Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
EUR/UAH
31.23536
RUR/UAH
0.45062
USD/UAH
26.23718
BTC/UAH
3464.6191
 

Право залишитися аудитором — боротьба без шансів?

Іван Таран
журналiст

Чи об’єктивно контролери Аудиторської палати України перевіряють аудиторів? До яких дій вдаватися аудиторові, коли він не згоден з результатами перевірки, вважає дії контролерів упередженими, а підходи — некомпетентними? Чи має право АПУ взагалі вирішувати долю «неякісних», на її думку, аудиторських фірм?

1-2-60-61-21-1

Особливості контролю АПУ і його наслідки для фірм

З 2013 року аудиторські фірми (далі — АФ) для виконання завдань з обов’язкового аудиту зобов’язані отримати підтвердження якості послуг, які вони надають. Офіційно ці заходи називаються «перевіркою відповідності системи контролю якості аудиторських послуг». Перевірки проводить Аудиторська палата України за нормативами «Концепції забезпечення якості аудиторських послуг в Україні», яка була затверджена рішенням АПУ від 26.09.2013 р.

Останнім часом АПУ фактично перевіряє 50-60 суб’єктів аудиторської діяльності на рік, хоча у річних планах, що складаються на початку року, йдеться про іншу кількість — близько 180 АФ.

Усього в реєстрі АПУ (станом на 28.12.2016 р.) налічується 1038 АФ. Статистика перевірок за 2016 рік іще не опублікована. Що стосується 2015 року, національний регулятор прозвітував, що з 56 суб’єктів аудиторської діяльності п’ять не пройшли контроль.

«Негативна оцінка» від АПУ означає, що фірма автоматично втрачає можливість здійснювати не тільки обов’язковий аудит. Згідно з Концепцією, за період з 01.01.2015 р. (до внесення в неї змін рішенням АПУ від 01.12.2016 р. № 334/5) під заборону також потрапили всі завдання з надання впевненості. Тобто йдеться про практично всі види діяльності АФ: аудит і огляд фінансової звітності, економічні експертизи, оцінювання відповідності діяльності підприємства вимогам податкового, митного, господарського законодавств тощо.

Те, що фахова спроможність фірми ставиться під сумнів, стає відомо широкому загалові та клієнтам фірми, бо дані про АФ, які не відповідають вимогам «належної якості», публікуються на офіційному сайті АПУ.

Вийти зі скрутного становища АФ може, наполігши на ще одній перевірці і усунувши зафіксовані недоліки.

У Положенні про зовнішні перевірки щодо цього сказано: «У разі визнання суб’єкта аудиторської діяльності таким, що не пройшов перевірку системи контролю якості аудиторських послуг, АПУ встановлює йому строк від 6 до 12 місяців з дати прийняття рішення для усунення недоліків системи контролю якості. Після закінчення встановленого строку суб’єкт аудиторської діяльності підлягає повторній перевірці на предмет усунення недоліків системи контролю якості у порядку, визначеному цим Положенням. Витрати на повторну перевірку суб’єкта аудиторської діяльності компенсуються за рахунок такого суб’єкта…». І 20 % цієї суми має бути спрямовано на відшкодування витрат Комітету з конт­ролю якості.

Слід зазначити, що рішенням АПУ від 24.09.2015 р. № 315/6 до Положення про зовнішні перевірки додався новий підпункт 9.4 п. 9, а саме: «До затвердження розміру та порядку відшкодування витрат на проведення перевірки системи контролю якості фінансування зовнішніх перевірок здійснюється за рахунок коштів АПУ».

А в підпункті 8.8 цього Положення зазначається: якщо недоліки не були усунені протягом визначеного строку, результати перевірки системи контролю якості такого суб’єкта аудиторської діяльності розглядатимуться на Дисциплінарній комісії АПУ.

Складається враження, що керівники АФ схильні відбути ще одну перевірку, аніж оскаржувати рішення контролерів у суді.

Саме про таку спробу однієї одеської АФ реабілітувати реноме фірми, оскарживши негативні висновки АПУ у суді, і йтиметься в цій статті. Вона підготовлена на основі надісланих до редакції «Незалежного АУДИТОРА» матеріалів. Ми вирішили навести всі важливі деталі цієї справи, адже вони можуть слугувати пам’яткою для всіх охочих посперечатися з системою, а також виявитися корисним матеріалом для аналізу порушеної проблеми.

Справа, про яку йдеться, тягнеться з грудня 2014 року і потрапила до Вищого адміністративного суду України, який повинен розв’язати непередбачений юридичний казус, що виник за час судового розгляду. Згідно з останнім рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду, АФ повинна забути про два роки судових сперечань з АПУ щодо сумнівної перевірки та починати все спочатку. Судді дійшли згоди, що керівництво АФ обрало хибний шлях, адже мало оскаржувати не рішення АПУ про те, що АФ не пройшла перевірку контролю якості, а норму підзаконного акта АПУ. Норму, яка зобов’язує аудиторські фірми отримувати підтвердження АПУ щодо відповідності систем контролю якості аудиторських послуг. Норму, якою керується АПУ, обмежуючи права АФ на здійснення аудиторської діяльності.

Отже, розглянемо все по черзі.

Про перебіг справи

Директор ПП «Аудитор­ська фірма «Практикум-Аудит» (м. Ізмаїл Одеської обл.) Тетяна Надельнюк не погодилася із висновком контролерів АПУ, згідно з яким ПП позбувалося прав надавати аудиторські послуги, поставившися до цієї перевірки як до упередженої і виконаної неналежним чином, і вирішила захистити репутацію АФ і свої права в суді.

Тетяна Надельнюк — аудитор із 2008 року, має диплом спеціаліста за Міжнародними стандартами фінансової звітності з 2009 року (дипломи МСФЗ видає британська організація ACCA), автор публікацій у журналах «Аудитор України», «Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації».

Контролери АПУ перевіряли, як фірма виконувала завдання з аудиту фінансової звітності трьох малих підприємств Одещини (ВАТ «ААА», ПАТ «БББ», ПАТ «ГГГ») за 2011—2012 рр., обсяг реалізації яких становив 6,6 млн грн, 2,6 млн грн і 0,3 млн грн відповідно. В аудиторських висновках АФ «Практикум-Аудит» йшлося про суттєві викривлення фінансової звітності, пов’язані з переходом клієнтів з українських положень (стандартів) бухгалтерського обліку на МСФЗ (цей процес реформування розпочався в 2012 році), а також про інші недоліки. Перевірку системи контролю якості АФ проводили керівник групи контролерів АПУ Олексій Гаєвський і конт­ролер Віра Горяченкова. Її правову основу заклали 28 міжнародних стандартів аудиту, які містять безліч норм, що регламентують проведення аудиту залежно від конкретних обставин.

Контролери АПУ задокументували у своєму звіті 13 невідповідностей системи контролю якості АФ цим стандартам. На думку Тетяни Надельнюк, контролери:

  • ­­припустилися хибних висновків, додавши до звіту необґрунтовані й незначні зауваження, а натомість проігнорували у ньому переважну більшість позитивних контрольних показників за основними аспектами перевірки;
  • порушили фундаментальні принципи Кодексу етики професійних бухгалтерів (що стосуються «об’єктивності» та «компетентності») і норми Положення про зовнішні перевірки;
  • проігнорували реальний стан документів АФ, надали різні оцінки ідентичним (щодо технічного змісту і структури) робочим документам АФ у контексті трьох перевірених завдань з аудиту.

Незважаючи на заперечення до всіх 13 пунктів зауважень звіту, які Надельнюк надіслала до АПУ 30 грудня 2014 року на ім’я голови Комісії з конт­ролю якості та професійної етики Наталії Гаєвської, 29 січня 2015 року АПУ ухвалює рішення (№ 307/4) про те, що ПП «АФ «Практикум-Аудит» не пройшло зовнішню перевірку системи конт­ролю якості аудиторських послуг. Жодне із зауважень АФ АПУ не взяла до уваги.

23 лютого 2015 року Надельнюк надіслала на ім’я тодішнього голови АПУ Івана Нестеренка дві скарги на рішення АПУ № 307/4. Вона скаржиться на протиправні дії контролерів, надсилає копії робочих документів АФ, надає роз’яснення з посиланнями на норми МСФЗ, НБУ, Мінфіну, Держслужби статистики України і просить визнати помилковими висновки звіту.

Наведемо деякі заперечення директора АФ.

Не визначений ступінь відповідності професійним стандартам

Положення про зовнішні перевірки системи конт­ролю якості аудиторських послуг вимагає визначити ступінь відповідності системи контролю якості професійним стандартам, але в протоколі Комісії з контролю якості та професійної етики АПУ щодо АФ «Практикум-Аудит» такого визначення нема.

Показово, що робоча документація АФ (ідентична тій, яку аналізували контролери) незадовго до перевірки була опублікована Тетяною Надельнюк в журналі «Аудитор України» за листопад 2013 ро­ку у статті «Складання аудиторської документації при аудиті малих підприємств: основні процедури». І за результатами саме цієї публікації АПУ видало директору АФ Свідоцтво про вдосконалення професійних знань аудиторів за 2013 рік.

Контролери АПУ надали неправдиву інформацію

На час перевірки контролери АПУ безпідставно ігнорували прохання АФ взяти до уваги низку робочих документів, але згодом написали в зауваженнях, що «АФ не надала для перевірки документальне підтвердження отримання достатніх і прийнятних доказів».

Зрештою, аргументацію директора АФ щодо перевірки ВАТ «ААА», ПАТ «БББ» і ПАТ «ГГГ» можна перевірити на офіційному сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку smida.gov.ua (розділи: База даних — Емітенти — Річна інформація).

Наприклад, контролери зазначили про порушення МСА 540 «Аудит облікових оцінок…» і вказали, що АФ не надала доказів про виконання процедур щодо перевірки облікових оцінок. На що Надельнюк їм заперечила, що у робочій документації наводяться докази про виправлення первісної фінансової звітності емітентів з урахуванням концепції суттєвості. Зокрема, це стосується й облікових оцінок основних засобів за справедливою вартістю.

«Саме на вимогу аудитора управлінський персонал емітентів дотримався норми параграфа Г5 МСФЗ 1 про використання справедливої вартості основних засобів і взяв до уваги методичні рекомендації в навчальних посібниках Сергія Голова щодо оцінки справед­ливої вартості основних засобів…» — пише директор АФ.

Надельнюк також вважає, що зауваження контролерів про відсутність доказів щодо перевірки сальдо рахунків на початок періоду не відповідають дійсності. Насправді АФ задокументувала не тільки виявлені викривлення сальдо рахунків на початок періоду, але і факт виправлення клієнтами з аудиту таких викривлень.

Контролери ідентифікували порушення МСА 550 «Пов’язані сторони», зазначивши, що в робочій документації не надана інформація про повний перелік пов’язаних сторін, відносини й операції з ними, а в робочих документах не задокументовані виконані процедури перевірки наявності пов’язаних сторін відповідно до отриманої інформації від управлінського персоналу.

АФ заперечує: згідно із п. 28 МСА 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків», документування виконаних аудиторських процедур залежить, зокрема, від характеру, розміру, складності суб’єкта господарювання.

Для зовнішньої перевірки були обрані три аудиторські файли за виконаними аудитами малих підприємств з часткою в статутному капіталі фізичних осіб 100 %. На вимогу аудитора Примітки до фінансової звітності були доповнені інформацією про характер відносин з пов’язаними особами згідно із МСБО 24 «Розкриття інформації про пов’язані особи», а у відповідних пунктах Приміток була викладена інформація про суми операцій і сальдо заборгованості пов’язаних сторін.

Виконані процедури були задокументовані в таких розділах робочих документів, як «Викривлення, накопичені під час аудиту», «Значущі питання, визначені під час аудиту», «Резюме аудитора щодо значущих питань». Тобто в аудиторському файлі є докази про виконання вимог МСА 550 «Пов’язані сторони».

Не підтверджені порушення професійних стандартів

Контролери виявили порушення норм МСА 260 та МСА 265 у тому, що АФ виставила клієнтові з аудиту вимоги про виправлення виявлених суттєвих викривлень фінансової звітності на початку аудиту, а не наприкінці.

На думку АФ, МСА 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями» та МСА 265 «Повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу» містять комплексну концептуальну основу для повідомлення інформації аудитором, а це — понад 100 па­раграфів. Лист АФ клієнту з аудиту — це повідомлення інформації згідно з параграфом 16 і Додатком 2 МСА 260. АФ здійснила таке повідомлення відповідно до норм параграфів 19—22 розділу «Процес повідомлення інформації» МСА 260, а отже, дії АФ є правомірними.

Не порушувала АФ і норми рішення АПУ від 04.04.2013 р. № 266/15 «Щодо особливостей формату та змісту аудиторського висновку за результатами аудиту річної за 2012 р. фінансової звітності... за умови вибору емітентами дати переходу на МСФЗ з 01.01.2012 р.», як про це зазначали контролери щодо аудиторського висновку ВАТ «ААА». Адже у Примітках до фінансової звітності ВАТ «ААА» йдеться про те, що дата переходу емітента на МСФЗ — 01.01.2011 р. Показово, що в аудиторському звіті перевірки ПАТ «БББ» за таких самих обставин контролери АПУ не виявили жодних порушень.

Дані «Контрольного листа» були проігноровані

Готуючи рішення, АПУ не взяли до уваги дані «Контрольного листа», заповненого контролерами АПУ, де йдеться про те, що:

  • із 18 показників, що характеризують наявність організаційної документації, негативну оцінку отримали тільки три, і то два з них стосувалися відсутності документів, які були передані контролерам за переліком в електронному вигляді;
  • негативне оцінювання більшості показників, що характеризують впровадження організаційної документації, пов’язане лише з тим, що за період, який перевірявся, у штаті АФ не було найманих працівників, що не є процедурним порушенням. Але контролери визначили порушення п. 24 Міжнародного стандарту конт­ролю якості та п. 34 Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг, які вимагають отримання письмового підтвердження дотримання політик і процедур щодо незалежності від усього персоналу.

Випробування судами

Звіт контролерів за результатами перевірки АФ розглядала Комісія з контролю якості та професійної етики АПУ. Вона ж і надала проект оскаржуваного рішення на засідання АПУ. Головою комісії була призначена Наталія Гаєвська.

Попри неодноразові заперечення, скарги, листи АФ, колишній голова АПУ, не надаючи жодних пояснень, запропонував АФ «Практикум-Аудит» пройти ще одну перевірку системи контролю якості аудиторських послуг для «усунення недоліків системи контролю якості». Хоча Тетяна Надельнюк запевняє: «Дотепер я не отримала жодної відповіді від АПУ: про які саме недоліки системи контролю якості ПП «АФ «Практикум-Аудит» йдеться?». Тому вона була змушена вдатися до судового вирішення конфлікту.

У серпні 2015 року Надельнюк звертається до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним рішення від 29.01.2015 р. № 307/4 і його скасування. У вересні АПУ надає заперечення проти позову.

Аж тут відбувається найцікавіше: дані, які наводилися в «запереченнях АПУ», шокували директора АФ, бо супе­речили висновкам контролерів АПУ щодо суттєвих питань перевірки, а деяких взагалі не було у звіті контролерів, або ґрунтувалися суто на припущеннях посадових осіб АПУ.

Наприклад, у письмових запереченнях АПУ щодо робочого документа АФ стверджується: «Зведена анкета та інформаційні листи щодо можливості дотримання етичних принципів і незалежності… не відповідають вимогам професійних стандартів».

Надельнюк вважає, що цей закид безпідставний, бо суперечить позитивним висновкам контролерів АПУ, які перевіряли АФ «Практикум-Аудит». В їхньому Контрольному листі йдеться про «наявність процедур виявлення загроз незалежності та прийняття застережних заходів» і щодо суб’єкта аудиторської діяльності, і щодо співробітників.

Показовим є те, що «невідповідність» закидається безпідставно, оскільки навіть не називаються ті конкретні фахові стандарти, які порушила АФ. А їх перелік значний: Міжнародні стандарти аудиту (МСА), Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО), Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ), Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП), Кодекс етики та Положення з національної практики та інші документи, затверджені АПУ.

Так само навряд чи може розглядатися як належний доказ те, що «документ «Планування аудиту малого підприємства ПАТ «БББ» не відповідає вимогам МСА 300, МСА 330, МСА 315», адже ці стандарти містять більш ніж 90 друкованих сторінок дрібним шрифтом та понад 290 параграфів, які регламентують різні аспекти проведення аудиту.

Зрештою, сама аргументація АПУ щодо відсутності в АФ загальної стратегії аудиту, плану аудиту з описом процедур оцінки ризиків і подальших процедур не виглядає переконливою, бо у п. 3 «Планування, оцінка ризиків» Контрольних аркушів контролери виставили оцінку «наявність» щодо всіх трьох перевірених завдань.

Однак 02.11.2015 р. суд відмовляє АФ у задоволенні адміністративного позову, змусивши звернутися в Одеський апеляційний адміністративний суд.

АФ не погодилася з мотивувальною частиною постанови Одеського окружного адміністративного суду, заявивши, що фактично суд лише оголосив позицію АПУ щодо її заперечень від 14.09.2015 р., не надавши правової оцінки фактичних обставин.

Наприклад, суд встановив (слово в слово повторивши формулювання «заперечень АПУ»), що документ АФ «Планування аудиту фінансової звітності ПАТ «БББ» не відповідає вимогам МСА 300, МСА 30, МСА 315», а ще «не визначено встановлених МСА 315 плану аудиту з описом характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків» тощо, хоча такі питання перевірки були оцінені контролерами АПУ без зауважень.

Суд не обґрунтував, чому не взяв до уваги докази, які засвідчували на час проведення перевірки безпідставне ігнорування контролерами АПУ прохання АФ взяти до уваги деякі її робочі документи з перевірки статей фінансової звітності, хоча докази наявності таких документів задокументовані АФ в рукописному вигляді на останній сторінці звіту контролерів АПУ.

А в результативній частині постанови суду відсутній висновок щодо суті вимог АФ, який повинен бути пов’язаний з експертизою обставини: чи є в АФ впроваджена система контролю якості аудиторських послуг і ступінь її відповідності професійним стандартам, виходячи з норм пп. 8.1-8.2 Положення про зовнішні перевірки?

Що стосується фактичних результатів перевірки за даними Контрольного листа і аркуша контролерів АПУ, то вони такі: 80 % питань перевірки наявності організаційної документації у вигляді внутрішньофірмових стандартів і положень відзначено знаком «+». А щодо питань документального оформлення виконаних аудиторських процедур — 80 % оцінено як «наявність» та «часткова наявність», і тільки 19 % конт­рольних показників були визнані «відсутніми».

Характерно, що контролери АПУ навели в своєму звіті лише 13 зауважень. А про переважну більшість позитивно оцінених контрольних показників у Контрольному листі й аркушах не згадали ані словом. Однак суд не визнав такі дії контролерів необ’єктивними і протиправними.

Директор АФ вважає, що «рішення одеських судів у цій справі свідчать про відсутність бажання вдаватися в деталі справи й порушують принципи адміністративного судочинства».

Розгляд справи в Одеському апеляційному адміністративному суді

Замість вирішення наявного конфлікту між АФ і АПУ почалися випробування директора АФ на витривалість. На першому засіданні суду 11.02.2016 р. представникам АПУ було запропоновано вказати норми професійних стандартів, які були порушені АФ щодо 13 зауважень контролерів АПУ. Однак, без будь-яких пояснень, вони попросили суд зробити перерву до 25.02.2016 р.

Втім, жоден представник АПУ не з’явився на судове засідання 25.02.2016 р. А на засіданні 17.03.2016 р. голова Комітету контролю якості АПУ Олена Ніколаєва заявила, що інформацію для судового розгляду вона надасть суду лише наприкінці квітня 2016 року.

Проте з листа від 07.04.2015 р. на адресу АФ (виконавець — та ж Ніколаєва) і з письмових «заперечень АПУ» на адресу суду першої інстанції було зрозуміло, що АПУ мало всю добірку звинувачень ще рік тому, але вирішило за краще зволікати з відповіддю. Тому 23.03.2016 р. директор АФ направляє в Аудиторську палату України заяву з проханням надати суду належні докази для судового розгляду та попереджає, що інакше вона буде змушена ініціювати службове розслідування за участю представників держорганів.

Тетяна Надельнюк закидає АПУ таке: «Представники АПУ провадять послідовний курс на свідоме надання суду викривлених фактів… Користуючись іміджем АПУ, вони своїми неправдивими заявами на суді й твердженнями в запереченнях проти адміністративного позову намагаються відвести суд від розгляду справи по суті».

11.04.2016 р. АПУ направляє до суду письмові пояснення (№ 01-01-25/460) за підписом в. о. голови АПУ Олексія Гачківського.

Жоден представник АПУ також не з’явився на засідання суду 14.04.2016 р. Тому 05.05.2016 р. Тетяна Надельнюк звертається вже до нового очільника Аудиторської палати України Олексія Гачківського із запитом щодо його «Пояснень до суду від 11.04.2016 р.».

Вона зазначає, що в нових поясненнях від АПУ «вже відсутні деякі безпідставні і неправдиві заяви, раніше включені до «заперечень АПУ» про невідповідність робочої документації АФ вимогам професійних стандартів, однак безпідставний характер відомостей у нових «Поясненнях» також очевидний».

Далі Тетяна Надельнюк пише:

«Звіт за результатами перевірки не містить жодного задокументованого порушення на предмет дотримання АФ Кодексу етики професійних бухгалтерів. Чому ж на 6-ти сторінках (ст. 1-6) суду надані пояснення щодо порушень Кодексу етики, які не були зафіксовані під час перевірки ПП «АФ «Практикум-Аудит»?! — запитує вона. — Хіба не є такі дії спробою відвернути суд від вивчення реальних результатів перевірки?.. Хіба не відповідає визначенню «службове підроблення» (ст. 366 УКУ) двічі надана в суд недостовірна інформація про зміст роз’яснення АПУ № 266 від 04.04.2013 р. «Про особливості форми і змісту аудиторського звіту... за умови вибору емітентом дати переходу на МСФЗ з 01.01.2012 р.»? На с. 20 Пояснень АПУ від 11.04.2016 р. (як і в попередніх «запереченнях АПУ») зазначено про нібито наявність у цьому рішенні АПУ прикладу аудиторського висновку для компаній, які вирішили вибрати дату переходу на МСФЗ з 01.01.2011 р. Але ж це неправда!

…Я впевнена, що Ви не були виконавцем «Пояснень» до суду від 11.04.2016 р. …Я змушена просити у Вас допомоги як у новообраного голови Аудиторської палати України… і тому дозволяю собі звернутися до Вас з проханням взяти особисту участь у вирішенні цього спору».

Лист досі лишився без відповіді.

11.05.2016 р. постановою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу задовольнили частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду змінено: вилучили підстави, з яких виходив суд першої інстанції, та зазначили ті, що викладені в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції.

«Соломонове» рішення

Тож якого висновку дійшов Одеський апеляційний адміністративний суд? Увага: «рішення АПУ не порушує прав керівника АФ, тому АФ не може оскаржувати рішення АПУ, а суд вважає неможливим оцінювати його законність».

Чому так? Адже норма пп. 2.5.3 п. 2.5 Концепції системи забезпечення якості аудиторських послуг в Україні на дату рішення суду фактично забороняла АФ виконувати завдання з обов’язкового аудиту з 01.01.2013 р., а з 01.01.2015 р. позбавляла права на виконання завдань з надання впевненості. Крім того, у рішенні АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4 зазначено про заборону виконання завдань з обов’язкового аудиту з 1 січня 2013 р. без підтвердження АПУ відповідності системи контролю аудиторських послуг.

Але, взагалі не згадавши про норми Концепції, згідно з якими АПУ має право обмежувати діяльність аудиторських фірм, суд ухвалив рішення про те, що норма рішення АПУ № 182/4 незаконна, оскільки Закон «Про аудиторську діяльність»1, який має вищу силу, такий вид фактичного обмеження права на здійснення аудиторської діяльності не передбачає. Тому, на думку суду, АФ повинна оскаржити в суді не рішення АПУ про те, що вона не пройшла перевірку контролю якості, а норму зазначеного підзаконного акта.

Цікаво, що мотив суду ґрунтується на рішенні ВСУ від 25.06.2011 р., яке взагалі не стосується регулювання аудиторської діяльності, а висвітлює правову позицію ВСУ щодо порядку застосування статті «Припинення права користування надрами» Кодексу України «Про надра» і не має жодного відношення до фактичних обставин справи АФ.

Закон «Про аудиторську діяльність» не позбавляє права АПУ встановлювати підзаконний акт про обов’язки суб’єктів аудиторської діяльності проходити контрольні перевірки АПУ.

Тож 04.06.2016 р. директор ПП «АФ «Практикум-Аудит» Тетяна Надельнюк направила касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України та попросила касаційну інстанцію дати юридичну оцінку обставинам справи.

Вона стверджує, що суд не взяв до уваги жоден доказ АФ в адміністративному позові та не зазначив мотиви, через які відхилив ці докази. Так само, як в 2015 році, вона вимагає змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції: апеляційну скаргу ПП «Аудиторська фірма «Практикум-Аудит» задовольнити не частково, а повністю.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

В Украине предлагают ввести «драконовские» штрафы за выброс мусора вне урны. Я - …

Абсолютно «за»! Надо бы и уголовную ответственность ввести за такое - 53.5%
Поддерживаю идею, но штрафы должны быть вменяемыми - 27.1%
Против штрафов. Нарушителей надо наказывать уборкой улиц и сбором мусора - 18.1%
Против. Те, кто мусорят, все равно платить не будут - 0.6%
Пока не определился - 0.6%

Стоит ли разрешить в Украине двойное гражданство?

Да, это нормальная мировая практика - 48.4%
Нет, рано нам - 35.9%
Кому нужно, давно пользуются - 11.1%
Мне все равно - 3.6%