Приобрети журнал - получи консультацию экспертов
№5(64)(2017)
Ім’я полковника міліції Григорія Мамки уособлює образ одіозного слідчого зі старої гвардії правоохоронців, замість якої має прийти молода, енергійна, всміхнена поліція. Спершу Міхеіл Саакашвілі назвав його рекетиром у погонах, згодом Хатія Деканоїдзе заявила, що «влаштує пекло цьому реваншистові», й оці звинувачення гучно пролунали на центральних каналах ТБ і в Інтернеті. Але чи виглядає однозначною ситуація як із самим Мамкою, так і з реформою МВС загалом? Нагадаймо, що вже три суди, зокрема і Вищий адміністративний суд України, визнали протиправними рішення центральної атестаційної комісії Нацполіції України щодо екс-начальника Головного слідчого управління.
Сам же Григорій Миколайович протистоїть дискредитаційним наступам не тільки судовими позовами, а й бойовим політичним вишколом.
Розмовляв: Роман Барашев
Особисто Ви відповіли собі на запитання, чому саме Ваше прізвище зробили жупелом, символом ганебного минулого?
Чому саме я? Знаєте, навіть не хочу замислюватися. Відразу скажу, що ані із Саакашвілі, ані з екс-очільницею Національної поліції України Деканоїдзе я ніколи в житті не мав справи.
Але варто згадати сумнівні реформи в системі МВС, які всіма вже визнані невдалими. Пригадаймо, з чого почали реформатори. Із заяви, що вдвічі скоротять кількість співробітників міліції, змінять їх функціональні обов’язки, увіллють свіжу кров. Ми сподівалися на офіційний план реформування, тому що в стінах міністерства лунали різні версії подальших змін. Але так його і не побачили.
Який результат? Перетрусили все МВС, але залишили майже всі відділи. Штати збільшили десь удвічі. Так, створили новий орган – Національну поліцію. Але водночас продублювали функції, що були закріплені за МВС, вдвічі збільшивши видатки на правоохоронну систему. До того ж статус правонаступництва МВС досі невизначений. Це питання полишили напризволяще, через що економлять на пенсіонерах, не перераховуючи їм пенсії, тобто лише дурять людей.
Хто за це буде відповідати? Ека Згуладзе, яка розпочала це реформування? Хатія Деканоїдзе? Арсен Аваков?
«Я влаштую пекло реваншистам», – сказала Деканоїдзе після того, як Ви звернулися до суду першої інстанції, і суд визнав Ваше звільнення незаконним. Чи вважаєте себе реваншистом? Як Ви відреагували на її ініціативу відправити Вас працювати в Донецьку область?
Я би порекомендував їй вивчати «матчастину», перш ніж робити гучні заяви. Реваншизмом називають політику «помсти у відповідь», яка, зокрема, спрямована на нову війну з метою відновлення довоєнних кордонів, що до моєї скромної особи не має жодного стосунку. Я, на їхню думку, винен лише в одному – займав керівні посади в МВС за часів Януковича. Але, згідно з такою логікою, всіх колишніх міліціонерів, яких до 2014-го року налічувалося понад 350 тисяч, треба відправити у відставку.
Через це я витратив на судові засідання вісім місяців. Який результат? Ніхто не має наміру вибачатися ані за утиски за інакодумство, ані за замовні публікації, інформація в яких визнана в суді такою, що не відповідає дійсності в повному обсязі. Тобто жодної відповідальності. Я хочу запитати: чи діє в Україні інституція, де ще можливо захистити честь? Мій досвід свідчить – не діє. Наклепницькі матеріали лише вилучаються з інтернет-ресурсу, а мої супротивники продовжують дискредитацію в іншій площині: після того, як Деканоїдзе відправила мене на штабну роботу в Донецьку область, узялися писати, що я злякався й не виконав наказу. Хоча я, подавши документи до суду, зібрав речі та, незважаючи на неправове рішення, поїхав до Маріуполя, а потім в Авдіївку. Я звик жити та працювати в боротьбі. Бо на війні саме як на війні.
Звідкіля ж надходили замовлення на викривальні публікації, на Вашу думку?
Мабуть, від тих бізнесменів, що ухиляються від сплати податків, контролюють тіньовий бізнес, зокрема в Одесі. Але, повірте, я не хочу витрачати енергію та час, щоб з’ясувати, хто за цим стоїть, кому я так сильно дошкулив. До речі, тоді ж щодо моєї скромної персони було відкрито декілька кримінальних проваджень, і в мене запитання – де вони?
І де ж?
Позакривали. Й так за всіма пунктами. Зробили – розламали. Я не бачу жодного позитивного результату від реформ МВС, які проводила Деканоїдзе. Створення Національної поліції більше схоже на шоу-програму, що апріорі сподобається людям.
Це ж так чудово! Всміхнені молоді обличчя, селфі між складаннями протоколів. Їздять гарні автомобілі, що їх придбали за якимсь непевним екологічним проектом, і, до речі, ще невідомо, скільки це нам коштуватиме. Набрали нових людей, яких навчали три місяці. Як ви вважаєте, за три місяці, що тривала підготовка поліцейського, кухар або менеджер здатен вивчити законодавчу базу, яка стосується функціонування силових органів та співробітників правоохоронної системи, права й обов’язки громадян?
Але гірший результат реформ, ніж ця глянцева піар-компанія на час всенародного зубожіння, це – створення штучного конфлікту між новачками Нацполіції та хлопцями, які отримували спеціальну освіту, набивали ґулі, розкривали злочини, ризикували життям, працюючи в умовах хронічної кризи. Фактично реформатори поділили співробітників МВС на людей вищого і нижчого сорту. І цей конфлікт був нав’язаний саме Хатією Деканоїдзе. По-перше, відбувся поділ за зарплатним рівнем, коли патруль почав отримувати 10 тис. грн на місяць, а зарплатня слідчого, відповідальність якого значно вища,
бо саме він веде кримінальні провадження, ще довго становила десь три тисячі. Лише нещодавно їхні зарплати зрівнялися. По-друге, виникло багато суто психологічних чвар з приводу документування злочину, оформлення правопорушників та злочинців. Безліч разів слідчі були вимушені відпускати порушників та закривати провадження, тому що патрулі порушували закони та інструкції. Водночас Деканоїдзе розповідала на камери про зразкову роботу патрульної поліції та про «гальмування реформ» представниками «старої гвардії».
Тепер вони запевняють, що для завершення процесу реформування необхідно 200 млн грн. Стривайте, на що саме ці гроші потрібні?
А витрачено на реформу скільки?
У тому й річ, що ця цифра суспільству невідома. Керівництво МВС, мабуть, не вважає за потрібне звітувати по витратам бюджетних коштів. Більш того, а хтось зважав на те, що до системи правоохоронних органів, окрім Національної поліції, входить Генпрокуратура, Державна фіскальна служба, Служба безпеки України?.. Вони потребують реформування? Авжеж, потребують.
А чи є системна та законодавчо врегульована програма такого реформування? Немає. Тобто замість розумних рішень ми маємо справу з хаотичним рухом у невідомому напрямі. Здається, їм взагалі неважливо, куди рухатися, лише б фінансів не бракувало. До речі, створення патрульної поліції розпочалося ще до відповідного закону. Якщо так починати, то годі очікувати на законність, послідовність, логічність.
Розгляньмо ту ж саму атестацію, що складалася з кількох процедур. Насамперед – тести, які привезли грузинські реформатори...
Звідки привезли? Переклали з американських підручників?
З Грузії привезли, а як вони туди потрапили, не цікавився. В Україні вони ніким навіть не були затверджені документально. Не було правової бази для їх проведення. Ніхто навіть не зволив пояснити, яким чином ми до них повинні готуватись. Але тестові завдання я виконав. Потім – усні завдання. В комісії – представники громадських організацій. Порушують різні теми. Стою, не розумію, що відбувається. 15 хвилин слухав.
Не стримався й розказав їм про їхні функціональні обов’язки та про що вони мають запитувати.
Комісія, що перевіряє рівень кваліфікації працівників міліції, повинна бути фаховою, згодні? Але нас перевіряли «фахівці», які жодного разу не працювали в поліції, не тримали в руках жодного провадження і навряд чи взагалі в очі бачили КПК. Склад атестаційної комісії, яка перевіряла особисто мене, за вказівкою «диригента» змінювався чотири рази! Отже, я навіть пишаюся тим, що, пройшовши всі кваліфікаційні тести, не пройшов останню стадію – фіктивну атестацію комісією.
За рішенням суду мене мали поновити, а натомість звільнили з посади заступника начальника Головного слідчого управління і призначили начальником штабу Донецької області. Офіційно підрозділ називається Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування. До того ж Деканоїдзе проігнорувала, щоби переведення на нижчу посаду погодили зі мною.
Скільки Ви служили на сході України?
3,5 місяці, доки в суді вирішувалася справа оскарження незаконного наказу. Я звернувся до суду, зібрав сумку й поїхав цей наказ виконувати. Бо мав довести, що не тримаюся за крісло.
Де саме Ви служили, у чому полягала робота?
У тому, що й завжди, – у боротьбі і профілактиці злочинності, виявленні людей, що скоїли злочини. Там усіх налаштували вороже до мене. Про ставлення не хочу навіть згадувати. Було нелегко. Але я загартований.
На війні перший твій ворог – страх. Подолаєш страх, і твої вчинки будуть виважені.
Ситуація там вкрай критична: проблеми із постачанням, технікою, житлом, зарплатами, – все тримається на авторитетові керівників та принципі «наказ отримав – виконуй, як знаєш».
Прокоментуйте, будь ласка, доволі розповсюджену думку про те, що призначення представників «грузинського десанту» на ключові державні посади (а члени команди Саакашвілі встигли засвідчити себе ще й у Генпрокуратурі, Міністерстві охорони здоров’я, де теж не знають, що тепер робити з розпіареною реформою, коли «гроші ходять за пацієнтом») було ляпасом по українській гідності. Невже не залишилося серед вітчизняної медичної або юридичної еліти гідних представників, здатних керувати цими структурами, тому очільників довелося завозити з країни, успішність реформ в якій вельми сумнівна? З країни, кількість населення якої можна порівняти з Києвом.
Річ не в кількості, а в тому, що в Грузії зовсім інша економіка, інакший менталітет. Можливо, ми колись дізнаємось, які домовленості до цього призвели. Хіба зараз у Грузії все добре?
Кажуть, там повітря в горах дуже чисте і свіже.
Хіба що повітря. А в економіці? Розвиваються декілька бізнесів, держслужбовці мають великі зарплати, до чого прагне українська бюрократія. А прості люди ледве животіють. Ми вважаємо такі принципи категорично хибними.
Те, що пані Деканоїдзе була громадянкою Грузії, а стала громадянкою і «великою патріоткою» України, людям подобалося перші три дні. Що ж до її справжнього фахового рівня… Та й любові до України…
Чим Ви зараз займаєтеся?
Політичною роботою. Я радник голови політичної партії «Розумна сила», член політради цієї партії. Нещодавно склав іспити на адвоката, проходжу стажування.
Мабуть, можете дати оцінку також реформам, що відбуваються в Мін’юсті?
Можу сказати, що створення нових баз даних Мін’юсту саме зараз супроводжується численними випадками продажу майна за підробленими документами.
Поясніть на прикладі.
Купується приміщення. Згодом до «щасливих власників» приїжджає справжній господар. Каже: «Я нічого не продавав, нічого не підписував». Пишуть заяву про вчинений злочин. Що необхідно зробити слідчому? Допитати та накласти арешт на приміщення. Але він не накладає арешт протягом півроку та більше. Він винен? Винен. Але як слідчому оперативно відпрацювати всі провадження, коли в нього їх дві тисячі накопичених і нові надходять кожен день?
А процес накопичення нерозслідуваних справ супроводжується технологіями маніпулювання статистикою, коли очільники рапортують про високі показники роботи. Люди, не маючи об’єктивної інформації, перебувають у прострації. Постраждалі пропонують слідчим гроші за те, щоб ті узялися за їхню справу, щоб правоохоронці виконували свою роботу. Це вже навіть хабарями не вважається.
Така ж ситуація у «безплатній» медицині України. Лікарі беруть не хабарі, а приймають подяки у конвертах, щоправда за «затвердженими» тарифами. Але поговорімо про сучасні особливості роботи слідчого. Чим він переймається?
Слідчим зараз підняли заробітну платню, але вона не більша, ніж у патрульній службі. Поки не відбудеться кардинальних змін у правоохоронній системі, робота слідчого буде безперспективною, він залишатиметься «хлопчиком для биття». Слідчі страждають від надміру роботи, це морально та фізично виснажує, їм сутужно в побуті, руйнуються їхні родини. Нинішня система знищує своїх робітників. Але хай у вас не складається думка, що Мамка проти реформи чи закликає до старих моделей. Ні, не проти, я за здорову, прозору та розумну реформу.
Зараз Ви належите до політичної сили, яка опонує нинішнім «порядкам». Як Ви потрапили до партії «Розумна сила»? Розкажіть про цей проект.
Я причетний до створення партії. Лідером партії є Олександр Соловйов. Ми презентували «Розумну силу» минулого року. Наша мета – український центризм та позиція військового нейтралітету, яка властива, наприклад, Швейцарії. Ми наголошуємо на тому, що нав’язування Україні реформ ззовні не призведе до позитивних змін. Україна має згадати, що є незалежною державою зі своїми особливостями державного будівництва, розвитку бізнесу, правоохоронної системи та інших сфер життя. Європа нам не ремонтуватиме дороги, США не проводитиме децентралізацію. Все це маємо робити ми. В Україні врешті-решт має з’явитися хазяїн з чітким планом порятунку.
Назвіть основні антикризові меседжі партії «Розумна сила».
Ми впевнені, що Україна може й має створювати товар, конкурентоспроможний на європейському ринку, а не бути сировинним придатком, експортером металу, зерна, насіння та постачальником робочої сили. Наші найголовніші завдання в економіці – створення стабільної державної банківської сфери і розвиток аграрного сектора.
Скільки майна зараз належить державі?
Це перше запитання. У нас відбувалися «кооперативізація», приватизація, дикий капіталізм, тому яка частка майна залишилась у власності держави? І що саме залишилось? Коли ці запитання були порушені на політичному рівні, виникла пропозиція скасувати Фонд держмайна. Але як можна керувати державою, не знаючи, які в неї залишилися ресурси? Тож без цих підрахунків, без інвентаризації надалі розроблятимуться безперспективні програми, націлені тільки на те, щоб витрачати бюджетні кошти.
Аграрна галузь в Україні має значний потенціал, однак відсутність чітких і прозорих правил гри в ній стримують її розвиток. Тому скорочується кількість агропромислових підприємств. За останні три роки – на 5,2 % (2525 одиниць). У Закарпатській області 910 підприємств припинили роботу (це 20 % від загальної кількості). В Одеській області – 441 сільгосппідприємство (9 %). І це в державі з величезним аграрним потенціалом, який у перспективі дозволяє стати не тільки житницею Європи, а й усього світу.
Однією з основних перешкод для розвитку АПК є застаріла система землекористування та земельних відносин. Наразі в Україні можливий політичний консенсус щодо часткової, так би мовити поетапної, земельної реформи.
Ми маємо провести повну інвентаризацію земель та земель сільськогосподарського призначення. Передбачаю, що вже на стадії інвентаризації буде багато перепон корупційного й адміністративного характеру. З огляду на кількість наявних кримінальних справ у цій сфері, можна тільки уявити, про які земельні оборудки стане відомо, скільки службових осіб буде притягнено до відповідальності. Останнє десятиріччя рясніє скандалами щодо незаконних відводів у приватну власність сотень гектарів заповідників, лісових масивів, цілих островів. Тож роботи для правоохоронних органів тут дуже багато. Щоправда, є певні сумніви, що вона може бути виконана повною мірою.
Наше суспільство вже звикло до думки, що за кожним політичним проектом криються капітали та інтереси певних олігархів. На чиє фінансування розраховує Ваша партія?
Ми не схожі й не маємо наміру бути схожими на інші партії. Всі вже пересвідчилися, куди прямує держава, коли олігархи керують парламентом. Коли з високих трибун розмовляють з народом, немов з дурнями. Хіба наші розумні люди заслуговують на таке поводження? Хіба вони не бачать, що за патетичними промовами приховуються сумнівні оборудки та банальні схеми з розкрадання державних коштів? Потрібно змінювати ці цинічні «стандарти», хтось повинен переконати, що політику можна робити інакше. Не грошима, а розумом.
Як Ви прокладатимете шлях до «українського нейтралітету»?
Вважаю, прийшов час протиставити військовим діям дипломатичний діалог. Ми вважаємо, що Донецька, Луганська області та Крим – це Україна. Але чи здатна Україна відновити справедливість силоміць? Так, ми збільшили військову міць. Завдяки чому? Завдяки людському ресурсові та постійному канюченню грошей за кордоном. Скільки оборонних заводів за час війни у нас побудовано? Нуль. Патронних заводів? Нуль. Але створюємо внутрішні конфлікти, збільшуємо борги.
Представники яких професій складають кістяк Вашої партії? Розкажіть про лідера «Розумної сили».
Формування партії розпочиналося з об’єднання людей, що звільнилися з правоохоронних органів – МВС, прокуратури, податкової міліції. Представництво розширюється – є в нас правоохоронці, є аграрії, є підприємці. Голова партії – Олександр Миколайович Соловйов, полковник міліції, двадцять років віддав службі у двох правоохоронних відомствах – податковій міліції та МВС. Починав у 1996 році молодшим лейтенантом управління МВС України в Донецькій області. Протягом 2005–2010 рр. працював в управлінні податкової міліції Державної податкової інспекції в Донецькій області, потім – начальником департаменту фінансової та економічної безпеки МВС України. Його остання посада – заступник начальника управління – начальника відділу Департаменту захисту Національної економіки поліції України.
У 2015 році звільнився за власним бажанням.
Закидають, що більшість членів «РС» з Донецької області. Це так? У партії є регіональне коріння?
Це не так. Я взагалі не ставив би наголос на регіональності, тим більше, що ми живемо в час, коли вчора ти був донеччанином, а став киянином чи харків’янином. Є в нас члени з Донецької, Київської, Полтавської, Вінницької, Житомирської, Івано-Франківської, Волинської, Вінницької, Тернопільської, Рівненської областей.
Розкажіть про свою кар’єру в МВС. Які розслідування Ви б згадали у переліку своїх головних заслуг?
Я родом з Полтавської області, з містечка Глобино. Проходив строкову службу в Броварах, вирішив залишитися в Києві, пішов служити в ППС міліції та вступив до Національної академії внутрішніх справ, закінчив її з відзнакою. Працював слідчим, начальником слідчого відділення, начальником управління, на керівних посадах МВС. Це – мій трудовий шлях, що тривав 24 роки і два місяці.
Вперше потрапив на шпальти газет, коли був слідчим Деснянського райуправління Києва, розслідуючи квартирні крадіжки, що їх скоїли зловмисники грузинського походження. Розслідував правопорушення ОЗГ, що складалася зі службових осіб КМДА. З гучних справ згадав би Роберта Флетчера, американського шахрая, засновника тренінгового проекту «Як стати мільйонером».
У 2008 році ми звинуватили його в скоєнні фінансових злочинів. Після понад шести років перебування в СІЗО, у лютому 2015 року, Флетчер вийшов на волю під заставу в один млн грн, суд досі триває.
Дайте короткі характеристики нинішньому міністрові МВС Арсену Авакову та його попередникові Віталію Захарченку. Ви стежите за їхніми блогерськими успіхами?
Не стежу ані за одним, ані за іншим. Не хочу їх характеризувати, лише скажу, що на таких посадах не можна працювати «за поняттями» і «реформи» проводити у Facebook.
А хто з міністрів МВС України не працював «за поняттями»? Юрій Кравченко, Юрій Луценко?
Кравченко для системи МВС зробив дуже багато, поки не потрапив у політику. За нього принцип системності не був втрачений. Хто що б не казав про Луценка, він був першим керівником МВС, що з трибуни ВР закликав розмежувати політику з міліцією й максимально намагався це робити.
Політика не повинна впливати на правоохоронний орган, який тримається на чіткому виконанні законів та інструкцій. Інакше відбуваються катастрофічні незворотні процеси, причому після цього «режисери» виявляться безвинними агнцями. Згадаємо трагічні події на Майдані. Скільки часу збігло відтоді... Когось скерували до суду, окрім командирів середньої ланки? Нікого. Хто наказав розігнати студентів? Досі не з’ясували. Ми розслідуємо справи щодо злочинного режиму, а ті впровадження, коли йдеться про вбивство 20-ти міліціонерів, іншим завдали тілесних ушкоджень, – про це абсолютно нічого не чути. Але це також сини України, що виконували свій службовий обов’язок, сини своїх батьків. Отже, згідно з політичною кон’юнктурою ми виправдовуємо вбивства? Особисто я з цим не можу погодитися.
На Вашу думку, Майдан відбувався за сценарієм?
Навряд, що це був від початку профінансований проект. Люди не могли терпіти владу, дійсно, їх багато що обурювало. Щодо моральної відповідальності: міліція не повинна була воювати з народом, не мала права застосовувати зброю. Якщо люди вже вийшли на боротьбу, влада мала йти на діалог, шукати для цього всі можливості.
Але в юридичній площині ми ще навіть не визначили, що це була за подія – Майдан. Я не чув, щоб із цього приводу хтось виступив з законодавчою ініціативою. У політичному спілкуванні все більш-менш зрозуміло. А у кримінальних провадженнях Майдан фіксується лише як юридична адреса, місце скоєння злочину.
А от в Російській Федерації люди, що втекли з України, вже демонструють рішення судів, де Майдан розглядається як державний заколот. З юридичного боку мені дещо не зрозуміло, як можна визначити юридично держзаколот у сусідній державі, коли навіть від України ніхто не брав участі в процесі, але вони просуваються у цьому напрямі, а ми ні. Все це може потенційно зіграти з нами злу штуку в міжнародних судах.
НАБУ і Онищенко. НАБУ і Насіров. Ці історії нагадують вистави. Викладіть Ваш погляд на створення і роботу цього органу. Чому відбуваються ці події?
Так, боротьба з корупцією схожа на певну театральну виставу перед телекамерами. Завдяки справі Насірова країну знову збурюють закликами створити Антикорупційний суд. Намножили цих антикорупційних органів… Колись я нарахував 12, а зараз їх ще більше: у МВД, СБУ, Генпрокуратурі… Чим вони можуть пишатися? Тим, що відшкодували збитки державі? Ні. Хоча б виклали офіційно перевірені факти, щоб люди пересвідчилися, скільки реально завдали збитків ті ж таки Онищенко, Насіров? Цих цифр я також не бачу ніде. Те ж саме і з Антикорупційним судом. Від нової вивіски сутність не зміниться. Буде так само, як з «ляльковою» патрульною поліцією.
Натомість треба лише змінити КПК. Чітко сформулювати процесуальні повноваження на всіх стадіях процесу, та й усе. Тоді не буде таких шоу, як з Насіровим. Бо законодавчих проріх, якими б користувалися, не буде. Тоді і нових судів створювати буде не потрібно. Але цьому супротивиться влада, тому що дуже багато її представників зацікавлені в правовому хаосі. Ось тільки цей театр абсурду – це прямий і близький шлях до «махновщини», яка вже виникає.
Наразі користі з НАБУ немає, й за такого безсистемного ставлення до реформ її не буде. Досі в Генпрокуратурі існують підрозділи, що теж виявляють корупційні схеми. Ми настільки багаті, щоб дозволяти собі таке дублювання? А скільки разів НАБУ вдавалося до негласних розшукових дій, прослуховувань телефонів... Мені здається, що все це робиться не для боротьби зі злочинністю, а заради атмосфери страху. Заляканим, зацькованим суспільством керувати, звісно, легше. Як би не зневажали сьогодні судову систему, вона, мабуть, залишається єдиною, хто ще чинить опір політичним рішенням.
Як завершить Петро Порошенко?
Вважаю, що президентство – його остання державна посада. Він зазнав чимало випробувань, але свідомо згодився на це.
Останнім часом периметр МВС охороняється співробітниками Національної гвардії. Такого ніколи не було. Завжди із цим справлялися самотужки. Що відбувається?
Так, я теж звернув на це увагу. Звісно, остерігаються людей.
Ви пропонуєте створити муніципальну поліцію. Розкажіть, у чому сенс цієї організації?
Децентралізація влади відбувається на повну силу. Не всі на це звертають увагу, бо людям зараз є чим перейматися. Але виборчі процеси в місцеві громади тривають, і ми беремо в них активну участь. 14 % мандатів вибороли в Донецькій області, депутати від «Розумної сили» є в громадах Луганської, Сумської, Волинської областей. Для молодої партії – це чудові результати. Зараз проводимо виборчу кампанію у громади Київської та Полтавської областей.
Одне із головних гасел нашої політичної сили – «Якщо критикуєш, запропонуй!». Про імітацію реформ ми вже говорили. А як зарадити цьому? Пропонуємо створити муніципальну поліцію, яка забезпечуватиме громадський порядок, виконуватиме профілактичну функцію. А оперативники мають розслідувати вже скоєні злочини. Керівника муніципальної поліції має обирати громада. Тоді, коли проти мене, наприклад, дільничні інспектори застосують неправові дії, мені не доведеться звертатися до прокуратури, де ці заяви залежуються, а я поїду в сільську адміністрацію, де такі скарги прийматимуть цілодобово.
Чи вийде партія «Розумна сила» на третій Майдан? 358 тисяч поліцейських в країні означає, що будь-який локальний виступ буде придушений – про це йдеться в одному з коментарів до Вашого посту в Facebook.
Ми не є прихильниками радикально-революційних дій.
Який відпочинок Вам до вподоби, де поновлюєте сили?
Захоплююся спортивною риболовлею: зловив, сфотографував, відпустив. Люблю озера в Іванкові, що під Києвом. Місце гарне – скільки туди не приїжджав, завжди повертався з трофеями.
Які книжки зараз читаєте?
Переважно фахову юридичну літературу. З художньої люблю детективні романи.
Григорій Мамка
Екс-заступник голови Головного слідчого управління МВС України, радник голови політичної партії «Розумна сила».
Головне
