№11(58)(2016)

Міністр фінансів Олександр Данилюк 27 вересня затвердив та надіслав голові Державної фіскальної служби ключові показники ефективності (Key Performance Indicators — КРІ) у реформі ДФС. У документі визначаються стратегічні цілі та завдання на 2016–2017 роки.

КРІ — це система показників для оцінки ефективності роботи Державної фіскальної служби, яку Мінфін розробив у співпраці з Інститутом податкових реформ та громадськими експертами у партнерстві з НДІ фіскальної політики. Окрім цього, відомство також провело відкрите громадське обговорення документа, представило проміжні робочі версії КРІ громадським експертам для висловлення нових пропозицій.

На прес-конференції, де презентували КРІ, Олександр Данилюк деталізував документ. Міністр, зокрема, підкреслив, що КРІ містить конкретні завдання за кожним з основних напрямів діяльності ДФС із постійним та публічним контролем виконання. Відповідна практика існує в багатьох країнах Європи, наприклад, у Франції та Великій Британії.

Одним із показників у цій системі стане регулярна оцінка задоволеності платників податків роботою ДФС. Голова ДФС має щомісячно звітувати про виконання КРІ та оприлюднювати звіти на сайті установи. Звіти будуть і на сайті Мінфіну, що дасть можливість контролювати проведення реформи. У відомстві переконані, що такий підхід допоможе зменшити корупцію в ДФС, поліпшить керованість системи служби, зменшить рівень необґрунтованих перевірок і донарахувань, податкового боргу, підвищить ефективність апеляційних оскаржень та якість сервісів, мінімізує людський фактор.

Які ж показники стануть ключовими в цій системі? Насамперед сервісні функції. У рамках цього завдання передбачено до кінця 2016 року провести незалежне дослідження рівня задоволеності платників податків роботою ДФС і надалі проводити таку роботу регулярно, що дасть можливість зробити об’єктивну оцінку реформи ДФС та отримати контроль над нею. Особливу увагу буде приділено частці розглянутих звернень у загальній кількості звернень платників податків на сервіс «Пульс». Якісна результативність може бути визначена після впровадження системи фіксації задоволеності платників податків наданими відповідями. Аналізуватимуть і подання декларацій за допомогою електронних сервісів ДФС. Переведення цієї процедури в електронну площину зменшить вплив людського фактора та можливості для корупції. Так, поставлено за мету у 2017 році 70 % декларацій подавати в електронному вигляді.

Новації чекають організаційну структуру ДФС. До 1 грудня 2016 року заплановано створити територіальні органи фіскальної служби у вигляді структурних підрозділів апарату ДФС без права юридичних осіб. Такий крок повинен привести до оптимізації роботи та скорочення штату. До кінця цього року також заплановано затвердити новий штатний розпис апарату ДФС та територіальних органів (структурних підрозділів), який передбачає скорочення адміністративних функцій територіальних органів і їх централізацію (на районному рівні мають залишитися лише сервісні функції). До цього ж часу користувачі Міністерства фінансів та Державного казначейства України отримають повний і безпосередній доступ до автоматизованих систем та баз даних ДФС без обмежень доступу до інформації (у режимі читання — без можливості внесення змін), що забезпечить підвищення прозорості роботи служби.

Більше контролюватиметься подання податкових декларацій, адже зростання цього індикатора свідчитиме про зростання довіри платників до ДФС, що надає якісні послуги. До 1 грудня 2016 року планується запровадити систему ризик-менеджменту, яка включатиме: створення в центральному апараті ДФС окремого підрозділу ризик-менеджменту; визначення критеріїв ризику невиконання податкового законодавства для кожного виду податку; податковий та митний аудит, який базується на ризик-орієнтовному підході. За задумом розробників документа, це приведе до зменшення тиску на добросовісних платників та ефективнішого виявлення порушників.

Документом також передбачено поступове перетворення ДФС із карального на сервісний орган, адже не сплачені до бюджету суми донарахувань означають зайво витрачені ресурси держави та платників податків. Результатом KPI у цьому сегменті має стати зменшення кількості перевірок та необґрунтованих нарахувань, зокрема їх скорочення у 2017 році до 30 %. Індикатор узгодження грошових зобов’язань, визначених за результатами податкового й митного аудиту, продемонструє ефективність відбору випадків для проведення податкових та митних перевірок і зменшить кількість перевірок та необґрунтованих нарахувань. 

Прораховано також кількісну та вартісну результативність розгляду податкових і митних спорів у судовому порядку. Індикатор частки податкових та митних спорів, вирішених судами різних інстанцій на користь органів ДФС, у загальній їх кількості оцінює ефективність правової роботи ДФС, кваліфікацію працівників та ефективність роботи служби аудиту й апеляції. Планується зменшити кількість необґрунтованих нарахувань та підвищити ефективність захисту інтересів держави до 40 % у 2017 році.

Частка суми позовів зі спорів, вирішених судами на користь органів ДФС, у загальній сумі спорів, вирішених судами різних інстанцій, оцінює загальну ефективність правової роботи ДФС, кваліфікацію працівників і ефективність роботи служби аудиту та апеляції. Тут поставлено завдання зменшити кількість перевірок і необґрунтованих нарахувань та підвищити ефективність захисту інтересів держави до 50 % наступного року, а загалом підняти цей показник вище 85 %. 

Планується також повністю ліквідувати прострочену заборгованість з відшкодування ПДВ. У випадку ефективної діяльності підрозділів із погашення податкової заборгованості податковий борг має скорочуватися, що повинно привести до підвищення якості роботи ДФС стосовно платників-порушників закону і водночас збільшення надходжень до бюджету. Метою в цьому сегменті є скорочення заборгованості на 10 % упродовж наступних років відносно суми боргу попереднього року. Окремий розділ KPI ставить завдання для реформування митної служби. Зокрема, планується прискорити митне оформлення перевезень та зменшити граничний час оформлення, ефективніше використовувати автоматизовану систему аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Напередодні прес-конференції щодо KPI Олександр Данилюк та Посол Люксембургу в Україні Мішель Праншер-Томассіні підписали українсько-люксембурзьку конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Документ містить положення про те, яким чином вирішувати питання розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною та Люксембургом залежно від місця їх виникнення, врахування в податкових зобов’язаннях платника податку однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави, статті про обмін податковою інформацією в редакції, яка відповідає останнім стандартам ОЕСР. 

Документом передбачені такі ставки оподаткування пасивних доходів:

• дивіденди — загальна ставка 15 %; 5 % — для дивідендів, які отримує компанія, що володіє не менш ніж 20 % капіталу компанії, яка такі дивіденди виплачує;
• відсотки — загальна ставка 10 %; 5 % — для відсот­ків, що сплачуються у зв’язку з продажем у кредит промислового, комерційного або наукового обладнання; процентів за банківською позикою;
• роялті — загальна ставка 10 %; 5 % — для роялті щодо авторських прав на наукові твори, патенту, торгової марки, таємної формули, процесу або інформації про промисловий, комерційний або науковий досвід.

Міністр фінансів назвав підписання конвенції історичною подією, адже вона дасть можливість створити сприятливі умови для інвесторів України та Люксембургу, стимулюватиме ділову ініціативу підприємців, врегулює питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами. Документ запобігатиме ухиленню від сплати податків, усуне податкову дискримінацію та створить механізми для покращення співробітництва між податковими органами України й Люксембургу через встановлення процедур взаємного узгодження суперечливих питань.