№7(2012)

На жаль, усі ми рано чи пізно вимушені пережити біль втрати близької людини. Щойно ви опанували себе від факту смерті одного з членів команди, одразу виникає ціла купа запитань:

• як провести розірвання трудового договору з померлим працівником, і якщо це сталося в період щорічної відпустки працівника, а ви дізнались про смерть по закінченню даної відпустки?
• які потрібні документи для розірвання трудового договору з померлим працівником?
• як відобразити в табелі обліку робочого часу?
• що робити з трудовою?
• розрахунок заробітної плати – як при звільненні або за іншою методикою?
• кому саме і коли потрібно виплатити розрахункові по заробітній платі померлого працівника?
• хто і в якому розмірі виплачує допомогу на поховання?
• може, є ще якесь «підводне каміння»?

Почнемо по черзі. По-перше, неможливо розірвати трудовий договір із померлим працівником, а от виключити його зі списків особового складу у зв’язку зі смертю можна. Це відбувається за допомогою наказу на підставі свідоцтва про смерть. Якщо працівник помер 15 липня 2012 року, свідоцтво про смерть видане 16 липня 2012 року, але в період з 9 по 22 липня 2012 року даний працівник вважався у відпустці і про трагічну подію підприємству повідомили лише після закінчення відпустки – 23 липня, у такому випадку потрібно видати наказ від 23 липня 2012 року про виключення даного працівника зі списків особового складу у зв’язку зі смертю.

При цьому доцільно застосовувати типову форму №П-8 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)», затверджену Наказом №253. Формулювання наказу може бути приблизно і таким: «Коваля Івана Петровича, електрозварника ручного зварювання дільниці ремонту технологічного обладнання, виключити (відрахувати) із особового складу підприємства «____»________ у зв’язку зі смертю. Підстава: свідоцтво про смерть №___від___».

Дата виключення повинна бути датою загибелі/смерті, яка визначена в свідоцтві про смерть. Звертаю вашу увагу: не дата видачі свідоцтва, а саме дата загибелі працівника, тобто 15 липня 2012 року.

Нерідко зустрічаються випадки, коли місяць закінчується і потрібно нараховувати заробітну плату, а свідоцтва про смерть підприємству не надано, родичі загиблого в жалобі, і зв’язатися з ними немає можливості.
При відсутності у роботодавця свідоцтва про смерть (копії) виключення працівника зі списку особового складу у зв’язку зі смертю неможливе, навіть якщо ви особисто були присутні на поховальній процесії даної особи. Оскільки видати наказ без наявності свідоцтва не можна, в табелі обліку робочого часу з дня планового виходу загиблого працівника з відпустки проставляється «Н» – неявка з нез’ясованих причин, доки родичі не нададуть свідоцтво про смерть, потім видається наказ і корегуючий табель, де після 15 липня 2012 року загибла особа не табелюється. Всі вищезазначені дії застосовуються як для сумісників, так і щодо робітників, які працюють за основним місцем роботи.

Трудова книжка. Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 17.08.1993 р. за №110, передбачено наступне:
Коли трудова видається родичам під розписку, це означає, що родич повинен розписуватися в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (типова форма №П-10). В даному документі необхідно зробити запис, кому і на підставі яких документів видано трудову книжку. Підставою для видачі трудової книжки служить свідоцтво про смерть, документ, що підтверджує спорідненість із померлим, і паспорт. Копії всіх поданих документів, завірені працівником відділу кадрів вашого підприємства, підшиваються в особову справу працівника разом із розпискою про отримання трудової книжки.

Розрахунок належних виплат померлого відбувається на підставі наказу, табелю обліку робочого часу та відповідно до колективної угоди, в якій передбачені виплати у зв’язку зі смертю. Стосовно відпустки, використаної наперед або ж, навпаки, невикористаної померлим працівником, наші з вами дії чітко прописані в ст.ст. 22 та 24 Закону України «Про відпустки», а саме:

Кількість днів невикористаної відпустки розраховується за звичайною методикою, як і при звільнені. За останній місяць роботи оподаткування заробітної плати та, відповідно, всіх належних виплат проводиться в загальному порядку (НДФЛ та єдиний податок). Згідно з розділом 4 Податкового кодексу України, розрахунок розміру податкової соціальної пільги здійснюється з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помирає чи визнається судом померлим, безвісно відсутнім або втрачає статус резидента. Відповідно до цього, останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.

Форма 1-ДФ заповнюється в загальнообов’язковому порядку із зазначенням даних померлого працівника (його ідентифікаційного номера тощо), а в графі 7 «Дата звільнення з роботи» проставляється дата виключення із особового складу у зв’язку зі смертю.

Що робити із заробітною платою померлого працівника? Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України,

Дуже важко на практиці з’ясувати, хто саме відноситься до членів родини. У ст. 3 Сімейного кодексу України зазначено:

З вищезазначеного зрозуміло, що особи, які не перебувають у законному шлюбі, але мешкають разом і перебувають у цивільному шлюбі, теж вважаються сім’єю, а також будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Законодавством перелік документів, що підтверджують приналежність особи до члена сім’ї померлого працівника, не передбачено. Підприємство повинно розглядати індивідуально кожен конкретний випадок. Тобто член родини померлого працівника може підтвердити свій статус за допомогою :

• паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
• свідоцтва про шлюб;
• свідоцтва про народження (для дітей померлого);
• довідки з управління житлово-комунального господарства, виконавчого органу райради (міськради) про спільне проживання та спільний побут.

Раджу призупинити видачу заробітної плати у випадку, якщо у підприємства виникли обґрунтовані сумніви відносно того факту, що відповідна особа є членом сім’ї померлого. Факт спільного проживання (однією сім’єю) може встановити суд, і видача заробітної плати буде проведена на підставі рішення суду.

У випадках звернення до підприємства одночасно двох членів сім’ї за заробітною платою померлого працівника або (і це розповсюджений випадок) коли померлий працівник з дружиною не проживав, але розлучений не був, і при цьому перебував у цивільному шлюбі з іншою жінкою (з якою, відповідно, спільно проживав) універсального вирішення проблеми не існує, підприємство некомпетентне самостійно вирішувати подібні суперечки між членами родини. Нехай останні розв’язують такі питання через суд.

Якщо ніхто з родичів померлого співробітника на підприємство не звернувся, заробітна плата буде включена в частину спадщини. Тобто отримати її зможуть тільки спадкоємці на підставі свідоцтва про спадщину.

Допомога на поховання призначається за чотирма різними законами залежно від того, до якої категорії відносився померлий громадянин:

• працюючий (усі працюючі громадяни є застрахованими особами у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності) чи члени сім’ї, що знаходяться на його утримані;
• пенсіонер (незалежно від того, знаходився він у трудових відносинах на момент настання смерті чи ні);
• особа, що померла внаслідок нещасного випадку на виробництві;
• безробітній.

1 Отже, якщо померлий був: застрахованою особою – смерть працівника підпри- ємства настала в період його перебування в трудових відносинах з підприємством, допомога на поховання такого пра- цівника надається за основним місцем роботи (за рахунок сплачених застрахованою особою страхових внесків). Призначається допомога комісією із соці- ального страхування підприємства за рахунок коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», до членів сім’ї застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні, відносяться:
1) дружина (чоловік);
2) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (брати, сестри та онуки — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студенти та учні середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання — до 23 років;
3) батько, мати;
4) дідусь та бабуся за прямою лінією спорідненості.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо). Якщо померла ваша сестра чи батько, які вже не працювали та не отримували пенсію і були на вашому утриманні, то ви маєте право на отримання цієї допомоги.
Якщо у працівника не було рідних (або навіть були, але…) і його похованням займалась сусідка або навіть підприємство, то допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Звернутися за призначенням допомоги на поховання можна в будь-який час (оскільки терміни давності для звернення за допомогою не встановлені). Для цього необхідно надати наступні документи:
• для застрахованої особи – заяву, свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадянського стану (його подає людина, що здійснила поховання);
• для членів сім’ї – заяву, свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадянського стану, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи. За отриманням довідки про перебування померлого члена сім’ї на вашому утриманні також можна звернутися до відповідного управління житлово-комунального господарства, виконавчого органу райради (міськради).

Розмір допомоги визначатиметься виходячи з дати смерті, а не на дату звернення за нею. Призначається та виплачується допомога на поховання не пізніше наступного дня після дня звернення (при умові надання необхідних документів, на підставі яких призначається допомога).
Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2007 р. №83 «Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2008 рік» по страхових випадках, які настали з 1 січня 2008 року, допомога на поховання надається у розмірі 1400 грн, а на підставі постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.11.2011 р. №55, яка набула чинності з 1 січня 2012 року, допомога на поховання виплачується у розмірі 2200 грн.
2 пенсіонером – відповідно до ст. 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», допомога на поховання надається Пенсійним фондом України особам, які здійснили поховання в розмірі двомісячної пенсії на момент смерті пенсіонера. При цьому не має значення вік та вид пенсії, яку отримував пенсіонер.

Згідно зі ст. 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі тримісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, але не менше п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Особа, яка звертається за допомогою на поховання, подає:
заяву про виплату допомоги на поховання;
довідку про смерть пенсіонера або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання вищезазначеної допомоги та документ, що засвідчує особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).

У разі переїзду одержувача пенсії на нове місце проживання в межах України і надходження пенсійної справи (у паперовому та електронному вигляді) до територіального управління за новим місцем проживання пенсіонера, допомогу на поховання пенсіонерів виплачує управління Пенсійного фонду України за новим місцем проживання померлого пенсіонера, в тому числі й у випадках, коли смерть настала у період виплати пенсії за попереднім місцем проживання померлої особи.

Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання відбулося за рахунок держави або померла особа перебувала на державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім’ї або іншою особою).
У разі реєстрації смерті компетентними органами іноземної держави, законодавством яких не передбачена видача зазначених довідок, замість довідки про смерть надається свідоцтво про смерть або інший документ, легалізовані в консульській установі.

3 особою, яка померла від нещасного випадку на виробництві – одноразова допомога розраховується та виплачується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виходячи з середньої заробітної плати померлого. Витрати на поховання здійснюються в межах норм на підставі п. 6 Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. №826, а саме:
Граничні розміри витрат на поховання потерпілого і пов’язаних із цим ритуальних послуг затверджені постановою правління Фонду від 15.08.2001 р. №22.

При зверненні особи за призначенням допомог необхідно надати наступні документи:

• для одноразової допомоги — довідка про середню заробітну плату померлого за останні шість календарних місяців роботи;
• для відшкодування витрат на поховання — оригінали платіжних документів (чек, квитанція тощо) про витрату коштів під час поховання померлого.

4 безробітною особою – виплата допомоги на поховання виплачується у центрі зайнятості за місцем реєстрації безробітного за рахунок коштів Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, що регламентується ст. 29 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», де передбачено, що допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, що здійснили поховання.

У разі смерті безробітного інваліда або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, які здійснювали поховання, виплачується допомога на поховання за Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» або допомога на поховання чи відшкодування витрат на поховання за іншими законодавчими актами.
Допомога на поховання виплачується, якщо звернення щодо її отримання надійшло не пізніше шести місяців після смерті безробітного.

Гроші на поховання у Центр зайнятості населення можуть отримати і самі безробітні у випадку смерті особи, яка перебувала на їхньому утриманні.

Особа, яка звертається за допомогою на поховання, подає:
заяву про виплату допомоги на поховання; документ, що підтверджує факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);
документа, що підтверджує факт перебування особи на утриманні безробітного, та документа, який засвідчує особу, що здійснила поховання (паспорт тощо).

5 і не працював, і на обліку не стояв – у разі смерті людини, яка офіційно ніде не працювала та не перебувала на обліку у центрі зайнятості, допомогу на поховання виплачують органи місцевого самоврядування (райвиконкоми, селищні, сільські ради тощо). До цієї категорії громадян також належать діти, учні професійно-технічних навчальних закладів, студенти ВНЗ денної форми навчання, чиї батьки (або інші особи, які їх утримували) не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (тобто офіційно не працювали). По допомогу можна звернутися впродовж шести місяців від дня смерті, а гроші виплачуються протягом двох тижнів із моменту подачі документів. Розмір допомоги на поховання щороку встановлюється органом місцевого самоврядування і залежить від вартості ритуальних послуг.
У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що має найманих працівників,та відсутності правонаступника за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), у період роботи застрахованих осіб, умови надання матеріального забезпечення (допомоги на поховання) визначені в Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, що має найманих працівників, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.04.2012 р. №16.

Додаткова допомога на поховання померлого працівника за рахунок коштів підприємства, відповідно до Податкового кодексу України, може бути надана як у грошовій формі, так і у вигляді оплати послуг з поховання (ритуальних послуг, оплата автотранспорту тощо). Для її отримання необхідна заява, копія свідоцтва про смерть і наказ (розпорядження) роботодавця.
Якщо розмір такої допомоги не перевищує 3000 грн (станом на 2012 рік), то вона не буде оподатковуватись. Але це не стосується допомоги на поховання членів сім’ї чи колишніх працівників – тільки власних працівників.

Усе інше прирівнюється до додаткового блага і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.