№3-4(62-63)(2017)

На відкритті шостої сесії Верховної Ради України спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що зараз для вищого законодавчого органу мають пріоритет питання оборони й безпеки. Він вкотре дорікнув, що депутати не відвідують пленарні засідання, назвавши це підлістю, а також зазначив, що рівень довіри суспільства до Верховної Ради є критичним.

Проте до моралізаторства спікера депутати давно звикли і не дуже зважали на його заклики. Вони не спромоглися ухвалити порядок денний на перший тиждень роботи, ба навіть внести до нього проект постанови про звернення до парламентів іноземних держав та міжнародних організацій щодо засудження ескалації збройної агресії Російської Федерації проти України. Згодом звернення таки ухвалили, а також розглянули низку законопроектів. Водночас відхилили проект про врегулювання видобутку бурштину, через що Андрій Парубій звернувся до Кабінету Міністрів із пропозицією спільно з нардепами розробити новий документ.

У ратифікаційний день заледве ухвалили дві угоди — про співробітництво між Україною та Європейською організацією з питань юстиції та між Кабінетом Міністрів України й Урядом Республіки Індонезія про співробітництво в оборонній галузі. Опісля Андрій Парубій достроково закрив засідання через замалу кількість депутатів. Перше рейтингове голосування засвідчило, що в сесійній залі перебуває усього 156 обранців, друге — 198. Спікер ще раз зауважив, що відсутність більшості депутатів — зневага до всіх, хто працює в сесійній залі, і пообіцяв оприлюднити їхні прізвища у парламентській газеті «Голос України».

А далі стало зрозуміло, що хоч сесія й нова, самі обранці, а також їхні методи роботи та спілкування не змінилися. Уже на третій день роботи під час засідання народний депутат від фракції БПП Сергій Лещенко вдарив кулаком в обличчя нардепа з цієї ж фракції Івана Мельничука, а той відірвав Лещенку рукав піджака. Позафракційний нардеп Юрій Дерев’янко визнав це «повним абсурдом парламентаризму». Сергій Лещенко згодом пояснив, що бійка сталася через його пост у Facebook про відсутність депутатів на засіданні антикорупційного комітету.

З’ясувавши стосунки, депутати спромоглися ухвалити декілька законів про територіальні громади, повноваження сільських, селищних, міських голів, місцеве самоврядування, а також прий­няли за основу законопроекти «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних)» та «Про Український культурний фонд».

Виснажені роботою народні обранці практично проігнорували Годину запитань до уряду, якою завершується кожен пленарний тиждень. Хоча в залі зареєструвалися 317 народних депутатів, насамкінець їх налічувалося заледве два десятки. Народний депутат Борислав Береза на своїй сторінці у Facebook поділився знімком порожньої сесійної зали. Тому варто нагадати, що кожен сесійний день коштує українським платникам податків понад 2 млн грн.

Не поліпшилася законодавча робота і наступного пленарного тижня. На першому ж засіданні нардеп Надія Савченко заявила, що відмовляється від депутатської недоторканності. Вона оприлюднила відповідну заяву на ім’я першого заступника голови Регламентного комітету Верховної Ради і закликала колег зробити так само. Проте цю заяву визнали чистісіньким піаром, оскільки питання депутатської недоторканності потрібно вирішувати на законодавчому рівні.

Ще один обранець, депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко, сказав, що не складатиме повноважень і залишиться позафракційним. Його напередодні виключили з фракції Радикальної партії, а її лідер Олег Ляшко заявив, що фракція зробить усе, аби Артеменко склав мандат. До конфлікту призвела публікація у виданні The New York Times, де стверджувалося, що Андрій Артеменко підготував план з урегулювання конфлікту в Україні, який передбачав, зокрема, проведення референдуму про надання Росії в «оренду» на 50—100 років анексованого нею Криму з вимогою вивести російські війська з Донбасу.

Депутати вирішили затвердити хоча б порядок денний шостої сесії та ухвалили відповідне рішення лише з другої спроби. У цей день Рада надала дозвіл на земельну ділянку для створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — Музею Революції Гідності. Депутати також ухвалили декілька законопроектів, що стосуються подій Революції Гідності та антитерористичної операції, а також постанову про вшанування Героїв України та інформування громадськості про подвиги українських військових.

Проте основні події розгорнулися наступного дня. З самого ранку будівлю Ради оточили щільні лави правоохоронців через мітинг учасників маршу Національної Гідності. Колона, яка налічувала майже 10 тисяч осіб, підійшла до стін парламенту. За порядком стежили десь 6 тисяч поліцейських. Молодики із закритими обличчями, у шапках з написом «Національний корпус» запалили димові шашки та фаєри. Площу затягнуло димом.

Тим часом депутати ратифікували два договори між Україною та Малайзією про взаємну правову допомогу в кримінальних справах та про видачу правопорушників, а також Угоду між Урядом України та Європейським Союзом про участь в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (2014—2020)» або COSME. До того ж ухвалили Закон «Про приєднання до Протоколу про сталий туризм до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат».

Мітинг біля Верховної Ради України завершився, а також і робота у сесійній залі. Андрій Парубій переніс розгляд частини законопроектів на інший день і закрив пленарне засідання на 20 хвилин раніше. Продовжувати роботу не було сенсу, оскільки в залі знову були присутні менше двох сотень обранців.

Наступного дня з самого ранку ухвалили Звернення Верховної Ради України «Про Остаточний звіт ОБСЄ/БДІПЛ за результатами спостереження на виборах до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації 2016 року», підтримали за основу законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Після цього робочий запал загаснув, натомість група депутатів заблокувала парламентську трибуну, вимагаючи скасувати законодавчі норми про податкову міліцію. Опоненти блокувальників вирішили виступати з місць, тому засідання тривало. Ухвалили у другому читанні та в цілому законопроект, який передбачає зняття оподаткування зі спадкоємців-онуків, не підтримали норму про відновлення податкової міліції та не змогли визначити кандидата до складу комісії зовнішнього контролю з проведення аудиту ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро.

Спочатку пропонували на цю посаду кандидатуру заступника генерального інспектора департаменту юстиції Сполучених Штатів Америки Роберта Сторча. Потім — Найджела Брауна, який одразу ж виступив у парламенті. Це викликало ще більше обурення, тим паче, що Браун не відповів на запитання, хто запросив його до України, лише запевнив, що сам оплатив дорогу до Києва та проживання у столичному готелі.

Обранці підтримали у першому читанні законопроект, спрямований на забезпечення стабільності банківської системи завдяки оптимізації процедур капіталізації та реорганізації банків, та проект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Також схвалили за основу проект про внесення змін до статті 72 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення порядку зарахування строку попереднього ув’язнення та відмовилися призначити позачергові вибори Сєвєродонецької міської ради Луганської області на 30 квітня цього року й ухвалювати у другому читанні проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні», а також забороняти тимчасове вилучення серверів під час обшуку або огляду.

За традицією засідання п’ятниці, де звітують урядовці, більшість нардепів проігнорувала. Загалом у лютому, за підрахунком громадського руху «Чесно», вісім обранців пропустили всі засідання Ради. Це Євген Бакулін та Дмитро Добкін (Опозиційний блок), «радикал» Олег Купрієнко, утікач Олександр Онищенко з «Волі народу» та позафракційні Іван Балога, Костянтин Жеваго, Андрій Білецький, Сергій Клюєв, який також перебуває у міжнародному розшуку.

Наступні два пленарні тижні депутати запланували відпрацювати поспіль. У перший же день ратифікували Угоду про створення зони вільної торгівлі між Україною та Канадою, яку було підписано 11 липня 2016 ро­ку в Києві, а також Конвенцію між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал та Протокол про внесення змін до цієї Конвенції.

Далі узялися розглядати питання фінансів та банківської діяльності й вирішили долю кількох законопроектів. До порядку денного також внесли проект про внесення змін до Закону «Про громадянство України» щодо реалізації права змінювати громадянство. А під стінами парламенту знову мітингували. Цього разу активісти ГО «Авто Євро Сила», вкладники банку «Михайлівський» та родичі довічно засуджених.

Наступного дня, одразу після відкриття пленарного засідання, віце-спікер Оксана Сироїд оголосила 30-хвилинну перерву, після якої надала слово для виступу депутатові від «Народного фронту» Юрію Березі. Йшлося про протиправні дії «одного народного депутата», що, як запевняв Береза, бив поліцейського у Краматорську. Береза зажадав запросити до пленарної зали поліцейських та представників Національної гвардії, які б могли розповісти про цей інцидент. Після появи у сесійній залі невідомих людей у камуфляжі Оксана Сироїд закрила пленарне засідання, мотивуючи це присутністю сторонніх людей у залі. Згодом цей інцидент розглянули на зборах коаліції, де Оксану Сироїд закликали піти у відставку і засудили дії Володимира Парасюка у Краматорську.

Після бурхливих подій знайшли трохи часу на законодавчу роботу. Зокрема ухвалили у першому читанні законопроект про мовні квоти і збільшення українського мовлення на телебаченні, внесли зміни до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження), у другому читанні схвалили законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб та в цілому законопроект «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних». Далі відмовилися ухвалити у другому читанні законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість продукції оборонного призначення, а спікер пообіцяв наприкінці робочого дня поставити на голосування затвердження кандидатури аудитора НАБУ від Верховної Ради. Нардепи спочатку заблокували трибуну, а згодом відмовилися вносити питання до порядку денного.

Саме з нього й розпочали наступний пленарний тиждень. Група нардепів звично заблокувала трибуну. Обранці виголошували промови з робочих місць. Представника парламенту України до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро визначити не змогли. Однак підтримали у першому читанні законопроект про Фонд енергоефективності, ухвалили зміни до Закону «Про автомобільні дороги» щодо автомобільних доріг оборонного значення, Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації та у першому читанні — проект «Про соціальні послуги», зміни до Закону України «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії, зміни до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у зв’язку з тимчасовою окупацією території України. На доопрацювання направили проект змін до законодавчих актів України щодо спрощення певних аспектів нафтогазової галузі та відхилили проект змін до деяких законів України (щодо забезпечення використання газорозподільних систем).

Депутати не мали бажання працювати, тому наступного дня Андрій Парубій достроково закрив засідання парламенту, оскільки у сесійній залі знову не вистачало голосів для ухвалення рішень. Зате після відпочинку депутати погодилися відмовитися від півгодинної перерви у ранковому засіданні. Вони внесли зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо отримання комунальних послуг та зміни до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ухвалили Закон «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування)» та зміни до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Далі Рада ухвалила в цілому законопроект «Про державну підтримку кінематографії в Україні» з пропозиціями Президента, скасувала вимоги про обов’язкове використання печаток на документах та ратифікувала Рамковий договір між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги. Також отримали схвалення зміни до Законів «Про Державний бюджет України на 2017 рік», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», «Про інвестиційну діяльність» (щодо державних інвестиційних проектів), «Про фінансове оздоровлення державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова», «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків».

На традиційній Годині запитань до уряду в сесійній залі перед депутатами звітував Прем’єр-міністр Володимир Гройсман та члени Кабміну. Керівник уряду говорив про пропозиції нардепів щодо створення центру енергетичної безпеки НАТО в Україні, а також запевнив, що місцевим бюджетам не загрожує скасування акцизу з реалізації тютюнових виробів. Присутні в залі депутати, яких знову можна було перелічити на пальцях, тим часом відмовилися скасувати результати голосування за внесення змін до Закону «Про запобігання корупції», ще трохи поговорили і розійшлися.