№9(68)(2017)

Комітет з конкуренційного права Асоціації правників України став ініціатором обговорення двох законопроектів у сфері захисту економічної конкуренції. 29 серпня 2017 року на засіданні Комітету учасники розглянули положення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції» від 14.07.2017 р. № 6723 та законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» від 17.07.2017 р. № 6746.

Голова Комітету Асоціації правників України з конкуренційного права, партнер ЮФ «Астерс» Ігор Свечкар ознайомив присутніх зі змістом законопроектів. За результатами обговорення запропоновано до 20 вересня надати Комітету відповідні зауваження та пропозиції, які мають бути узагальнені й надіслані на розгляд профільного комітету Верховної Ради України та Антимонопольного комітету. 

Як наголошується в пояснювальній записці до проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції», серед завдань, які планується вирішити з ухваленням цього документа, є усунення подвійності регулювання деяких видів узгоджених дій (так званих вертикальних узгоджених дій) з урахуванням повноважень Антимонопольного комітету України визначати типові вимоги до узгоджених дій та з метою приведення Закону у відповідність з acquis communautaire1 Європейського Співтовариства.

Передбачається зробити контроль за економічними концентраціями більш гнучким, швидшим і менш обтяжливим для бізнесу. Окрім цього, планується запровадження в конкурентне законодавство поняття «малозначності порушення», що забезпечить органам Антимонопольного комітету України дискрецію у визначенні необхідності використання своїх ресурсів та їх зосередження на розслідуванні найбільш шкідливих для суспільства порушеннях правил конкуренції, а не на розгляді питань, які мають формальні ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, але відчутно не впливають на конкуренцію на ринку.

Пропонується також підвищення максимального розміру штрафів, вдосконалення порядку примусового стягнення штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Серед нововведень – скасування вимоги стягнення накладеного на відповідача штрафу лише в судовому порядку, скасування пені за несвоєчасну сплату штрафу як неефективного інституту, що призводить до непропорційно тяжкої відповідальності суб’єктів господарювання, запровадження принципово нового документа Комітету – наказу про примусове стягнення суми накладеного штрафу, запровадження 50-відсоткової знижки, якщо штраф буде сплачено суб’єктом господарювання в добровільному порядку впродовж місяця.

Як стверджується в пояснювальній записці, статистика виконання рішень, винесених органами Комітету, свідчить, що лише їх незначна частина виконується відповідачами добровільно. Наприклад, за 2016 рік прийнято 151 рішення Антимонопольного комітету України про накладення на суб’єктів господарювання штрафів та пені на суму 86 687 129 779 грн, з якої лише 5 846 514 грн (а це приблизно 0,007 %) сплачено в добровільному порядку. Решта рішень Комітету оскаржуються в судах. У 2016 році у провадженні органів ДВС перебувало 64 накази господарських судів щодо примусового стягнення з суб’єктів господарювання коштів (штрафів, пені) на загальну суму 30 192 178 грн.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» передбачає внесення змін до основних законів у сфері захисту економічної конкуренції. Зокрема, планується 12 нововведень. Серед них встановлення строків, упродовж яких має бути завершено розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; удосконалення інституту слухання у справі, зокрема закріплення за особою права до прийняття органом АМК рішення у справі бути заслуханою (аналогічно відповідному інституту в конкурентному праві ЄС) незалежною від розслідування спеціальною уповноваженою посадовою особою – уповноваженим зі слухань; удосконалення Програми звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій між конкурентами (картелі) («leniency»); встановлення правил врегулювання спорів у справах про картелі («settlement»); забезпечення конфіденційності відносин між юристом та клієнтом («legalprivelege»).

Партнер ЮФ «Астерс», член Комітету з конкуренційного права Асоціації правників України, співголова Комісії з питань конкуренції Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Олександр Вознюк так прокоментував результати засідання:

«Ми намагаємося тримати руку на пульсі всіх змін у конкуренційному законодавстві, часто навіть самі виступаємо ініціаторами змін. Останні законопроекти в цій сфері, які обговорювалися на засіданні Комітету, торкаються найбільш актуальних питань. Перший з них внесений головою парламентського Комітету з питань економічної політики Андрієм Іванчуком. Серед його основних положень – зміна моделі регулювання антиконкурентних узгоджених дій. Є певні види узгоджених дій, користь і перевага від яких для ефективності ринку та для споживачів є більшою, ніж негативні наслідки певного обмеження конкуренції. Тому вони не вважаються антиконкурентними та дозволяються без необхідності звернення до АМКУ. Нині такі винятки-дозволи встановлені законом, а законопроект передбачає передати АМКУ визначення всіх таких випадків.

Також проект закону уточнює дискрецію АМКУ щодо відмови від розгляду дрібних справ. Ідея правильна, але тоді також потрібно вирішувати питання захисту прав осіб в дрібних справах. Заповнити цю нішу мали б суди, але для цього є певні перепони. Є й інші, доволі складні й суперечливі питання, але зараз ми лише поверхово обговорили законопроект, його аналіз тільки розпочався.

Другий законопроект, внесений депутатом Вікторією Пташник, спрямований на втілення принципів справедливого процесу у сфері захисту конкуренції. Нині це важливо, адже процесуальні відносини побудовані таким чином, що функції контролю виконує адміністративний орган, який одно-осібно розслідує та приймає рішення. Можна припустити, що в такому випадку процедура розслідування та прийняття рішень завжди створюватиме ризик необ’єктивності або упередженості. Тому завдання цього законопроекту – ввести до процедури такі зміни, які б забезпечили механізм стримувань і противаг та гарантували прийняття максимально об’єктивних і якісних рішень. Це стосується, зокрема, визначення прав учасників процесу, гарантій цих прав, строків розгляду справ Антимонопольним комітетом, його обов’язку розкриття доказів.

Є й інший блок питань. Для того щоб підвищити ефективність розслідувань, які здійснює Антимонопольний комітет, пропонується удосконалення певних інструментів, наприклад, програми «leniency» для виявлення картелів, а також впровадження інституту процедури врегулювання. Це подібно до угоди зі слідством у кримінальному процесі. Такий підхід дає змогу скоротити тривалість розслідувань і швидше приймати рішення. Це вигідно і для учасників процесу сторін, і для Антимонопольного комітету. В ЄС цей інститут впроваджений давно і довів свою ефективність. Якщо без нього справи розглядалися в середньому по 7-8 років, то за допомогою цього механізму термін скорочується до 2-3 років.

Плануємо до 20 вересня узагальнити пропозиції, звести їх до «спільного знаменника» і від Асоціації правників оприлюднити нашу правову позицію стосовно цих законопроектів».