№5(52)(2016)

22 квітня 2016 року в Києві відбувся «Український інфраструктурний форум’16». Захід проведений за підтримки Міністерства інфраструктури України і позиціонувався як перший форум із фокусом на інвестиційні можливості вітчизняного сектора інфраструктури.

Обговорення поточних інфраструктурних питань на зібранні, цільову аудиторію якого представляли вищі посадові особи та керівники найбільших компаній галузі, було жвавим. І навіть визначили основні проблеми. Однак на відміну від наших північних сусідів, де, як відомо, є дві найбільші біди – дурні і дороги, учасники погоджувалися з тим, що в Україні їх також дві, але вони трохи інші. Хоч як дивно це звучало з вуст доповідачів, але найголовнішою з бід визнано корупцію, від якої, за визначенням міністра інфраструктури Володимира Омеляна, 50 % проблем. Друга половина проблем – через відсутність фахівців і невміння працювати. 

Водночас усі однозначно погоджувалися, що форум став хорошою платформою для діалогу влади та бізнесу. У ньому взяли участь понад 450 представників вищого керівництва таких організацій, як EBRD, European Investment Bank, A.T. Kearney, Business Ombudsman in Ukraine, Укрзалізниця, УКРФЕРРІ, Cargill, Kernel, Allseeds, Louis Berger, МАУ, Atlasglobal, Turkish Airlines, загалом із понад 20 країн світу. 

У своїй вітальній промові під час відкриття форуму новообраний міністр інфраструктури України Володимир Омелян розповів про завдання, які він і команда міністерства вважають головними. Це, зокрема, продовження корпоратизації Укрзалізниці та створення вертикально інтегрованого холдингу з професійним менеджментом, приватизація державних підприємств зі сфери управління Мінінфраструктури, які не належать до стратегічних, а також продов­ження боротьби з корупцією. Важливим є докорінне реформування морської галузі – вона має стати максимально прозорою. Для цього планується провести реформу Адміністрації морських портів України.

Міністр наголосив, що є претензії до якості українських доріг і тут як ніколи важлива підтримка парламенту, зокрема ухвалення цього року закону про дорожній фонд. Разом із тим очільник відомства зазначив, що не хотів би, щоб дорожній фонд став скарбничкою для окремих людей. Саме тому пріо­ритетом реформування стане створення максимально мобільної прозорої структури. Багато питань у міністра до авіаційної галузі. А ключовим моментом є підписання Угоди про відкрите небо з ЄС, яке заплановане на липень 2016 року. Володимир Омелян також підкреслив, що це остання дата, названа з боку ЄС, в яку він готовий повірити. «Більше я не прийматиму на віру і публічно звертатиму увагу ЄС, що слова треба дотримуватися», – зауважив він.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту Ярослав Дубневич у своєму виступі звернув увагу на законодавчу складову питань інфраструктури та високий потенціал України у сфері транзитності. Тому, за його словами, одним із головних завдань держави має стати створення конкурентоспроможної безпечної транспортної системи України, оскільки питання безпеки на транспорті залишається одним із ключових, а транспорт – однією з найважливіших складових виробничої структури. Він наголосив, що реформа в галузі управління державним майном та залучення інвестицій в інфраструктуру мають бути спрямовані не лише на приватизацію державних активів і приваблення у такий швидкий спосіб інвесторів, а й на активне застосування інструментів державно-приватного партнерства, які можуть стати більш ефективними.

Заступник голови Місії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні Джордж Кент також зосередив увагу присутніх на високому транспортному потенціалі України, її географічному розташуванні на перетині чотирьох важливих транспортних шляхів. Він застеріг, що тільки підписання Угоди про ЗВТ дуже мало для розвитку країни, оскільки потрібно знач­но підвищити інфраструктурний потенціал, і одним зі шляхів реалізації цього завдання є залучення іноземних інвестицій. 

Водночас американський дипломат наголосив на необхідності встановлення однакових правил гри для українських та іноземних компаній, які виявлять бажання працювати у цій сфері. До його побажань долучився президент Американської торгової палати в Україні Енді Гундер, який додав, що нині ведеться пошук менеджерів світового ґатунку, котрі готові приїхати до України і працювати тут.

У продовження розвитку теми на першій панельній дискусії, модератором якої виступив керівник напряму «Транспорт та інфраструктура» Офісу ефективного регулювання BRDO Олександр Кава, присутні обговорювали питання державної стратегії та інновацій в інфраструктурному секторі України. Зокрема торкалися питань перспектив розвитку галузі, інструментів і завдань у секторі інфраструктури, безпеки ін­фраструктури, викликів та можливостей, пов’язаних із відкриттям ЗВТ з ЄС.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька підкреслила, що вітчизняний агросектор здатний збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, але тоді не вистачатиме потужностей для його транспортування. Важливим залишається й питання перевезення молочної продукції у контексті зацікавлення нею європейських країн. Тому, на думку заступника міністра, варто активніше розвивати сферу перевезень. При цьому вона звернула увагу на перспективу розвитку річкових перевезень, поставки «Шовковим шляхом». 

Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук заявив, що канадські інвестори зацікавлені у збільшенні інвестицій в інфраструктурні проекти в українських морських портах, аеропортах та залізничній сфері. Перспективу він бачить, зокрема, у складанні локомотивів, оновленні рухомого складу українських залізниць. Проте, на думку канадського дипломата, для інвесторів варто встановити чіткі, стабільні правила гри.

Емоційним, як завжди, був виступ голови Одеської обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі, який представляв один із найперспективніших з погляду транспортних перевезень та логістики регіонів. Найперше він побідкався щодо жахливості доріг на Одещині, потім перейшов до проблем регіональних аеропортів, зокрема в Ужгороді та Чернівцях. Ці регіони, на його думку, є одними з найбільш туристично привабливих, і саме розвиток повітряного сполучення дав би новий поштовх для притоку туристів. Він також висловив переконання, що для реалізації серйозних інфраструктурних проектів в Україну потрібно заводити потужні міжнародні компанії, задавати високий стандарт дорожнього будівництва, адже інфраструктура – питання не лише комфорту, але й бренду країни, її національної безпеки.

Заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка погодилася з такою позицією одеського губернатора, зауваживши, що інфраструктурна сфера потребує серйозної модернізації. Схожою була й думка першого міністра транспорту незалежної країни, а нині голови Федерації роботодавців транспорту України Ореста Климпуша. Він визнав, що транспортний сектор є привабливим для інвестицій, але однією з причин, що стримують цей процес, назвав недосконале законодавство, яке регулює галузь. При цьому екс-міністр розділив питання інфраструктури на дві складові – дороги і рухомий склад. 

На другій панельній дискусії, яку модерував експерт BRDO Сергій Хижняк, учасники продовжили обговорення фінансування, інвестицій, макроекономічних показників у розвитку інфраструктури. Серед дискусійних моментів виділялося питання приватно-державного партнерства, перспектив та пріоритетів у фінансуванні інфраструктурних проектів міжнародними фінансовими установами, впливу макроекономічних факторів на сектор інфраструктури України. Зокрема старший банкір Європейського банку реконструкції і розвитку Марк Магалецький повідомив про наміри ЄБРР надалі працювати з Укрзалізницею, кредиторами якої вони вже виступають. Він зауважив, що банк готовий працювати над обговоренням питань щодо фінансування закупівель нового рухомого складу, локомотивів, але компанія «повинна прий­няти рішення, які кошти необхідні». 

Друга половина форуму була присвячена секторальним питанням. Зокрема на панельній дискусії, де обговорювали роботу портів та внутрішньоводного транспорту, аграрну логістику, присутні розглянули останні зміни у законодавстві, можливості залучення фінансування за сприяння міжнародних фінансових установ. У ході дискусії щодо повітряного транспорту України проаналізували останні зміни у законодавстві, торкнулися питань роботи іноземних компаній в Україні та перспектив нашої держави, пов’язаних з Угодою про відкрите небо, завдань і можливостей лоукостів в Україні. На панельній дискусії, де йшлося про функціонування залізничного транспорту України, у числі центральних тем було обговорення реформи сектора, зокрема очікуваних змін у системі управління та структурі. Не обійшли увагою можливості залучення фінансування, питання транзитних перевезень, модернізації електрифікації залізничного транспорту.

Напередодні безпосередніх дискусій у рамках форуму в Міністерстві інфраструктури було проведено круглий стіл «Розвиток державно-приватного партнерства в інфраструктурному секторі України: від законодавчої бази – до реальних проектів», на якому обговорювали схожі питання. Окрім цього, особ­ливістю форуму його організатори назвали зустрічі між інвесторами та представниками українських компаній у форматі «сам на сам». Запланували також створити Каталог інвестиційних проектів від українських державних та приватних організацій у сфері інфраструктури.

Генеральний директор Лемтрансу Володимир Мезенцев за підсумком заходу підкреслив, що той став «чудовим майданчиком, у межах якого ключові учасники ринку змогли обговорити важливі питання розвитку транспортної галузі». З цією думкою погодилася партнер київського офісу МЮФ Baker & McKenzie Оляна Гордієнко, яка зробила висновок, що для залучення інвестицій в інфраструктуру важлива чіткість та певність правил державно-приватного партнерства чи концесії, тобто потрібне оновлене законодавство. При цьому, за її словами, роботу необхідно починати якнайшвидше, у тому числі з урахуванням напрацювань з удосконалення приватизаційного законодавства.