Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
EUR/UAH
31.19265
RUR/UAH
0.44669
USD/UAH
26.47708
BTC/UAH
7772.8965
 

Аудитори «дозріли» до реформ у професії

Ольга Марчук
економічний оглядач

Поточний стан законодавчих реформ у сфері аудиту та зміни, які очікуються найближчим часом у професії, обговорили на конференції «Майбутнє аудиторської професії: міжнародний досвід та шлях України». Захід відбувся у Києві 29 вересня 2017 року і зібрав понад 500 учасників. Організатором виступила Аудиторська палата України за підтримки проекту технічної допомоги EU-FINSTAR, що фінансується Європейським союзом.

10-11-69-70-2

На такий масштабний і насичений назрілими професійними питаннями захід представники професії зібралися вперше у цьому році. Час обрали не випадково – у Верховній Раді очікується ухвалення нового законопроекту, який має осучаснити підходи до аудиторської діяльності, гармонізувати норми професії зі стандартами ЄС та міжнародної практики. Що потрібно змінити, які висновки зробити з діяльності минулих років, щоб рухатися далі? Саме це стало основною темою дискусії аудиторів, які представляли Спілку аудиторів України, Федерацію професійних бухгалтерів та аудиторів України, Українську асоціацію сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, Раду незалежних бухгалтерів та аудиторів, Палату аудиторів і бухгалтерів України. До обговорення долучилися також представники асоціацій банківського, страхового, інвестиційного ринку, науковці, підприємці, посадові особи Міністерства фінансів України, Європейського Союзу та Світового банку. 

Голова Аудиторської палати України Тетяна Каменська підкреслила, що ця конференція – перша серед заходів АПУ, які найближчим часом відбудуться у різних містах України. Передбачається провести регіональні конференції в Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові. Вона висловила сподівання, що під час обговорення учасники знайдуть взаємоприйнятні рішення, пов’язані з реформуванням професії.

Про реформи у сфері аудиту говорив голова представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі. Він дав характеристику процесам розвитку аудиту в європейських країнах, зауваживши, що Україна має гармонізувати власне законодавство у цій галузі відповідно до норм ЄС, Угоди про асоціацію. Дипломат також звернув увагу на децентралізацію в Україні, зазначивши, що тут важливо виробити такі механізми аудиту, які б підвищили довіру громадян, дали впевненість, що кошти громад витрачаються ефективно. Те, що законодавство у сфері реформування аудиту в Україні обговорюють вже впродовж двох років, на думку представника ЄС, є «катастрофою». За його словами, дуже важливо побороти спротив й ухвалити нове законодавство, адже Україна потребує реформи аудиту не тільки заради Угоди про асоціацію, а й задля досягнення доброчесності, прозорості у суспільстві.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна

підкреслила, що конференція стала майже підсумковою в обговоренні довгого шляху реформування аудиторської професії. Вона запевнила, що вже напрацьовано законопроект, який «є компромісним». «Розумію, наскільки складно він сприймається нашим суспільством, але він сприйнятий», – зазначила Ніна Южаніна і висловила сподівання, що на найближчих пленарних засіданнях Верховної Ради буде проголосований законопроект про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що дасть можливість розуміти концептуальні речі, які стосуватимуться й аудиторської діяльності. Після цього, можливо, в середині листопада, вдасться розпочати розгляд законопроекту про аудит фінансової звітності

та аудиторську діяльність в доопрацьованому варіанті.

Директор проекту EU-FINSTAR Надя Бонева також говорила про реформу аудиту та наближення законодавства у цій сфері до норм ЄС. Вона зупинилася на деталях проекту, повідомивши, що його продовжено в Україні ще на 1,5 року для поглиблення фінансових реформ.

Перша сесія була присвячена реформуванню аудиту в ЄС та заходам, впровадженим іншими країнами для підсилення нормативно-правової бази у сфері аудиту. Старший спеціаліст з фінансового менеджменту Центру реформ фінансової звітності Світового банку Андрій Бусуйок ознайомив аудиторію з досвідом реформування аудиту в країнах ЄС, обґрунтував необхідність запровадження суспільного нагляду у цій сфері та охарактеризував його основні функції. Старший експерт з питань бухгалтерського обліку та аудиту проекту EU-FINSTAR представництва ЄС в Україні Джон Хупер також говорив про суспільний нагляд. Він зробив порівняльний аналіз, як ця справа організована у різних країнах світу. Голова грузинської служби бухгалтерського обліку, звітності та аудиту Юрій Долідзе поділився досвідом запровадження суспільного нагляду в Грузії.

На другій сесії учасники конференції обговорювали нюанси запровадження реформи аудиту в Україні. Необхідність реформування обґрунтувала модератор сесії, завідувач секретаріату АПУ Тетяна Куреза, яка звернула увагу на зменшення кількості аудиторських фірм та аудиторів. Вона також повідомила, що лише 15 компаній, що становить 1,5 % від усієї кількості аудиторських фірм, мають дохід більше 10 млн грн. У загальному обсязі ринку аудиторських послуг на них припадає 66,4 % доходу. Це свідчить про монополізацію ринку.

Тетяна Куреза закликала змінювати себе у професії, не бути пасивними, нарощувати активи, щоб бути конкурентоспроможними, а також удосконалювати законодавство. За її словами, лише ухвалення нового закону, яким можна буде встановити зрозумілі правила гри на ринку аудиторських послуг, допоможе виграти у професійному плані. Тоді припиниться хаотичне ухвалення на нормативному рівні правих актів, якими щоразу висуваються нові вимоги до аудиту. «Якщо в законі будуть виписані усі правила аудиту, навіть набагато жорсткіші, ніж нинішні, ми будемо знати, яким шляхом потрібно іти, щоб, дотримуючись цих правил, бути повноцінними гравцями на ринку аудиторських послуг», – резюмувала вона.

Начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Людмила Гапоненко відзначила, що аудитори насторожено сприймають зміни у професії. Саме цим вона пояснює зволікання з ухваленням нового законодавства у сфері аудиту. У своїй презентації Людмила Гапоненко ознайомила аудиторію з основними змінами до законів про бухгалтерський облік та фінансову звітність і про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність. За її словами, ухвалення цих двох законопроектів разом було б дуже доцільним, оскільки закон про бухгалтерський облік розширює ринок аудиторів, а закон про аудиторську діяльність прописує процедури і правила гри на ринку.

Керівник департаменту систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку цінних паперів та емітентів, пруденційного нагляду Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Катерина Рафальська підтримала думку Джона Хупера, що ухвалення нового законодавства у сфері аудиту є гарною новиною для добросовісних аудиторів. Вона також погодилася з позицією, що обидва закони, тобто зміни до закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність і про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність, потрібно ухвалювати разом. Це дасть можливість більш чітко окреслити поле діяльності для аудиторів.

Представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг, Олександр Залєтов закликав аудиторів не боятися змін, «щоб вільно спілкуватися з Європою, щоб в Україну приходив іноземний капітал, щоб ми пишалися тими послугами, які нині надаємо». Він підкреслив, що вважає аудиторів складовою пруденційного нагляду і партнерами, які зможуть убезпечити українського споживача фінансових послуг від можливих банкрутств на цьому ринку. Саме тому, на його думку, аудиторський висновок і робота аудитора мають вийти на інший рівень, оскільки від того, яка інформація буде у висновку аудитора, залежатимуть можливості фінансової компанії залучати інвестора і розвивати цей сегмент.

Головний бухгалтер – директор департаменту бухгалтерського обліку Національного банку України Богдан Лукасевич нагадав про основні віхи розвитку аудиту в Україні і закликав якнайшвидше ухвалити нове законодавство про аудит. Він відзначив, що впродовж двох останніх років з реєстру виключено 14 фірм, які могли здійснювати аудит в банківському секторі, а 10 фірм попереджено. «Ще трохи попрацюємо, і не буде кому проводити аудит банків», – зауважив доповідач та висловив побажання «ставати більш відкритими і порядними один до одного».

Голова Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов говорив про тенденцію до підвищення недовіри до професії аудитора. Він підкреслив, що нині Україна має унікальний шанс модернізувати рамки регулювання професії і гарантією того, що український аудит буде серйозно сприйматися, є дотримання стандартів, не лише міжнародних, а й тих, які розробляє система саморегулювання професії, починаючи з етичних і закінчуючи професійними.

Обговорення на третій сесії переважно стосувалося глобальних тенденцій розвитку аудиторської діяльності, інструментів, які сприяють підвищенню ефективності аудиту. Її модератором виступив Джон Хупер. Серед доповідачів – консультант Центру реформ фінансової звітності Світового банку Анета Вілк-Лис, а також Андрій Бусуйок. Окрему увагу спікери приділили останнім змінам у стандартах IFAC (Міжнародної федерації бухгалтерів), методологіям, заснованим на програмному забезпеченні. На прикладі польського досвіду було продемонстровано, як технології можуть змінити аудит. У цьому контексті було проаналізовано переваги та недоліки переходу від паперових до електронних документів, окреслено роль професійних організацій у цьому процесі.

Завершилася конференція відкритою сесією, де обговорювали наступні кроки, необхідні для впровадження реформи аудиту в Україні. За підсумком заходу ухвалено резолюцію. У ній, зокрема, йдеться про необхідність наближення українського законодавства та практики у сфері аудиту до європейської та міжнародної практик, гармонізації норм національного законодавства про аудиторську діяльність із законодавством Європейського Союзу, зокрема з Директивою 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності і Регламентом (ЄС) від 16.04.2014 р.

№ 537 «Про особливі вимоги до обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу».

Учасники конференції також вирішили підтримати концептуальні принципи організації аудиторської діяльності в Україні, визначені в проекті закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», і рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики прискорити подання до парламенту доопрацьованого законо-

проекту на повторне перше читання.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

В Украине предлагают ввести «драконовские» штрафы за выброс мусора вне урны. Я - …

Абсолютно «за»! Надо бы и уголовную ответственность ввести за такое - 54.6%
Поддерживаю идею, но штрафы должны быть вменяемыми - 28.1%
Против штрафов. Нарушителей надо наказывать уборкой улиц и сбором мусора - 15%
Против. Те, кто мусорят, все равно платить не будут - 1.3%
Пока не определился - 0.5%

Стоит ли разрешить в Украине двойное гражданство?

Да, это нормальная мировая практика - 50.9%
Нет, рано нам - 33.3%
Кому нужно, давно пользуются - 12%
Мне все равно - 3.1%