№10-11(69-70)(2017)

Новели судочинства, судової реформи, процесуального законодавства, сучасні вимоги до професії правника стали предметом обговорення на VI Судовому форумі, який відбувся у Києві 28–29 вересня 2017 року. Організатором заходу виступила Асоціація правників України.

Форум проходив під девізом: «Судова система майбутнього: перспективи, інновації та виклики», а його першим заходом став бізнес-бранч, який відбувся у ресторані «О’Панас». Основною темою була діяльність Міжнародного комерційного арбітражного суду. Ініціювала обговорення Асоціація правників України спільно з Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України. 

Голова Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України Микола Селівон запевнив, що комерційний арбітраж жодним чином не може стати альтернативою державним судам. За його словами, суть у тому, щоб громадянин чи юридична особа могли обирати спосіб захисту, що стане свідченням свободи економічного і суспільного життя. Він ознайомив присутніх з Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, який набирає чинності з 1 січня 2018 року.

В обговоренні питання взяли участь радник LCF, доктор юридичних наук Юлія Атаманова, член ради комітету Асоціації правників України з альтернативних вирішень спорів, радник AEQUO Павло Бєлоусов. Вони висловили власне бачення ситуа-ції та поділилися пропозиціями стосовно роботи Міжнародного комерційного арбітражного суду, які в майбутньому можуть бути враховані для вдосконалення його роботи та регулюючого законодавства.

Далі заходи продовжилися у стінах найавторитетнішого навчального закладу України – Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У «червоному корпусі» університету правники зібралися, щоб обговорити перспективи юридичної освіти ХХІ століття. Дискутували про те, як готувати конкурентоспроможних фахівців, яким має бути юрист нового покоління та яким сучасним вимогам відповідати.

Президент Асоціації правників України, керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Андрій Стельмащук у вітальному слові зазначив, що за шість років проведення судовий форум став знаковою подією для представників різних юридичних професій. Він наголосив, що багато уваги буде приділено судовій реформі, юридичній освіті, а учасники матимуть змогу поспілкуватися з колегами, науковцями, щоб обговорити актуальні питання професії.

Кандидат юридичних наук, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, голова Комітету Асоціації правників України з процесуального права, керуючий партнер LCF Анна Огренчук звернула увагу, що тематика першого дня форуму – юридична освіта, професійні стандарти, відновлення поваги до професії правника – збіглася з датою набуття чинності новим законом про освіту, а другий день позначиться тим, що найближчим часом Вищою радою правосуддя будуть оголошені результати щодо внесення подання главі держави про призначення суддів у новий Верховний Суд, а також ухвалення парламентом нового процесуального законодавства.

Проректор по забезпеченню організаційної діяльності Національної школи суддів Володимир Мазурок зазначив, що правова освіта є визначальним чинником успішності судової реформи, адже важливо, щоб у суди «прийшли доброчесні люди». Він повідомив, що Національна школа суддів підготувала проект програми для підготовки суддів Верховного Суду.

Із фінським досвідом підготовки юристів учасників форуму ознайомив декан юридичного факультету Гельсінського університету професор кримінального права Кіммо Нуотіо. Він звернув увагу, що акцент у навчанні майбутніх юристів у його країні ставиться на розвитку самостійності студентів, а викладачі у цьому процесі виступають асистентами, а не педагогами. За словами фінського професора, змінити звичну систему навчання було непросто. Він також зауважив, що нині змінені підходи до підготовки юристів – якщо раніше їх готували за галузями, то тепер з першого курсу студенти-правники починають опановувати загальні навички з усіх напрямів права.

Про підготовку юристів нового покоління говорила й доктор юридичних наук, професор кафедри господарського права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вікторія Рєзнікова. Вона зауважила, що в Україні бракує персоніфікованого підходу до студентів юридичних факультетів. Такий підхід, за її словами, даватиме можливість розвинути професійну індивідуальність, змінити мотивацію, сформувати готовність працювати в реаліях, які постійно змінюються. Професор повідомила, що ведеться робота над концепцією вдосконалення правничої та юридичної освіти для підготовки правників за європейськими стандартами, а студенти очікують на проект закону про доступ до правничої професії в його остаточній редакції.

Директор Школи права Українського католицького університету, кандидат юридичних наук Іван Городиський зауважив, що юридичній освіті в Україні бракує відкритості та усвідомленості. Він нарікав, що нині «все зводиться до того, щоб випустити випуск-ника з дипломом», а потім у новоспечених юристів виникають труднощі з пошуком роботи. Це певною мірою знецінює правничу професію, тому директор Школи права порадив звернути увагу на цей аспект.

Спікери форуму дискутували про те, яким має бути юрист нового покоління. Представники різних юридичних спеціальностей ділилися власним баченням, які чесноти мають бути притаманні судді, адвокату, прокурору. Прокурор Генеральної прокуратури України Михайло Подоляк закликав до більшої відкритості та незалежності у роботі прокурора, адже, за його словами, нині «теорія розходиться з практикою». Про суддівський корпус нового покоління висловилися керуючий партнер Trusted Advisors Іван Міщенко та кандидат юридичних наук, адвокат, член Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, доцент кафедри права та європейської інтеграції Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Сергій Жуков. Він висловив переконання, що новий Верховний Суд повинен стати більш прозорим і менш консервативним. Власне бачення озвучила громадська діячка, президент Фонду гуманітарного розвитку України Наталія Заболотна. Вона закликала юристів уважніше ставитися до кожної людини, поважати особистість.

На завершення першого дня роботи його учасники обговорили питання довіри до суду в контексті загальнонаціональної проблеми довіри. Модератором дискусії виступила головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик, а спікерами – кандидат психологічних наук, доцент, член Єдиного реєстру професійних психотерапевтів Європейської асоціації психотерапевтів Максим Жидко та член Громадської ради доброчесності, партнер Sayenko Kharenko Сергій Верланов.

Другий день форуму розпочався з обговорення статусу судової реформи. Модератор Анна Огренчук звернула увагу на актуальність питання та виклики для суддів і суспільства. Заступник глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов окреслив кілька важливих питань, які стосуються теми судової реформи. Він висловив переконання, що реальні зміни неможливо нав’язати ззовні, а в системі правосуддя вони відбудуться лише тоді, коли критична маса людей стане частиною цих змін.

Голова Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер, кандидат юридичних наук, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, член Ради з питань судової реформи при Президентові України Сергій Козьяков, ректор Національної школи суддів України, заслужений юрист України, доктор юридичних наук Микола Оніщук торкнулися основних моментів впровадження судової реформи, доброчесності суддів, ролі Вищої ради правосуддя у формуванні та очищенні суддівського корпусу.

Під час другої сесії учасники дискутували щодо очікуваних нових процесуальних інститутів. Досвідом іноземної практики поділився керівник групи експертів Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас. Партнер VB PARTNERS Володимир Ващенко розповів про українську практику у цій сфері. Про зловживання процесуальними правами і особливості британської практики говорив радник White & Case LLP (Лондон) Артем Дудко, а національні особливості боротьби із цими явищами окреслив керуючий партнер GENTLS Олег Громовий. Про протистояння істини і права особи на змагальність у судовому процесі розповідали партнер AGA Partners, кандидат юридичних наук Іван Касинюк, який розкрив нюанси іноземного досвіду, та суддя Вищого господарського суду України Лариса Рогач, яка охарактеризувала українську практику.

Зі спеціальною доповіддю щодо статусу резонансних судових справ за участі України виступив начальник управління представництва інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України Максим Кодунов. Із досвідом Польщі у проведенні судової реформи присутніх ознайомив член Управління з досліджень та аналізу Верховного суду Республіки Польща, доцент факультету права та адміністрування Варшавського університету, доктор юридичних наук Матеуш Піліх. Він акцентував увагу на плюсах і мінусах реформи та на тому, які уроки варто винести з польського досвіду Україні.

Паралельно проходили три секції, де учасники обговорювали питання господарських, цивільних та адміністративних спорів в умовах нового судового процесу. У центрі дискусій були питання принципу пропорційності в новому господарському процесі; проблеми іпотеки; спори у сфері інтелектуальної власності; остання практика в земельних спорах та спорах за участі Національного антикорупційного бюро України; особливості вирішення сімейних спорів; вирішення спорів щодо поширення інформації, яка представляє значний суспільний інтерес; особливості розгляду спорів у сфері державних закупівель; податкові спори за новими правилами.

Завершився форум панельною дискусією щодо ролі Верховного Суду у побудові нової судової системи. Судді, іноземні експерти, представник Ради бізнес-омбудсмена, науковці та провідні юристи висловлювали свої позиції щодо завдань Верховного Суду у поліпшенні інвестиційного клімату, взаємодії національних судів та міжнародного комерційного арбітражу, іноземних судів, оновлених цілей та завдань Верховного Суду в судовій системі України.