№5(52)(2016)

14–15 квітня 2016 року відбувся 9-й Київський безпековий форум, ініційований Благодійним фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну». Захід зібрав понад 400 міжнародних і українських лідерів, представників політичних, ділових та громадських кіл із понад 20 країн світу.

Започаткований задовго до нинішніх подій в Україні та загалом у Європі, форум давно став авторитетним дискусійним майданчиком, на якому надана можливість відвертого обговорення глобальних безпекових тенденцій і викликів у сучасних міжнародних відносинах, практичної європейської та глобальної єдності проти гуманітарних й інтелектуальних загроз. Цьогорічні дискусії велися насамперед довкола ситуації в Україні та поблизу її кордонів, стосувалися передумов і можливих наслідків для держави, регіону, Європи та світу. 

Директор Чорноморського трасту регіональної співпраці Аліна Інайє у вітальному слові підкреслила, що 9 років тому європейська «м’яка сила» приносила результати. Нині ж Європа є як ніколи вразливою до різних викликів і загроз. Вона запропонувала серйозній експертній аудиторії, яка зібралася в Києві, об’єктивно оцінити всі виклики та ризики, що зумовлені безпековою ситуацією, яка склалася у світі. 

Арсеній Яценюк, який напередодні оголосив про свою відставку з посади очільника уряду, говорив про реформи. Він закликав до продовження розпочатих змін, їх подальшого впровадження українською владою, незважаючи на те, що країна перебуває фактично у стані війни. Запевняв аудиторію в незмінності й безальтернативності європейського та євроатлантичного шляху держави і натякав на труднощі, які при цьому виникають. «Труднощів багато, але труднощі випадають на плечі тільки тих, хто сильний. Вільний світ сильний цінностями і переконаннями. Ми – частина вільного світу. Звертаюся до наших західних партнерів: ми всі єдині – не тільки в закликах, а й у наших спільних діях. Підтримайте український народ – він цього заслуговує. Він довів, що бореться насправді за волю, свободу і незалежну країну. Незалежну як енергетично, так і політично, економічно та фінансово», – підкреслив екс-прем’єр.

На основній сесії, де спікерами були заступник Генерального секретаря НАТО Александер Вершбоу та голова Комітету з питань оборони і безпеки Великої Британії (2010–2015 рр.), державний секретар у закордонних справах та справах Співдружності (1995–1997 рр.) Малкольм Ріфкінд, прискіплива увага була приділена місцю та ролі України у світовій системі безпеки, економічним реформам як рушійній силі змін у регіоні. Дискутували щодо світової підтримки України на шляху реформ, необхідності змін в оборонному секторі, активізації боротьби з корупцією, забезпечення верховенства права. Наголошували, що НАТО ніколи не погодиться з окупацією Криму, заявляли про необхідність тиску на Росію з боку світової спільноти з тим, щоб вона повністю дотримувалася вимог, визначених у Мінських домовленостях. 

Тему тиску на РФ продовжила екс-заступник державного секретаря США з питань демократії та глобальних відносин Пола Добрянські, яка у відеозверненні закликала світ «об’єднатися довкола західних цінностей, виклик яким кинула Росія». «Цей форум відбувається у надзвичайно важливі часи, коли Україна намагається боротися на східному фронті і водночас прагне заснувати економічний розвиток, боротися з корупцією та інтегруватися в європейське співтовариство. Нам треба бути пильними й допомагати Україні в досягненні цієї надзвичайно важливої мети», – резюмувала впливовий американський політик.

Заступник уповноваженого Міністерства оборони США Майкл Карпентер, у свою чергу, запевнив, що США надалі підтримуватимуть Україну в разі продовження нею реформ. «Що стосується допомоги Україні в галузі безпеки, особливо реформування її Збройних сил, то 2016 року США нададуть країні $335 млн для звичайних сил, а також сил спеціальних операцій ЗСУ. Водночас США планують подвої­ти допомогу для Прикордонної служби та Національної гвардії України», – повідомив він.

Надалі знову говорили про Росію. Головний директор із прав та свобод людини Інституту Маккейна Девід Кремер підкреслив, що ця країна знехтувала всіма нормами і правилами міжнародної поведінки, встановленими у світі після завершення «холодної війни», та нагадав, що вона продемонструвала агресію не лише щодо України, а й щодо Естонії, Молдови та Грузії. Ще один знавець російської тематики, екс-посол Великої Британії в РФ Ендрю Вуд додав, що нині в Росії існують усі передумови для побудови латентної анархії та революції. Натомість, за його словами, Україна запропонувала модель розвитку держави, яка є повною протилежністю того, що пропонує Кремль. 

Українських учасників форуму натомість більше цікавили взаємини з Європою. Гостро звучали питання до європейських впливових політиків щодо рішучіших кроків для запровад­ження безвізового режиму з Україною, підтримки нашої держави в демократичних перетвореннях, більш об’єктивної оцінки подій у державі, активнішого інформування європейських громадян про нинішню ситуацію в Україні. Підбиваючи підсумки першого дня роботи, екс-міністр оборони Республіки Польща Богдан Кліх підкреслив, що євроатлантичну безпеку можна гарантувати тільки тоді, коли буде забезпечено незалежність і територіальну цілісність України.

Наступного дня прискіплива увага була приділена питанням європейської та євроатлантичної безпеки, майбутньому Європи і перспективам Східного партнерства, пошуку рішень проблем біженців. Своїми міркуваннями ділилися міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс та його український колега Павло Клімкін, депутат Європейського парламенту, член Християнсько-демократичної партії Ларс Адактуссон, директор з питань глобальної економіки Дослідницького центру Pew Брюс Стоукс, який висловив думку, що нині у світі немає чіткого уявлення про ситуацію в Україні. 

Керівник робочого штабу з питань України Федерального міністерства закордонних справ Німеччини Йоханнес Регенбрехт озвучив власне бачення наших реалій. «У ситуації, що склалася в Україні, необхідно просто змінювати менталітет українських дійових осіб. Ми очікуємо, що це нарешті відбудеться, і сподіваємося, що новий уряд розпочне справжню боротьбу проти корупції, створить відповідну законодавчу базу, проведе конституційні зміни, реформує прокуратуру та судову систему. Крім того, Україні потрібно систематизувати реструктуризацію державного управління. Звичайно, питання зростання заробітних плат українців є не менш важливим, проте воно має бути складовою глибинних реформ», – зауважив німецький політик.

У дискусії взяли участь заступник директора Інституту Кеннана, керівник Програми верховенства права при Центрі Вудро Вільсона Вілліам Померанц (США), заступник державного секретаря Міністерства закордонних справ Польщі Марек Зюлковський, який висловив переконання, що НАТО треба змінювати погляди на європейську архітектуру безпеки та «переходити до більш традиційного способу мислення, враховуючи дефіцит безпеки». Тему НАТО продовжив тіньовий міністр оборони Канади, депутат Федерального парламенту Канади Джеймс Безан, який зауважив, що на саміті НАТО у Варшаві вестиметься боротьба між прихильниками і противниками конфронтації з Росією. 

Особливу цікавість учасників форуму викликала тема інформаційних воєн. Президент Центру вивчення та дослідження політичних рішень Ніколас Тензер (Франція) зазначив, що демократичний світ наразі не повинен дозволяти РФ формувати порядок денний. Він зауважив, що інформаційна війна – це війна ідеологічна, війна цінностей, і в цій війні Росія домінує, бо західні демократії не впевнені у собі, не можуть обстоювати власні цінності. Науковий співробітник Четем Хаус (Велика Британія) Джеймс Шерр зауважив, що Україна досі не має належної інформаційної стратегії, при цьому відзначив переваги та успіхи Росії у веденні інформаційної пропаганди на європейських та світових просторах. Депутат Європарламенту, екс-міністр адміністрування та цифрової реформи Польщі Міхал Боні зробив акцент на потребі врахування наслідків цифрової епохи для безпеки, зазначивши, що ці наслідки для України є небезпечнішими через ведення на її території воєнних дій. У зв’язку з цим він підкреслив доцільність імплементації в Україні всіх правил та вимог безпеки в питаннях інвестицій, телекомунікацій, Інтернету та інформаційних технологій, які існують у ЄС. 

Член Несторівської групи Євген Глібо­виць­кий особливу увагу звернув на роль громадянського суспільства в Україні, яке, на його думку, взяло на себе багато обов’язків, що допомагає країні функціонувати в складних умовах, але й може зірвати виконання нею своїх основних функцій. Тому держава повин­на усвідомити, що громадянське суспільство буде й надалі здійснювати її підтримку, проте воно ніколи не зможе її замінити. А для того, щоб держава не сприймалася громадянським суспільством як загроза, потрібний діалог із громадянами та громадськими організаціями.

Підбиваючи підсумки форуму, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, екс-посол США в Україні Стівен Пайфер зазначив, що впродовж останнього часу в Україні відбулося багато змін, однак вони недос­татні і потребують подальшого втілення. Він зауважив, що Захід може відвернутися від України, якщо в Києві замість реформ займатимуться політичними іграми, на які Україна в ситуації, що склалася, просто не має права. «Ми сподіваємося, що новий уряд працюватиме, йому треба робити це швидко, інакше виникає ризик того, що терпіння Заходу вичерпається, воно не безмежне», – констатував він.

У рамках Київського безпекового форуму також відбулася дискусія, під час якої українські та міжнародні експерти обговорили результати нідерландського референдуму та їх вплив на подальші відносини Україна-ЄС. Ще одна дискусія була присвячена досягненням України в реформуванні держави. Співробітники Четем Хауз представили аналітичну статтю на тему: «Чи здатна Україна на прорив у реформах?», в якій відобразили основні результати та перспективи подальшого реформування Української держави.

Форум відбувся за партнерської підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні, Фонду Маршала та Королівського інституту міжнародних відносин «Четем Хауз» (Велика Британія), Фонду Віктора Пінчука, Фонду імені Фрідріха Еберта та Чорноморського трасту регіонального співробітництва.