№9(20)(2013)

Стратегічні й тактичні аспекти антикризової політики в банківському секторі, актуальні питання макроекономічного прогнозування та особливості середньострокової фіскальної політики розглядали на тренінгу «Антикризове управління у сфері державних фінансів». Захід відбувся 19–20 вересня в Міністерстві фінансів України в межах проекту «Підвищення кваліфікації державних службовців у сфері державних фінансів України» за участю фахівців Міністерства фінансів Королівства Нідерландів.

Нідерландські фахівці вже декілька років працюють в Україні, втілюючи тренінгові проекти з підвищення кваліфікації державних службовців. За цей період налагодили стабільний обмін інформацією. Групи українських службовців побували на стажуванні в Королівстві Нідерландів. Склалася плідна співпраця з департаментами Міністерства фінансів Нідерландів стосовно питань, які цікавлять наших фінансистів. Такі взаємини особ­ливо корисні в період, коли Україна визначилася із зовнішньополітичним вектором і готова запозичувати європейський досвід та практичні знання.

Цей момент підкреслив у вступному слові заступник міністра фінансів України – керівник апарату Юрій Шевченко. Він відзначив важливість заходу як унікальної можливості для обміну досвідом між Україною та Королівством Нідерландів та звернув увагу, що в умовах проведення масштабних реформ на шляху соціально-економічного розвитку Україна відкрита до імплементації позитивного європейського досвіду та інноваційних методів управління.

Позицію заступника міністра підтримала президе­нт ДННУ «Академія фінансового управління», член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко на церемонії відкриття тренінгу. Вона поінформувала присутніх, що днями уряд схвалив проект Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. А важливими складовими євроінтеграційного вектора України є ухвалення та реалізація стратегії удосконалення управління державними фінансами, зокрема наближення стандартів у даній сфері до європейських правил. «Звичайно, нескладно навчити цим правилам, але наше завдання полягає в тому, щоби був творчий підхід до застосування їх в Україні», – наголосила Тетяна Єфименко.
Вона уточнила, що, насамперед, йдеться про наближення стандартів управління державними фінансами до європейських стандартів. У зв’язку з цим Україна працює з багатьма програмами, які надають технічну допомогу в даній сфері, зокрема пов’язаними з конкретними бюджетними та фіскальними правилами, загальними нормативами оподаткування. В Європейському Союзі діють наднаціональні норми оподаткування, які є обов’язковими практично для всіх країн ЄС. Їх потрібно знати та виконувати таким чином, щоб Україна органічно вписувалася в ці правила і, як країна, яка має величезний фінансовий, науковий, промисловий, сільськогосподарський потенціал, була стійкою до викликів, пов’язаних з кризовими явищами.

Одним з перших на тренінгу став виступ фахівця саме з антикризового регулювання в банківській системі. Зокрема, зі стратегією та тактичними питаннями антикризової політики в банківському секторі учасників ознайомив заступник директора Департаменту фінансової стабільності фінансових ринків Міністерства фінансів Королівства Нідерландів Майкл Хейдра. Він підкреслив, що капіталізація банків у Нідерландах стала одним із важелів антикризової політики і була пов’язана з фінансовою кризою 2008–2009 років. Нідерландський фінансист наголосив, що для уникнення розв’язання проблем банків за рахунок держави в майбутньому необхідна потужна політична воля, адже від стабільності банківської системи залежить не лише рівень довіри вкладників до фінансово-кредитної системи держави, але й стабільність економіки загалом. На його погляд, чітко побудована політика Міністерства фінансів як регулятора у фінансовому секторі, синхронізована з політикою Національного банку, сприятиме стабільності фінансової системи.

Програмний координатор економічного блоку Національної академії фінансів і економіки Міністерства фінансів Королівства Нідерландів Ян Дондерс ознайомив учасників з досвідом та ос­обливостями середньострокової фіскальної політики в Нідерландах, розкрив актуальні питання щодо макроекономічного прогнозування. Він також взяв участь у дискусії стосовно впровадження міжнародних стандартів у фіскальній політиці та їх зв’язку з розвитком фінансової звітності.

Упродовж двох днів участь у тренінгу взяли понад 150 фахівців з Міністерства фінансів України та Академії фінансового управління, Міністерства доходів і зборів України, Національного банку, Державної казначейської служби, Державної фінансової інспекції, Державної служби фінансового моніторингу, Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. До тренінгу також долучилися працівники структурних підрозділів з питань фінансів обласних та районних державних адміністрацій, крупних бізнесових структур, представники Асоціації малих міст України.

Підсумовуючи результати роботи, президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко зазначила, що, запозичуючи закордонний досвід управління державними фінансами сьогодні, Україна закладає фундамент для зміцнення і процвітання е­кономіки в майбутньому. А тісні співпраця та взає­модія з міжнародними експертами сприяють використанню сучасних підходів до управління державними фінансами і економікою країни. При цьому, на її переконання, при встановленні контактів та запозиченні досвіду все меншу роль відіграє мовний бар’єр. Люди, які працюють у Міністерстві фінансів, або володіють англійською мовою, або наполегливо працюють над її вивченням. Тим паче, що середній вік співробітників Мінфіну – до 40 років. Молоді й амбітні, вони зацікавлені в кар’єрному зростанні, розуміючи, що знання іноземної мови є конкурентною перевагою.

Коментуючи, які саме сфери сектора державних фінансів потрібно буде змінювати після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, Тетяна Єфименко нагадала, що ми маємо ввести такі стандарти управління, планування розвитку економіки, доходів та видатків бюджету, які були б співзвучними з європейськими стандартами. Європа давно працює за сталими правилами. Скажімо, є Маахстріхські угоди, де прописано, що дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3 %. Цей показник має економічне підґрунтя й не є адміністративним чинником. Однак, за її словами, це зовсім не означає, що, вступивши до ЄС, у нас дефіцит бюджету повинен бути обов’язково 3 %. Насамперед, йдеться про те, що фінансова система має бути урівноваженою.

– Нині ми зацікавлені в тому, щоб вивчати євро­пейські правила й бачити, як вони працюють у інших країнах. Але якщо в майбутньому будемо працювати за наднаціональними правилами, то маємо подумати, як змінити підходи до ключових моментів у фінансовій системі. Деякі кроки зроблені. Скажімо, середньострокове бюджетне планування, яке уже запроваджене. Три роки тому ухвалили Податковий кодекс, але в процесі роботи бачимо, що багато положень документа потрібно удосконалювати, виробля­ти єдині підходи до оподаткування, – зазначила науковець.

У свою чергу, керівник Проекту від нідерландської сторони Ян ван Тайнен відзначив змістовний діалог з українськими фахівцями та наголосив, що знання, отримані на тренінгу, були взаємно корисними. Він висловив сподівання, що українські колеги й надалі підтримуватимуть прагнення нідерландської сторони передати позитивний досвід у сфері управління державними фінансами та продовжать співпрацю для організації таких заходів у майбутньому.