№6(53)(2016)

Щорічна дослідницька конференція Національного банку України «Трансформація діяльності центральних банків» відбулася 19–20 травня 2016 року в Києві. Вона організована спільно з Національним банком Республіки Польща за сприяння уряду Канади та Київської школи економіки.

Перша з циклу дослідницьких конференцій НБУ зібрала визнаних у світі фахівців, відповідальних за розробку грошово-кредитної політики, відомих науковців і практиків. Участь у ній взяли 24 представники центральних банків та 22 фінансових організацій. Обговоренню ролі й інструментів центральних банків було присвячено 15 годин виступів спікерів, у числі яких – представники центральних банків, міжнародних фінансових організацій, провідні науковці та експерти.

Загалом конференція зібрала більше 300 учасників, які розглядали питання макроекономічної важливості фінансової стабільності, нестандартні види грошово-кредитної політики, взаємодію грошово-кредитної та фіскальної політики. Обговорювали також інституційну трансформацію центральних банків, взаємозв’язок монетарної політики і фінансової стабільності, сучасні технології та їх вплив на діяльність центральних банків, управління потоками капіталу в умовах зростаючої фінансової глобалізації.

Голова Національного банку України Валерія Гонтарева у вітальній промові підкреслила, що всі рішення центральних банків мають вирішальне значення для національних економік, тому нині потрібна широка дискусія щодо їх діяльності, адже світ швидко змінюється і центральні банки мають трансформуватися з такою ж швидкістю, щоб йти в ногу з економічними процесами та фінансовими ринками, які бурхливо розвиваються і стають усе складнішими. 

Вона повідомила, що Національний банк провів радикальні зміни в монетарній політиці, програмі нагляду та внутрішній структурі упродовж останніх двох років, зміг зміцнити свою фінансову незалежність і пройшов точку неповернення. За її словами, завданням НБУ була оновлена політика, спрямована на цінову, фінансову стабільність та сталий економічний розвиток. НБУ перейшов до гнучкого курсо­утворення, у результаті чого наразі курс гривні визначається винятково фундаментальними факторами, а регулятор бере участь у ринку тільки для згладжування коливань.

Крім того, голова НБУ нагадала про те, що Нацбанк провів очищення банківського сектора, у результаті якого ліквідовано 73 банки, що становить до 30 % банківської системи. За її словами, жоден із цих банків не був виведений із ринку несправедливо, адже багато з них більше нагадували «пральні машини» для відмивання грошей, ніж європейські фінансові інститути. Нині, за її словами, рівень прозорості банківської системи становить 98 %. Лише кілька невеликих банків ще не затвердили своїх власників.

Валерія Гонтарева також додала, що в результаті трансформації самого центробанку за останні два роки закрито 25 територіальних управлінь, оптимізовано чисельність персоналу – з близько 12 тис. працівників у 2014 році до 5,3 тис. на кінець 2015 року, тобто штат скорочено на 55 %. За її словами, наразі Національний банк України прагне впроваджувати найкращі світові практики центральних банків, хоча вони постійно змінюються та розвиваються.

Центральну доповідь на конференції – «Трилеми та компроміси: життя в умовах фінансової глобалізації» – зробив економічний радник і директор департаменту досліджень Міжнародного валютного фонду Моріс Обстфельд. Він зокрема охарактеризував різні погляди на відкриту економіку і роль центробанку в цій системі, торкнувся питань монетарної політики, курсів валют, рівнів інфляції в різних країнах. Доповідач проаналізував поточну ситуацію в банківській сфері, звернув увагу на механізми впливу курсів валют на рівні виробництва у державах. При цьому відомий економіст висловив переконання, що ручне управління курсом валют іноді може бути навіть корисним, адже курс валют надає гнучкість системі, і монетарна автономія навіть у закритій економіці може спрацювати позитивно. Моріс Обстфельд також дав відповіді на низку запитань учасників конференції.

Загалом у ході конференції обговорення велися на майданчиках п’яти дослідницьких секцій та трьох панельних дискусій. Зокрема на секції «Ціноутворення» економіст Олексій Кривцов, який представляв Банк Канади, розповів про відбір цін, інфляційну динаміку та моделі негнучких цін. Формування цін на онлайн-ринках охарактеризував Олександр Талавера із Шеффілдського університету. Про ціноутворення, залежне від стану, і парадокс гнучкості говорив Антон Наков з Європейського центрального банку.

На другій секції «Правила монетарної політики» віце-президент Федерального резервного банку Філадельфії Рок Арментер розповів про загрози номінальних цілей, а Карлос Віана деКарвальо з Папського католицького університету Ріо-де-Жанейро – про закріп­лення інфляційних очікувань. Про те, чи можливо було запобігти буму та спаду в периферійних країнах зони євро, дискутував ад’юнкт-професор Варшавської школи економіки Марчін Коласа на секції «Макропруденційна політика та фінансові недоскона­лості». Його колега – науковець Ігор Лівшиць з Університету Західного Онтаріо розкрив тему «Суверенні дефолти та банківська справа». 

Четверта секція була присвячена питанням монетарного трансмісійного механізму. В її ході провідний фахівець відділу досліджень департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Олександр Фарина розповів про ефект перенесення обмінного курсу і міжкраїнну трансмісію, навів­ши окремі факти на прикладі України та Російської Федерації. Про взаємодію монетарної і фіскальної політики та проблеми країн зони євро говорив Бартош Маков’як із Європейського центрального банку, про правила проти дискретності при реалізації монетарної політики – ад’юнкт-професор Ліхайського університету Алекс Нікольсько-Ржевський.

На останній дослідницькій сесії її учасники обговорили питання ринку праці та циклічності ділової активності, зокрема оцінювали використання ресурсів на ринку праці, аналізували бізнес-цикли Китаю та їхній вплив на інші країни світу, вирішували, чи зможуть нові запозичення вирішити проблему заборгованості.

Перша панельна дискусія була присвячена управлінню потоками капіталу. Заступник голови НБУ Олег Чурій ознайомив присутніх із досвідом нашої держави в лібералізації руху капіталу. Ендрю Левін із Дартмутського коледжу розповів про мобільність капіталу та дизайн режимів монетарної політики. Управління потоками капіталу в глобалізованій економіці охарактеризував Марек Дабровський із Брейгеля, а Лінда Тезар із Мічиганського університету говорила про зважування переваг та загроз інтеграції ринків капіталу. 

На наступній панельній дискусії йшлося про інституційну розбудову сучасного центрального банку. Її модератором виступив керівник проекту технічної допомоги Канада-МВФ «Розбудова інституційної спроможності НБУ» Марко Шкреб. Про трансформаційні процеси в НБУ говорив заступник голови центробанку Владислав Рашкован. Роль культурних і комунікаційних викликів у процесі трансформації сучасних центральних банків розкрила керівник відділу комунікацій зі стейкхолдерами і стратегії Банку Англії Емма Мерфі. З новітніми технологіями, з якими мають бути обізнані центральні банки, присутніх ознайомив директор Центру з питань глобальних фінансів і технологій, професор фінансів у Бізнес-школі імперського коледжу Лондона Андрій Кириленко. Про фінанси центральних банків розповів керівник Центру дослід­жень центральних банків Банку міжнародних розрахунків Девід Арчер.

На третій панельній дискусії, де обговорювали виклики для інфляційного таргетування, заступник голови НБУ Дмитро Сологуб поінформував про кроки банку до інфляційного таргетування, а ад’юнкт-професор з Університету Квінз, старший науковий співробітник інституту C. D. Howe Джон Мюррей підсумував досвід Канади за 25 років інфляційного таргетування. Цій самій темі були присвячені виступи представника Європейського парламенту Даріуша Розаті, який говорив про досвід Польщі в питанні інфляційного таргетування у країнах із ринками, що розвиваються, та заступника голови і члена Правління Національного банку Швеції Пера Янсона, який поставив питання про те, чи не час змінювати сучасне інфляційне таргетування.

Під час двох робочих днів конференції учасники мали можливість почути виступи віце-голови міжнародної інвестиційної компанії BlackRock Філіппа Хільдебранда, екс-голови центрального банку Чехії Зденека Туми, багатьох інших знаних дослідників, експертів і практиків.

У завершальному слові професор Піттсбурзького університету, член редакційної колегії VoxUkraine, виконувач обов’язків президента Київської школи економіки Тимофій Милованов звернув увагу на високий рівень представництва на конференції, що здавалося майже неможливим ще кілька років тому. Він наголосив, що Національний банк України трансформувався і перебуває на «зовсім іншому рівні публічних обговорень». «Нам потрібні цивілізовані якісні економічні дослідження в Україні, ми повинні припиняти приймати рішення не на основі якихось історій і спекулятивних аналізів із Грузії, Польщі, України, якихось підручників. Нам потрібно вчитися на історіях успіху наших сусідів, але варто базуватися на доказах», – підкреслив відомий економіст, додавши, що Національний банк може бути рушійною силою якісних досліджень в Україні. 

У рамках дослідницької конференції НБУ організував серію виступів її ТОП-спікерів у вищих навчальних закладах Києва. Так, доктор філософії в галузі економіки, професор фінансів Бізнес-школи імперського коледжу Лондона Андрій Кириленко поспілкувався зі студентами Київської школи економіки, директор департаменту прикладних досліджень Національного банку Польщі, ад’юнкт-професор Варшавської школи економіки Марчін Коласа зустрівся зі студентами економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а економічний радник, директор департаменту досліджень Міжнародного валютного фонду, професор економіки Моріс Обстфельд провів лекцію для студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.