№12(59)(2016)

Понад 500 учасників зібрала Друга міжнародна конференція «Зони вільної торгівлі: можливості та виклики для України та партнерів», яка 1–2 грудня 2016 року відбулася в Торгово-промисловій палаті України.

Наприкінці року для дискусій зібралися представники бізнесу, який бачить перспективу в освоєнні нових ринків, а також органів державної влади, торгово-промислових палат, дипломатичних місій, інвестиційних інституцій, фінансово-банківських установ, провідні експерти у сфері фінансової, інвестиційної діяльності. Питань для обговорення зібралося чимало. Зокрема в центрі уваги були положення чинних угод України про вільну торгівлю, зміни в економічній, митно-фіскальній, промисловій та інвестиційній галузях, питання інформаційної підтримки експорту, розвитку індустріальних парків, запровадження механізму державно-приватного партнерства.

Відкриваючи конференцію, президент ТПП України Геннадій Чижиков висловив сподівання, що обговорення на високому рівні найболючіших питань україн­ських виробників-експортерів створить нові можливості для подальшого втілення заходів із диверсифікації вітчизняного експорту, залучення іноземних інвестицій в Україну та надання практичної допомоги малому і середньому бізнесу в здійсненні експортно-імпортних операцій. Він запевнив, що спільна робота влади та бізнесу за участю ТПП України дасть можливість досягти дієвого результату.

Конференція відкрилася панельною дискусією «На шляху до спільного ринку з ЄС через реалізацію Угоди про ЗВТ: як українському бізнесу стати надійним партнером? Роль та поєднання спільних зусиль урядових структур, асоціацій, торгово-промислових палат». Говорили про успіхи, яких вдалося досягти за майже рік функціонування режиму вільної торгівлі з ЄС, оцінювали динаміку взаємної торгівлі та перспективи її покращення, останні зміни у сфері технічного регулювання в Україні за стандартами ЄС, визначали перспективи українських виробників на ринку ЄС.

Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Наталія Микольська підкреслила, що вітчизняний бізнес упевнено віднаходить своє місце на ринку ЄС. За статистикою, частка експорту до ЄС складає 41 % вітчизняного товарообігу. Україна використала 26 торговельних квот із 40 можливих. Вона повідомила, що Єврокомісія оприлюднила проект щодо запровадження на три роки додаткових автономних преференцій на товари походженням із України. За попередніми оцінками, додатковий економічний ефект від них становитиме понад $100 млн на рік. Йдеться про додаткову лібералізацію імпорту промислової продукції: добрив, взуття, мідних та алюмінієвих виробів. Додаткові квоти стосуватимуться меду, виноградного соку, кукурудзи, ячмінної крупи, вівса, пшениці, ячменю.

Про проблеми реалізації агропромислової продукції українських виробників на ринку ЄС говорила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. Вона навела статистичні дані: 45 % зовнішньої торгівлі аграрною продукцією припадає на країни Азії (превалює Китай та Індія) і 40 % — на країни ЄС. Аграрну та продовольчу продукцію до ЄС нині експортує 277 вітчизняних компаній. Чиновниця також звернула увагу, що ЗВТ дала поштовх для розвитку державної системи якості продукції, її відповідності нормам ЄС.

Керівник торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж повідомив, що наступного року в 15 регіонах України планується відкриття центрів із підтримки малого і середнього бізнесу, орієнтованого на експорт. Він зазначив, що в Україні активізується діалог бізнесу з владою, збільшується конкурентоспроможність національних товарів на ринку.

Головною метою конференції було комплексне обговорення чинних та потенційних угод України про вільну торгівлю, зокрема з державами ЄС і СНД, ГУАМ (створення так званого нового Шовкового шляху до країн Центральної Азії та Китаю, Транскаспійського коридору (ТРАСЕКА)). Окремо розглядали нюанси нещодавно підписаної Угоди про вільну торгівлю з Канадою. Документ перебуває в парламенті на ратифікації, однак уже нині багато українських підприємств успішно освою­ють канадський ринок. Саме на цей момент звернув увагу Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук на панельній дискусії, присвяченій питанням подальшого розвитку положень угоди. З проектами технічної допомоги присутніх ознайомила менеджер Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) Ольга Вергелес, а президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтин Іванов поділився досвідом налагодження ділових взаємин між підприємствами України та Канади.

Ще одна панельна дискусія була присвячена потенціалу співробітництва з країнами СНД через задіяння чинних дво- та багатосторонніх угод про вільну торгівлю. Можливості та перспективи торговельно-економічного співробітництва обговорювали на панельній дискусії «Формат співробітництва ГУАМ: пріоритетні напрями». У рамках дискусії було порушено питання розвитку транспортного коридору ГУАМ, інвестиційної діяльності між державами об’єднання. Предметом обговорення стала українсько-грузинсько-азербайджанська угода про створення транскавказького транспортного коридору та можливість заснування спільних підприємств із переробки сільськогосподарської продукції, у галузі машинобудування, енергетики, транспорту.

Цікавість учасників викликала фінансово-банківська панельна дискусія «Які новації готують державні, приватні та міжнародні фінансово-банківські інституції українським експортерам та бізнесу в 2017 році?» Говорили про останні зміни в грошово-кредитній політиці, концепцію лібералізації валютного ринку, розвиток фінансового сектору України. Серед питань: налагодження міжнародного співробітництва між представниками різних країн, співпраця з ЕКА при експорті товарів із високою часткою доданої вартості та послуг, можливості хеджування ризиків (цінових, валютних, процентних) при експорті, доступ до новітніх механізмів й інструментів торговельного фінансування.

Окрема панельна дискусія була присвячена проблемам залучення інформаційних ресурсів і PR-інструментів держави та бізнесу для підтримки й стимулювання українського експорту. Під час обговорення присутні порушували питання іміджу України як експортера в різних країнах світу, розглядали інструментарій для просування бренду «made in Ukraine» на закордонних ринках і різноманітні PR-технології в зовнішньоекономічній стратегії держави, а також способи та інструменти створення позитивного іміджу держави в сучасному світі.

У рамках роботи конференції проведено круглий стіл «Розвиток індустріальних парків в Україні як інструмент реалізації політики державно-приватного партнерства в контексті залучення інвестицій і розвитку регіональної виробничої інфраструктури». Його учасники проаналізували застосування положень нормативно-правових актів щодо індустріальних парків та механізмів державно-приватного партнерства, обговорили законопроекти про внесення змін до Податкового та Митного кодексів щодо розвитку вітчизняного виробництва стимулюванням залучення інвестицій у реальний сектор економіки через індустріальні парки, ознайомилися з досвідом Ізраїлю у створенні технопарків і комерційних зон. Своїми міркуваннями ділилися голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України Віктор Галасюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова Комітету з питань промислової модернізації при ТПП України Володимир Власюк, представники індустріальних парків та підприємницьких структур.

Другий день роботи конференції розпочався виступом Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який заявив, що відкритий до діалогу з бізнесом. Найперше він зазначив, що добре знає про проблеми підприємців із контролюючими органами й пообіцяв захист. «Вони або будуть вимушені перестати «кошмарити» бізнес, або я їм оголошу публічну війну», — зауважив керівник уряду. Він також нагадав, що на нещодавньому засіданні Кабінету Міністрів відмінено 367 регуляторних актів, за якими нараховували штрафні санкції, та повідомив про пошук рішень для пільгового ввезення обладнання для окремих галузей, зокрема через реструктуризацію платежів протягом 36 місяців.

Говорив Прем’єр і про плани затвердження експортної стратегії України, і про готовність уряду до діалогу з різними країнами для розвитку торговельно-економічних відносин. Він також позитивно оцінив ідею заснування індустріальних парків, назвавши їх ефективним інструментом, який дозволить створювати нові робочі місця та якісний національний продукт в Україні. Прем’єр повідомив, що нині існують юридичні підстави для реєстрації регіональних індустріальних парків, а також готується до другого читання в парламенті відповідний закон, що передбачає низку преференцій.

«Моя позиція така: за всіх рівних умов український продукт в Україні на внутрішньому ринку має отримати всю необхідну підтримку. З одного боку, конкурентний продукт, з другого — кредитування і розумна дерегуляція приведуть нас до успіху», — запевнив учасників конференції керівник уряду. У свою чергу, присутні представники ділової спільноти ставили запитання щодо підтримки експорту, реформування фіскальної служби, наступних кроків уряду, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату, розвиток малих та середніх підприємств, залучення інвестицій, запровадження механізмів державно-приватного партнерства.

Після спілкування ділової спільноти з Прем’єром відбулася зустріч представників міжнародних торгово-промислових палат та бізнес-асоціацій за участю представників дипломатичного корпусу. Обговорювали спільні завдання щодо сприяння торгівлі, промисловій кооперації, інвестуванню, зокрема використання спільних іноземно-українських ТПП та бізнес-клубів, створених українцями та за участю українців за кордоном, задля виходу України на європейський та світовий ринки.

На завершення конференції фахівці ТПП України — сертифіковані консультанти та тренери з експорту — провели майстер-клас для учасників. На прикладі ЄС обговорювали системний підхід до експорту, який може стати запорукою успішного виходу на нові ринки, розбиралися з питаннями маркетингу експорту та системою управління цим процесом, вчилися оцінювати експортні можливості підприємства.

Загалом за два дні роботи конференції своїм баченням розвитку співпраці в рамках зон вільної торгівлі поділилася майже сотня українських та іноземних спікерів. Участь у заході взяли делегації з 15 країн.