбузова з посади голови Національного банку України. За ухвалення рішення проголосували 237 народних депутатів з 402, зареєстрованих у сесійній залі. Свої голоси віддали 197 народних депутатів із фракції Партії регіонів, 31 – від КПУ та 9 – позафракційних. При цьому «Батьківщина», «УДАР» та «Свобода» дотримали обіцянки і не голосували. Далі народні депутати 231 голосом підтримали ініціативу Президента України Віктора Януковича про призначення на посаду голови Національного банку Ігоря Соркіна.
Після цього, за сумною традицією, в сесійній залі відбулася невеличка сутичка між представниками опозиції та «регіоналами». Нардепи Ігор Мірошниченко зі «Свободи» та Олександр Бригинець з «Батьківщини» почали штовхатися з Валерієм Писаренком та іншими представниками Партії регіонів. Тоді ж почався «розбір польотів». Депутати від опозиції звинуватили «регіоналів» у голосуванні картками своїх колег і наводили конкретні факти, які ретельно фіксували. Арсеній Яценюк заявив, що опозиція наполягатиме на створенні спеціальної комісії щодо неправомірного призначення Ігоря Соркіна головою Нацбанку в разі, якщо будуть доведені факти неперсонального голосування.

Народний депутат від фракції «УДАР» Павло Розенко наголосив, що під час голосування в сесійній залі не було народних депутатів від фракції Партії регіонів Інни Богословської, Ігоря Шкірі, Дмитра Добкіна, Юрія Іванющенка, картки яких проголосували, і закликав голову ВР Володимира Рибака провести службове розслідування щодо фактів неперсонального голосування. У свою чергу, представник від фракції Партії регіонів Сергій Тігіпко сказав, що депутати від опозиції заважали «регіоналам» голосувати, і тому він та народний депутат Світлана Фабрикант не змогли проголосувати. Тігіпко попросив урахувати їхні голоси.
А його колега по фракції Володимир Олійник наполягав на тому, що голосування за нового голову Нацбанку Ігоря Соркіна пройшло в рамках закону. За його словами, це голосування легітимне до тих пір, поки його не опротестують. При цьому Олійник підкреслив, що опозиційні політсили спостерігали за голосуванням, тому результат дійсний.
Тим часом під час представлення у Верховній Раді новопри­значений голова Національного банку Ігор Соркін назвав пріоритети своєї діяльності. «У 2013 році ми продовжимо зміцнення довіри до гривні та закликаємо обережніше ставитися до коментарів щодо національної валюти», – наголосив він. Серед першочергових завдань голова НБУ назвав зниження відсоткових ставок за кредитами, збільшення рефінансування банків, а також приведення банківського контролю у відповідність із вимогами ЄС.
А ще по­обіцяв, що Нацбанк докладе максимум зусиль для налагодження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями – МВФ і Світовим банком.
На цій сесії Верховної Ради було ухвалено закон про приєднання України до Конвенції про скорочення безгромадянства. Основною метою документа є забезпечення набуття або відновлення громадянства тими особами, які за інших обставин залишилися б без громадянства. Крім того, парламент ухвалив закон про приєднання України до Конвенції про статус апатридів (осіб без громадянства), покликаний урегулювати питання щодо статусу осіб без громадянства, а також запобігання дискримінації в питаннях, які стосуються громадянства.
Парламент також ратифікував Угоду між Кабінетом Міністрів України й урядом Російської Федерації про взаємодію з питань попередження надзвичайних ситуацій, пожеж і ліквідації їх наслідків у населених пунктах, в яких розташовано об’єкти Чорноморського флоту РФ на території України. За відповідне рішення проголосували 228 депутатів. Угода передбачає встановлення загальних принципів та рамок співробітництва в галузі попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та процедури надання взаємної скоординованої допомоги у випадку виникнення надзвичайної ситуації на території України. Під час обговорення представники опозиції висловлювали свою незгоду з документом. Останніми аргументами знову стали стусани. Під час сутички впала одна з ялинок біля трибуни, і з неї позлітали новорічні прикраси.
А проект закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення міжнародно-правових зобов’язань України», про який так багато говорила опозиція і який наполягала винести на розгляд, народні депутати так і не підтримали в першому читанні. «За» проголосував лише 161 (при необхідних 226) із 389 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. Голоси віддали 8 народних депутатів із фракції Партії регіонів, 75 – з «Батьківщини», 33 – з «УДАРу», 34 –
зі «Свободи», 11 – позафракційні. Фракція КПУ не голосувала в повному складі.
У Прикінцевих положеннях цього законопроекту було передбачено звільнити від покарання (основного і додаткового) осіб, засуджених за ст. 365 Кримінального кодексу України, за діяння, злочинність і караність яких усувається цим законом. Також передбачено звільнити від покарання (основного і додаткового) осіб, засуджених за ст.ст. 365-1 та 424 Кримінального кодексу України. Таке звільнення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 405-1 Кримінального процесуального кодексу.
Окремо вирішили заявити про себе на цій сесії жінки з числа опозиційних народних депутатів.
На знак протесту проти порушення прав жінок України та ув’язненого екс-прем’єра Юлії Тимошенко близько двох десятків жінок на другий день роботи сесії ВР оточили трибуну. Олександра Кужель обіцяла «жіночий бунт», якого країна ще не бачила. Проте все обійшлося без серйозних наслідків.

Окрім усього, у Верховній Раді було оголошено про створення декількох міжфракційних депутатських об’єднань. У перший день повідомили про об’єднання «Львівщина», «На підтримку канонічної православної церкви України» та «Міжнародний антифашистський фронт». Співголовами «Львівщини» стали Ірина Сех («Свобода») та Степан Кубів («Батьківщина»), а інші два об’єднання очолив «регіонал» Вадим Колесніченко. На другий день робити парламенту була оприлюднена інформація про чотири нові міжфракційні депутатські об’єднання. Зокрема, об’єднання «Одещина» очолив Сергій Ківалов, «За єдину помісну православну церкву» – Олег Медуниця, «Вінниччина» – Григорій Заболотний та «Ветерани Афганістану і Чорнобиля – за майбутнє» – Сергій Куніцин.
На завершення парламент затвердив календарний план роботи другої сесії. Її відкриють 5 лютого. Напередодні, 4 лютого, відбудеться засідання Погоджувальної ради. У пленарному режимі планується провести 11 тижнів:
– з 5 по 8 і з 19 по 22 лютого,
– з 5 по 7 та з 19 по 22 березня,
– з 2 по 5 та з 16 по 19 квітня,
– з 14 по 17 та з 21 по 24 травня,
– з 4 по 7 та з 18 по 21 червня,
– з 9 по 12 липня.
При цьому у пленарні тижні у понеділок проходитиме Погоджувальна рада, з вівторка по п’ятницю депутати працюватимуть у пленарному режимі, у середу після обіду – в комітетах, а кожна пленарна п’ятниця розпочинатиметься Годиною запитань до уряду. Крім того, щомісяця депутатам пропонується проводити по тижню роботи у комітетах, комісіях і фракціях та по тижню роботи з виборцями.

Після цього першу сесію Верховної Ради сьомого скликання було закрито. За два січневих дні народні обранці встигли все: створити конфліктні ситуації, посперечатися довкола питань, які нині привертають увагу суспільства, продемонструвати свої політичні позиції виборцям, в потрібний момент ухвалити чи відхилити законодавчі акти, блокувати трибуну і принагідно застосувати фізичну силу. Традиції українського парламентаризму не порушені.