Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
EUR/UAH
29.39967
RUR/UAH
0.46675
USD/UAH
26.26612
BTC/UAH
2548.1459
 

Порядок розгляду окремих категорій справ за новим кодексом адміністративного судочинства України, шляхи вдосконалення

Posted Автор: Створено: в Блоги

          Відповідно до Закону України « Про судоустрій та статус суддів» , до складу Верховного Суду входить Велика палата і 4 касаційні суди, в тому числі Касаційний адміністративний суд.

         У свою чергу, в межах Касаційного адміністративного суду утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ.

           Так, судові палати Касаційного адміністративного суду здійснюють правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

              Велика палата ВС діє як суд касаційної інстанції з метою забезпечення однакового застосування норм права касаційними судами, а також як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих ВС як судом першої інстанції.

           Водночас, до інстанційної юрисдикції Верховного суду як суду першої інстанції (ч. 4 ст. 22) віднесені справи щодо:

- встановлення ЦВК  результатів виборів або всеукраїнського референдуму (ч. 3 ст. 273);

-  за позовами про дострокове припинення повноважень народного депутата України (ч. 3 ст. 273);

- оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради Укоаїни, Президента України, Вищої Ради Правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії прокуратури (ст. 266).

            По даним категоріям  справ  апеляційною  інстанцією є Велика палата ВС (п. 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів») і касаційного оскарження не передбачено.

             Отже, при запровадженні окресленої моделі інстанційної юрисдикції не буде в повній мірі забезпечуватись  конституційне право  особи на оскарження судового рішення, гарантоване  п. 8 ч. 2 ст.129 Конституції України.

           Так, пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

          При цьому, у своїх рішеннях від 25.12.1997 р. № 9-зп, 25.04.2012 р. № 11-рп2012  Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що право на судовий захист не підлягає обмеженню.

           В  рішенні вiд 11.12. 2007 року № 11-рп/2007 КС також вказав, що положення пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України як складова реалізації права особи на судовий захист передбачають, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

            31.03. 2015 року та 08.04.2015 року Конституційним Судом України було прийняті рішення №№ 2-рп/2015, 3-рп/2015, якими визначено, що право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.

            Але не тільки Конституційний Суд неодноразово наголошував на  необхідності дотримання права на касаційне оскарження як складової конституційних гарантій.  На цьому   неодноразово в своїх рішеннях наголошував ЄСПЛ,  таке відповідає і  міжнародним стандартам.

            Наприклад, у рішеннях ЄСПЛ  місяться такі висновки:

-«Гурепко проти України» від 06.09.2005 року Судом підкреслено, що «…будь-які обмеження, що містяться в національному законодавстві стосовно права на перегляд мають за аналогією з правом доступу  до суду …».

  - «Делкур проти Бельгії» від 17.01. 1970 року та «Гофман проти Німеччини» від 11.10.2001 року ЄСПЛ , що «держава, створивши суди апеляційної та касаційної інстанції, повинна також забезпечити й ефективний доступ до них. В іншому випадку матиме місце порушення статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд».

   -«Беллет проти Франції» (Bellet v. France) від 04.12. 1995 року, що «для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права». 

         Таким чином, право на касаційне оскарження судового рішення є важливою складовою конституційного права на судовий захист, яке повинно бути гарантовано державою .

            Крім того, слід звернути увагу на те, що відсутність можливості касаційного оскарження в означених категоріях справ ( ст.ст. 266, 272 )  суперечить положеннями ст. 45 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», якою чітко визначено повноваження Великої Палати Верховного Суду щодо забезпечення єдності судової практики при здійсненні касаційного перегляду справ.

          Тобто при відсутності процедури касаційного перегляду і наділенні Великої Палати повноваженнями суду апеляційної інстанції вона не зможе здійснювати забезпечення єдності судової практики по таких важливих категоріях  справ як встановлення ЦВК, про дострокове припинення повноважень народного депутата України, оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради Укоаїни, Президента України, Вищої Ради Правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії прокуратури , оскільки рішення касаційної інстанції в таких випадках просто будуть відсутні.  

          Однак, нагадаю, що саме забезпечення єдності судової практики   та однакового застосування норм права касаційними судами є одним із  пріоритетних завдань судової реформи на шляху побудови європейської моделі судочинства.

          Наприклад,  у країнах континентальної системи права, зокрема у Франції, Італії, Німеччині, Литві, Латвії, Угорщині, Словенії та Польщі, найвищий судовий орган держави здійснює, насамперед, функцію забезпечення єдності судової практики.

         У Спільному висновці Венеціанської Комісії та Директорату з питань співробітництва Генерального Директорату з прав людини та правових питань Ради Європи (Венеціанська Комісія на її 84-ому пленарному засіданні (Венеція, 15-16 жовтня 2010 року) зазначено, що ідея створення Верховного Суду полягає в тому, щоб він надавав загальне тлумачення законодавства найвищого судового органу і, таким чином, забезпечував однакове тлумачення закону всіма судами навіть до виникнення суперечностей.

            Комісар Ради Європи Томас Хаммарберг в одному зі своїх виступів щодо судової системи України підкреслив, що у всіх країнах верховні суди відіграють ключову роль у функціонуванні судових систем та забезпеченні захисту прав і свобод громадян. Такою, за Конституцією, має бути й роль Верховного Суду України.

                ЄСПЛ в рішеннях від 24 березня 2009 року «Тудор проти Румунії» та від 2 грудня 2008 року «Шварцкопф і Тауссік проти Чехії» зазначив, що «розбіжності в судовій практиці є невід’ємним наслідком будь-якої судової системи; разом з тим, роль найвищої судової інстанції полягає в тому, щоб вирішувати такі суперечності».

              Однак, на моє переконання, існує досить простий  шлях усунення окреслених прогалин.

             Так, проектом нового Кодексу так само, як і чинним КАСУ, справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ЦВК, дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб віднесені до підсудності Київського апеляційного суду  як суду першої інстанції (ч. 2 ст. 22).

           Як свідчать  статистичні показники діяльності КААС, зокрема за 2016 рік, оперативність судового розгляду справ даним судом,  своєчасність ухвалення судових рішень в умовах швидкоплинності судового процесу (з-поміж 21875 справ, що перебували на розгляді КААС у 2016 році, лише 2,7 % розглянуті з порушенням законодавчо визначеного строку, всі виборчі справи розглянуті з дотриманням процесуальних строків).

          При цьому, слід зазначити, що Кодексом належної практики у виборчих справах, розробленим Венеціанською комісією, передбачено необхідність створення державою ефективної системи, максимально короткої та простої процедури оскарження, її чіткого визначення в законі, уникнення колізії прав осіб та повноважень судових органів, які розглядають такі справи, створення гарантій участі обох сторін в розгляді їх справи, заслуховування доводів кожної з них.

       Тож, враховуючи необхідність забезпечення механізму касаційного оскарження судових рішень по вказаним категоріям справ, спрощення доступу до правосуддя, швидкоплинність процесу,  виникають питання  доцільності їх розпорошення  вказаних категорій справ за різною інстанційною підсудністю та можливості віднесення всіх цих категорій спорів (ч. 2, 4 ст. 22 проекту нового КАСУ) до інстанційної підсудності КААС, як суду першої інстанції.

      Враховуючи вищевикладене, для врегулювання досліджуваної проблематики  пропоную:

1.        Приведення категорій справ, визначених у частинах 2, 4 статті 22 проекту нового КАСУ (щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності ЦВК, дій кандидатів на пост ПУ, їх довірених осіб та щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму, дострокового припинення повноважень народного депутата України, оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, ПУ, ВРП, ВККС, КДК прокурорів), до єдиної інстанційної юрисдикції КААС як суду першої інстанції.

2.        Об’єднання частини другої і четвертої статті 22 КАС України.

3. Узгодження ст. 22 зі ст.ст. 266, 273 проекту нового КАСУ, що визначають особливості позовного провадження по даним категоріям справ, та з ч. 3 ст. 293 проекту Кодексу, якою наразі передбачено, що Велика Палата ВС переглядає як суд апеляційної інстанції судові рішення ВС, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Таким чином, до вказаних норм мають бути внесені відповідні зміни шляхом передання інстанційної юрисдикції від Великої Палати Верховного Суду до Верховного Суду.

            Вважаю, що запропоновані зміни усунуть суперечності між ст. 129 Конституції України, ст. 45 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а також сприятимуть забезпеченню прав осіб на судовий захист, ефективності судочинства та розгляду справ у розумні строки.

            Крім того, впровадження запропонованої моделі надасть можливість реального втілення мети створення Великої палати ВС в частині реалізації її повноваження щодо забезпечення однакового застосування норм права касаційними  судами.

 

           

 

0
Для додавання та перегляду коментарів увійдіть спочатку на сайт з ім'ям користувача та паролем.

Правильно ли критиковать свою страну, если вы из нее уехали?

Да, у нас свобода слова - 51.6%
Нет, совесть нужно иметь - 42.6%
Затрудняюсь ответить - 5.7%

Стоит ли разрешить в Украине двойное гражданство?

Да, это нормальная мировая практика - 42.9%
Нет, рано нам - 39.8%
Кому нужно, давно пользуются - 12.8%
Мне все равно - 3.8%