Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
 

Трансфертне ціноутворення під прискіпливим поглядом

Ольга Марчук
економічний оглядач

№4-5(75-76)(2018)

Понад 150 представників провідних українських і міжнародних компаній агропромислового, металургійного, енергетичного комплексів зібрала V щорічна конференція «Трансфертне ціноутворення: погляд під новим кутом».

Захід відбувся в Києві 22 березня 2018 року. Організатором виступив інформаційно-аналітичний та експертний центр з досліджень зовнішніх і внутрішніх ринків товарів і послуг ДП «Держзовнішінформ» спільно з компанією Crowe LF Ukraine Member Crowe. У числі інформаційних партнерів – журнал «Незалежний АУДИТОР».

4-5-75-76-29

У вітальному слові директор ДП «Держзовнішінформ» Богдан Дубас наголосив, що тема трансфертного ціноутворення набуває все більшої актуальності, про що свідчить щорічне збільшення учасників конференції. «Організовуючи такі заходи, ми намагаємось зробити максимум для того, аби бізнес і влада стали партнерами. Влада – сервісна організація, яка надає послуги для підприємців, а підприємці, створюючи робочі місця, наповнюють бюджет

і піднімають економіку. Тому бізнес для будь-якої економіки має бути в пріоритеті», – зазначив спікер.

Свою позицію щодо подальшого розвитку законодавчої бази з питань ТЦУ висловила Ніна Южаніна, голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики. Вона звернула увагу, що в суспільстві настає все більше розуміння як бізнесом, так і парламентаріями, що таке трансфертне ціноутворення і яка роль держави у цьому процесі. Голова комітету нагадала, що три роки тому народні депутати, взявшись за тему розгляду ТЦУ, насправді не зовсім усвідомлювали, наскільки важливе це питання для удосконалення вітчизняної податкової політики. Нині, за словами чиновниці, є не лише розуміння розвитку цього процесу, а й здійснено багато законодавчих кроків, зокрема, Комітет тісно співпрацює з Державною фіскальною службою у питанні ТЦУ. Однак Ніна Южаніна застерегла, що також необхідно вдосконалювати систему і надавати доступні інструменти контролюючому органу, враховуючи при цьому й інший бік процесу – бізнес, розуміти, наскільки складно нині підприємцям. Голова Комітету розповіла про новий законопроект, який нині готують у співпраці з НБУ і який регламентуватиме питання оподаткування контрольованих іноземних компаній, та низку інших законодавчих ініціатив, у тому числі в аграрній сфері.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайло Тітарчук зазначив, що впродовж останніх років відбулися позитивні зміни у сфері трансфертного ціноутворення, а щоб цей процес не зупинився, уряд має створити умови, а парламент – ухвалити відповідне законодавство. Заступник міністра навів статистичні дані, які свідчать, що нині третина вітчизняної економіки перебуває в тіні. Порівняно з 2014 роком ця цифра є меншою, адже тоді показник становив близько 45%. Проте, на переконання Михайла Тітарчука, щоб побороти тіньову економіку, потрібно більше лібералізації, аби бізнес почував себе дійсно комфортно і розумів, що якщо він щось декларує, то це в нього не заберуть, або не буде певних дій з боку правоохоронних органів. Спікер також торкнувся теми банківських кредитних карток, валютної лібералізації, дерегуляції.

Першу сесію конференції присвятили обговоренню новацій у сфері трансфертного ціноутворення. Про останні законодавчі зміни, зокрема в Податковому кодексі стосовно ТЦУ, говорила Тетяна Острікова, голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Вона охарактеризувала положення закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», зауваживши, що до ПКУ були внесені не тільки технічні правки щодо трансфертного ціноутворення, але й стратегічні речі. Тетяна Острікова звернула увагу на нюанси впливу політики на економіку, закликала надалі розвивати законодавство на виконання Плану BEPS.

Про перспективні зміни до законодавства крізь призму BEPS розповів Микола Мішин, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту податкового та митного аудиту ДФС України. Він проаналізував питання удосконалення ТЦУ через призму Плану BEPS, звернувши увагу на 8-му, 10-ту та 13-ту позиції. Стосовно останнього, Микола Мішин виокремив запровадження трирівневої документації з ТЦУ, де першим рівнем є глобальна документація, так званий майстер-файл. Другим – локальний файл, і таку документацію вже готують в Україні другий рік. І найбільш дискусійним, у тому числі серед міжнародних корпорацій, є звіт у розрізі країн, де міститься інформація про всі країни, з якими працює компанія, що дає можливість податковим органам обмінюватися інформацією на міжнародному рівні й відстежувати прибуток та розуміти ризики.

Радник міністра фінансів Євген Козлов зупинився на темі низькоподаткових юрисдикцій, розкривши нюанси формування, причини розширення та скорочення списку країн. Зокрема, він, звернув увагу на те, що стосовно аналізу критеріїв для визначення низькоподаткових юрисдикцій відбувалися дискусії робочої групи, але дійшли згоди, що ці критерії є орієнтиром, але не жорсткою вимогою. Директор з розвитку бізнесу компанії Thomson Reuters Іван Колпашніков розповів про загальнодоступні інформаційні системи для адміністрування податкових зобов’язань в частині трансфертного ціноутворення та планування міжнародних податкових зобов’язань. Він також торкнувся теми впровадження в Україні кроків Плану BEPS.

Олексій Задорожний, в. о. директора Департамен-

ту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України, говорив про вплив переліку низькоподаткових організаційних форм на застосування податкових різниць. Він деталізував норми ПКУ, відповідно до яких відбувається збільшення фінансового результату. Серед них – сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» над договірною вартістю реалізованих товарів при здійсненні

контрольованих операцій.

Друга сесія охоплювала питання проблематики ТЦУ. Менеджер групи корпоративних податків і трансфертного ціноутворення PwC Україна Катерина Кислицина та її колега Анна Ніколайко з відділу податкових та юридичних послуг цієї ж компанії говорили про помилки під час підготовки документації з трансфертного ціноутворення та пропонували можливі практичні вирішення питань, надали практичні рекомендації щодо підготовки документації.

Партнер аудиторської фірми Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова розповіла про застосування кредит-нот і проблемні моменти сегментації фінансової звітності. Вона звернула увагу на нюанси вітчизняного законодавства, яке не містить понять «кредит-нота» чи «дебет-нота», а це визначення загалом розглядають як знижку чи надбавку або збільшення чи зменшення ціни товару, хоча в міжнародному законодавстві воно має значно ширше значення.

Заступник голови біржового комітету ТБ «Українська енергетична біржа» Олексій Ластовець говорив про використання біржових котирувань для вирішення завдань для підготовки документації з трансфертного ціноутворення, а Ільдар Усманов, аналітик відділу аналізу трансфертних цін та фінансового аналізу ДП «Держзовнішінформ», ознайомив із детальним аналізом ТЦУ у фінансових операціях.

У ході третьої сесії учасники конференції провели дебати, які умовно позначили як дискусію між податківцями та платниками податків. Сторону податківців представляли начальник відділу взаємодії з питань трансфертного ціноутворення Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС України Ірина Сиволап, яка висвітлила тему самостійного коригування податкових зобов’язань без штрафу, начальник управління аудиту окремих об’єктів та категорій платників Головного управління ДФС України в м. Києві Сусанна Міхонік, яка представила огляд результатів податкових перевірок за попередні роки. Їхні виступи доповнили Дмитро Павлович, начальник відділу узагальнення судової практики Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України, та Микола Мішин, які висвітлили позицію фіскальної служби у спорах із платниками податків.

Аргументи щодо захисту платників податків у спорах та перевірках із ТЦУ висували партнер, керівник практики митного права і трансфертного ціноутворення АО «КМ Партнери» Іван Шинкаренко та директор АФ «Сайвена-Аудит», керівник робочої групи з ТЦУ в Громадській раді при ДФС України Олена Жукова.

Завершальна сесія охоплювала коло практичних і міжнародних питань. Партнер Crowe LF Ukraine Леонід Карпов розповів, на що варто звернути увагу при отриманні позик від нерезидентів, торкнувся питання, чи може непов’язана компанія виявитися пов’язаною, проблеми валової рентабельності та нюансів при застосуванні другого і третього методів звітності, операцій, де змішуються контрольовані та неконтрольовані поставки, спірних моментів щодо коригувань курсових різниць, неперіодичних витрат. Представник компанії Crowe Horwath Cyprus Крістакіс Крістос розкрив нюанси досвіду трансфертного ціноутворення на Кіпрі.

Учасники конференції погодилися з тим, що дискусія дала можливість не лише обмінятися міркуваннями, а й визначити, над якими темами потрібно більш прискіпливо попрацювати законодавцям, що найбільше непокоїть бізнес у питаннях трансфертного ціноутворення, й окреслити найближчі перспективи.


Додати коментар


Захисний код
Оновити

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 42.3%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 25.9%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 20.8%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 6.2%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.3%

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

В нашей стране стоит сто раз продумать, прежде чем рожать детей - 33.3%
Лучше бы государство изобретало механизмы финансовой поддержки института семьи в условиях кризиса - 29.3%
Это не уменьшит числа разводов, но заставит отцов подходить к вопросу ответственно - 26.7%
Эта норма важна для сохранения «института отцовства». Поддерживаю - 9.3%