№5(16)(2013)

У попередньому номері (№ 3 (14) 2013) журналу «Незалежний АУДИТОР» у рубриці «IT» ми почали публікацію нового циклу статей під назвою «Стартапи: юридичні та практичні аспекти».

У першій статті ми постаралися максимально доступно і зрозуміло дати визначення поняттю «стартап». Сьогодні продовжимо знайомити нашого читача з цим унікальним і цікавим економіко-технологічним явищем, а саме: розповімо про ознаки, за якими проект або компанію можна визначити як стартап. Крім того, ми торкнемося тих основних понять, які найчастіше супроводжують діяльність, пов'язану зі створенням і розвитком стартапів.

Основні ознаки стартапу:

1) Наявність здатності бізнес-моделі стартапу стати масштабованою, тобто бути повтореною і розширеною. Це означає, що бізнес-модель проекту повинна передбачати максимальне розширення без внесення серйозних змін в ідею. На практиці більшість стартапів після того, як вони стають успішними в одному регіоні, розширюються і адаптуються відповідно до національних особливостей інших регіонів світу.

2) Новизна і унікальність ідеї. Найчастіше стартапами є абсолютно нові, інноваційні проекти, які задовольняють потреби споживачів. Однак іноді цілком успішними стартапами можуть стати і проекти зі «скопійованими» ідеями, які вже застосовувалися в іншому регіоні. Головною особливістю в даному випадку є наявність правильної адаптації «скопійованої» ідеї на ринку конкретної країни.

3) Висока швидкість розвитку проекту і максимально ефективне просування компанії на ринку. Стартапи є бізнес-проектами з високими ризиками. Саме тому на практиці успішними вважаються ті проекти, які здатні в короткі терміни не тільки стати успішними, але і приносити запланований прибуток.

4) Стартап – нове підприємство, а також проект, який може взагалі не бути зареєстрований у відповідних органах влади. Це обґрунтовано тим, що на початкових етапах діяльності стартапу отримання прибутку не передбачається.

5) Мінімальні витрати ресурсів з боку авторів стартапу. Це пов’язано з тим, що велика кількість стартапів у світі отримує зовнішні інвестиції. Надалі більшість таких проектів продаються.

Світовий досвід показує, що кошти у вигляді інвестицій або допомоги на розвиток стартапів найчастіше надходять з двох джерел: від венчурних інвестиційних фондів і від бізнес-ангелів. Однак зараз деякі стартап-проекти отримують фінансову допомогу і від краудфандінга (про нього ми розповімо далі).

Венчурний інвестиційний фонд (англ. Venture – ризиковане підприємство) – це інвестиційний фонд, діяльність якого спрямована на інвестування інноваційних підприємств і стартапів. Венчурні фонди здійснюють інвестиційну діяльність в Україні відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 р. № 2299-III.

Бізнес-ангели – приватні інвестори, що вкладають грошові кошти в стартапи на етапі створення підприємства в обмін на повернення вкладень та частку в капіталі.

На відміну від венчурних фондів, які частіше інвестують у проекти з середнім ступенем ризику, бізнес-ангели направляють фінансові потоки в проекти з високим ризиком – на ранніх стадіях розвитку стартапу.

У реаліях українського правового поля бізнес-ангели, як правило, є співзасновниками (акціонерами) підприємств, які виступають в ролі стартапу.

Краудфандінг (від англ. Сrowd funding, сrowd – «натовп», funding – «фінансування») – це колективна, добровільна співпраця людей, які об’єднують свої ресурси (часто – грошові) з метою фінансування і підтримки інших людей.

На сьогодні в країнах Європи і в США активно проходить збір коштів за принципом «з миру – по нитці». Незважаючи на невеликі вкладення немалої кількості людей, суми фінансування окремих стартапів часом досягають значних розмірів. Їх буває цілком достатньо для повної реалізації ідеї проекту.

Одним з найвідоміших світових онлайн-центрів краудфандінга є проект Kickstarterr – стартап, який полегшує збір грошових коштів на різні проекти через їх добровільне внесення.

Окрім фінансової підтримки, стартапу для його швидкого і ефективного розвитку необхідна нефінансова підтримка: консультації щодо реалізації ідеї та з юридичних питань, питань оподаткування, бухгалтерського обліку та маркетингу. Все це, а також надання приміщення з офісним обладнанням надають так звані «бізнес-центри» і «бізнес-інкубатори».

Бізнес-центр – організація, яка надає інформаційні, консалтингові, маркетингові та інші послуги суб’єктам малого та середнього підприємництва, особам, які мають намір вести підприємницьку діяльність.

Бізнес-інкубатор – організація, що надає на певних умовах і на певний час спеціально обладнані приміщення та інше майно суб’єктам малого та середнього підприємництва, що розпочинають свою діяльність, з метою сприяння в набутті ними фінансової самостійності.

В Україні поняття «бізнес-центр» і «бізнес-інкубатор» були визначені в Постанові КМУ «Про затвердження порядку реєстрації організацій, діяльність яких спрямована на задоволення потреб суб’єктів малого та середнього підприємництва» від 21.05.2008 р. № 510. Однак з 10.12.2012 р. даний нормативно-правовий акт втратив чинність.

Сьогодні вже і в Україні діють венчурні фонди, а також спеціалізовані бізнес-інкубатори, що допомагають розвиватися новим проектам.

На даний момент у нашій країні помітне відставання в розвитку нових технологій. Однак, незважаючи на це, вже зараз починають створюватися нові амбіційні проекти. У рамках циклу статей «Стартапи: юридичні та практичні аспекти» ми ознайомимо наших читачів як з українськими бізнес-інкубаторами, так і з національними стартапами.

Цікаво

Вельми цікава історія виникнення терміну «стартап», яка бере свій початок з 1939 року. Саме тоді в долині Санта-Клара (США, штат Каліфорнія) стали з’являтися підприємства, що здійснюють розробки у сфері високих технологій (hi-tech).

У той же час випускники Стенфордського університету Вільям Хьюлетт (William Hewlett) і Девід Паккард (David Packard) почали реалізовувати в гаражі власний невеликий проект, назвавши цей захід «стартапом» (від англ. Start-up – запускати). Пізніше «невеликий проект» став відомою IT-компанією. Назва цієї компанії була складено з прізвищ її засновників. Для того щоб визначити, чиє прізвище буде першим, Вільям і Девід кинули жереб. У результаті виграв Вільям, а назва компанії звучить, як Хьюлетт-Пакард (Hewlett-Packard), або просто HP.

Саму ж долину Санта-Клара пізніше, в 1971 році, стали називати «Кремнієвою» або «Силіконовою». Саме вона є світовим центром високих технологій і місцем «прописки» найбільших світових стартапів

Цифра і факти

З 2009 року проект-стартап краудфандінга Kickstarter на різні потреби (в тому числі на реалізацію ідей інших стартапів) залучив понад $577 млн. Профінансовано більше 39 000 творчих проектів

Збанацький Денис Вікторович, директор підприємства, юрист