№3(2012)

Із 1 січня 2012 року, згідно з нормами ст. 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон «Про бухоблік»), публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, що провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (далі – МСБО). Останні застосовуються у випадках, якщо вони не суперечать Закону «Про бух­облік» та офіційно оприлюднені.
Тексти Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи МСБО та Тлумачення, видані Радою з МСБО зі змінами станом на 1 січня 2012 року, висвітлені на сайті Міністерства фінансів України1. За поданою інформацією, Фонд комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі – ФКМСБО) відмовився від права відстоювати свої авторські права на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку на території нашої держави, за винятком тих випадків, коли на це є згода суверена. Водночас електронний ресурс Мінфіну не містить роз’яснень стосовно «згоди суверена» та строку відмови від права ФКМСБО захищати власні авторські права в України.
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» (далі – МСБО №38) зайвий раз підтверджує, що проблеми визнання активом об’єкту права інтелектуальної власності (далі – ОПІВ) не можна відривати від правових механізмів охорони ОПІВ, оскільки останні є питаннями, пов’язаними з економічною безпекою кожної країни та суб’єкта господарювання.

Статтею 1107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено перелік договорів, на підставі яких відбувається розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Так, в угоді в тому числі мають бути визначені сфера застосування об’єкта права інтелектуальної власності; конкретні права, що надаються за договором; способи використання зазначеного об’єкта; територія дії та термін, на який надаються права; розмір, порядок і строки внесення плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності (ст.1109 ЦКУ). У разі недодержання письмової форми договору щодо розпорядження майновими правами на ОПІВ така угода є нікчемною.
Оскільки на сайті Міністерства фінансів відсутні пояснення «згоди суверена» та строку відмови від права ФКМСБО відстоювати свої авторські права на території України, наприклад, на Міжнародний стандарт фінансової звітності 4 «Страхові контракти», то при складанні фінансової звітності за міжнародними стандартами у національних публічних акціонерних товариств, банків, страховиків, підприємств, що провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів з 1 січня 2012 року, з’явилися ризики використання майнових прав інтелектуальної власності (плата за використання об’єкта права інтелектуальної власності за відсутністю «згоди суверена»).

Згідно з п. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суд (за відсутністю «згоди суверена» та на користь останнього) має право постановити рішення чи ухвалу про виплату ФКМСБО публічним акціонерним товариством компенсації у розмірі від 10 до 50 тис. мінімальних заробітних плат (станом на 1 січня 2012 року – від 10730,00 грн до 53650000,00 грн) замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Якщо справа розглядати­меть­ся відповідно до Кодексу адмініс­тра­­тивного судочинства, пуб­лічне акціонерне товариство за подан­ня до апеляційного адміністративного суду скарги на подібне рішення адміністративного суду має сплатити «50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми».
Зважаючи на норми ст. 54 Конституції, незрозумілим та гео­економічно небезпечним є той факт, що з набуттям чинності Закону України «Про судовий збір» за розгляд справи щодо порушення майнових прав інтелектуальної власності, на відміну від діючого до 1 листопада 2011 року законодавства, необхідно сплачувати судовий збір. Так, його сума за подання позовної заяви стосовно порушення майнових прав на ОПІВ до адміністративного суду дорівнює двом мінімальним заробітним платам (станом на 1 січня 2012 року – це 2146,00 грн); до господарського суду – шістдесяти мінімальним зарплатам (на 1 січня 2012 року це становить 64380,00 грн); до суду – трьом мінімальним заробітним платам (станом на 1 січня 2012 року це дорівнює 3219,00 грн).
Цілком імовірно, що рішенням суду сума збитку, завдана власнику майнових прав на ОПІВ, буде визнана меншою за 2146,00 грн (мінімальна сума судового збору). Практично подібне рішення свідчитиме, що, оплативши послуги адвоката (юриста) та судовий збір, власник майнових прав на ОПІВ – громадянин України не отримав гарантії захисту інтелектуальної власності, передбаченої ст. 54 Основного Закону держави. Можливо, цей висновок є невірним та позивачі – власники майнових прав інтелектуальної власності, відстоюючи свої права в тексті позову про відшкодування матеріальних збитків, повинні вказувати про звільнення від сплати судового збору, оскільки останні завдано внаслідок скоєння злочину, та залучати на свій бік прокуратуру.

Офіційне тлумачення дії Закону України «Про судовий збір» у справах з розгляду порушених питань майнових прав інтелектуальної власності згідно з рішенням Конституційного Суду поки що відсутнє. Водночас ні Міністерство фінансів, ні Державна податкова служба, регулюючи питання нематеріальних активів для бухгалтерського та податкового обліку (на відміну від Міноборони2), не оприлюднили документів (наказів, розпоряджень тощо), якими були б затверджені Положення про патентно-ліцензійну, винахідницьку та раціоналізаторську роботу в системі Міністерства фінансів та структурі Податкової служби.
Майбутні економічні вигоди можна отримати від знання ринку та технічних знань. Суб’єкт господарювання конт­ролює ці плюси, якщо, наприклад, знання охороняються юридичними правами, такими як авторські права, обмеження торговельних угод (там, де це дозволено) або юридичними зобов’язаннями зберігати конфіденційність. Здатність контро­лювати майбутні економічні вигоди від нематеріального активу випливає з юридичних прав, які можна забезпечити в судовому порядку. Відсутність останніх означає брак конт­ролю Суб’єкта господарювання за стабільністю портфеля клієнтів (норми МСБО №38).

Навіть якщо в результаті експертних економічних досліджень щодо порушених майнових прав на ОПІВ судовим експертом буде складено висновок та визначена сума збитку, відсутність письмово викладених суб’єктом господарювання норм юридичних прав може стати причиною відмови суду в задоволенні позову3. Прикладом вищезазначеної форми юридичних прав суб’єкта господарювання може стати «Положення про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю», зміст якого пропонується читачам.

ПРОЕКТ

«СХВАЛЕНО»
рішенням Загальних зборів
власників у відповідності
до норм Статуту

«__»_____________20__ року

НАКАЗ №__

Про інформаційну систему,
інтелектуальну власність,
конфіденційну інформацію
та комерційну таємницю

З метою забезпечення раціонального використання комп'ютерного обладнання й оргтехніки, оптимізації функціонування телекомунікаційної мережі Суб’єкта господарювання «___» (далі – Підприємство), урегулювання доступу до інформаційних та електронних інформаційних ресурсів Підприємства, дотримання типових вимог до трудових договорів, які укладаються з працівниками Підприємства, з метою визначення порядку формування, зберігання та знищення електронних архівів Підприємства, а також з метою підвищення рівня захисту майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності та ефективності використання коштів на придбання комп'ютерного і мережевого обладнання, оргтехніки та програмних продуктів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити «Положення про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю» (далі – Положення), «Типовий строковий договір Підприємства» (далі – Типові вимоги) та акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності (далі – акт введення в господарський оборот) (див. додатки №№1-3).
2. Перевірка виконання вимог Положення здійснюється підрозділом інформаційних технологій Підприємства, фахівці якого протоколюють роботу кожного користувача в телекомунікаційній мережі Підприємства щодо дотримання вимог Положення на робочих місцях.
3. У разі порушення користувачем вимог Положення працівники підрозділу інформаційних технологій Підприємства можуть від'єднати засоби обчислювальної техніки користувача від телекомунікаційної мережі Підприємства або від інформаційних ресурсів Підприємства до з'ясування обставин порушення та прийняття відповідного рішення Керівника Підприємства. При цьому працівники підрозділу інформаційних технологій Підприємства мають скласти службову записку про виявлене порушення вимог цього Положення.
4. Особи, винні в порушенні Положення, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
5. ___________ забезпечити належну організацію обліку, зберігання та експлуатації засобів обчислювальної техніки і мережевого обладнання відповідно до вимог Положення.
6. Кожен працівник Підприємства, який використовує засоби обчислювальної техніки, зобов'язаний особисто ознайомитися з Положенням шляхом проставляння дати та особистого підпису на листі ознайомлення. Керівники структурних підрозділів Підприємства повинні забезпечити у місячний термін ознайомлення працівників Підприємства із Положенням.
7. Керівник кадрового підрозділу Підприємства у місячний термін має провести роботу з працівниками Підприємства щодо підписання та перепідписання трудових договорів з урахуванням норм Типових вимог.
8. Вимоги Положення щодо економічної, правової, конфіденційної, службової та секретної інформації Підприємства стосуються як співробітників Підприємства, так і власників Підприємства (або їх представників) та представників органів влади, що здійснюють перевірку діяльності Підприємства (в т.ч. філій та інших відокремлених підрозділів Підприємства).
9. Власники Підприємства (або їх представники) та/або представники органів влади, що здійснюють перевірку діяльності Підприємства (в т.ч. філій та інших відокремлених підрозділів Підприємства) не можуть працювати в телекомунікаційній мережі Підприємства під чужими іменами, адресами чи з реквізитами інших користувачів, оскільки доступ до інформаційної системи Підприємства, телекомунікаційної мережі та внутрішнього веб-порталу Підприємства забезпечуються через присвоєння кодів (паролів) доступу і які є інвентаризовані Підприємством як секретна інформація (комерційна таємниця) – об’єкт права інтелектуальної власності та на які інвентаризаційною комісією Підприємства складено акт введення в господарський оборот (див. додаток №3) відповідно до норм наказ Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 року №732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (далі – Наказ Мінфіну №732).
10. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Керівник
Підприємства _______________________ ПІБ
(підпис)

З наказом ознайомленні:
1. ___________________ (підпис, дата, номер трудового договору та ПІБ співробітника Підприємства);
2. ___________________ (підпис, дата, номер трудового договору та ПІБ співробітника Підприємства);
…

Додаток №1
до наказу №__
від «__»____________20__ року

Про інформаційну систему,
інтелектуальну власність,
конфіденційну інформацію
та комерційну таємницю

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ІНФОРМАЦІЙНУ СИСТЕМУ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ, КОНФІДЕНЦІЙНУ ІНФОРМАЦІЮ ТА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ТА МЕТА ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цим Положенням регулюються відносини щодо інформаційної системи, об’єктів права інтелектуальної власності в рамках трудових договорів, які укладаються з працівниками Підприємства.
1.2. Положення дає визначення інформаційної системи Підприємства та правила і вимоги до інформаційної системи Підприємства; містить процедуру інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності; містить норми, що пов’язані з процедурою наймання (звільнення) службовця (співробітника) Підприємства.
1.3. Положення регулює майнові права Підприємства щодо об’єктів права інтелектуальної власності (в т.ч. комерційної таємниці), а саме:
• права на використання прав інтелектуальної власності;
• виключних прав дозволяти використання права інтелектуальної власності;
• виключних прав перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або передачі економічної, правової, конфіденційної, службової та секретної інформації;
• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законодавством на певній території (Україна та поза її межами).

Розділ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

2.1. Здійснювати організаційні заходи, передбачені даним Положенням, враховуючи та дотримуючись змісту наступних термінів:

Автор – винахідник, автор промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції та інших об'єктів права інтелектуальної власності.

Винагорода – оплата інтелектуальної, творчої праці (у формі заробітної плати або у формі роялті) авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій та інших об'єктів права інтелектуальної власності на підставі трудового або цивільного договору.

Винахідницька робота – науково-дослідна діяльність щодо створення технологічних (технічних) рішень, які відповідають умовам патентоздатності, а також цілеспрямованої діяльності, що здійснюється з метою стимулювання створення та освоєння принципово нових об'єктів техніки з урахуванням останніх досягнень науки і техніки.

Виток інформації – результат дій, внаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї.

Відкрита інформація – сукупність рекламних, організаційних, технічних та інших даних, щодо яких не зазначено (письмово або голосом на носії) застереження «Інформація з обмеженим доступом».

Відтворення документа – виготовлення одного або більше примірників документа в будь-якій матеріальній формі, а також його запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер; при цьому відтворення документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства.

Відтворення первинного документа – виготовлення одного або більше примірників первинного документа в будь-якій матеріальній формі, а також його запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер; при цьому відтворення первинного документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства.

Власник комерційної таємниці – особа, якій належать майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю, зміст яких визначено Цивільним кодексом України.

Документ – матеріальний носій, що має реквізити та містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Допуск до комерційної таємниці – дозвіл власника комерційної таємниці на ознайомлення визначених ним осіб з інформацією, що становить комерційну таємницю, або дозвіл, отриманий на іншій законній підставі.

Економічна безпека – правові, адміністративні, організаційні, технічні та інші заходи по запобіганню випадкового чи навмисного розголошення економічної та/або податкової та/або правової інформації та відомостей, що мають відношення до документа та/або до первинного документа та його використання в межах, що перевищують посадові обов’язки, зазначені у додатку до строкового трудового договору.

Економічна інформація – сукупність будь-яких планових, нормативних, бухгалтерських, статистичних, договірних, оперативно-технічних, податкових відомостей та/або даних, які можуть бути доступними і зрозумілими для читання і збереження на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (файловий документ) та які виникають в процесі виробництва, збуту, торгівлі тощо; має лінійну форму (записується построково) в алфавітному, цифровому, алфавітно-цифровому або графічному вигляді; одні й ті ж самі вихідні дані економічної інформації використовуються багаторазово в різних управлінських та економічних розрізах для всіх структурних підрозділів Підприємства. До економічної інформації в т.ч. належать відомості про:
• права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);
• права користування майном (право тимчасового користування земельною ділянкою, права постійного користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Електронний архів – сукупність організаційних, програмно-апаратних засобів (засобів обчислювальної техніки) для збереження електронних документів та інших даних в електронному вигляді. Електронний архів формується трьома способами:
• з окремих електронних документів, що утворюються в діяльності структурних підрозділів Підприємства, які формуються в електронні справи;
• за результатами роботи програмно-технічних комплексів автоматизації діяльності на Підприємстві, у тому числі шляхом протоколювання та архівуванням баз даних, створених шляхом використання ліцензійного та спеціально створеного для потреб Підприємства програмного забезпечення;
• за результатами роботи платіжних систем.

Електронний архів платіжних систем «Клієнт-Банк» та «Інтернет-Банкінг» – електронні документи та дані, що створюються програмно-технічним комплексом під час оброблення електронних документів і повідомлень у структурованому за правилами цього комплексу електронному вигляді та можуть бути переглянуті й роздруковані засобами цього комплексу. Електронний архів систем «Клієнт-Банк» та «Інтернет-Банкінг» є електронним архівом платіжної системи Підприємства, в якому накопичені електронні документи і дані, що створюються платіжною системою та автоматизованими робочими місцями під час оброблення електронних документів і повідомлень у структурованому за правилами цієї платіжної системи електронному вигляді та можуть бути переглянуті та роздруковані засобами цієї платіжної системи.

Захист інформації – сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї.

«Інтернет-Банкінг» – платіжна система Підприємства, програмне забезпечення якої дозволяє:
• здійснювати платежі, отримувати виписки по рахунку й оборотно-сальдові відомості за будь-який період в режимі on-line при наявності доступу до Інтернету;
• створювати довідники контрагентів та копіювати існуючі документи;
• здійснювати обмін документами з бухгалтерськими програмами;
• здійснювати реєстрацію необхідної кількості користувачів з різними рівнями повноважень, залежно від потреб Підприємства.

Інформаційна (автоматизована) система – організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Інформаційний ринок – це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Інформаційний ресурс – відомості, матеріали та документи в будь-якому форматі, що отримуються, обговорюються, формуються, пересилаються, перетворюються, нагромаджуються, опрацьовуються, використовуються, систематизуються, відображаються і зберігаються (далі – циркулюють) в інформаційній системі Підприємства (у т.ч. в телекомунікаційній мережі, локальній електронній базі даних, платіжній системі тощо).

Інформаційно-телекомунікаційна система – сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Інформація – будь-які відомості ( в т.ч. твір, що є об’єктом авторського права) та/або дані матеріали та документи в будь-якому форматі, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (файловий документ), що отримуються, обговорюються, формуються, пересилаються, перетворюються, нагромаджуються, опрацьовуються, використовуються, систематизуються, відображаються і зберігаються (далі – циркулюють) в інформаційній системі Підприємства. Інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. До інформації з обмеженим доступом Підприємства відноситься економічна інформація, податкова інформація, правова інформація.

«Клієнт-Банк» – платіжна система Підприємства, програмне забезпечення якої дозволяє керувати рахунками в банку й отримувати всю поточну інформацію про рух коштів як з рахунками в національній, так і в іноземній валюті, а саме:
• протягом операційного дня банку відправляти платежі на списання;
• одержувати поточну інформацію про зарахування і списання коштів з рахунку;
• одержувати виписки про рух коштів по рахунку за попередній банківський день (заключні);
• одержувати повідомлення про нарахування на рахунок коштів із платіжної системи S. W. I. F. T.;
• одержувати курси валют Національного банку України.

Комерційна таємниця – секретна інформація, що є об’єктом права інтелектуальної власності. Комерційною таємницею Підприємства можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які, відповідно до закону, не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Конфіденційна інформація – є це відомості, що містить будь-який конфіденційний документ та які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих співробітників, власників (акціонерів) Підприємства і поширюються (в т.ч. обговорюються, складаються) лише в межах норм Статуту та/або виконання службових обов’язків та/або за письмовим дорученням Керівника Підприємства.

Конфіденційний документ – матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження, передавання у часі та просторі і на якому у будь-якій друкованій формі (штамп, печатка, колонтитул, визначення в окремому реченні тощо) зазначено «Конфіденційний документ».

Конфіденційність – дотримання правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів по запобіганню випадкового чи навмисного розголошення відомостей, що мають відношення до документа та його використання, в межах, що перевищують посадові обов’язки, зазначені у додатку до строкового трудового договору.

Користувач інформації в системі (далі – користувач) – фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право доступу до інформації в системі.

Криптографічний захист інформації – вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо.

Ліцензія – дозвіл власника майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності на певних умовах.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю Підприємства є:
• право на використання комерційної таємниці;
• виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
• виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
• інші права, встановлені Законом.

Мережеві ресурси – апаратні та програмні засоби телекомунікаційної мережі, які забезпечують функціонування спеціалізованих складових (сервісів).

Моніторинг мережевих ресурсів – збір і структуризація інформації щодо апаратних та програмних засобів інформаційно-телекомунікаційної мережі.

Неправомірне використання комерційної таємниці – термін, що застосовується у значенні ст. 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Неправомірне збирання комерційної таємниці – термін, що застосовується у значенні ст. 16 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Несанкціоновані дії щодо інформації в системі – дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства та цього Положення.

Ноу-хау – непатентована практична інформація, що становить комерційну таємницю, отримана завдяки досвіду та випробуванням.

Обробка інформації в системі – виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів.

Оприлюднення (розкриття) документа – здійснена в межах посадових обов’язків або за письмовим наказом, складеним відповідно до норм Статуту підприємства, дія, що робить документ доступним для третіх осіб (в т.ч. без визначення меж кола таких осіб) шляхом опублікування, або публічного виконання, або публічного показу, або публічної демонстрації, або публічного сповіщення тощо; при цьому оприлюднення (розкриття) документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства. Оприлюднення (розкриття) документа в т.ч. є тимчасовим користуванням документа.

Оприлюднення (розкриття) первинного документа – здійснена в межах посадових обов’язків або за письмовим наказом, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства, дія, що робить первинний документ доступним для третіх осіб (в т.ч. без визначення меж кола таких осіб) шляхом опублікування, або публічного виконання, або публічного показу, або публічної демонстрації, або публічного сповіщення тощо; при цьому оприлюднення (розкриття) первинного документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства. Оприлюднення (розкриття) первинного документа в т.ч. є тимчасовим користуванням первинного документа.

Опублікування документа – випуск в обіг за письмовим договором або наказом, складеним відповідно до норм Статуту, виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників будь-якого документа у кількості, здатній задовільнити, з урахуванням характеру документа, розумні потреби користувачів, в т.ч. шляхом продажу, здавання в майновий найм, прокат, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може отримати документ з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором; при цьому опублікування документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства.

Опублікування первинного документа – випуск в обіг за письмовим договором або наказом, складеним відповідно до норм Статуту, виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників будь-якого первинного документа у кількості, здатній задовільнити, з урахуванням характеру первинного документу, розумні потреби користувачів, в т.ч. шляхом продажу, здавання в майновий найм, прокат, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може отримати первинний документ з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором; при цьому опублікування первинного документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю) від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства.

Патентно-ліцензійна робота – невід'ємна частина науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що здійснюється з метою виявлення нових, корисних та економічного обґрунтованих, патентоздатних технічних рішень і технологій, забезпечення їх правової охорони (звіти про результати патентно-кон'юнктурних досліджень) та розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на ці об'єкти, а також здійснення ліцензійних операцій.

Первинний документ – документ для ведення бухгалтерського, статистичного, фінансового, управлінського обліку тощо, який містить відомості про господарську операцію підприємства та підтверджує її здійснення; може бути складеним на паперових або машинних носіях і повинен в т.ч. мати такі обов'язкові реквізити:
• назву документа (форми);
• дату і місце складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані (в т.ч. електронний цифровий підпис), що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів Керівник Підприємства письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає інвентаризаційну комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Плагіат – оприлюднення (опублікування) повністю або частково (в т.ч. в межах 10% від оригіналу) твору (об’єкта авторського права) Підприємства під іменем особи, яка не є власником майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, яким є цей твір.

Податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані Підприємством у процесі поточної діяльності та необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України та Законом УРСР «Про державну податкову службу в Україні». Податкова інформація є невід’ємною частиною економічної інформації Підприємства. Податкова інформація не може бути об’єктом інформаційного ринку. Представники органів державної податкової служби під час проведення перевірок мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. При цьому до представників органів державної податкової служби та інших контролюючих, слідчих, судових органів тощо, що отримали право доступу для вивчення та перевірки первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів майнові права інтелектуальної власності Підприємства на інформацію не передаються на бездоговірній та безоплатній основі. Не передаються також майнові права інтелектуальної власності Підприємства на інформацію державним, контролюючим, слідчим та судовим установам, що отримали податкову інформацію Підприємства. Податкова інформація (за виключенням первинних документів, що застосовуються Підприємством у практичній діяльності й офіційно затверджені відповідними державними органами) є інформацією, носіями якої є конфіденційний документ.

Порушення цілісності інформації в системі – несанкціоновані дії щодо інформації в системі, внаслідок яких змінюється її вміст.

Порядок доступу до інформації в системі – умови отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації.
Порядок формування електронних архівів платіжних систем здійснюється відповідно до правил платіжних систем, які діють для цієї платіжної системи, а саме:
• структура та зміст електронних архівів за результатами роботи платіжних систем визначаються документами платіжної системи;
• технічні та технологічні умови зберігання і користування електронними архівами за результатами роботи платіжних систем забезпечує підрозділ Підприємства, який здійснюють експлуатацію відповідного програмного забезпечення платіжної системи.

Правова інформація – будь-які відомості про права Підприємства, реалізацію прав Підприємства, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику на Підприємстві.
Принцип «чистого столу» – організаційна вимога збереження конфіденційної та службової інформації працівниками Підприємства, суть якого полягає в тому, що співробітник за своєї відсутності не повинен залишати жодного документа на своєму робочому місці та комп’ютер у стані доступу до будь-якого файлу або будь-якої бази даних. Вся інформація, пов’язана з посадовою діяльністю кожного співробітника Підприємства, має зберігатися лише у приміщеннях, що обладнані комп’ютерами, сейфами, металевими шафами, шухлядами, тумбами тощо, які є власністю Підприємства або які орендуються Підприємством за письмовою угодою (договором тощо).

Протоколювання – створення та наповнення спеціального файлу, куди автоматично заноситься інформація про всі дії, які користувач здійснює в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Раціоналізаторська пропозиція – визнана Підприємством пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері діяльності Підприємства.

Раціоналізаторська робота – діяльність щодо створення технологічних (технічних) або організаційних рішень, що є новими і корисними для Підприємства, а також цілеспрямована діяльність, що здійснюється з метою створення та освоєння раціоналізаторських пропозицій та захисту прав раціоналізаторів під час використання їх пропозицій на Підприємстві.

Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами трудових договорів та посадових обов’язків порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації Підприємства.

Розголошення комерційної таємниці – термін, що застосовується у значенні ст. 17 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».