№9-10(80-81)(2018)

На Погоджувальній раді, яка передувала відкриттю дев’ятої сесії парламенту, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій визначив пріоритетні питання для опрацювання під час наступного етапу депутатської роботи. Одним із найголовніших напрямів, на яких потрібно зосередити законодавчу діяльність, він назвав ухвалення законопроектів, пов’язаних із національною безпекою України. Наприкінці минулої сесії депутати ухвалили закон про нацбезпеку, яким передбачено імплементацію та прийняття низки пов’язаних з ним законів – про Службу безпеки, розвідувальні органи, державне оборонне замовлення, а також закон про окремий парламентський комітет, який би здійснював парламентський контроль над сектором безпеки, розвідувальними органами.

Крім цього, спікер виокремив підготовку законопроектів, що стосуються інформаційної безпеки, мови, державного бюджету, блок питань щодо унормування виборчого процесу. «Ми розпочинаємо виборчий рік, і важливо, аби ми цієї осені завершили питання формування ЦВК, також нагадую про виборчий Кодекс – це найбільший законопроект за кількістю правок», – нагадав Андрій Парубій. Серед вкрай важливих – закони, необхідні для євроінтеграції і виконання Угоди про асоціацію з ЄС, економічні питання, зміни до Конституції, а також реформування парламенту, зокрема посилення контрольної функції вищого законодавчого органу країни.

Сама сесія розпочалася на тлі кількох мітингів.

На площі Конституції чорнобильці вимагали ухвалити законопроект щодо поліпшення пенсійного забезпечення інвалідів-чорнобильців, родичі важкохворих людей – проект закону, яким пропонується збільшити фінансування програми лікування важкохворих за кордоном на 300 млн грн. Родичі та друзі чиновниці Херсонської міськради Катерини Гандзюк організували акцію «Хто замовив Катю Гандзюк?» з вимогою розслідувати напад на активістку.

У сесійній залі, заповненій трохи більше ніж на три чверті, слухали виступи спікера та Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Глава уряду звернув увагу на наближення виборів та активізацію політичних процесів у країні. Водночас він висловив сподівання, що саме на цій сесії Верховна Рада може ухвалити рішення, які матимуть історичне значення для України, зокрема щодо закріплення права членства в Європейському Союзі, НАТО.

Після обговорення планів і виголошення патетичних промов керівниками вищого законодавчого органу й уряду депутати не змогли ухвалити елементарний тижневий порядок денний пленарних засідань. Після трьох неефективних голосувань було подано пропозицію приступити до розгляду законопроектів. Однак згодом відбулося ще одне голосування, і Рада таки затвердила порядок денний на 4-7 вересня, запланувавши розглянути блок законопроектів щодо ратифікацій міжнародних договорів, євроінтеграційних законопроектів, а також у сфері національної безпеки й оборони.

Депутати розпочали законотворчу роботу з ухвалення законопроекту «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», яким вдосконалюється механізм розповсюдження аудіовізуальних творів та адміністрування програмного маркування з метою запобігання інтелектуального піратства. Документ входить до списку євроінтеграційних законів і передбачає створення механізму, завдяки якому правовласники зможуть додатково контролювати видачу контрольних марок.

Також Рада ухвалила проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо транскордонного співробітництва», який спрямований на створення законодавчих підстав для утворення та діяльності об’єднань єврорегіонального співробітництва та запровадження умов державної підтримки проектів такого співробітництва. Голова підкомітету Комітету з питань європейської інтеграції Оксана Юринець зазначила, що ухвалення законопроекту забезпечить впровадження прозорих умов проектів транскордонного співробітництва.

Крім цього, обранці законодавчо врегулювали питання виробництва і реалізації цукру, визнавши таким, що втратив чинність, Закон «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», внесли зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», якими впорядкували процедуру відчуження суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам, а також ухвалили Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо інвестиційної привабливості будівництва об’єктів відновлювальної енергетики)». Перший заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський зазначив, що документ має на меті підвищити інвестиційну привабливість відновлювальних джерел енергетики, зокрема вітро-енергетики і сонячної генерації.

Надалі не вистачило голосів, щоб узгодити положення чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності з директивами та регламентами ЄС та імплементувати відповідні положення Угоди про асоціацію в частині правової охорони винаходів та корисних моделей. Жодну з пропозицій про ухвалення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів та корисних моделей» у першому читанні й направлення його на доопрацювання не вдалося «протягти».

На вечірньому засіданні стартового сесійного дня депутати не спромоглися на більше, аніж ухвалити зміни до Закону «Про лікарські засоби», чим відкрили публічний доступ експертам та громадськості до результатів доклінічного вивчення і клінічних випробувань лікарських засобів. Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець підкреслила, що закон спрямований на гармонізацію українського законодавства з відповідними положеннями директиви ЄС.

Наступний день був неефективним Рейтингове голосування ратифікаційних законопроектів, які були додані до порядку денного парламенту, не дало достатнього результату. Спікер запропонував не розглядати їх, щоб «не ставити законопроекти під загрозу» відхилення. Депутати не ухвалили жодного рішення, окрім рішення про святкування в січні 2019 року на державному рівні 100-річчя проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР, залишивши основні питання для розгляду у «голосувальний» четвер.

Він розпочався ухваленням Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях». Ним визначено, що жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі. Це включає прийняття їх в добровільному порядку (за контрактом) і призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

Далі депутати ухвалили в першому читанні проект про встановлення у ЗСУ нового вітання «Слава Україні! – Героям слава!» замість вітання радянського зразка «Здрастуйте, товариші!» та «Бажаємо (бажаю) здоров’я!». Під час розгляду законопроекту парламент дав доручення Комітету з нацбезпеки у ході підготовки документа до другого читання передбачити такі ж зміни і в законодавство про Національну поліцію.

Крім цього, Рада ухваленням відповідного закону надала право виплати одноразової грошової допомоги сім’ям військових, які померли протягом року після звільнення зі служби, якщо смерть спричинили поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язані зі службою, ратифікувала Генеральну угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Польщі про співробітництво у сфері оборони, Угоду між Кабінетом Міністрів України й урядом Румунії стосовно співробітництва у сфері військових перевезень, але відхилила урядовий законопроект, спрямований на оптимізацію діяльності органів і служб, які здійснюють контрольні функції в пунктах пропуску через державний кордон, не підтримала законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи екологічного та радіологічного контролю у пунктах пропуску». Документом пропонувалося зменшення кількості контролюючих органів на кордоні передачею функцій екологічного контролю у пунктах пропуску Державній фіскальній службі, а функцій радіологічного контролю – Держприкордонслужбі.

Водночас депутати підтримали в першому читанні законопроект щодо запровадження кримінальної відповідальності за незаконний перетин державного кордону громадянами держави-агресора або іншими особами в інтересах агресора – «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону». Документом пропонується допов-нити Кримінальний кодекс статтею, яка передбачає, що перетин кордону поза пунктами пропуску або без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до 3 років. Водночас те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, пропонується карати позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Якщо ж такі дії вчиняються із застосуванням зброї, то позбавлятимуть волі на строк від 5 до 7 років. Нині ж законодавство передбачає за це лише адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700-2 400 грн) або арешт на строк до 15 діб.

Цього дня міжнародний блок поповнили ще декілька документів. Було ратифіковано Угоду між урядами України й Турецької Республіки про взаємне сприяння та захист інвестицій від 9 жовтня 2017 року. Документ прийнято на заміну Угоді про взаємне сприяння та захист інвестицій, підписану 27 листопада 1996 року в Анкарі. Крім цього, ратифіковано Торговельну угоду між урядом України та урядом Королівства Таїланд, дві Угоди про реадмісію осіб – зі Швейцарською Конфедера-цією та з Молдовою.

Не забули депутати і про економічний блок. Законодавчу базу поповнили Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» з урахуванням пропозиції Президента України щодо виключення з тексту Закону пунктів 21 та 25 розділу ІІ, якими пропонувалося запровадити державну підтримку у формі часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості закупівлі спеціальних вагонів для перевезення зерна. Врахували законодавці президентські пропозиції і під час ухвалення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», яким передбачено, що обсяг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених не повинен перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік незалежно від обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у попередньому році.

Депутати також ухвалили Закон «Про внесення зміни до статті 149 Кримінального кодексу України щодо приведення у відповідність з міжнародними стандартами», внесли зміни до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які стосуються оформлення документів релігійних організацій, та зміни до деяких законодавчих актів щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг.

Водночас обранцям не вистачило снаги ратифікувати Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів. Перший віце-спікер Ірина Геращенко зазначила, що ратифікація конвенції могла б значно посилити позицію української делегації на жовтневій сесії ПАРЄ. Конвенцією визнається широке право громадськості на доступ до офіційних документів з метою забезпечення суспільства джерелом інформації, надання можливості для формування власної думки про стан суспільства й органи державної влади, ефективності роботи і підзвітності органів державної влади, сприяючи зміцненню їх легітимності.

Завершився пленарний тиждень Годиною запитань до уряду, де ключовим спікером була міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона звернула увагу на те, що нині в Україні побільшало дітей дошкільного та шкільного віку. За її словами, уряд пішов на безпрецедентні інвестиції, виділивши 1 млрд грн на оновлення освітнього середовища саме початкової школи. Міністр доповіла про реформування системи професійно-технічної освіти, акцентувала на необхідності співпраці з місцевими органами самоврядування у питанні передачі майна закладів профтехосвіти з державної у комунальну власність, про результати вступної кампанії, повідомила про продовження прозорого доступу до магістратури на найбільш рейтингові спеціальності.