Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
EUR/UAH
33.52180
RUR/UAH
0.47941
USD/UAH
27.01192
BTC/UAH
10797.4198
 

Верховна Рада – VIII: завершальний акорд – закон про реінтеграцію Донбасу

Ольга Марчук
економічний оглядач

Початок нового парламентського року позначився неспішною діяльністю народних обранців у режимі пленарної роботи. Напередодні депутати внесли зміни у календарний план поточної сесії, скасувавши пленарний тиждень 22–26 січня. Перший віце-спікер Ірина Геращенко пояснила, що з 22 січня відбуватиметься сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, на якій буде присутня чимала делегація українських парламентаріїв. Тому вирішили, що проводити пленарні засідання у напівпорожній сесійній залі недоцільно.

1-2-72-73-128

Січневе засідання народні депутати розпочали розглядом у другому читанні законопроекту «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Напередодні перший віце-спікер Ірина Геращенко заявляла, що до законопроекту в ході підготовки до другого читання було подано 673 поправки, тому робота намічалася немала.

Розгляд проекту закону про реінтеграцію Донбасу розпочався на тлі протестів під стінами парламенту, якими останнім часом супроводжуються майже усі суспільно значущі законопроекти. Цього разу активісти ініціативи «Стоп реванш» запалили шини та намагалися спалити російський прапор на знак незгоди з окремими положеннями законопроекту. Поліція разом з пожежниками загасили вогонь, до учасників протесту довелося застосувати сльозогінний газ.

Упродовж ранкового засідання депутати розглянули трохи більше половини поправок до законопроекту. Під час обговорення депутати відхилили поправку, якою пропонувалося визначити датою початку окупації частини території України, зокрема, окупацію Криму та Севастополя, відповідно до Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». На вечірньому засіданні розглянули ще 136 поправок, проте жодна з них не була підтримана.

Роботу продовжили наступного дня, але справу до завершення не довели. Вдалося здолати 481 із 673 поправок, внесених до проекту закону, тому вчергове перенесли обговорення. На третій день Верховна Рада таки схвалила в цілому цей законопроект. Проголосували 280 депутатів за мінімально необхідної кількості 226 голосів.

При цьому фракція «Опозиційного блоку» за ухвалення цього закону не віддала жодного голосу, лише один голос з 25 дала парламентська група «Відродження». Утрималася від голосування позафракційна Надія Савченко, проти закону проголосував позафракційний Віктор Балога, а його брат Павло Балога не голосував, як і деякі представники «Батьківщини». Серед них – лідер фракції Юлія Тимошенко, Григорій Немиря, Сергій Власенко, які були відсутні на засіданні. Фракція БПП віддала 123 голоси зі 138. Не голосували, зокрема, відсутні на засіданні заступники голови фракції Сергій Березенко, Олексій Гончаренко, Оксана Продан.

Законом передбачено, що межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних сил України. Відповідальність за матеріальну чи моральну шкоду, завдану Україні внаслідок агресії Російської Федерації, покладається на Росію відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Передбачено, що у межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Президент України Петро Порошенко у Facebook написав: «Ми продовжуватимемо прокладати шлях для реінтеграції окупованих українських земель політико-дипломатичним шляхом». Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко зауважила, що ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу дасть змогу розпочати роботу над формуванням консолідованої скарги проти Російської Федерації за збитки, заподіяні її агресією проти України. Секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов висловив упевненість, що ухвалений закон про реінтеграцію Донбасу посилює позиції України у боротьбі проти збройної агресії Російської Федерації та за відновлення територіальної цілісності держави.

Цього ж дня депутати спромоглися ухвалити ще один важливий закон – «Про приватизацію державного майна». Його підтримали мінімальною кількістю голосів. Документом унормовано вимоги до проведення аукціонів об’єктів малої та великої приватизації. Окрім цього, Верховна Рада включила до порядку денного сесії законопроект про схвалення рішення Президента щодо допуску підрозділів інших держав на територію України для участі в багатонаціональних навчаннях у 2018 році, а на вечірньому засіданні депутати підтримали документ.

Відповідно до законопроекту схвалено допуск підрозділів держав – членів НАТО та держав –

учасниць програми «Партнерство заради миру» на строк до 16 діб у червні–листопаді 2018 року в рамках українсько-американського навчання «Репід Трайдент – 2018», допуск військових інших держав для участі в українсько-американських навчаннях «Сі Бриз – 2018» на строк до 25 діб у червні–

жовтні 2018 року. Також іноземні військові допус-каються до участі в навчаннях «Світла Лавина – 2018»,

«Чисте Небо – 2018», українсько-румунського навчання «Ріверіан – 2018». Для забезпечення проведення цих навчань передбачається використати понад 36 млн грн.

Водночас президентський законопроект «Про Вищий антикорупційний суд» депутати вперто відмовлялися включати у порядок денний сесії. Голосували тричі і щоразу безрезультатно. Окрім того, не вдалося включити у порядок денний чотири альтернативних законопроекти.

Далі депутати у першому читанні схвалили законопроект «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Він спрямований на імплементацію міжнародних договорів з міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини щодо захисту осіб, зниклих безвісти, та їх родичів, учасницею яких є Україна. Законопроект визначає процедуру розшуку осіб, зниклих безвісти, – від подання заяви про розшук і до його припинення.

Також внесли зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо уточнення деяких положень). Законодавчим актом Закон «Про фізичну культуру і спорт» доповнено новим терміном «спортивна зброя», а також визначено, що «придбання, зберігання, перевезення і використання спортивної зброї, боєприпасів до неї, утримання стрілецьких тирів, стрільбищ та стендів здійснюються відповідно до законодавства суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, що розвивають види спорту, визнані в Україні, правила змагань яких передбачають використання спортсменами вогнепальної (крім бойової) чи пневматичної, стрілецької, вихолощеної (охолощеної) та холодної зброї».

За результатами голосування було відхилено проект постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.12.2017 р. про прийняття в цілому

проекту закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність. Цим законодавчим актом було визначено правові засади аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні та врегульовано відносини, що виникають при її здійсненні, а також приведено норми національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема із положеннями Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014.

Документом передбачено, що аудитор набуває права на провадження аудиторської діяльності після підтвердження кваліфікаційної придатності та набуття практичного досвіду в порядку, визначеному цим законом. Аудитор, який набув права на провадження аудиторської діяльності, включається до Реєстру. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими, не сумісними з аудиторською діяльністю, видами підприємницької діяльності, що не виключає їхнього права отримувати дивіденди, доходи від інших корпоративних прав, доходи від оренди та відчуження рухомого та нерухомого майна, пасивні доходи. Відповідно до законопроекту усі аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності підлягають суспільному нагляду. Відповідальним за здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю є орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, який складається з ради нагляду за аудиторською діяльністю та інспекції із забезпечення якості.

Законом уточнено механізм фінансування органу суспільного нагляду, Аудиторської палати (перехід на змішану модель фінансування за рахунок фіксованого внеску та змінної складової), приведено у відповідність інші закони щодо визначення вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, у тому числі обов’язковий аудит державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій належать державі, політичних партій.

У документі також прописані деталі щодо відтермінування накладення стягнень та зменшення розмірів у частині відповідальності аудиторів (з 200 мінімальних заробітних плат до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), штрафів у частині відповідальності за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком; уточнено механізм страхування професійної відповідальності аудиторів, зокрема замість обов’язкового страхування запроваджується страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до вимог Директиви 2006/43/ЄС; встановлено перелік неаудиторських послуг; імплементовано вимоги європейського законодавства в частині атестації аудиторів.

Останнє пленарне засідання сьомої сесії Верховної Ради народних депутатів цікавило мало. У сесійній залі були присутніми близько 50 обранців. Послухали в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун, яка говорила про спалах кору в Україні та ситуацію з вакцинацією. Міністр культури Євген Нищук інформував про добудову другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».

На завершення Андрій Парубій підбив підсумки сьомої сесії. «Вона була складна, але разом з тим це була продуктивна робота», – зауважив голова парламенту. Окреслюючи головні завдання на наступну сесію, він виокремив питання безпеки і оборони. Крім того, на часі ухвалення низки законопроектів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію з ЄС, виборча реформа і законодавство про Вищий антикорупційний суд, затвердження складу Центральної виборчої комісії.

Згідно з календарним планом восьма сесія Верховної Ради розпочнеться 6 лютого, закриття відбудеться 13 липня. 12 тижнів депутати працюватимуть у пленарному режимі, 7 тижнів – у комітетах і фракціях, 5 тижнів – із виборцями. Також вирішено працювати у пленарному режимі 26 лютого – 2 березня 2018 року замість 19–23 лютого.

Тим часом Комітет виборців України оприлюднив підсумки діяльності Верховної Ради у минулому році. За даними КВУ, торік відбулося 4 553 голосування, однак

56 нардепів пропустили 90 % цих голосувань, а один обранець не проголосував жодного разу. Найбільшими прогульниками стали Дмитро та Михайло Добкіни, В’ячеслав Богуслаєв, Сергій Клюєв. Не тішили парламент своєю присутністю і Євген Бакулін, Дмитро Ярош, Іван Фурсін, Віталій Чепинога, Геннадій Бобов, Олександр Онищенко.

У 2017 році було зареєстровано 2 367 законопроектів, упродовж року парламент ухвалив 162 закони. Переважну більшість проектів реєстрували якраз народні депутати. Серед найпродуктивніших законотворців – Андрій Шинькович, Марія Іонова із БПП, Ірина Подоляк із «Самопомочі», Микола Княжицький з «Народного фронту». Водночас 11 народних депутатів впродовж року не зареєстрували жодного законопроекту.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 41.7%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 29.2%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 15.8%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 7.5%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.2%

Стоит ли разрешить в Украине двойное гражданство?

Да, это нормальная мировая практика - 54.3%
Нет, рано нам - 29%
Кому нужно, давно пользуются - 12.9%
Мне все равно - 3.1%