№9(68)(2017)

Події в Криму стали значним ударом для банківської системи України. Ще у 2014 році НБУ оцінював втрати українських банків внаслідок анексії Криму Росією в 22 млрд грн. Як працює банківська система півострова впродовж останніх років? Дослідження цього питання перебуває під пильною увагою не лише аналітиків, науковців, а й пересічних громадян.

Серед останніх законодавчих ініціатив російської влади, спрямованих на завоювання прихильності кримчан і поліпшення їхнього фінансового стану, слід відзначити підписання 31.07.2017 р. Володимиром Путіним прийнятого раніше закону, що дозволяє мешканцям Криму (фізичним та юридичним особам) не виплачувати українським банкам або їхнім представникам (колекторам) заборгованість у сумі до 5 млн рублів (більше 2 млн грн) і передбачає потенційну можливість списання заборгованості, яка перевищує 5 млн рублів, за обставин, що «мають суттєве значення для особистості позичальника».

До березня 2014 року жителі Криму користувалися повною номенклатурою банківських послуг, що пропонували відділення українських банків різних форм власності: державні («Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк»), з іноземним капіталом («Райффайзенбанк», «Укрсоцбанк»), з державним капіталом російського походження («Сбербанк», «ВТБ», «Промінвестбанк»), з приватним капіталом українського походження. Загалом кількість банків, які працювали на півострові, перевищувала 50, а кількість банківських відділень становила близько 1200. Зважаючи на це, у банківській сфері на території півострова існувала вільна конкуренція та боротьба за клієнта, притаманні розвинутій фінансовій системі.

Банківська інфраструктура Криму на той час мала цілком європейський рівень, отже, громадяни України, котрі мешкали на території Криму, могли отримувати кредити, розміщувати вільні кошти на строкових депозитах, користуватися різноманітними картковими продуктами, банкоматами, розплачуватись у торгівельній мережі за допомогою POS-терміналів без використання готівки, здійснювати без обмежень валютообмінні операції, надсилати й отримувати приватні грошові перекази як у межах України, так і транскордонні, купувати в банках зливки дорогоцінних металів, пам’ятні монети та здійснювати багато інших банківських операцій.

Станом на 01.01.2014 р. фізособи зберігали в українських банках на території Криму 11,4 млрд грн та $1,0 млрд. У перерахунку на офіційний курс НБУ (7,993 грн/дол. США) сукупний обсяг цих заощаджень становив еквівалент $2,4 млрд. Подальша доля цих коштів склалася по-різному. Частина з них була знята з рахунків взимку й навесні 2014 року на тлі ажіотажного зняття депозитів по всій території України, конвертована в інші валюти й досі зберігається населенням у вигляді готівки. Частина була отримана готівкою на контрольованій урядом території

в центральних офісах і відділеннях банків, що змушені були піти з Криму. Частина була витрачена

на споживання. Частина повернулась

у банківську систему, що була

створена в Криму російською владою.

Після березня 2014 року ситуація в банківській сфері на півострові змінилася докорінно. Станом на сьогодні всі (крім двох) українські банки покинули півострів. Внаслідок введених проти Росії санкцій з боку західних країн та в умовах загрози відключення російських банків від кореспондентського обслуговування в іноземних установах роботу на півострові були змушені припинити також великі системні російські банки, що мають статус міжнародних, у першу чергу «Сбербанк» та «ВТБ». Іноземні банки, що багато років працюють в Росії («Райффайзен», «UniCredit», «Сітібанк» тощо), з цих самих міркувань не ризикують відкривати відділення в Криму.

Отже, на півострові нині працює обмежена кількість лише російських банків, які або вже перебувають «під санкціями» та повністю адаптувалися до роботи в таких умовах, або взагалі не мають кореспондентських відносин із зарубіжними партнерами, отже, не можуть постраждати від їхніх обмежень чи розірвання відносин, а саме:

«Морський» та «ЧБРР». Це – єдині з колишніх українських банків, що були зареєстровані на території Криму й лишилися працювати на півострові. Їхні офіси та відділення розташовані в усіх великих містах Криму. Користуються послугами цих банків переважно місцеві жителі, адже перелік їхніх послуг не відповідає потребам відвідувачів Криму з Росії та «материкової» України;

«Росія», котрий перебуває «під санкціями» ще з 2014 року. Лише у 2016 році цей банк відкрив свої представництва на півострові. Нині має в Криму

13 відділень і понад 100 банкоматів;

«РНКБ» – тепер найпопулярніший в Криму банк. Його мережа складається з близько 300 відділень та 5 тис. банкоматів. Популярність цього банку пояснюється тим, що він пропонує зняття готівки з емітованих в Росії платіжних карт без комісії;

«Генбанк», що має відділення майже в усіх містах півострова, проте не користується популярністю, адже його комісія за зняття готівки сягає 2,5 %;

«Крайінвест», як і банк «Росія», почав працювати в Криму лише з 2016 ро- ку.

Нині кримчанам недоступні приватні перекази міжнародних платіжних систем, зокрема «Western Union» та «Money Gram». Популярні українські платіжні системи («Аваль-експрес», «Онікс», «PrivatMoney», «Швидка копійка» тощо) також не працюють на півострові.

Платіжні термінали в торгівельній мережі наявні не в усіх точках продажу та працюють з обмеженнями. Зокрема, громадянин України, який у приватних справах відвідує Крим, навряд чи зможе розрахуватись у кримському супермаркеті платіжною картою, емітованою на «материку», уже не кажучи про кредитну карту.

Технічна можливість користування міжнародними платіжними картами Visa та Mastercard (проте емітованими лише в Росії) з’явилась у другому кварталі

2015 року, отже, більш ніж рік кримчани були змушені використовувати у розрахунках переважно готівку.

До інших поточних незручностей для населення Криму в грошово-кредитній сфері належать такі:

Значні обмеження та ускладнення під час здійснення експортно-імпортних операцій юридичними особами, зареєстрованими у Криму. У зв’язку з тим, що чинний пакет санкцій проти Росії поширюється на торгівлю з підприємствами, зареєстрованими на півострові, усі вони стикаються з тими чи іншими труднощами як під час купівлі товарів іноземного виробництва, так і під час продажу власної продукції за кордон. Ці ускладнення пов’язані, передусім, з відсутністю кореспондентських відносин кримських банків із зарубіжними партнерами, що обумовлює неможливість прямих розрахунків в іноземних валютах.

Низькі (порівняно з Україною) відсоткові ставки по строкових депозитах населення. Станом на серпень 2017 року максимальна ставка за річним депозитом в рублях у банку «РНКБ» становить 7 % річних, що несуттєво перевищує рівень інфляції в Росії (5,4 % за 2016 рік). Натомість ставки за валютними вкладами ще нижчі – максимум 2 % річних для вкладів на 3 роки. Умови за депозитами цілком надійних українських банків (адже всі ненадійні своєчасно виводяться з ринку з подальшим повним розрахунком із вкладниками в межах гарантованої державою суми у 200 тис. грн) на цьому тлі мають значно привабливіший вигляд. Нині громадяни України мають можливість розміщувати вклади під 17-18,5 % річних у гривні («Forward», «БМ банк», «Мегабанк», «Промінвестбанк», «Кліринговий дім», «Глобус») та 6-7 % річних у валюті («Місто банк», «БМ банк», «Банк інвестицій та заощаджень», «Глобус», «Мегабанк»).

Проте остання незручність значною мірою компенсується майже триразовим перевищенням гарантованою державою сумою вкладів населення, яка в Росії встановлена на рівні 1,4 млн рублів (або близько $23 тис.) порівняно з українським гарантованим відшкодуванням у 200 тис. грн, що тепер менше $8 тис. Можливо, саме цією обставиною пояснюється практична відсутність «депозитного туризму» мешканців Криму, які досі зберігають українські паспорти, на прикордонні території «материкової» України.