Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
EUR/UAH
29.56750
RUR/UAH
0.47618
USD/UAH
27.15355
 

Аудитори дискутують щодо зміни порядку сертифікації

Ольга Марчук
економічний оглядач

В Аудиторській палаті України 19 січня 2017 року відбувся круглий стіл «Зміна порядку сертифікації аудиторів в Україні».

Участь у заході взяли представники професійних громадських організацій, а саме: Валентина Легка (ФПБАУ), Михайло Крапивко (ГС «Ліга аудиторів України»), Борис Мельничук (ФАБФ АПК України), Олена Харламова (ГС «Палата аудиторів та бухгалтерів України»), Дмитро Сушко (асоціація «Монаід»), Жанетта Онищук (АССА), а також представники навчальних центрів Олександр Редько та Тетяна Каменська (НАСОА), Олена Хорікова (Інститут сертифікованих фінансових менеджерів), члени Комісії АПУ з сертифікації та освіти аудиторів Олександр Бойко, Олександр Кузуб, Ірина Каштанова. Обов’язки модератора дискусії узяв на себе голова АПУ Олексій Гачківський.

1-2-60-61-78-1

У Концепції діяльності Аудиторської палати України на 2016—2017 роки було заплановано відокремити АПУ від процесу адміністрування кваліфікаційних іспитів. Крім того, рішенням АПУ у травні минулого року схвалено доручення щодо реалізації Концепції, у якому визначено, що Комісії АПУ з сертифікації та освіти аудиторів слід забезпечити цю вимогу. У жовтні минулого року рішенням АПУ було затверджено проект змін до Положення про сертифікацію аудиторів, яким передбачалося відокремлення палати від процесу адміністрування кваліфікаційних іспитів. Проект ініціював і виніс на обговорення голова АПУ Олексій Гачківський.

Відповідно до вимог Регламенту АПУ, погоджений проект змін до Положення про сертифікацію аудиторів було розміщено на офіційному сайті. Однак на засіданні АПУ, що відбулося наприкінці грудня минулого року, не було схвалено остаточного рішення щодо затвердження нової редакції Положення. Вирішено доопрацювати документ з урахуванням світового досвіду та обговорити зміни, залучивши до цього процесу науковців з практиками, представників професійних громадських організацій. Обговорення домовилися провести у форматі круглого стола.

Напередодні заходу, 10 січня 2017 року, відбулося засідання робочої групи, де розглядали питання внесення змін до Порядку сертифікації аудиторів в Україні в частині відокремлення АПУ від адміністрування другого етапу іспиту на сертифікат аудитора. Олексій Гачківський виніс на обговорення запропоновані зміни. Учасники робочої групи погодилися з їх доцільністю, зокрема щодо зміни Порядку сертифікації аудиторів, відокремлення АПУ від адміністрування процесу іспиту на сертифікат аудитора. На їхню думку, нові вимоги до сертифікації аудиторів стануть першим кроком до глобальної реформи допуску до професії.

Дискусію щодо необхідності змін у сертифікації аудиторів продовжили на круглому столі. Голова АПУ Олексій Гачківський у вступному слові акцентував увагу на майбутній глобальній реформі в сфері аудиторської діяльності, що пов’язана з ухваленням нового законодавства, яким регулюватиметься професія. Нині триває обговорення двох законопроектів, які планують внести на розгляд Верховної Ради України. Однак, навіть за найоптимістичнішими прогнозами щодо ухвалення нового закону, глобальної реформи у сфері аудиту можна сподіватися не раніше наступного року. Отже, на його думку, варто з’ясувати, як створити систему сертифікації аудиторів ще до того, як запрацює нове законодавство.

Необхідність нововведень очевидна, адже при теперішній системі допуску до професії усі етапи сертифікації перебувають у віданні Аудиторської палати. Якщо виникає ситуація, коли «в одних руках» зосереджена підготовка завдань для іспитів, проведення власне кваліфікаційних іспитів, перевірка виконаних завдань та апеляція, тоді з’являється велика спокуса до зловживань. На його думку, слід позбутися цього, і таким чином створити справжнє конкурентне середо­вище у процедурі сертифікації. А досягти мети можливо лише за умови відокремлення АПУ від процесу адміністрування кваліфікаційних іспитів.

З цього приводу постає низка запитань, відповіді на які шукали у процесі дискусії. Зокрема йшлося про те, кого доцільніше залучити до різних етапів сертифікації аудиторів — фізичних чи юридичних осіб, науковців чи практиків. Велися розмови і щодо того, який міжнародний досвід міг бути застосований під час підготовки та проведення іспитів, які організації могли бути залучені до роботи.

Про можливі варіанти реформування системи сертифікації аудиторів розмірковував голова Комісії АПУ з сертифікації та освіти аудиторів Олександр Бойко. Він ознайомив з нинішнім порядком складання іспитів та звернув увагу на доопрацьований проект змін до Положення про сертифікацію аудиторів, в якому враховані зауваження та пропозиції Комісії. Документ передбачає низку нововведень, що матимуть вплив на вдосконалення процесів сертифікації.

Голова представництва Асоціації сертифікованих присяжних аудиторів (АССА) в Україні Жанетта Онищук розповіла про систему навчання у цій міжнародній організації та запропонувала використати кращі надбання для організації сертифікації аудиторів. Вона висловилася за те, щоб оцінку знань аудиторів у процесі сертифікації здійснювали юридичні особи, як це практикується в АССА. Зазначивши, що представництво АССА готове надати можливу допомогу в організації складання іспитів та перевірки знань, спікер зауважила, що в Україні є юридичні особи, які можуть посприяти цьому процесові.

Представник Комісії АПУ з сертифікації та освіти аудиторів Ірина Каштанова заперечила, що нині існує необхідність залучати юридичних осіб до процесу організації іспитів. На її думку, іспити з сертифікації аудиторів не тотожні з іспитами, які проводить АССА одночасно для багатьох спеціалістів. Сертифікація аудиторів відбувається невеликими групами кілька разів на рік. У відповідь Жанетта Онищук додала, що хотіла б, щоб в АПУ запозичили лише основні вимоги до організації іспитів (йдеться про розподіл обов’язків: одні складають завдання для іспитів, інші відповідають за адміністрування процесу екзаменування, треті перевіряють готові роботи і ставлять оцінки). Сам процес має відбуватися прозоро.

Член Ради Ліги аудиторів України Михайло Крапивко виклав, на підставі власного досвіду, своє бачення щодо кроків з мінімізації ризиків проведення сертифікації аудиторів. Зокрема, він висловися за те, щоб організувати процес таким чином, коли б укладачі завдань, адміністратори, рецензенти та ті, хто перевіряє, не перетиналися одні з одними, бо, на думку аудитора з великим практичним досвідом роботи, не так важливо, хто надаватиме послуги з організації сертифікації — юридичні чи фізичні особи. Насамперед потрібно вирішити, хто візьме на себе відповідальність за сам процес і якою буде ця відповідальність. Він запропонував створити пул укладачів завдань для аудиторів, а також рецензентів, які б оцінювали знання, та обґрунтував можливі механізми проведення процедури сертифікації.

Сертифікований аудитор, керуючий партнер аудиторської компанії «PSP Audit» Дмитро Сушко закликав змінити вимоги до іспитів аудиторів. На його думку, потрібно детальніше відпрацювати «механізми конфіденційності», а також більше уваги приділяти оцінюванню насамперед практичних знань аудиторів, а не обізнаності з теорією. Особливо це стосується іспитів другого рівня. Йому опонував голова Комісії АПУ з сертифікації та освіти аудиторів Олександр Бойко, який зауважив, що зараз в процесі сертифікації аудиторам пропонують розв’язати три ситуаційні завдання різного рівня складності та оцінюють його практичне виконання.

Досвідом щодо організації кваліфікаційних іспитів поділилися виконавчий директор ВПГО «Спілка аудиторів України» Валентина Левченко; директор Інституту сертифікованих фінансових менеджерів в Україні, представник «Global ICB/ICFM» в Україні Олена Хорікова та інші представники професійної спільноти. В їхніх виступах йшлося про фінансові аспекти проведення сертифікації, прозорість процесу, добір фахівців зі сфери освіти для організації іспитів.

Віце-президент Палати аудиторів та бухгалтерів України Олена Харламова наголосила, що, беручись за організацію іспитів для аудиторів, варто врахувати багатолітній досвід серйозних міжнародних організацій. Вона порушила тему фінансових витрат на підготовку завдань для кваліфікаційних іспитів, їх перевірку, залучення рецензентів.

Перший проректор з науково-педагогічної роботи Національної академії статистики, обліку та аудиту, доктор економічних наук, професор Олександр Редько погодився, що потрібно уважніше поставитися до ситуації з фінансовими питаннями. Він закликав присутніх підтримати ідею АПУ щодо реформування системи сертифікації аудиторів, порадивши чітко сформулювати мету цього процесу. Член комісії АПУ з сертифікації та освіти Олександр Кузуб говорив про складнощі, що виникають з організацією процесу сертифікації. Він наголосив, що без світового досвіду та підтримки міжнародних організацій важко досягнути розв’язання усіх проблем.

Борис Мельничук, який представляє Федерацію аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, зауважив, що ФАБФ АПК України ухвалила рішення, згідно з яким організацією сертифікації буде опікуватися юридична особа, оскільки самотужки важко забезпечити розподіл функцій і вирішити конфлікт інтересів. Він розповів про нюанси організації процесу сертифікації для бухгалтерів аграрної галузі, зазначивши, що не бачить суттєвої проблеми у виборі між фізичними чи юридичними особами, оскільки обидва варіанти однаково залежать від людського фактора.

Присутні погодилися з тим, що Аудиторська палата України могла б закласти концептуальні засади реформування системи сертифікації аудиторів. Вони пропонували ухвалити нову концепцію, взявши за основу аспекти єдиної національної програми професійної сертифікації бухгалтерів, використавши для цього можливості навчально-методичного центру Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, і наполягли, що до числа укладачів і експертів слід залучати представників професійної спільноти. Таким чином можна досягти більшої якості завдань для сертифікації аудиторів. На їхню думку, також варто започаткувати практику рев’юерів.

Завершуючи дискусію, Олексій Гачківський наголосив, що для організаторів заходу важливо було консолідувати думки представників професійної спільноти. Він зауважив, що позиції спікерів були доволі різними, та висловив сподівання, що активне ставлення до процесу сертифікації аудиторів означає гарантії змін на краще.

Обговорення проекту змін до Положення про сертифікацію аудиторів триває. Проте, на думку Олексія Гачківського, очевидним досягненням є те, що професійна спільнота зацікавлена в необхідності змін і готова продовжувати конструктивний діалог.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Правильно ли критиковать свою страну, если вы из нее уехали?

Да, у нас свобода слова - 64.3%
Нет, совесть нужно иметь - 35.7%
Затрудняюсь ответить - 0%
Loading...

Стоит ли разрешить в Украине двойное гражданство?

Нет, рано нам - 50%
Да, это нормальная мировая практика - 31.6%
Кому нужно, давно пользуются - 10.5%
Мне все равно - 5.3%