№3(14)(2013)

Анотація
Професійний скептицизм має важливе значення для проведення ефективного аудиту відповідно до стандартів Комітету з нагляду за звітністю публічних компаній (Public Company Accounting Oversight Board) (далі – PCAOB або Комітет). Ці стандарти вимагають застосування професійного скептицизму кожним аудитором, який входить до складу аудиторської групи.
Згідно зі стандартами PCAOB, професійний скептицизм, що слід застосовувати впродовж всього процесу аудиту, передбачає ставлення, що поєднує допитливість та критичну оцінку аудиторських доказів. Особливо велике значення воно має в областях аудиту, пов’язаних із суттєвими твердженнями керівництва або операціями, що виходять за межі звичайної господарської діяльності. Професійний скептицизм також відіграє важливу роль в аудиторських припущеннях щодо можливості існування суттєвих викривлень внаслідок шахрайства під час аудиту. Коли аудитори не застосовують професійний скептицизм належним чином, їм не вдається отримати відповідні докази на підтримку своїх висновків або виявити та як слід відреагувати на ситуації, за яких фінансова звітність істотно викривлена.
Висновки, зроблені на основі наглядової діяльності Комітету, продовжують давати привід для занепокоєння стосовно того, що аудитори постійно і старанно застосовують професійний скептицизм. Деякі обставини можуть перешкодити належному використанню професійного скептицизму і стати причиною виникнення несвідомої необ’єктивності, в тому числі щодо стимулів і тисків, які виникають внаслідок певних умов, притаманних аудиторському середовищу, строків аудиту і робочого навантаження або невідповідного рівня впевненості чи довіри до керівництва. Аудиторські фірми та окремі аудитори повинні бути насторожі щодо цих можливих перешкод і вживати відповідних заходів, аби гарантувати, що професійний скептицизм застосовується відповідним чином під час перевірок, які проводяться згідно зі стандартами Комітету.
Системи управління якістю аудиторських фірм можуть допомогти аудиторським командам підвищити ефективність використання професійного скептицизму за допомогою низки методів, серед яких:
встановлення відповідного рівня стосунків із керівництвом;
впровадження і підтримка процесів атестування;
заохочення та оплата праці, що сприяють, а не перешкоджають застосуванню професійного скептицизму;
комплектування аудиторських груп спеціалістами відповідного рівня компетенції;
встановлення політик і процедур для забезпечення ведення відповідної аудиторської документації, особливо в областях, які впливають на суттєві судження керівництва;
належний моніторинг системи контролю якості та вжиття коригувальних дій для усунення недоліків у випадках, коли аудиторські команди не застосовують професійний скептицизм.
Партнер з аудиту відповідає, з-поміж іншого, за створення належного робочого сере­довища, яке буде нагадувати про необхідність збереження допитливості в ході аудиту та використання професійного скептицизму під час збору й оцінки доказів, щоб, наприклад, члени аудиторської групи мали достатній рівень впевненості, аби оскаржити інформацію, надану керівництвом. Також важливо, щоб партнер з аудиту та інші керівні члени аудиторської групи брали активну участь у плануванні, виконанні та аналізі роботи інших членів аудиторської групи, аби моменти, що потребують уваги аудиторів (незвичайні питання, розбіжності в аудиторських доказах тощо), були виявлені й усунені.
Кожен аудитор відповідає за належне використання професійного скептицизму на всіх етапах аудиту, в тому числі при визначенні та оцінці ризиків суттєвого викривлення, проведенні тестів контролю та відповідних процедур по суті для усунення ризиків, а також при оцінці результатів аудиторської перевірки. Це передбачає, зокрема:
розгляд потенційних зон ризику у фінансовій звітності;
виконання аудиторських процедур для отримання достатніх належних аудиторських доказів;
їх критичне оцінювання незалежно від того, підтверджують ці докази твердження керівництва чи суперечать їм.

Головне аудиторське управління випустило ці рекомендації, щоб нагадати аудиторам про необхідність сумлінного використання професійного скептицизму під час аудиту. Через фундаментальну значущість належного застосування професійного скептицизму при здійсненні аудиту за стандартами PCAOB, Комітет продовжує досліджувати коло можливих додаткових заходів, які могли б удосконалити застосування професійного аудиторського скептицизму.

Професійний скептицизм і належна професійна ретельність
Професійний скептицизм є необхідним елементом для проведення ефективного аудиту за стандартами PCAOB. Аудит покликаний надати інвесторам висновок про те, що фінансова звітність, підготовлена керівництвом компанії, представлена достовірно в усіх суттєвих аспектах у відповідності із застосовуваними вимогами до фінансової звітності. Якщо аудит проводиться без професійного скептицизму, цінність такого аудиту знижується.
Аудитор несе відповідальність за планування та здійснення аудиту з метою отримання достатньої впевненості в тому, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилок. Ця відповідальність включає в себе наявність належних доказів, щоб встановити, чи є фінансова звітність істотно викривленою, а не просто пошук доказів, які підтверджують запевнення управлінського персоналу.
Стандарти PCAOB також вимагають від аудитора проявляти належну професійну ретельність у плануванні та проведенні аудиту та при підготовці аудиторського висновку.
Як уже зазначалося, професійний скептицизм є важливим для всіх аспектів аудиту, але особливо значну роль він відіграє, коли йдеться про безповоротні резерви, фінансові операції та операції з пов’язаними сторонами, котрі можуть виключно або значною мірою вплинути на бажаний фінансовий результат. Ефективний аудит включає в себе ретельний пошук достатніх та відповідних аудиторських доказів, особливо якщо існують такі, що суперечать законодавству, а також їх критичну оцінку.

Професійний скептицизм має велике значення і тому, що він впливає на розгляд аудитором можливості існування суттєвих викривлень внаслідок шахрайства перевірки під час проведення аудиту. Керівництво компанії має можливість вчинення шахрайства, оскільки може прямим чи непрямим способом маніпулювати бухгалтерськими записами та представляти сфальсифіковану фінансову інформацію. Працівники компанії, які навмисно подають хибні фінансові дані, часто прагнуть приховати викривлення, намагаючись ввести аудитора в оману. Через цю причину застосування професійного скептицизму є невід’ємною складовою процесу планування та проведення аудиторських процедур з метою виключення ризиків шахрайства. При цьому аудитора повинні задовольняти лише переконливі докази, які ґрунтуються на вірі в чесність управлінського персоналу.

Серед прикладів застосування професійного скептицизму щодо оцінки ризиків шахрайства існують наступні:
внесення змін до запланованих аудиторських процедур з метою отримання більш надійних даних щодо представлених тверджень;
отримання достатніх належних доказів, що підтверджують пояснення керівництва, або подання інформації, яка стосується важливих питань, за допомогою третіх сторін, залучених експертів або найнятих аудитором або вивчення документації з незалежних джерел.

Інспектори Комітету продовжують фіксувати випадки, коли обставини дозволяють припустити, що аудитори не застосовували належним чином професійний скептицизм перевірок під час проведення аудиту. Для прикладу, представлені нижче аудиторські недоліки дають підстави вважати, що відсутність професійного скептицизму була принаймні одним із чинників, коли:
Стосовно окремих фінансових інструментів ІІ рівня, які складно оцінити, команда не отримала пояснень щодо конкретних методів і/або припущень, взятих за основу оцінки справедливої вартості, які були отримані від послуг ціноутворення або інших третіх сторін і використовувалися аудиторською групою під час тестування, пов’язаного з такими фінансовими інструментами. Крім того, фірма застосовувала ціну, найближчу до встановленої ціни емітента, при тестуванні розрахунків справедливої вартості, не аналізуючи значимості розбіжності з іншими отриманими цінами і цінами емітента.
Емітент припинив виробництво значної лінії товарів впродовж попереднього року та представив нову. Продажів знятої з виробництва лінії товарів не відбувалося впродовж останніх дев’яти місяців року, стосовно якого проводився аудит. Аудиторською групою не проведено тестуваннь значних припущень, окрім опитування.
Аудиторська команда не здійснювала оцінювання впливу на фінансову звітність рішення керівництва не проводити перевірку значної частини своїх основних засобів на предмет знецінення, попри ознаки того, що балансова вартість може не бути відшкодованою. Ці показники у такій ситуації включали в себе операційні збитки у відповідному сегменті за останні три роки, істотні витрати на знецінення гудвілу та інших нематеріальних активів впродовж року, прогнозовані втрати по сегменту на майбутній рік, зменшені та затримані замовлення клієнтів.
Після дати балансу емітента, але до видачі висновку аудиторської фірми, емітент повідомив, що очікується, що порівняльні продажі магазинів у першому кварталі поточного року будуть значно нижчими, ніж у першому кварталі року, щодо якого проводиться аудит. Аудиторська команда виконала процедури з аналізу оцінювання щодо оцінки емітентом виконання ним своїх боргових угод, здатності емітента продовжувати діяльність в найближчому майбутньому, а також можливості зменшення корисності довгострокових активів емітента. Аудиторська команда не розглядала імовірного впливу очікуваного зниження обсягів продажів на аналіз чутливості і свої висновки про дотримання умов кредитних договорів, здатність емітента продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому та зменшення корисності довгострокових активів.

Ревізійні заходи PCAOB також виявили випадки, коли аудитори не застосовували професійний скептицизм належним чином. Наприклад, в одному з недавніх дисциплінарних порядків Комітет встановив, серед іншого, що деякі партнери з аудиту на фірмі прийняли положення компанії щодо виключення із загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (GAAP) вимоги створення резервів для очікуваних майбутніх повернень, хоча це супе­речить чіткому формулюванню положення і нормам внутрішньої бухгалтерії. Партнери були в курсі, але не приділили необхідної уваги суперечливим доказам аудиторів щодо того, що на повернення не поширювалася дія положення. Ця ілюстрація відсутності професійного скептицизму повторно виникла у відповіді фірми, коли зазначене питання було порушене внутрішніми перевіряючими з якості аудиту компанії. Хоча деякі партнери, які брали участь у проекті, визнали, що положення на виключення з GAAP вищезазначеної вимоги суперечить бухгалтерському обліку фірми, вони, разом зі співробітниками компанії, сформулювали інший, такий само некоректний висновок.

Перешкоди у застосуванні професійного скептицизму
Незважаючи на стандарти PCAOB щодо застосування професійного скептицизму, висновки, отримані в ході ревізійної діяльності Комітету, свідчать про те, що з практичної точки зору аудиторам часто досить складно виконати цю базову вимогу. Для її дотримання аудитори повинні реагувати на прояви несвідомого людського упередження та інші обставини, через які аудитори можуть збирати, оцінювати, раціоналізувати та вилучати інформацію у такий спосіб, що є вигідним для клієнта, а не для зовнішніх користувачів аудиторських послуг.
Певні умови, притаманні аудиторському середовищу, можуть створити стимули, які заважатимуть застосуванню професійного скептицизму. Серед них:
побудова або підтримання довгострокового аудиторського проекту;
уникнення серйозних конфліктів із керівництвом;
видача позитивного аудиторського висновку до закінчення крайнього терміну подання емітентом звітності;
досягнення високого рівня задоволеності клієнтів;
зниження витрат на проведення аудиту;
перехресні продажі інших послуг тощо.

Крім того, з часом в аудиторів може сформулюватися неприй­нятний рівень довіри чи впевненості стосовно керівництва через те, що аудитори можуть погодитися із некоректним веденням обліку. Тому в деяких ситуаціях краще уникати будь-яких можливих негативних або особистих стосунків із управлінським персоналом заради належного виконання своїх обов’язків – представляти інтереси інвесторів, яких аудитори покликані захищати.
Перешкоджати застосуванню професійного скептицизму можуть також строки виконання та обсяги робіт, які змушуватимуть партнерів та інших членів аудиторської групи виконувати свої завдання якомога швидше. Це може підштовхнути аудиторів до:
пошуку аудиторських доказів, які легше отримати, аніж тих, які є більш актуальними і достовірними;
до отримання меншої кількості доказів, ніж це необхідно;
до приділення надмірної уваги підтверджуючим доказам без адекватного розгляду доказів, що їм суперечать.

Попри існування потужних стимулів і тисків, які можуть завадити професійному скептицизму, важливість його використання для проведення ефективного аудиту є вирішальною, особливо у світлі зростаючої ролі суджень і складної природи фінансової звітності та проблем, які ставить перед бізнесом сучасне економічне середовище. Аудитори та аудиторські фірми повинні пам’ятати, що їх першочергове завдання – захист інтересів інвесторів, і запорукою цього є належне застосування професійного скептицизму. Верховний суд США зазначає, зокрема, що «засвідчуючи публічні звіти, які в сукупності відображають фінансовий стан корпорації, незалежний аудитор бере на себе суспільну відповідальність, що перевищує будь-які трудові відносини з клієнтом. Найбільша відповідальність незалежного аудитора, який виконує таку спеціальну функцію, – перед кредиторами та акціонерами корпорації, а також потенційними інвесторами. Подібна функція «інтересів громадського спостерігача» вимагає від аудитора повної незалежності від клієнта та абсолютної відданості суспільній вірності».

Проте неналежне виконання аудиторських процедур може бути викликане іншими чинниками, аніж відсутність скептицизму, або у поєднанні з відсутністю скептицизму. Далі йтиметься про те, що аудиторським фірмам слід вживати відповідних заходів для розуміння різноманітних факторів, що впливають на якість аудиту, в тому числі й обставини і тиски, що можуть перешкоджати належному застосуванню професійного скептицизму.

Сприяння професійному скептицизму
за допомогою відповідної системи контролю якості
Стандарти PCAOB вимагають від компаній створення системи контролю якості, яка могла б надати їй обґрунтовану впевненість, що сама фірма та її персонал діють відповідно до професійних стандартів та стандартів контролю якості фірми. Це включає в себе розробку і реалізацію політики та процедур, які дозволяють аудиторській групі належним чином застосовувати професійний скептицизм.
Системи контролю якості фірм можуть допомогти аудиторам оптимізувати використання професійного скептицизму у ряді способів, зокрема:
Позиція керівництва. Результати інспекцій PCAOB виявили випадки, коли культура фірми дозволяє чи допускає аудиторські підходи, які не наголошують на необхідності постійного застосування професійного скептицизму. Послідовні роз'яснення керівництва фірми стосовно того, що спирання на культуру, яка підтримує професійний скептицизм (що є невід'ємною частиною проведення аудиту високої якості), можуть поліпшити якість роботи, виконуваної партнерами з аудиту та аудиторами. З іншого боку, твердження керівництва фірми, яке приділяє забагато уваги отриманню доходу або зростанню прибутків, знижуючи якість аудиту, можуть перешкоджати застосуванню професійного скептицизму.

Процеси професійної атестації, заохочення та оплата праці. Процеси професійної атестації, заохочення та компенсації в аудиторській фірмі можуть допомагати або перешкоджати застосуванню професійного скептицизму в роботі залежно від того, як вони створюються і виконуються. Наприклад, якщо процес заохочення вимагає супутнього надання інших послуг або приділяє забагато уваги зменшенню витрат при проведенні аудиту, а також утриманню існуючих та здобуттю нових клієнтів, аніж забезпеченню незмінно високої якості аудиту, працівники фірми можуть зробити висновок, що такі цілі відіграють більш важливу роль у їхній оплаті праці, гарантії працевлаштування та кар’єрі, ніж належне застосування професійного скептицизму.

Професійна компетентність та призначення персоналу до складу аудиторських команд. Система контролю якості фірми значною мірою залежить від професійного рівня її співробітників, що, зокрема, передбачає їхню здатність проявляти професійний скептицизм. Для проведення аудиту з професійним скептицизмом важливо, аби члени аудиторських груп володіли необхідними знаннями, навичками та вміннями відповідно до обставин, що включає також належну освіту і досвід. Професійний скептицизм взаємопов’язаний із ними, адже аудитор повинен мати певний рівень компетентності для належного застосування професійного скептицизму впродовж усього процесу аудиту. Окрім того, важливо, щоб культура фірми передбачала постійне заохочення належного застосування професійного скептицизму впродовж усього процесу аудиту.

Документація. Для системи контролю якості, що діє на фірмі, важливо встановити політику і процедури стосовно документування результатів кожної аудиторської перевірки. Хоча документація має слугувати підтвердженням аудиторських висновків щодо кожного твердження фінансової звітності, ті галузі, що значною мірою спираються на оціночні судження аудиторів, зазвичай потребують більш детального документування виконаних процедур, отриманих доказів та обґрунтування зроблених висновків. Окрім документації, необхідної для підтвердження остаточних аудиторських висновків, слід також занотувати інформацію, виявлену в ході перевірки, щодо суттєвих фактів або питань, які суперечать остаточним аудиторським висновкам.

Моніторинг. Відповідно до стандартів РСАОВ, політика і процедури з контролю якості, прийняті фірмою, повинні включати в себе елемент моніторингу, щоб гарантувати їхню належну розробку й ефективну реалізацію. Якщо фірмою були виявлені недоліки, вона повинна оцінити причини їхнього виникнення і призначити коригувальні заходи чи зміну системи контролю якості. Відповідно, якщо фірма виявляє недоліки системи, зокрема і щодо належного застосування професійного скептицизму як одного з чинників, вона повинна вжити необхідних заходів щодо їхнього усунення.

Важливість нагляду для застосування професійного скептицизму
Наглядова діяльність, яку виконує відповідальний партнер або інші керівні члени групи, є важливим атрибутом застосування підходу професійного скептицизму. Місію нагляду за роботою аудиторської команди доручають відповідальному партнеру. Тому саме він відповідає за створення належної атмосфери, яка акцентує увагу на збереженні допитливості на всіх етапах аудиторської перевірки і застосуванні професійного скептицизму під час збирання та оцінювання доказів, аби члени аудиторської групи відчували достатню впевненість і могли оскаржити заяви управлінського персоналу компанії-клієнта.
Також необхідно, щоб відповідальний партнер та інші керівні члени аудиторської групи брали активну участь у плануванні, реалізації та перевірці роботи інших членів команди, аби виявляти та належним чином розв’язувати питання, що привертають увагу аудиторів у процесі перевірки. Старші члени групи, в тому числі і відповідальний партнер, які наглядають за роботою інших, повинні володіти знаннями і досвідом, що сприятиме застосуванню професійного скептицизму менш досвідченими членами команди. Наприклад, старші колеги можуть допомогти більш молодим аудиторам виявляти питання, що виходять за межі звичайного порядку або конфліктують з іншими доказами. Окрім того, у разі необхідності старші члени аудиторської команди можуть більш авторитетно озвучити сумніви з приводу тверджень управлінського персоналу клієнта.
Належне застосування професійного скептицизму
Хоча система контролю якості фірми та діяльність відповідального партнера по проекту та інших керівних членів аудиторської групи можуть сприяти створенню атмосфери, яка підтримує професійний скептицизм, в кінцевому результаті на кожного окремого аудитора покладена відповідальність за належне застосовування професійного скептицизму в ході роботи, в тому числі стосовно таких областей аудиту, як:
виявлення та оцінка ризиків суттєвого викривлення;
проведення тестування засобів контролю та процедур по суті;
оцінка результатів аудиту для формування висновку, який буде висловлено в аудиторському звіті.

Виявлення та оцінка ризиків
суттєвого викривлення
За своєю природою оцінка ризиків включає в себе розгляд внутрішніх та зовнішніх факторів для визначення тих областей фінансової звітності, де може існувати викривлення через помилку або шахрайство. Підхід до оцінювання ризиків, викладений у стандартах РСАОВ, повинен зосереджувати увагу аудиторів на тих областях фінансової звітності з більш високим рівнем ризику, що є більш схильними до викривлень. Сюди входить аналіз подій та станів, які сприяють або чинять тиск на керівництво або надають управлінському персоналу можливість маніпулювання фінансовою звітністю. Докази, отримані в процесі необхідних процедур з оцінки ризику, мають забезпечувати обґрунтування оцінки ризиків, що, у свою чергу, впливає на тестування аудиторами рахунків та розкриттів у фінансовій звітності.
Процедури з оцінки ризиків відповідно до стандартів РСАОВ також повинні надавати аудитору досконале розуміння компанії та її середовища як підґрунтя для виявлення незвичайних операцій або питань, що потребують подальшого розслідування. Окрім цього, вони є підставою для оцінки та оскарження аудитором тверджень керівництва. Слід наголосити на тому, що розуміння аудитора має ґрунтуватися на дійсній інформації, отриманій в результаті проведення процедур з оцінки ризиків. Аудиторам недостатньо покладатися на власне суб’єктивне знання індустрії або інформацію, отриману в процесі попередніх аудиторських перевірок або інших проектів, пов’язаних з даною компанією.

Проведення тестування
засобів контролів
та субстантивних процедур
Належне застосування професійного скептицизму має критичне значення для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів при прийнятті рішення про те, що фінансова звітність не містить суттєвого викривлення, а при комплексному аудиті – про ефективність функціонування внутрішніх засобів контролю за фінансовою звітністю. Застосування професійного скептицизму не є простим отриманням найбільш доступних доказів на підтримку заяв керівництва. Необхідність сумлінного використання аудиторами професійного скептицизму неодноразово підкреслюється в усіх стандартах РСАОВ. Наприклад, стандарти застерігають, що твердження керівництва не є тотожними проведенню аудиторських процедур, необхідних для отримання достатньо обґрунтованого висновку щодо фінансової звітності, стосовно якої проводиться аудит. Також стандарти визначають, що самі запити не надають належних доказів для отримання висновку щодо певного твердження.
Окрім того, стандарти РСАОВ вимагають від аудиторів розробки і виконання аудиторських процедур для усунення оцінених ризиків суттєвого викривлення та отримання тим більш переконливих доказів, чим вищу оцінку має окремий ризик. При цьому аудитор обов’язково має застосовувати професійний скептицизм. Процедури по суті, як правило, забезпечують переконливі докази, якщо їх було розроблено та виконано з метою отримання доказів, що є актуальними та достовірними. Характеризуючи достовірні аудиторські докази, стандарти РСАОВ зазначають, зокрема, що докази, отримані з компетентного джерела, незалежного від компанії, є більш надійними, ніж докази з внутрішніх джерел фірми. До того ж докази, отримані аудитором безпосередньо, є більш достовірними, ніж одержані опосередковано.
Підбиваючи підсумки, можна стверджувати, що в зонах підвищеного ризику належне застосування аудитором професійного скептицизму повинні забезпечити процедури, спрямовані на отримання якомога актуальніших і достовірніших доказів, тобто отриманих із незалежних компетентних джерел. Якщо аудиторські докази, отримані з одного джерела, суперечать із доказами, отриманими з іншого джерела, аудитору необхідно розв’язати цей конфлікт і визначити його потенційний вплив на інші аспекти аудиту.
Далі наводимо приклади аудиторських процедур за стандартами РСАОВ, які вказують на необхідність професійного скептицизму:
розв’язання невідповідностей або сумнівів у надійності тверджень;
вивчення записів у бухгалтерських записах та інших корегувань на наявність можливих суттєвих викривлень внаслідок шахрайства;
перевірка бухгалтерських оцінок на предмет відхилень, які можуть призвести до істотного викривлення внаслідок шахрайства;
оцінка економічних обґрунтувань на наявність значних незвичайних операцій;
оцінка наявності підстав для суттєвих сумнівів у здатності компанії продовжувати діяльність у найближчому майбутньому.

Оцінка результатів аудиту
для формування висновку
у звіті аудитора
Коли професійний скептицизм застосовується належним чином, аудитор не робить припущення про те, що фінансова звітність представлена загалом відповідно до вимог фінансової звітності. Замість цього аудитор критично оцінює докази, отримані для перевірки фінансової звітності на наявність суттєвих викривлень. Стандарти PCAOB зазначають, що аудитор повинен брати до уваги всі відповідні аудиторські докази, незалежно від того, підтверджують вони або суперечать твердженням у фінансовій звітності. Приклади областей перевірки, які відображають необхідність застосовування аудитором професійного скептицизму, включають, але не обмежуються, наступними:
Оцінка невиправлених викривлень. Включає в себе аналіз того, чи призводять невиправлені викривлення, виявлені в ході перевірки, до суттєвих викривлень фінансової звітності окремо або в сукупності, з ураху­ванням як якісних, так і кількісних факторів.
Оцінка упередженості керівництва управлінського персоналу. Включає в себе аналіз потенційної необ’єктивності бухгалтерських оцінок, упередженість у виборі та застосуванні принципів бухгалтерського обліку, вибіркові корегування викривлень, виявлених під час аудиту, а також надання керівництвом додаткових корегуючих проводок, що усувають викривлення, зібрані аудитором. Оцінюючи необ’єктивність керівництва, аудиторам потрібно розглянути стимули і тиск, які можуть підштовхнути керівництво до маніпулювання фінансовою звітністю.
Оцінка подання фінансової звітності. Включає в себе оцінку того, чи містить фінансова звітність інформацію, необхідну для достовірного представлення фінансової звітності згідно з вимогами до неї.

При оцінці викривлень, упередженості або представлення та розкриття інформації важливо, щоб аудитори належним чином застосовували професійний скептицизм та уникали ігнорування несуттєвих питань без відповідного розгляду.

Висновок
Управління головного аудитора випустило ці практичні рекомендації, щоб нагадати аудиторам про необхідність належного застосування професійного скептицизму на всіх етапах аудиторської перевірки, що включає в себе допитливий розум і критичну оцінку аудиторських доказів. Цю публікацію було випущено в період (4 грудня 2012 року), коли фірми готуються до проведення річних аудитів, а також з огляду на майбутні аудити, щоб нагадати аудиторам про важливість належного застосування професійного скептицизму. Фундаментальне значення використання професійного скептицизму при проведенні аудиторських перевірок за стандартами РСАОВ змушує цю організацію й надалі вивчати можливі підходи та методи, які могли б істотно посилити професійний скептицизм аудиторів.