№4-5(75-76)(2018)

Тема залучення інвестицій в інфраструктурний сектор стала основною на ІII Українському інфраструктурному форумі, який 19 квітня 2018 року відбувся в Києві. Організатором заходу виступила A7 CONFERENCES за підтримки Американської торговельної палати, Української асоціації інвестиційного бізнесу, Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури, Ради підприємців при КМУ.

Форум зібрав топ-менеджерів українського інфраструктурного сектора, міжнародних та вітчизняних інвесторів, урядовців, представників депутатського корпусу та громадських об’єднань, загалом понад 250 учасників. У ході чотирьох тематичних панелей тривалістю більше дев’яти годин присутні ознайомилися з виступами 30 спікерів. У фокусі – розвиток автомобільного, авіаційного та залізничного транспорту, логістика, цифрова інфраструктура, комунікації, дорожнє господарство.

У вітальному слові голова парламентського Комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич повідомив, що захід привертає увагу до розвитку галузі, залучає до процесу представників бізнесу, інвесторів, фінансові інституції. Він наголосив, що за рік у галузі інфраструктури відбулося чимало зрушень, які стали можливими завдяки втіленню низки ініціатив, напрацьованих законодавцями. Зокрема, у січні 2018 року почав працювати Державний дорожній фонд, що є революційним кроком. Цьогоріч, за словами парламентарія, на розвиток доріг спрямовується 28 млрд грн бюджетних коштів, 5,2 млрд – кредитних. У лютому парламент розглянув закон, який дає «зелене світло» впровадженню механізму концесії під час будівництва доріг загальнодержавного значення. Це, на думку спікера, відкриває можливості для створення в Україні мережі сучасних нових доріг державного значення за участі інвесторів.

Ярослав Дубневич додав, що в парламенті готують до розгляду оновлену версію законопроекту про залізничний транспорт. Нове законодавство має відкрити можливості для приватних перевізників із вільними тарифами на перевезення та рівноправним доступом до інфраструктури України. Доповідач також звернув увагу на проект закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо прийняття авіаційних правил, про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, який гармонізується з європейським законодархвством, та законопроект про внутрішній водний транспорт, який найближчим часом планується винести на розгляд у сесійній залі.

Віктор Чумак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, акцентував увагу на посиленні відповідальності бізнесу та закликав до більшої активності у виробленні правил для створення конкурентного середовища. Співзасновниця Спілки українських підприємців (СУП), президент A7 CAPITAL Марія Барабаш зауважила, що організатори форуму ставили за мету привернути увагу іноземних інвесторів та українських партнерів до великого потенціалу у транспортній галузі.

Перша сесія форуму мала назву «Україна як логістичний хаб для іноземних інвестицій».

Її модератор, радник Міністерства інфраструктури України Юрій Гусєв поінформував, що серед основних питань – програма розвитку автомобільної інфраструктури та діяльність дорожніх фондів, інфраструктура для електричного транспорту, виклики та можливості логістики, інвестиційний потенціал у рамках розвитку об’єктів інфраструктури, концесії як механізм розвитку інфраструктури.

Заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань представив «Стратегію сталого розвитку логістики України до 2030 року». Основною метою документа є розвиток логістичного потенціалу країни та модернізація транспортного сектору, а також зміцнення системи мультимодальності різних видів транспорту, оновлення логістичної інфраструктури; спрощення митних процедур, сприяння енергоефективному транс-порту. Він зауважив, що потрібно «усувати вузькі місця в логістиці й адаптувати законодавчу систему до законодавства ЄС», а також акцентував увагу на необхідності оновлення законодавства у сферах залізничного й автомобільного транспорту, внутрішніх водних шляхів, перевезення небезпечних вантажів.

Марина Петров, заступник директора Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні, нагадала, що ЄБРР – один із найбільших інвесторів вітчизняного транспортного сектору і в числі тих, хто активно працює з муніципальними транспортними компаніями. Проте, за словами Марини Петров, обсяг інвестицій у цю сферу поки недостатній. Вона перерахувала проекти з «Укрзалізницею», «Укравтодором» та поінформувала, що в проектах, які стосуються сфери автомобільних доріг, акцент робиться на безпеку руху.

В.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов висловив сподівання, що в рамках закону про концесію можна буде використовувати вокзальні комплекси як інструмент компенсації збитковості сектору пасажирських перевезень. Він повідомив, що до кінця року планується об’єднати всю мережу залізничних вокзалів в одну вертикаль – вокзальну компанію. Вокзальні комплекси як один з елементів пасажирської інфраструктури можуть бути першим кроком у пошуку механізму підвищення прибутковості та залучення приватного капіталу до системи пасажирських перевезень. Євген Кравцов також наголосив, що «Укрзалізниця» як один із найкрупніших операторів вагонного парку також зацікавлена в залученні інвестицій, зокрема, у піввагони та зерновози, які найбільш затребувані на ринку перевезень. Саме з цією метою компанія спільно з ЄБРР реалізує проект щодо збільшення вагонного парку орієнтовно на 7 тисяч вагонів.

Генеральний директор міжнародного аеропорту «Бориспіль» Павло Рябікін звернув увагу, що 2014 року аеропорт був збитковим підприємством, але його доходи збільшилися більш ніж у два рази, і нині «Бориспіль» є прикладом успішно працюючого підприємства державного сектору. Говорячи про плани, Павло Рябікін зазначив, що для подальшого розвитку аеропорту необхідно залучити сукупно до 20 млрд грн, і на підприємстві є чітке бачення стосовно використання коштів. Зокрема, цього року планують завершити першу чергу паркінгу, розширити зону багажного відділення, обладнати додаткові виходи для пасажирів для посадки в автобуси, осучаснити перон перед терміналом Д та інше, а також розпочати реконструкцію злітної смуги. Спікер повідомив про плани забезпечити пропускну можливість аеропорту до 17 млн осіб. За його словами, ці цифри стануть реальністю до 2020-2025 років.

В.о. голови Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак зазначив, що програма розвитку доріг на 5 років є першим масштабним планом, за яким буде розвиватися галузь. Він додав, що основною метою роботи компанії є поєднання гарними дорогами всіх обласних центрів між собою, і це цілком реально. За словами Славоміра Новака, для втілення амбіційних планів реконструкції та будівництва нових доріг необхідно залучати додаткові кошти. Це, зокрема, додаткові статті наповнення Дорожнього фонду (збір оплат для великовагового транспорту, жорсткі штрафи для перевантаженого транспорту, штрафи від порушень швидкісного режиму), а також нові кредитні лінії від міжнародних фінансових організацій, кошти приватних інвесторів у межах державно-приватного партнерства. Славомір Новак назвав цифру: 1 євро, вкладене у розвиток доріг, повертається у 2,5 євро зростання ВВП.

Голова представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні Олена Волошина зауважила, що частка приватного сектору в інфраструктурі надзвичайно мала. Це, за її словами, з одного боку є проблемою, а з іншого – можливостями для залучення інвестицій, тому основні зусилля треба докласти для створення необхідних умов, зокрема, якнайшвидше ухвалити закон про концесії. Для іноземних інвесторів, на думку Олени Волошиної, привабливими є автодорожній сектор, регіональні аеропорти, муніципальна інфраструктура.

Друга сесія була присвячена повітряному транспорту як рушійній силі розвитку української економіки. У її рамках обговорили питання конкурентних можливостей національних авіаперевізників, розвиток сервісів та послуг для пасажирів в аеропортах, зміни в законодавстві для авіаперевізників. Торкнулися також проблеми впровадження лоукостерів в Україні та лібералізації ринку авіаперевезень.

Директор «Украероруху» Дмитро Бабейчук звернув увагу на зменшення обсягів повітряного простору України у зв’язку з анексією Криму та проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. До цього додалися взаємні обмеження України і РФ стосовно польотів. Проте компанія пережила кризові моменти і нині розробила нові стратегії розвитку, які корелюються зі стратегією аеропортів.

Віце-президент МАУ Сергій Фоменко торкнувся теми лоукостерів. Він наголосив, що хабова модель надзвичайно важлива, адже створює стабільність для країни, аеропорту, надає можливість для розвитку. Голова представництва IATA в Україні, Грузії та Вірменії Олександр Онацький зупинився на питаннях розробки національної авіаційної стратегії. Він запевнив, що асоціація має великий запас знань і досвіду та готова надати експертні послуги українським фахівцям.

На третій сесії прискіплива увага була приділена залізничному та приміському транспорту як головним артеріям пришвидшення розвитку вітчизняної економіки. У її рамках розглянули питання модернізації залізничної інфраструктури, інвестиційних можливостей проектів залізничного транспорту, перспектив розвитку приміського транспорту, оновлення рухомого складу та локалізації технологічних рішень для української інфраструктури. В обговоренні взяли участь генеральний директор «Лемтранс» Володимир Мезенцев, директор зі стратегічного розвитку й інвестиційної політики ПАТ «Укрзалізниця» Антон Саболевський, керівник сектору інфраструктури в Україні ЄБРР Марк Магалецький та інші.

На четвертій сесії говорили про логістику, виклики і потреби у цій сфері, її інвестиційні можливості та вплив державного регулювання на ланцюги постачання. Президент Асоціації «Український логістичний альянс» Марія Григорак представила результати дослідження розвитку вітчизняного ринку логістики. Віктор Загреба з Команди підтримки реформ Міністерства інфраструктури України говорив про логістичну стратегію, основна мета якої полягає у скороченні часу та зменшенні вартості перевезень. Документ проходить останні візування і незабаром буде оприлюднений.

Перший заступник генерального директора «Укрпошти» Олександр Перцов-ський наголошував на необхідності інвестування у сферу логістики, оскільки вважає цей напрям перспективним на найближчий період. Цю думку підтримав співзасновник Delivery Group Андрій Івасів, який розкрив тенденції розвитку інфраструктури загалом та ринку логістики зокрема. За його словами, нині частка України в світовому ринку логістики менше 1%, проте прогнозується його зростання найближчим часом до 6–8% щорічно.

На завершення форуму організатори запевнили, що наступного року він буде масштабнішим, оскільки до транспортних питань додадуть ще й промислові. Таким чином розшириться коло презентації інвестиційних можливостей України.