№1-2(36-37)(2015)

Більше місяця – з 8 січня по 11 лютого 2015 року – в Україні працювала Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). За результатами роботи затверджено меморандум з українським урядом про чотирирічну програму розширеного фінансування. Йдеться про кредит обсягом $17,5 млрд.

Глава МВФ Крістін Лагард заявила, що нова програма співпраці має всі шанси стати поворотним моментом для України: «Це амбітна програма. Це важка програма і вона не без ризику. Але це також реалістична програма і її ефективне втілення – після розгляду і затвердження нашим правлінням – може стати поворотним моментом для України».

Крістін Лагард переконана, що нова програма буде успішною. У своїй заяві вона звернула увагу на готовність українського керівництва до втілення реформ: «За минулий рік, незважаючи на складну економічну ситуацію, українська влада чітко продемонструвала свою прихильність амбіційним реформам на декількох ключових напрямах». Серед задекларованих намірів очільниця МВФ виділила: збільшення тарифів на енергоносії, реструктуризацію банків, реформування державних підприємств і законодавчі зміни для реалізації антикорупційної та судової реформ, звернувши увагу, що вони «мають своє продовження».

Необхідність перегляду співпраці

Досі Україна працювала з МВФ за дворічною програмою з загальним обсягом фінансування $17 млрд, підписаною в квітні 2014 року. В її рамках країна отримала два транші по $4,6 млрд, що склало половину загального пакету фінансової допомоги. В середині січня українська влада звернулася до Ради директорів МВФ з проханням розглянути можливість затвердження нової програми співробітництва з використанням механізму розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF), який передбачає виділення більшого обсягу коштів на період до чотирьох років. Крістін Лагард тоді повідомила: «Ми будемо радитися з Радою директорів Фонду щодо цього прохання». Вона наголосила, що нова програма буде спрямована на досягнення макроекономічної стабілізації в країні і включатиме більш широкий і глибокий спектр реформ, необхідних для стійкого зростання.

Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) Президент Петро Порошенко висловив сподівання, що Україна все ж запрацює за новою програмою МВФ. «У нас амбітна програма реформ уже готова для цієї програми. Нам потрібна фінансова подушка, і вона буде надана партнерами з МВФ та іншими партнерами. Це представники США, Канади. Є сигнали і від швейцарського уряду. Це форми демонстрації солідарності з нами, ми дякуємо вам за це», – підкреслив Президент.

Про механізм розширеного кредитування неодноразово говорила і міністр фінансів Наталія Яресько. Вона зазначала, що Україні потрібно встановити більш тривалий термін співпраці з МВФ «Механізм розширеного кредитування дозволить нам отримати доступ до додаткових ресурсів, які в свою чергу дозволять нам повернутися до економічного зростання, відновити адекватні резерви іноземної валюти і забезпечити економічну та фінансову стабільність у майбутньому», – наголосила міністр.

Непрості умови Фонду, висунуті перед нашою державою для подальшого фінансування, мабуть, обговорили всі фінансові аналітики. Попри критичні зауваження та поради щодо продовження чи згортання співпраці, усі визнають факт – рішення МВФ є вкрай необхідним не лише для отримання фінансування по лінії Фонду, але й для доступу до додаткових пакетів фінансової допомоги з боку інших кредиторів. Світовий банк, ЄБРР, провідні країни світу вважають МВФ своєрідним показником надійності співпраці з державою в питаннях запозичень. Працює МВФ – надходить фінансування з інших джерел, припиняє співпрацю – решта також згортають свої програми.

Цю тезу підтвердив і перший заступник міністра фінансів України Ігор Уманський. У ході години запитань до уряду в парламенті 13 лютого він наголосив: «Міжнародний валютний фонд є кредитором останньої інстанції. Україна, з урахуванням того стану в якому вона сьогодні опинилася, не здатна більше без підтримки МВФ отримувати доступ до ринків фінансових ресурсів, тому ми разом змушені проводити зміни і реформи, в тому числі за допомогою МВФ».

У січні 2015 року голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про готовність ЄС надати Україні €1,8 млрд, уряд США також планує надати держгарантії на $2 млрд. Уряд Німеччини поінформував про майже €500 млн, Японії – $300 млн. Загалом очікуваний обсяг надходжень може наблизитися до позначки $40 млрд. Кошти потрібні, зважаючи на те, що лише обсяг зовнішніх зобов’язань, необхідних для виплати у 2015 році, складе приблизно $11 млрд. Тому стає зрозумілою готовність уряду обговорювати умови співпраці та шукати компромісні рішення.

Чотири блоки реформ

На засіданні Кабінету Міністрів 11 лютого 2015 року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк визнав: «Перемовини непрості, бо просто так ніхто нікому гроші не дає. У минулому році ми виконали всі критерії реформ, які визначили міжнародні кредитори. Реформи – це не скасувати податки, збільшити зарплати і зменшити пенсійний вік. Реформи, на превеликий жаль, – це закласти фундамент для того, щоб країна стала на нові економічні рейки, і той, хто може – отримав можливості, а тому, хто не може, повинна допомогти держава».

У ході перемовин з Місією МВФ чиновники напустили багато туману – відмовлялись озвучувати деталі, що неодноразово породжувало безпідставні домисли. Так, Ігор Уманський відзначав, що Україна і МВФ узгоджують 4 блоки питань: «Ми поки не озвучуємо, які саме це питання, поки ведуться дискусії», – говорив він, натякаючи, що йдеться, зокрема, про політичні рішення. Та завісу таємничості невдовзі було відкрито.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголосив, що програма передбачає низку складних рішень в управлінні економікою, боротьбі з корупцією наведенні порядку в енергетиці, в оптимізації та скороченні державних витрат, у збільшенні до 3 % ВВП видатків на інвестиції, скороченні апарату державних чиновників та наведенні справедливості в пенсійній реформі, зокрема скорочення та ліквідацію спеціальних пенсій.

Одне з найважчих питань – соціальна політика. Міністр фінансів Наталія Яресько на прес-конференції за підсумками роботи Місії МВФ повідомила, що планується перегляд бюджету 2015 року
задля досягнення цільового загального державного дефіциту на рівні 4,6% ВВП. «Це вище, ніж у затвердженому бюджеті, що дозволить збільшити соціальну підтримку населенню, яка має компенсувати домогосподарствам з низьким рівнем доходів підвищення тарифів на газ і на опалення».

Арсеній Яценюк з цього приводу заявив: «Урядом передбачається широка програма з допомоги малозабезпеченим верствам населення. У кінці поточного року, з грудня, уряд проведе індексацію грошових доходів населення. Програма передбачає необхідність індексації або підвищення грошових доходів населення залежно від рівня цін протягом усієї тривалості її дії. Крім того, в поточному році передбачена допомога у вигляді 12,5 млрд грн малозабезпеченим верствам населення через зміни цін і тарифів, у першу чергу на енергоносії».

Ціни на енергоносії тісно пов’язані з іншим моментом – діяльністю НАК «Нафтогаз України», яка залишається важким тягарем для бюджету. Голова Місії МВФ в Україні Нікола Георгієв на прес-конференції за підсумком роботи Місії повідомив, що узгоджена програма співпраці з Україною передбачає, що до 2017 року НАК «Нафтогаз України» матиме бездефіцитний бюджет. Цього потрібно досягнути за рахунок поступового приведення внутрішніх цін на природний газ до економічно обґрунтованого рівня, простіше кажучи – підвищенням тарифів. Водночас експерти виступають за реформування нафтогазового сектора загалом і нині вже підготовлений законопроект «Про ринок природного газу». Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв стверджує, що його прийняття сприятиме посиленню конкуренції і зниженню цін на газ для кінцевого споживача.

Ще одним питанням є стабілізація банківської системи і валютного курсу. Лише за минулий рік НБУ витратив на порятунок проблемних банків більше 13 млн грн. Аналітики припускають, що тенденція буде посилюватися і кількість збанкрутілих установ може сягнути 70-ти. Експерти МВФ наполягають на відмові від практики рятувати банки, які виявилися нездатними пережити кризу. Це означає, що немало установ можуть бути визнані банкрутами і нашим співвітчизникам буде проблематично повернути депозити. Водночас український прем’єр твердо переконаний: «Відновлення довіри до України через прийняття чотирирічної програми слугуватиме серйозним чинником для стабілізації валюто-обмінного курсу і зміцнення банківської системи України, яка також дасть українській економіці можливість розвиватися».

Коли очікувати кошти

Перший заступник міністра фінансів України Ігор Уманський, виступаючи в парламенті 13 лютого, наголосив, що Україна багато років жила ілюзіями, що завтра ніколи не настане, і нераціонально використовувала свої можливості та доступні кошти. У результаті державний борг за останні п’ять років збільшився вдвічі, а найбільшою статтею в державному бюджеті залишається обслуговування держборгу. «Продовжувати розвивати спіраль боргової залежності Україна далі не може. Якщо ми не будемо змінювати політику і продовжимо формування держбюджету таким чином, як це відбувалося останні 23 роки, – опинимося в ситуації, в якій доведеться не тільки затягнути паски, а й визначатися щодо можливості в принципі існувати як незалежна держава», – резюмував високопосадовець.

Можна припустити, що до формування прийнятого 29 грудня 2014 року Державного бюджету на 2015 рік використовували застарілі підходи, оскільки відразу після його ухвалення розпочалася підготовка до внесення змін. Вони повинні були відобразити реалії, напрацьовані в ході перемовин з МВФ. Виходячи з цих позицій, уряд на позачерговому засіданні 14 лютого в терміновому порядку вніс погоджені з МВФ зміни до Державного бюджету і парламент ухвалив їх на початку березня. Поспіх зрозумілий. За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, на перший транш Київ може розраховувати відразу після перегляду Держбюджету. 

Не менш інтригуючим є питання, яким буде розмір першого траншу. Видання «Апостроф» з посиланням на свої джерела стверджує, що перша проплата за новою програмою EFF може становити $4,8 млрд. «На сьогодні попередньо узгоджений перший транш у розмірі 4,8 млрд, проте Україна сподівається, що його вдасться збільшити до $8 млрд», – цитує видання слова свого співрозмовника.

Водночас Світовий банк вже виступив із заявою, що в 2015 році, в рамках програми фінансової підтримки, Україна отримає від цієї інституції допомогу в розмірі до $2 млрд. В Міністерстві фінансів України повідомили, що допомога фокусуватиметься на захисті малозабезпечених верств населення України та підтримці проведення важливих реформ, особливо у газовому та банківському секторах, а також реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією, покращення урядування та середовища для ведення бізнесу. Там підкреслюють, що ця допомога є частиною загального пакету фінансової підтримки України з боку міжнародної спільноти, надання якої пов’язане зі співробітництвом України з Міжнародним валютним фондом.

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на позачерговому засіданні уряду 14 лютого підкреслив: «Програма, яка буде підписана з МВФ і схвалена Радою директорів Фонду – реалістична і складна. Але найбільш важливе – що це не програма реформ для Міжнародного валютного фонду. Це програма реформ для України. І вона буде ефективна, якщо політичні сили, представлені в парламенті, виконуватимуть те, на що їх обирали і що пропонується Кабінетом Міністрів». На його переконання, завдяки «поступовій ефективній роботі» в рамках чотирирічної програми з Міжнародним валютним фондом можна бути впевненими, що 2016 рік для України стане роком як стабілізації, так і економічного зростання.

11 березня 2015 року Міжнародний валютний фонд ухвалив рішення виділити Україні транш за програмою EFF. «Я хочу повідомити, що рада директорів МВФ схвалила програму EFF в 12,348 СПЗ (майже $17,5 млрд) з Україною», – наводиться цитата директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард у повідомленні Фонду.