№4-5(75-76)(2018)

Початок весни в Раді запам’ятався низкою кадрових рішень Зокрема, нарешті було обрано Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Цю посаду посіла Людмила Денісова замість Валерії Лутковської. Обрано новий склад Рахункової палати, звільнено голову НБУ Валерію Гонтареву і призначено на цю посаду Якова Смолія.

Проте найяскравішою подією стала згода парламенту на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт народного депутата Надії Савченко. Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про наявність у слідства незаперечних доказів того, що Савченко особисто планувала теракт у Раді.

Квітневі пленарні засідання розпочалася черговим непорозумінням між народними обранцями. Цього разу «каменем спотикання» став законопроект про відтермінування подання е-декларацій представниками антикорупційних громадських організацій. Проект народного депутата Сергія Лещенка містив пропозиції відкласти цю процедуру на рік, а згідно з законопроектом, ініційованим головою фракції БПП Артуром Герасимовим, пропонувалося відкласти таке декларування для активістів лише на три місяці. Законопроектом, внесеним народними депутатами фракції «Батьківщина», та проектом, ініціатором якого виступив, зокрема, Голова ВР Андрій Парубій, пропонувалося звільнити антикорупційних громадських активістів від подання декларацій, а також від юридичної відповідальності за їх неподання. Спікер тричі ставив на голосування внесення до порядку денного цих документів, але депутати не підтримали жодного. Відмовилися обранці й від ухвалення інших проектів, у тому числі президентського, які також стосувалися е-декларацій для громадських активістів.

Водночас депутати внесли зміни до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо членів сім’ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника), технічні зміни до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави», щоб узгодити його із Законом «Про Конституційний Суд України». Окрім цього, Рада визнала територіальні громади міст республіканського, обласного значення спроможними об’єднаними ОТГ і дозволила добровільне приєднання до них суміжних сільських, селищних громад за рішенням місцевих рад, ухваливши відповідний закон, який набуває чинності з 1 травня 2018 року.

Наступного дня в парламенті розігралося чергове видовище – заслуховували керівника САП Назара Холодницького та директора НАБУ Артема Ситника щодо прийнятого напередодні рішення у зв’язку з конфліктом між САП і НАБУ. Назар Холодницький у сесійній залі повідомив, що Генеральна прокуратура розслідує кримінальне провадження за фактом розголосу Артемом Ситником таємної інформації журналістам під час зустрічі off-records. Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко не пропустив можливості взяти активну участь у таких цікавих «дебатах». Він запитав у Холодницького, чого йому «не вистачає для повного щастя» і чи не шкода йому рибок, «які оцю всю дурню слухали» (апаратура для прослуховування була прихована в акваріумі в кабінеті Холодницького). Однак керівник САП не залишився в боргу і відповів, що для повного щастя йому не вистачає «будинку в Козині та везіння в лотерею» (як відомо, Ляшко у декларації за 2017 рік вказав, що отримав дохід в розмірі 20,6 млн грн, із яких 571 тис. грн виграв у лотерею).

Артем Ситник із трибуни парламенту заперечив наявність конфлікту очолюваного ним відомства зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. За його словами, розслідування щодо Холодницького почали після підтвердження інформації про перешкоджання керівництвом САП справі проти мера Одеси Геннадія Труханова. Для підтвердження інформації в кабінеті Холодницького встановили пристрій для прослуховування, а генпрокурор Юрій Луценко звернувся до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо розгляду питання зняття з посади керівника САП та його заступника.

«Голосувальний» четвер депутати відкрили питанням, що має безпосередній стосунок до функціонування Верховної Ради. Вони ухвалили у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо розподілу посад у комітетах Верховної Ради України за принципом д’Ондта». Авторами законодавчої ініціативи виступили Андрій Парубій і керівники всіх парламентських фракцій і груп, окрім «Опозиційного блоку». Спікер розцінив документ як «один із кроків дуже масштабної загальної реформи парламенту». Також за основу ухвалили законопроект «Про внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України» та «Про центральні органи виконавчої влади» щодо оптимізації роботи комітетів ВРУ та співвідношення предметів їх відання зі сферами діяльності міністерств».

Далі ухвалили в першому читанні законопроект «Про національну безпеку України», який визначає засади держполітики у сфері національної безпеки й оборони, цивільного контролю за військовою сферою, а також стратегій захисту держави, зокрема, кібербезпеки. Законопроектом пропонується призначення міністра оборони і його заступників із числа цивільних осіб та розмежування посад начальника Генштабу та Головнокомандувача Збройних сил України. Секретар РНБО Олександр Турчинов під час доповіді зауважив, що проект «має стати ключовим інструментом реформування у сфері національної безпеки», а його прийняття буде знаковим кроком на шляху запровадження стандартів Північноатлантичного Альянсу в Україні. Секретар РНБО уточнив, що проект закону має рамковий характер, тобто встановлює лише загальні обриси системи забезпечення національної безпеки.

Рада також прийняла Звернення до міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу Nord Stream-2 та монополії РФ на газових ринках світу, звернувши увагу, що «наслідки виконання проекту Nord Stream-2 вийдуть далеко за межі комерції або внутрішніх справ країн ЄС і спричинять економічну й політичну дестабілізацію всієї Європи, а відтак і планети в цілому».

Далі депутати ухвалили нову редакцію закону «Про дипломатичну службу» (згодом стало відомо, що Президент ветував документ і повернув його до парламенту з правками), у першому читанні законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України». Метою законопроекту є створення законодавчих підстав для запровадження принципу «єдиного вікна» для здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, радіологічного й інших видів державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Рада також ратифікувала Гарантійну угоду (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Документ спрямований на забезпечення довгострокового кредитування економіки та експортоорієнтованих українських підприємств. Ним передбачається залучення АТ «Укрексімбанк» позики МБРР на суму $150 млн під гарантії України до 35 років з пільговим періодом 4,5 року. Передбачається надання вітчизняним підприємствам малого і середнього бізнесу середньо- та довгострокового фінансування виробничих потреб, інвестиційне кредитування та фінансування обігового капіталу, у тому числі через відібрані комерційні банки-учасники.

Також ухвалено президентський закон, яким буде замінено назву роду військ з Високомобільних десантних військ на Десантно-штурмові з урахуванням національної ідентичності та впровадження нових бойових традицій. У першому читанні ухвалено законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо уточнення питань військової служби за контрактом» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо інвестиційної привабливості будівництва об’єктів відновлювальної енергетики)».

На традиційній Годині запитань до уряду наступного пленарного дня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив на юридичних проблемах, що заважають провести модернізацію шести контрольно-пропускних пунктів на кордоні з ЄС, а міністр енерге-тики і вугільної промисловості Ігор Насалик зауважив, що його відомство розробило план реформування вугільної галузі, але коштів для його реалізації поки не знайдено. Водночас цього дня депутати «традиційно» не ухвалили жодного рішення, хоча планувався розгляд двох законопроектів – урядового «Про внесення зміни до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гарантій підвищення спортивної майстерності молоді».

Наступний пленарний тиждень парламентарії розпочали «чорнобильськими» питаннями. Вони внесли зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати грошової компенсації на харчування дітей. Документом передбачено замінити безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів і технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячною грошовою допомогою, яка виплачується у період навчання до досягнення повноліття у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів. Далі ухвалили проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства з питань поводження з радіоактивними відходами», положення якого приводять законодавчу базу України у сфері поводження з радіоактивними відходами у відповідність до узгоджених на міжнародному рівні вимог безпеки в частині удосконалення системи класифікації радіоактивних відходів для їх захоронення, яка базується, насамперед, на міркуваннях довгострокової безпеки і способах остаточного захоронення. Водночас обранці відхилили законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику населенню, яке проживає на території зон спостереження в об’єднаних територіальних громадах».

Після перерви представники фракції Радикальної партії вирішили продемонструвати, як захищають права «чорнобильців». Вони заблокували парламентську трибуну, вимагаючи розгляду законопроектів щодо соціального захисту. Рада здалася: депутати прийняли за основу законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС)», а також розглянули і підтримали у першому читанні проект Закону про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Згідно з проектом, необхідно забезпечити будівництво та безпечну експлуатацію «сховища сухого типу для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу РВПК-1000 Чорнобильської АЕС (СВЯП-2)», а також охорону від пожеж «об’єктів Чорнобильської АЕС на всіх етапах діяльності зі зняття з експлуатації». Сума фінансування робіт, відповідно до Програми, «орієнтовно становить 6 637,33 млн грн» (у чинній редакції – 3 535,90 млн грн).

Наступного дня депутати від Радикальної партії ще до початку засідання заблокували парламентську трибуну. Напередодні Олег Ляшко заявив, що депутати блокуватимуть її доти, доки парламент не розгляне всі законопроекти, спрямовані на соціальний захист «чорнобильців». Йшлося насамперед про законопроект «Про внесення змін до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо пенсійного забезпечення». При заблокованій трибуні Рада відправила на доопрацювання в Комітет у закордонних справах проект закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони й обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів. Депутати виступали з робочих місць. Блокування не посприяло ухваленню документів: народні обранці відправили на доопрацювання два проекти законів про внесення змін до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо пенсійного забезпечення – один від Радикальної партії і другий – від Опозиційного блоку.

На засідання Ради завітав і Президент Петро Порошенко. Він представив звернення до Вселенського Патріарха з проханням про надання автокефалії православній церкві в Україні. Глава держави наголосив, що для нього справа утвердження незалежної помісної церкви так само важлива, як безвіз та членство в НАТО. Рада ухвалила 268 голосами постанову про підтримку звернення Президента до Вселенського Патріарха Варфоломія про створення єдиної помісної української православної церкви. Водночас фракція «Опоблоку» виступила проти. Керівник фракції Юрій Бойко заявив, що держава не повинна втручатися в релігійні питання.

На традиційній Годині запитань до уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман доповів про діяльність уряду впродовж останніх двох років. Члени Кабінету Міністрів відповіли на запитання народних депутатів. А потім усі розійшлися до 15 травня.