№12(59)(2016)

Міжнародний форум «Ukraine Level Up 2016. Битва за бізнес: податкова реформа чи хаос?» зібрав понад 750 учасників із семи країн. На одному дискусійному майданчику зійшлися представники влади та власники бізнесів, топ-менеджери компаній і банкіри, потенційні інвестори та керівники громадських організацій, юристи, науковці.

Форум відбувся 23 листопада в Києві, а організаторами заходу виступили ВГО «Асо­ціація платників податків України» та міжнародна компанія ICF Legal Service за підтримки CEO Club Ukraine, які позиціонували захід як перший крок до реформування податкової системи в Україні. Саме тому тут вперше вирішили презентувати проект нового ліберального податкового кодексу, розробленого ВГО «Асоціація платників податків України» у співпраці з представниками малого, середнього та великого бізнесу.

У вступному слові керуючий партнер ICF Наталія Ульянова говорила про загальносвітові та локальні тенденції в економічній і податковій галузях, порівнювала їх із ситуацією в Україні, наголошуючи на тому, що фіскальна галузь вже давно потребує лібералізації законодавства. Вона закликала присутніх зробити особистий внесок у творення податкової реформи для активізації позитивних трендів в українській економіці.

Перша панельна дискусія була присвячена податковій реформі в Україні та її оцінці експертами, представниками бізне­су. Засновник і президент 9.8 Group, співавтор книги «Наука перемагати в інвестиціях, менеджменті та маркетингу» американський бізнесмен грузинського походження Гіві Топчішвілі розповів про перспективи та можливості, які відкриються перед Україною з новим президентом США Дональдом Трампом. Він зазначив, що в Америці цікавляться Україною та перспективами бізнесу тут. Такий висновок можна зробити навіть з окремого факту — бізнесмен розповів, що в аеропорту переглядав пресу і практично в кожному виданні зустрічав згадки про Україну, її перспективи, можливості, причому в позитивному руслі.

Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Григол Катамадзе представив основні положення розробленого ліберального податкового кодексу, над яким, за його словами, працювали не наймані експерти, а представники вітчизняного бізнесу. «Ми не придумали нічого нового, а спираємося на ті критерії й властивості, які притаманні всім прогресивним державам, — гнучкість податкової системи. В Україні бізнес пристосовується до того, що пропонує законодавча влада, а в західних країнах податкова система працює так, щоб швидко змінюватися й пристосовуватися до реалій», — підкреслив доповідач.

Новий ліберальний податковий кодекс нараховує 13 роз­ділів на 507 сторінках. Основні його положення базуються на вимогах, згідно з якими податкова система України повинна бути гнучкою і швидко реагувати на зміни в суспільстві та економіці. Наприклад, щодо «спрощенців» система оподаткування не скасовується, а трансформується в особливий режим оподаткування з наданням суб’єктам підприємництва статусу мікробізнесу та малого бізнесу.

У проекті документа передбачено скорочення кількості податків з 13 до 9, з яких 6 будуть загальнодержавними (ПДВ, ПДФО, податок на виведений капітал замість податку на прибуток, акцизний податок, рентні платежі та митні збори). Місцеві бюджети пропонується наповнювати за рахунок податку на нерухомість за ставкою 1 % від розміру мінімальної зарплати за квадратний метр площі. Ще один — плата за землю за ставками 1–2 % нормативної грошової оцінки. Третім повинен стати сільськогосподарський податок зі ставками від 0,16 % (для багаторічних насаджень у гірській місцевості) до 1,5 % (для вирощування продукції в теплицях). Для рослинництва на відкритому ґрунті ставка обчислюватиметься від нормативної грошової оцінки одного гектара, а для інших господарств — від доходу.

У місцевих бюджетах хочуть також залишити ПДФО, який стягується з мікро- і малого бізнесу. Сам податок із доходів фізосіб хочуть об’єднати з ЄСВ, а військовий збір (з аналогічною податковою базою) скасувати зовсім. У документі запропонована підтримка алкогольного виробництва та створення однієї служби, що займається фінансовим контролем. Для зменшення податкового навантаження на пересічних громадян, забезпечення соціальної справедливості та зниження соціального напруження в суспільстві проектом передбачено звільнення від оподаткування суми пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від їх розміру, а також стипендій, що виплачуються з бюджету, пасивних доходів, таких як проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Пропонується також звільняти від оподаткування суму, що сплачується будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за підготовку чи перепідготовку студента чи/або працівника, послабити умови щодо оподаткування операцій із продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна та звільнення від оподаткування доходу від спадщини, який отримується фізичною особою від членів сім’ї другого ступеня споріднення. А ще — ввести мораторій на проведення перевірок суб’єктів, які виберуть особливий режим оподаткування до 2020 року, починаючи з якого запроваджується один податок та єдина ставка на доходи фізичних осіб — 20 %.

Григол Катамадзе наголосив, що редакція проекту не є остаточною. Упродовж трьох місяців Асоціація платників податків планує професійне обговорення на круглих столах, засіданнях робочих груп, зустрічах із представниками бізнесу. Загалом же автори ліберального податкового кодексу хочуть, щоб він вступив у дію з 1 січня 2018 року, тому прагнуть, щоб відповідний законопроект був ухвалений парламентом до 1 липня 2017 року.

До обговорення нюансів документа та доцільності змін у податковому законодавстві долучилися ректор Університету Державної фіскальної служби України Павло Пашко, голова громадської ради при Державній фіскальній службі України Дмитро Олексієнко, голова Комітету з питань податкової політики громадської ради при ДФС Тетяна Шевцова.

Почесним гостем форуму став третій президент України (2005–2010 рр.) Віктор Ющенко. У своєму виступі він головну увагу звернув на фінансову нестабільність у державі. За словами колишнього президента, який є економістом за фахом, такого рівня девальвації не знала жодна країна: поза банківською системою перебуває рекордна сума — до $100 млрд.

Віктор Ющенко звернув увагу на рівень тінізації економіки, який, за його даними, становить 56 %. Водночас підкреслив, що з цієї суми 6 % можна віднести до кримінального бізнесу. Решта «тіньовиків» не довіряють уряду через відсутність діалогу. Він висловив переконання, що зменшення тіньової економіки хоча б на 20 % дасть додатково економіці країни 170 млрд грн.

Ключовими питаннями першої сесії став розгляд світового досвіду щодо податкової прозорості, глобальних трендів міжнародного оподаткування. У квітні 2016 року в Україні створено робочу групу, яка розроб­ляє план дій для імплементації ініціатив Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) в українське законодавство. Запрошені на форум експерти говорили про те, як реалізуються в їхніх країнах ці ініціативи, зокрема стандарти BEPS, CRS.

Про досвід Росії у справі деофшоризації, наслідки ухвалення закону РФ про контрольовані іноземні компанії розповів директор департаменту міжнародного податкового планування юридичної фірми «Cliff» Владислав Дубневський. Він переконував, що офшори не є такою поганою справою, як нав’язують нині. Одним із його аргументів було твердження про те, що людям притаманно «ховати гроші та багатства» і якщо їх позбавити такої можливості, то ні до чого доброго це не приведе. Екс-заступник міністра закордонних справ України, президент ТОВ «Гранд Торнтон» Олександр Чалий говорив про глобальну деофшоризацію. Він висловив припущення, що офшори все ж залишаться, але на новому етапі свого існування вони відіграватимуть позитивну роль.

Досвідом Латвії в розвитку банківського сектору ділився директор структурного підрозділу ABLV Bank Александр Паже. Він звернув увагу на автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, порядок обміну та терміни надання першої звітності, визначення податкового резидентства клієнтів. Про відповідальність кінцевих бенефіціарів як запоруку стабільності банківської системи розповіла начальник юридичного управління ПАТ «Банк Кредит Дніпро» Олена Сукманова. За її словами, кредитний портфель усіх банків є катастрофічним, а кредитори мають мало правових можливостей для захисту інтересів. Найефективнішим шляхом захисту прав банків, на її думку, є залучення кінцевого бенефіціара до особистої відповідальності.

Друга сесія була повністю зосереджена на практичних аспектах виходу українських компаній на зарубіжні ринки збуту, залучення фінансування і пошуку інвесторів. Говорили про особливості виходу на ринки Європейського Союзу, просування товарів та ризики міжнародної торгівлі, розбиралися з майбутнім Великої Британії після Brexit та окреслювали сценарії розвитку бізнесу в розрізі економічних, політичних і соціальних змін на Європейському континенті, нюанси побудови бізнесу зі США та країнами Азії. Міркуваннями ділилися представник Centre for International Fiscal Studies (Швейцарія) Жанкарло Червіно, експерт із питань торговельно-економічних відносин між Україною та Китаєм Чжан Пей-Ень, співзасновник і керівник Mimo Consulting (ОАЕ) Міразізбек Махаматжанов.

На третій сесії обговорювали стратегії розвитку українського бізнесу в нових реаліях, шляхи поліпшення бізнес-клімату в державі, погоджуючись із тим, що необхідно змінити підходи до податкових процесів. Президент компанії ПрАТ з іноземними інвестиціями ЗАТ «СБК» Ігор Далічук зауважив, що проблемою України є те, що держава не визначила галузі, в яких використовуватиметься податкове стимулювання.

Після завершення ділової програми учасники форуму могли насолодитися виступом колективу FrankyJazz, до репертуару якого серед інших входять композиції легендарних естрадно-джазових виконавців Френка Сінатри, Нета Кінга Коула, Фреда Астера, Луї Армстронга, Тома Джонса, Джорджа Бенсона, Майкла Бубле.