№6(65)(2017)

Досвід перших перевірок, планування міжнародних транзакцій з урахуванням світових трендів, деофшоризація стали основними темами III Міжнародного форуму «Трансфертне ціноутворення-2017», який відбувся 25 травня 2017 року в Києві. Організаторами заходу виступили Міжнародний правовий центр EUCON та Міжнародний аудиторський союз за підтримки Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів і Асоціації податкових радників.

Керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON Ярослав Романчук наголосив, що в Україні в цьому сегменті є дві основні проблеми – тінізація і офшоризація. Однак якщо тінізація є внутрішньою проблемою, то офшоризація – зовнішньою. Саме з урахуванням цих акцентів була сформована тематика форуму, й обговорення велося за трьома основними напрямами, такими як: світові тенденції підходів до трансфертного ціноутворення та планування транзакцій; перша практика перевірок ТЦУ контролюючими органами в Україні; український досвід обґрунтування рівня цін в контрольованих операціях. 

Відкрився форум панельною дискусією, упродовж якої обговорювали роль трансфертного ціноутворення в деофшоризації української економіки та підвищенні ефективності контролю держави за прозорістю ціноутворення в зовнішньоекономічній сфері. Державний секретар міністерства фінансів України Євгеній Капінус запевнив, що відомство докладає зусиль, щоб зробити податкову систему прозорою та зрозумілою. Він наголосив на важливості співпраці з громадськістю та бізнесом у розробці законодавчої бази в сфері оподаткування. Заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка наголосила, що обрана політика в сфері трансфертного ціноутворення не повинна створювати нових обмежень для бізнесу та корупційних ризиків. Закон про ТЦУ вона назвала результатом компромісу й додала, що нині триває розробка нормативної бази. Потрібно контролювати цей процес, щоб уникнути порушення інтересів бізнесу і виникнення нових регуляторних ризиків.

Керівник практики трансфертного ціноутворення Міжнародного правового центру EUCON Лариса Врублевська погодилася з тим, що вітчизняне законодавство у сфері трансфертного ціноутворення загалом відповідає світовим стандартам, однак нормативну базу потрібно вдосконалювати. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов розмірковував про те, чому тема трансфертного ціноутворення є важливою для фермерів.

Про вплив світових тенденцій на українське податкове законодавство та перспективи змін говорила Олена Макеєва, віце-президент Ради незалежних бухгалтерів і аудиторів, радник міністра фінансів України. Вона звернула увагу присутніх, що визначення офшорів – це компетенція не Кабінету Міністрів України, а Європейського Союзу. Саме європейські країни (Великобританія, Німеччина) грають найактивнішу роль в Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) під час розробки кроків з виконання плану BEPS. Вона наголосила на тому, що для вступу в ОЕСР Україні обов’язково потрібно виконати декілька пунктів плану.

На першій сесії форуму темою став план BEPS як протидія агресивному податковому плануванню. Основні акценти були зроблені на міжнародному досвіді та перспективах для України. Модератором сесії виступив Ярослав Романчук.

Член Комітету експертів ООН з міжнародної співпраці в податкових питаннях Ульві Юсіфов розповів про імплементацію плану BEPS у частині трансфертного ціноутворення та його вплив на світове податкове законодавство. Він наголосив, що імплементація передбачає, серед іншого, зосередження уваги на категорії «ірраціональних операцій», тобто таких, які не мають реального економічного сенсу. Говорячи про підсумки спроб уніфікувати підходи до протидії ухиленню від податків, він зізнався, що в ОЕСР не досягли консенсусу щодо мінімальних стандартів трансфертного ціноутворення.

Радник міністра фінансів України Євген Козлов розповів про основні зміни в законодавстві з трансфертного ціноутворення, які відбулися з початку цього року. Він звернув увагу, що кількість компаній, які подають звітність з трансфертного ціноутворення, зменшиться на третину – з трьох до двох тисяч, завдяки підвищенню порогу за контрольованими операціями з 50 до 150 млн грн. Нині розробляється постанова Кабінету Міністрів України про організаційно-правові форми компаній, операції з якими будуть контрольованими. Йдеться про перелік із 26 форм, серед яких британські й новозеландські LLP.

Процедуру попереднього узгодження ціноутворення в контрольованих операціях та можливості її вдосконалення в Україні характеризував заступник начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Олександр Лепетюк. Серед позитивних моментів він згадав усунення невизначеності, мінімізацію ризиків виникнення суперечок, підвищення розуміння співробітниками фіскальної служби ціноутворення в певних галузях.

На другій пленарній сесії учасники форуму аналізували підсумки минулого та перспективи поточного року в сфері трансфертного ціноутворення. Начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту податкового та митного аудиту ДФС України Микола Мішин проаналізував попередні звітні кампанії та розповів про стратегії податкового конт-ролю у 2017 році. Він розповів, що за перший звітний період було оштрафовано всього 40 суб’єктів на 9 млн грн, а за третій – 315 суб’єктів на 92 млн грн, а також навів приклад, коли платник податків після отримання запиту на документацію самостійно збільшив дохід на 20 млн грн, з урахуванням зменшених збитків сплатив податок на прибуток у розмірі 1,5 млн грн та ПДВ – 4,1 млн грн.

Про критерії відбору зіставних юридичних осіб та алгоритм пошуку розмірковував податковий консультант Міжнародного аудиторського союзу Юрій Чеботарь. Він зауважив, що в законодавстві відсутня процедура пошуку зіставних юридичних осіб для ТЦУ і порадив у цьому випадку звернутися до рекомендацій ОЕСР і Керівництва ООН щодо трансфертного ціноутворення.

На другій пленарній сесії учасники форуму аналізували підсумки минулого й перспективи поточного року в сфері трансфертного ціноутворення. Головний консультант з податків і зборів Cargill Ukraine

Микола Хоменко говорив про специфіку застосування правил трансфертного ціноутворення під час експорту сільськогосподарської продукції. Аудитор Міжнарод-ного аудиторського союзу Жанна Білобловська

детально розглянула тему бухгалтерського обліку і трансфертного ціноутворення. Вона визначила, що до складових вибору фінансового показника належать доречність, необхідність розглянути його з точки зору характеру контрольованої операції, наявність повної та достовірної інформації, необхідної для його розрахунку, ступінь зіставності між контрольованими й неконтрольованими операціями.

Григорій Ситенко, керівник групи з юридичних питань Кластеру країн Східної Європи BASF Ltd, охарактеризував холдинг в Голландії як спосіб корпоративного структурування бізнесу й податкового планування. Він назвав Нідерланди престижною, зручною для бізнесу європейською юрисдикцією та розповів про пільги для компаній, які там працюють.

Третя сесія була присвячена податковому контролю та стратегіям ефективного захисту платників податків. Про перспективи оподаткування в Україні контрольованих іноземних компаній та розширення переліку нерезидентів, операції з якими контролюватимуться, говорила народний депутат України, член Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України Тетяна Острікова. Вона наголосила, що українське законодавство про трансфертне ціноутворення лишає поза увагою величезну кількість операцій. За її словами, розширення переліку нерезидентів, операції з якими контролюватимуться, дасть змогу уникнути зловживань у разі використання «на перший погляд респектабельних юрисдикцій».

Начальник управління правового забезпечення ТОВ «Сокар Енерджі Україна» Михайло Третьяков розповів про практичні аспекти обґрунтування відповідності рівня цін біржових товарів принципу «витягнутої руки». Про трансфертне ціноутворення і митну вартість розмірковувала генеральний директор групи компаній «Капітал» Віта Мірошниченко. Вона зауважила, що понад 60 % зовнішньоекономічних операцій здійснюються між пов’язаними особами.

Адвокат Міжнародного правового центру EUCON Євген Петренко розповів про нюанси судової практики у сфері трансфертного ціноутворення, охарактеризував останні тенденції. Він наголосив, що через об’єктивні причини суперечки в сфері трансфертного ціноутворення нечисленні, а практика через зміну законодавства – нестійка. Спікер обговорив визначальні позиції судів під час розгляду найпоширеніших категорій спорів з органами ДФС, серед яких спори щодо віднесення операцій резидента до категорії контрольованих і оскарження наказу про проведення перевірки з питань трансфертного ціноутворення, відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання звітності з контрольованих операцій.

На завершення учасники форуму розглядали практичні питання документації з трансфертного ціноутворення, зокрема приклади обґрунтування рівня ціни в операціях придбання товару в нерезидента (вибір методу й показника; пошук зіставних операцій/осіб; розрахунок діапазонів; розрахунок самостійних коригувань тощо). Консультували з цих питань керівник практики трансфертного ціноутворення EUCON Лариса Врублевська та податковий консультант Міжнародного аудиторського союзу Юрій Чеботарь.