№3(2012)

Минулий рік запам’я­тався безперервними змінами нормативно-правових актів. Безумовно, «хітом» сезону стала декларація з податку на прибуток.
Із 1 січня по 31 березня 2011 року ми жили в умовах дії закону про прибуток зі старою декларацією, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. №143. Розділ ІІI «Податок на прибуток» ПКУ набув чинності з 1 квітня 2011 року. З цієї дати платники податку на прибуток почали працювати за зміненими правилами і, відповідно, звітувати за новою формою декларації, затвердженою наказом ДПАУ від 28.02.2011 р. №114 (Декларація №114). Грандіозна складність і об’ємність цього документа, відсутність порядку заповнення та будь-яких роз’яснень від винахідників даного «шедевра» вказували на те, що потрібно керуватися назвою рядків і власною логікою. Чим і займалися бухгалтери протягом дев’яти місяців минулого року. Закон України від 07.07.2011 р. №3609 вніс багато змін в ПКУ, у тому числі в оподаткування податком на прибуток. Відбулися трансформації й у формі звітності.
Із 1 січня 2012 року набула чинності новітня податкова декларація з прибутку, затверджена наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. №1213 (Декларація №1213).
Безумовно, вона була більш адаптована до всіх нововведень у чинному законодавстві та виглядала на фоні попередньої значно спрощеною. Міністерство фінансів, як і розробники Декларації №114, знову затвердили тільки форму документа без порядку його заповнення. Але як на мене, вимоги декларацій №1213 і №114 настільки схожі, що, знаючи правила заповнення старої декларації, можна легко впоратися
і з новою.
Навіть неозброєним оком помітно, що змінений документ по відношенню до попередника значно «схуд», стало на п’ять додатків менше. Отже, ми без жалю попрощаємося з наступними додатками:
СВ (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг);
ЗВ (загальновиробничі вит­­ра­ти);
АВ (адміністративні витрати);
ВЗ (витрати на збут);
АК (розрахунок амортизації витрат, пов’язаних із видобутком корисних копалин).
Для можливості виконання вимог абзацу 2 п. 152.3 ст.152 ПКУ в декларацію включено новий додаток із досить символічною назвою «ОК» ( перелік доходів і витрат у розрізі контрагентів-платників єдиного податку). У ньому відображаються господарські операції, які призводять до доходів і витрат у платника податку на прибуток при взаємовідносинах із єдинником як фізособою, так і юрособою.
Не вдаючись до глибокого аналізу, зрозуміло, що показники додатку «ОК» жодним чином не впливають на податкове зобов’язання звітного періоду. Тому, якщо при першому його заповненні і будуть помилки, то ніяких серйозних наслідків вони не спричинять. Так і хочеться сказати «О’кей»!
Усі 13 додатків, згідно з абзацом 3 п. 46.1 ст. 46 ПКУ, є невід’ємною частиною декларації, і про їх наявність разом із декларацією в спеціально передбаченій таблиці основної частини документа ставиться позначка. У «ВП», «ПН» і «СБ» відзначається кількість додатків, в інших – позначка «Х». Додаток «ВО» надається виключно за підсумками податкового року, а «ВП» – у разі виправлення помилок у складі звітної податкової декларації, при цьому окремо за кожний період, в якому виявлено недолік.
Крім вищенаведеного, не можу не відзначити ще деякі приємні моменти. По-перше, форма Декларації №1213 скоротилася на один рядок – 06.1 «ЗВ» (загальновиробничі витрати), по-друге, вже немає потреби подавати в довільній формі детальну розшифровку сум і назв доходів і витрат, вказаних у рядках 03.28 додатка «ВД»
і 06.4.39 додатка «ІВ». Дрібниця, але приємно.
Найбільших змін, по відношенню до попереднього варіанта декларації, зазнав додаток «АМ», що відповідає за нарахування амортизації. І знову, як це не дивно, на краще. Розглянемо його більш детально.

Додаток «АМ» містить три таблиці.

Таблиця 2.
Витрати на ремонт і поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу III Податкового кодексу України.
Вона містить один рядок і чотири графи, в яких треба відобразити дані для розрахунку десятивідсоткового ліміту, визначити розмір ліміту, показати фактичні витрати поліпшення в звітному періоді та виділити з них ту частину, що повинна бути включена до витрат звітного періоду. Якщо фактичні витрати перевищують розрахований ліміт, то до складу витрат звітного періоду можна включити витрати в розмірі визначеного ліміту, а решту додати до первісної вартості об’єктів основних засобів, які були відремонтовані. При цьому не важливо, які статті витрат куди потраплять.

Таблиця 3.
Витрати на реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення свердловин відповідно до пункту 148.5 статті 148 розділу III Податкового кодексу України.
До неї входять п’ять граф, а кількість рядків необмежена і залежить від числа свердловин. Оскільки ліміт витрат на поліпшення свердловин розраховується окремо по кожній свердловині, для правильності такого обчислення і його контролю розроблена окрема деталізована форма. Оце і весь додаток «АМ». Більшість його показників мають довідковий характер і жодним чином не впливають на об’єкт оподаткування.

Додаток «ІД» (Інші доходи)
Корінних змін в додатку не відбулося. Як і раніше, основним джерелом заповнення «ІД» є п.135.5 ст.135 і ст.137 ПКУ. Також рекомендую використовувати прибуткові статті ПКУ, що визначають оподаткування спеціальних операцій, та П(С)БО 15 «Доходи».
Додаток «СБ» (Суми врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості)
Форма додатка не зазнала жодних змін, а ось у зміст внесли досить важливу поправку. Крім посилання на пп.159.1.2 та 159.1. ст. 159 ПКУ, що регулює порядок обліку сумнівної заборгованості, додано посилання на п. 5 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, що узаконило застосування цього додатка для відображення сумнівної заборгованості, врегулювання якої почалося в період дії закону про прибуток.
Додаток «ЦП»
(Розрахунок фінансових результатів від операцій торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами)
Новий додаток «ЦП», на відміну від попереднього, складається не з однієї, а двох табличок. Завдяки змінам, внесеним у п. 153.9 ст. 153 ПКУ (на підставі Закону №3609), операції з деривативами «відселили» від інших цінних паперів на окрему «житлову площу» (табличка 2) і надали свій рядок (03.21) у додатку «ВД».

Додаток «ІВ»
(Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати)
Додаток «ІВ» зменшився на один рядок 06.5.39 АМ (сума витрат на ремонт та поліпшення необоротних активів, що надані в оперативну оренду), відповідно до п. 146.12 ст. 146 розділу ІІІ ПКУ. До «ІВ» заносяться всі витрати, що не потрапили в рядки 05.1, 06.1, 06.2, 06.3 основної частини Декларації №1213 і передбачені ПКУ.

Додаток «ВО»
(Розрахунок витрат при здійсненні операцій з нерезидентом, що має офшорний статус)
Форма і сутність заповнення додатка «ВО» не змінилася. Він подається до Декларації №1213 лише за підсумками звітного року і заповнюється виключно платниками податку на прибуток, які купують у нерезидентів офшорних зон товари, роботи, послуги.

Додаток «ТП»
(Розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню)
Додаток «ТП» до Декларації №1213 і за формою, і за змістом повторює свого попередника. Заповнюючи декларацію за І квартал 2012 року, треба врахувати, що в розрахунку показників «ТП» беруть до уваги всі торгові патенти, дія яких потрапляє на даний період, при цьому неважливо, коли вони сплачені – у поточному або попередньому роках.

Додаток «ПЗ»
(Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування)
Форма додатка «ПЗ» до Декларації №1213 аналогічна із додатком декларації №114. Заповнюють його виключно ті підприємства, які здійснюють пільговий вид діяльності.
Але кожна бочка меду має свою ложку дьогтю. Такою ложкою для пільговиків є спеціальні правила обліку та звітності. Крім того, підприємці, у яких звільнено від оподаткування прибуток від певних операцій або діяльності згідно з пп. 15-19 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, отримали «сюрприз» у вигляді Закону №4453-III від 23.02.2012 р. «Про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо особливостей справляння податку на прибуток», який набув чинності 1 квітня 2012 року. Нововведення, внесені цим документом, досить вагомі: змінена пільга для електро­енергетиків, прописаний новий механізм розрахунку курсових різниць для пільговиків, трансформований порядок використання вивільнених від оподаткування грошових коштів. Особливо хочу звернути увагу пільговиків на пп. 15-19 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ стосовно нестандартного розрахунку кур­со­­­вих різниць виключно за інвалютної монетарної заборгованості (зобов’язанням), що виникає внаслідок діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Специфіка полягає у тому, що такі пільговики повинні визначати курсові різниці, зіставляючи курс НБУ на дату погашення заборгованості (зобов’язань) або її частини з курсом Нацбанку на дату її виникнення, а перерахунок на дату балансу визначати не треба. І найголовніше, суми заборгованості (зобов’язання), за якими курсові різниці треба визначати згідно з Законом №4453 і які враховуються на 31.03.2012 р., треба перерахувати за курсом НБУ на день виникнення такої заборгованості. Результат відобразити в додатку «ПЗ» до декларації з прибутку за І квартал 2012 року.

Додаток «ЗП»
(Зменшення нарахованої суми податку)
Цей додаток і за формою, і за змістом не зазнав змін. «ЗП» дозволяє реалізувати за звітний період зменшення зобов’язання по прибутку на деякі платежі, згідно з правилами оподаткування, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу, а саме:
податок, сплачений за кордоном (пп. 161.4-161.7 ст. 161 ПКУ);
податок, сплачений за місцем знаходження відокремленого підрозділу при консолідованій сплаті (п. 152.4 ст. 152 ПКУ);
авансовий внесок при виплаті дивідендів (пп. 153.3.4 та 153.3 ст. 153 ПКУ);
податок на землю, яку виробники сільгосппродукції вико­­рис­товують у виробництві (абзац 3 ст. 155).

Додаток «ПН»
(Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України)
Додаток «ПН» і за формою, і за змістом залишився незмінним. Заповнювати «ПН», причому окремо по кожному нерезиденту, повинні всі резиденти та постійні представництва нерезидентів, які у звітному періоді виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України і оподатковують його
по ст. 160 ПКУ.

Додаток «АВ»
(Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів)
Додаток «АВ» Декларації №1213 є аналогом додатку «АД» декларації №114 і зацікавить тільки тих, хто виплачував у звітному періоді дивіденди або прирівняні до них платежі.

Додаток «ВП»
(Розрахунок подат­кових зобов’я­зань за період, у якому виявлено помилку)
За формою додаток «ВП» повністю копіює свого поперед­ника. Ніяких важливих змін у частині корегування помилок не сталося. Як зазначено у п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, виправити знайдений недолік – це обов’язок бухгалтера.