№9(68)(2017)

Про досягнення і прорахунки в економічній площині за півроку та бачення подальшого розвитку вітчизняної економіки йшлося на лекторії «Сценарії 2017 року, підсумки півріччя і прогноз». Захід провела незалежна група макроекономічного аналізу та прогнозування IMF Group Ukraine 3 серпня 2017 року в Києві в приміщенні Торгово-промислової палати України.

Ознайомитися з дослідженнями авторитетних в економічних колах фахівців зібралося більше сотні зацікавлених осіб – представників владних структур та бізнес-кіл, науковців. Чотири спікери – Михайло Кухар, Данило Монін, Григорій Кукуруза та Тетяна Шевцова – розповіли про своє бачення сучасного стану вітчизняної економіки та спробували спрогнозувати її розвиток на найближчий період. Говорили про зовнішні борги та потенційний дефолт України, ВВП у гривнях і доларах, давали оцінку урядовим економічним реформам.

Економіст IMF Group, викладач макроекономіки бізнес-школи МІМ-Київ Михайло Кухар ознайомив аудиторію з базовим макроекономічним прогнозом до кінця 2017 року. Він охарактеризував два сценарії розвитку ситуації, звернув увагу на прогноз МВФ, у якому, за його визначенням,

дуже точно прораховано курс гривні відносно долара США, а також на відмінності прогнозів американських та європейських аналітиків. Зважаючи на всі нинішні чинники, темпи зростання вітчизняної економіки, за прогнозом Михайла Кухара, обіцяють бути «не вражаючими».

За підрахунками аналітиків IMF Group, темпи зростання реального ВВП останніх трьох років занижені на 5,5 %. Вони прогнозують збільшення на 2,6 % у поточному році, на 3,1 % – в наступному та уповільнення до 2,9 % і 3,3 % в 2019–2020 рр. Згідно з прогнозом експертів, загальна інфляція цього року становитиме 18 %. Серед причин називають необхідність імпортувати енергоносії за міжнародними цінами й часткове відновлення міжнародних сировинних ринків. Водночас викликає занепокоєння питання податкового навантаження на українську економіку. Воно за рік зросло з 38 % до 42 %, а до 2020 року навантаження планують підвищити до 44 % ВВП. Це при тому, що у світі спостерігається тенденція до зниження цього показника. Для прикладу наводили Китай, де податкове навантаження зменшили до 14 %, та Грузію, де воно становить 16 %.

Економіст IMF Group Григорій Кукурудза розповів про доларову інфляцію та інші похибки макростатистики. Він проаналізував структуру торгового балансу, нагадавши про сировинну залежність української економіки. Стосовно курсу національної валюти до американського долара, експерт спрогнозував незначне зростання восени, потім – пік у січні-лютому до 28,3–29,7 грн/дол., але після цього можливий спад курсу. Стабілізатором процесу може виступити новий транш МВФ.

Про підсумки виконання бюджету за півроку і власне бачення проблем державного боргу говорив незалежний економіст, один із провідних аналітиків бюджетної політики Данило Монін. Він наголосив, що від майбутніх виплат за зовнішнім боргом у 2018–2020 рр. Україну може врятувати тільки нова реструктуризація. За прогнозом експерта, українська економіка впродовж наступних п’яти років зростатиме й досягне рівня $150 млрд до 2021–2022 рр.

Голова податкового комітету Громадської ради при Державній фіскальній службі України, фахівець з питань оподаткування Тетяна Шевцова акцентувала увагу присутніх на нюансах законодавства про податок на виведений капітал. Керівник робочої групи, яка працює над розробкою відповідного законопроекту, запевнила, що ініціатива має підтримку профільного парламентського комітету, міністерства фінансів та Президента України. Проте потрібно прискорювати темпи, адже уряд уже прострочив перший термін, відповідно до якого мав би зареєструвати законопроект у Верховній Раді до 1 липня 2017 року.

Тетяна Шевцова навела розрахунки фахівців, відповідно до яких у разі запровадження податку на виведений капітал через три роки вийдемо на збір податків більше запланованого. Вона висловила переконання, що введення цього податку призведе до позитивних зрушень в українській економіці, її зростання.

«Це та зміна моделі, яка повинна сприяти легалізації бізнесу в країні, гроші залишатимуться у країні плюс залучення інвестицій», – наголосила експерт, зауваживши, що такі системи вже працюють в Естонії, Грузії, а з наступного року її введуть у Латвії.

Під час дискусії, яка відбулася після виступів доповідачів, були порушені питання щодо прогнозів розвитку банківського й агропромислового секторів, стану справ у будівельній галузі, відновлення іпотечного кредитування.