Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
EUR/UAH
31.19265
RUR/UAH
0.44669
USD/UAH
26.47708
BTC/UAH
7772.8965
 

Верховна Рада-VIII: реформи відклали на осінь

Ольга Марчук
економічний оглядач

Пленарні засідання Верховної Ради в червні розпочалися на тлі всеукраїнської акції «Година смерті», під час якої учасники вимагали підтримати медичну реформу, ініційовану урядом, зокрема ухвалення законопроектів щодо створення нової системи фінансування сфери охорони здоров’я.

7-8-66-67-46-1

У першу чергу депутати проголосували за зміни до закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (щодо забезпечення фінансування місцевих виборів), а тоді взялися за урядові законопроекти щодо медичної реформи. Їх внесли до порядку денного сесії, і Голова Верховної Ради Андрій Парубій доручив профільному комітету якнайшвидше їх розглянути, щоб винести на обговорення в сесійній залі.

Далі Рада ухвалила низку законів, а наступного дня ратифікувала кілька міжнародних документів на тлі зміни декорацій під парламентом – на цей раз мітингували представники Аграрної партії, які вимагали «не продавати землю». У зв’язку з недостатньою кількістю народних обранців у сесійній залі спікеру довелося достроково закрити засідання. Андрій Парубій вкотре пообіцяв оприлюднити прізвища відсутніх у парламентській газеті «Голос України».

Найбільш продуктивним парламентським днем завжди був четвер, і цього разу депутати не зрадили традиції. Одразу ухвалили проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)», відправили на доопрацювання законопроект щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання зі сферами діяльності міністерств, яким було передбачено «оптимізацію роботи парламентських комітетів, склад якої буде обрано за пропорційною системою; налагодження дієвої співпраці парламентських комітетів і профільних міністерств на основі спільних предметів відання, що матиме наслідком вироблення спільного бачення та впровадження суспільно-важливих реформ держави у відповідних галузях». У рамках обговорення медичної реформи ухвалили в першому читанні урядовий законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Спікер Андрій Парубій двічі виносив документ на голосування, проте голосів не вистачало. Після голосування втретє – аж 227 голосів при 226 необхідних.

Потім депутати не підтримали в першому читанні урядовий законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України в рамках медичної реформи, а представники фракції Радикальної партії заблокували парламентську трибуну, вимагаючи переголосування законопроекту щодо медичної реформи. Керівник фракції Олег Ляшко заявив, що картки Анатолія Гіршфельда, Максима Микитася та Артема Вітка проголосували, хоча самих депутатів у залі не було, додавши, що під час голосування картка Вітка була в секторі групи «Відродження», а Голова Верховної Ради Андрій Парубій нібито відмовився її вилучити.

Після цього обранці розглядали законопроект «Про Конституційний суд України», авторами якого є 11 народних депутатів-членів Комітету з питань правової політики та правосуддя. Обговорення було нерезультативним – документ відправили на доопрацювання. Водночас ухвалили закон про Фонд енергоефективності, зміни до розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку». Окрім цього, внесли зміни до ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському та до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо посилення адаптаційної спроможності та поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів. На доопрацювання направили законопроекти про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень).

Наступний пленарний тиждень розпочався з планів щодо розгляду двох блоків питань – фінансової політики та інформатизації. Депутати ухвалили за основу два законопроекти: «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів)», а також відправили на доопрацювання проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами». Окрім цього, ухвалили Звернення до Європейського Парламенту щодо запровадження додаткових торговельних преференцій ЄС для товарів, які походять з України, та прийняли за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій безпеки дітей».

Наступного дня обранці дружно проголосували за внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю, і навіть у першому читанні підтримали законопроект про Конституційний суд України та ухвалили за основу проект змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень), яким пропонується узгодити норми закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із законодавством Європейського Союзу, зокрема – з положеннями Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, та удосконалити порядок застосування МСФЗ.

До Ради прибув Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і виступив з проханням розглянути зміни до Державного бюджету на 2017 рік. Він наголосив, що неголосування цього закону призведе до кризи проплат, і зазначив, що готовий і надалі працювати над змінами до головного фінансового документа країни. Депутати підтримали за основу цей законопроект, яким передбачено збільшити видатки загального фонду для фінансування невідкладних потреб на оборону й безпеку держави, у тому числі – пов’язаних із проведенням антитерористичної операції в сумі 2 662,5 млн грн.

При цьому не забули обранці й про себе – ухвалили постанову, якою передбачено покращення оплати праці помічників-консультантів нардепів, закон «Про енергетичну ефективність будівель», а також підтримали за основу зміни до Податкового та Митного кодексів щодо державної підтримки кінематографії. На Годині запитань до уряду міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак доповів про заходи, які здійснюються у природоохоронній сфері.

Липень Верховна Рада розпочала урочистим засіданням з нагоди 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору. А вже 11 липня депутати внесли зміни до Закону України «Про вищу освіту» щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей та до ст. 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» щодо удосконалення механізму фінансування поводження з такими відходами, до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 рр.

Цього ж дня Рада ухвалила рішення продовжити вечірнє пленарне засідання до завершення розгляду подань Генпрокуратури про зняття недоторканності з п’ятьох народних депутатів – Борислава Розенблата (фракція БПП), Євгена Дейдея та Максима Полякова («Народний фронт»), Олеся Довгого («Воля народу»), Андрія Лозового від Радикальної партії. Представляти подання на них прибув сам Генеральний прокурор Юрій Луценко.

Після тривалих обговорень депутати погодилися на зняття депутатської недоторканності та притягнення до кримінальної відповідальності нардепів Максима Полякова та Борислава Розенблата, але відмовили в їх затриманні й арешті. Крім того, парламент підтримав подання про зняття недоторканності з Олеся Довгого, але відмовився надати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Андрія Лозового та Євгена Дейдея. Генеральний прокурор Юрій Луценко пообіцяв, що у вересні повторно внесе всі подання на нардепів, які Рада не підтримала.

Наступного дня депутати ратифікували Угоду між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне та стратегічне співробітництво та відхилили закон, яким передбачається обов’язкове проходження студентами вищих медичних, фармацевтичних навчальних закладів військової підготовки за програмою офіцерів запасу медичної служби. На цьому робота закінчилася. Мабуть, набиралися снаги перед важливими голосуваннями, призначеними на передостанній день роботи сесії. Готувалися до нього не тільки депутати, а й мітингувальники, адже приблизно 300 активістів різних політичних сил зібралися біля стін Ради й на прилеглих вулицях з вимогами скасування недоторканності нардепів.

Тим часом Рада відмовилася продовжити сесію до 5 вересня. Андрій Парубій тричі ставив на голосування пропозицію, але її не підтримали. При цьому «Опозиційний блок» заявляв про готовність проголосувати «за», однак лише в тому разі, якщо будуть визначені пленарні тижні. Фракція «Батьківщина», своєю чергою, вимагала визначення чіткого переліку питань, які розглядатимуться протягом цього часу.

Далі депутати таки ухвалили закон «Про Конституційний суд України». У документі прописані аспекти реформи організаційної структури суду, зокрема передбачається діяльність суду у складі Великої палати, двох сенатів та шести колегій. Голова Конституційного суду, згідно із документом, обирається зі складу суддів КС лише на один 3-річний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Закон розглядався протягом майже всього ранкового засідання, а голосування супроводжувалося вигуками «Ганьба», якому передували критичні промови. Одразу після ухвалення документа було зареєстровано проект постанови пройого скасування. Автор – народний депутат Юрій Левченко (поза-фракційний, член партії «Свобода»). У пояснювальній записці він обґрунтував необхідність скасувати щойно ухвалений закон численними, за його словами, процедурними порушеннями під час розгляду.

Рада вкотре не змогла призначити від парламенту аудитора Національного антикорупційного бюро. Депутати розглянули чотири кандидатури на цю посаду, запропоновані профільним комітетом. Заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак зауважив, що парламент не зможе повернутися до розгляду питання про призначення аудитора НАБУ на поточній сесії.

У нервовому напруженні біля трибуни ледве не побилися голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко та депутат від фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв, а депутата від «Блоку Петра Порошенка» Олега Барну закидали яйцями біля Ради. З Ольгою Богомолець трапилося дещо гірше – вона втратила свідомість в кулуарах парламенту. Їй викликали карету швидкої допомоги, яка госпіталізувала голову парламентського комітету до лікарні «Феофанія».

Питання розгляду в сесійній залі медичної реформи виявилося під загрозою, але схвальний висновок до відповідного законопроекту, без якого неможливий розгляд документа, зрештою підписала перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Оксана Корчинська.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун закликала народних депутатів проголосувати за продовження засідання до 21 години, щоб встигнути розглянути законопроект про медичну реформу. З таким самим проханням до депутатів звернувся й Володимир Гройсман. Андрій Парубій кілька разів ставив це питання на голосування, але необхідних 226 голосів так і не набралося. Потім спікер запропонував депутатам продовжити роботу до 20.00. За це рішення проголосувало 230 депутатів.

Тим часом під стінами Верховної Ради почалися сутички між активістами та правоохоронцями. Поліція застосувала газові балончики. А депутати ухвалили зміни до бюджету. До того часу до парламенту прибули Генеральний прокурор Юрій Луценко та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький для розгляду подань Генпрокуратури щодо дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт нардепа від Опоблоку Михайла Добкіна. Після обговорення питання обранці підтримали подання.

Ухвалили й у першому читанні урядовий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, який входить до пакету законопроектів щодо пенсійної реформи, а також зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких платники податків звільняються від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних через кібератаку. Потім депутати підтримали пропозицію Президента щодо скорочення на рік (з трьох до двох) дії ставки експортного мита на відходи та брухт чорних металів і розійшлися. Спікер Андрій Парубій назвав цей день «важким і напруженим».

На Годині запитань до уряду в п’ятницю в напівпорожній залі Володимир Гройсман закликав парламент розпочати роботу нової сесії восени з розгляду в другому читанні трьох реформ – пенсійної, медичної та освітньої. Далі депутати відмовилися скасувати ухвалення закону «Про Конституційний суд», відхиливши два проекти постанови про скасування голосування авторства позафракційних нардепів Юрія Левченка та Юрія Дерев’янка.

Підбиваючи підсумки шостої сесії парламенту, Андрій Парубій повідомив, що відбулося 65 пленарних засідань, на яких ухвалено 165 законів у цілому, з них – 25 ратифікацій, 38 законів у першому та повторному читаннях, 186 постанов та інших актів. Він виокремив при цьому ухвалену 8 червня «історичну постанову» для формування зовнішньополітичного курсу держави, якою закріплено пріоритетність членства України в НАТО.

Напередодні парламент затвердив календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, яким передбачено розпочати пленарні засідання 5 вересня 2017 року, а закінчити роботу 2 лютого 2018 року.

Тим часом. Комітет виборців України порахував, що 188 народних депутатів (або 45 % депутатського корпусу) взяли участь менш ніж у половині голосувань. Генеральний директор КВУ Олексій Кошель уточнив, що 49 народних депутатів пропустили 90 % голосувань. Серед них – брати Добкіни, Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Сергій Льовочкін, Михайло Поплавський, Дмитро Ярош, Семен Семенченко, Володимир Парасюк, Віталій Чепинога. Троє народних депутатів взагалі не голосували. Це – Олександр Онищенко, Сергій Клюєв, Євген Бакулін.

Олексій Кошель також звернув увагу на надмірну кількість зареєстрованих проектів. Загалом станом на 9 липня було зареєстровано 5486 законопроектів і 4188 проектів постанов. Така кількість, за його словами, є нереальною для того, щоб їх можна було розглянути в сесійній залі, «навіть якщо парламент працюватиме цілодобово і в щоденному режимі».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

В Украине предлагают ввести «драконовские» штрафы за выброс мусора вне урны. Я - …

Абсолютно «за»! Надо бы и уголовную ответственность ввести за такое - 54.7%
Поддерживаю идею, но штрафы должны быть вменяемыми - 28.1%
Против штрафов. Нарушителей надо наказывать уборкой улиц и сбором мусора - 14.8%
Против. Те, кто мусорят, все равно платить не будут - 1.3%
Пока не определился - 0.5%

Стоит ли разрешить в Украине двойное гражданство?

Да, это нормальная мировая практика - 51%
Нет, рано нам - 33.3%
Кому нужно, давно пользуются - 12%
Мне все равно - 3.1%