№4(15)(2013)

Чергове засідання Кабінету Міністрів України його очільник Микола Азаров розпочав з інформації про нещодавні події у Верховній Раді, зокрема, спробу народних депутатів від опозиції відправити у відставку нинішній уряд. Прем’єр повідомив, що більшість парламентаріїв не підтримали внесену опозиційними фракціями резолюцію недовіри до уряду

Микола Азаров підкреслив, що відбулося повноформатне, як визначено Регламентом Верховної Ради, обговорення діяльності Кабінету Міністрів, а спроба опозиції реалізувати формулу «чим гірше – тим краще» провалилася. Натомість уряд отримав мандат довіри до свого курсу, який проводить, що означає позитивну оцінку соціально-економічної політики. Водночас Микола Азаров вважає, що конструктивної, професійної розмови все ж таки не відбулося, оскільки критика опозиції була ані конструктивною, ані змістовною, ані правдивою.

– Ставити нам у провину, що уряд спочатку накопичив валютні резерви, а потім витрачав їх на добросовісну оплату боргів попередніх років і на оплату дорогого – їх же, нинішньої опозиції, стараннями, унікально дорого газу, – все це просто деструктивна дезінформація суспільства. А докоряти нам тим, що ми здійснили пенсійну реформу, в той час як зобов’язання України перед МВФ зробити це підписала колишня Прем’єр-міністр – просто аморально, – зауважив Микола Азаров, додавши, що, незважаючи на тиск, у нас запроваджена пенсійна реформа у найбільш м’якому варіанті серед усіх європейських країн.

Він подякував конструктивній частині Верховної Ради за підтримку уряду і ділову критику, зазначивши, що питання вдосконалення персональної роботи Кабінету Міністрів, керівників центральних органів державної влади з депутатським корпусом, комітетами і фракціями виділені в окремий напрям діяльності уряду. «Переконаний, що ця робота дасть позитивний результат, тому що вона в інтересах країни», – підкреслив очільник Кабміну.

Він також поінформував присутніх про результати Всеукраїнської акції «За чисте довкілля», в якій взяли участь майже 5,5 млн громадян та понад 353 тис. підприємств, підкресливши, що це був наймасштабніший День довкілля за всі роки незалежності. Під час акції приведено у належний стан вулиці та дороги, парки і сквери, прибрано прибудинкові території, ліквідовані несанкціоновані сміттєзвалища, висаджено понад 2,4 млн дерев та 526 тис. кущів, упорядковано 10 млн м² газонів і квітників. Микола Азаров закликав продовжити роботи з благоустрою як мінімум до травневих свят і доручив керівникам регіональних адміністрацій забезпечити фронт робіт і технічну підтримку як комунальним службам, так і волонтерам.

Наступною темою для розгляду стало житлово-комунальне господарство країни. «У нашому ЖКГ усього працюють 334 тис. людей. Ізмітлами, лопатами і калькуляторами. Чи можуть вони забезпечити постійний зразковий порядок? Якщо для 5,5 млн людей роботи знайшлося більше ніж достатньо?» – запитав Прем’єр. Тому, на його думку, необхідно створювати оптимальні структури управління і обслуговування ЖКГ, озброювати їх новітньою технікою, в першу чергу – прибиральною і мікротехнікою для міського господарства, створювати запаси інструментів і матеріалів для екстремальних робіт, до яких залучається громадськість. Для таких масштабних планів має бути «дорожня карта» модернізації міського і житлово-комунального господарства, погоджена з енергетиками, дорожниками, будівельниками, водним господарством і місцевою владою. Цю роботу доручено контролювати віце-прем’єр-міністру Олександру Вілкулу, і мінімум раз на квартал уряд має намір розглядати її виконання.

Микола Азаров ще раз повернувся до теми важкої цьогорічної зими, про яку сказав, що «власне, ми пережили вісім зим водночас». У цьому контексті він закликав «без паузи» розпочати підготовку до нового опалювального сезону і загалом до наступної зими, зробивши відповідні висновки з минулих уроків, і розраховувати на найбільш жорсткий варіант погодних умов. Для цього варто вже зараз розпочати технічну ревізію всіх об’єктів, які припинили роботу в зимовому режимі. Це стало завданням для Міненерговугіля, Мінрегіону і глав регіональних адміністрацій.

Особливу увагу Микола Азаров привернув до питання навчання і постійного підвищення кваліфікації персоналу, який відповідає за роботу об’єктів життєдіяльності. Він навів дані: за період опалювального сезону цього року трапилося сім вибухів котельних установок у Донецькій, Львівській, Житомирській, Рівненській, Закарпатській та Київській областях. Аналіз аварій засвідчив, що в п’яти випадках причиною стала некомпетентність обслуговуючого персоналу, а в інших двох – фактор несправності технологічного обладнання котелень. Траплялися також аварійні відключення теплопостачання майже у всіх областях.

У цьому зв’язку глава уряду доручив віце-прем’єру Олександру Вілкулу, міністру будівництва, регіонального розвитку та ЖКГ Геннадію Темнику до кінця травня провести спільні з регіональними адміністраціями колегії щодо підготовки до осінньо-зимового періоду. При цьому Микола Азаров наголосив на необхідності проведення аналізу роботи регіональних штабів із забезпечення сталого проходження опалювального сезону та планування організації попередження аварій і проведення оперативних відновлювальних робіт на об’єктах життєзабезпечення населення.

За словами Прем’єра, потрібно також забезпечити планування та проведення ремонтних робіт котелень і теплових мереж; паспортизацію готовності житлових будинків до наступного зимового періоду з перевіркою димових та вентиляційних каналів; підготовку маневреного ресурсу автономних та резервних джерел енергозабезпечення. Необхідно провести енергоаудит, розробити схеми теплопостачання населених пунктів із метою оптимізації витрачання тепла завдяки поєднанню централізованих, помірно-централізованих, децентралізованих, автономних та індивідуальних систем опалення. Для виконання цього завдання доручено завершити протягом ремонтного періоду оснащення котелень технологічними засобами обліку та створити необхідний запас посипних, паливно-мастильних і ремонтних матеріалів та обладнання, продовжити роботу щодо переведення котелень на альтернативні види палива.

На засіданні уряду було розглянуто законопроект щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру, які повинні одержувати оператори ринку харчових продуктів. Документ, за словами Прем’єра, спрямований на дерегуляцію, спрощення процедур, у результаті яких, з однієї сторони, поліпшуватимуться умови ведення бізнесу в Україні, а з іншої – держава буде ефективно контролювати всі фактори, які можуть спричинити небезпеку життю чи здоров’ю людини або довкіллю. Обговорено також законопроект, яким підвищуються адміністративні штрафи, що застосовуються до чиновників у разі порушення ними вимог законодавства про ліцензування.

Окрім цього, уряд розглянув низку документів, спрямованих на вирішення актуальних соціальних проблем. Із цього питання було заслухано звіт міністра соціальної політики Наталії Королевської про виконання Національного плану дій із питань впровадження реформ на 2013 рік у соціальній сфері, зокрема, щодо розширення пільг надавачів соціальних послуг, профілактики соціального сирітства, підтримки багатодітних і малозабезпечених сімей.

Міністр порушила тему соціального захисту і на брифінгу, який цього ж дня відбувся у Будинку уряду. Основна увага була сконцентрована на питаннях підтримки чорнобильців, оскільки цими днями Україна відзначає сумну дату – минуло 27 років від аварії на Чорнобильській АЕС. Наталія Королевська наголосила на необхідності системних стратегічних змін. «По-перше, треба оновити закон про статус та соціальний захист чорнобильців. Є багато неефективних речей, які призводять до розпорошення ресурсу, наприклад, доплати у розмірі 2-3 грн. Краще від них відмовитись, а гроші адресно спрямувати, приміром, на оздоровлення», – зазначила міністр, підкресливши, що важливо включити до закону вирішення «локальних» питань – щодо вдів ліквідаторів, дітей- чорнобильців, яким виповнилося 18 років тощо.

На думку Наталії Королевської, варто переглянути кордони і статус зон підвищеного радіоактивного забруднення, забезпечити адресний підхід для максимально ефективного використання наявних коштів, щоб кожна «чорнобильська» гривня доходила до адресатів. Для цих потреб уже створюють єдину інформаційну базу, а для більшої ефективності та контролю за використанням видатків на соціальний захист чорнобильців планують сконцентрувати всі бюджетні програми та повноваження із соціального захисту в рамках одного органу виконавчої влади. У 2013 році на соцзахист постраждалих від аварії на АЕС передбачено 11 млрд 170 млн грн, проте для реалізації у повному обсязі «чорнобильського» закону для 2 млн людей потрібно понад 88 млрд грн, що складає 19,1% доходів зведеного бюджету на 2013 рік.

Питання чергової річниці чорнобильської катастрофи стало ключовим у тематиці ще одного міністра – екології та природних ресурсів України Олега Проскурякова. Він наголосив, що забезпечення заходів із радіаційної безпеки неможливе без проведення радіаційного моніторингу навколишнього середовища. Ізметою попередження техногенного виносу радіонуклідів за межі зони відчуження постійно здійснюється радіаційний контроль транспорту, вантажів на контрольно-дозиметричних постах. Результати контролю засвідчили, що за роки, які минули з часу аварії, природні процеси, а також контрзаходи, спрямовані на зменшення радіоактивного забруднення довкілля, призвели до суттєвого поліпшення радіологічної ситуації.

Голова Державного агентства з управління зоною відчуження Володимир Холоша поінформував присутніх, що для унормування ситуації з ліквідацією радіоактивних відходів здійснюється будівництво Комплексу виробництв із дезактивації, транспортування, переробці та захоронення відходів «Вектор». Основні об’єкти його інфраструктури вже готові, а перші сховища мають бути введені в експлуатацію до кінця 2014 року. «Вектор» стане єдиним центром переробки та захоронення радіоактивних відходів зі всієї України. Нині одним з основних напрямів робіт на Чорнобильській АЕС є перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, ключовим етапом якого буде створення нової захисної оболонки, оснащеної всіма необхідними механізмами для демонтажу зруйнованих аварією конструкцій та вилучення радіоактивних відходів.

Голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола Ковіня розповів на брифінгу про пріоритети діяльності відомства. Актуальною залишається тема протидії нелегальному розповсюдженню об’єктів права інтелектуальної власності на матеріальних носіях. За підсумком роботи державних інспекторів у 2012 році складено та направлено до суду 96 протоколів про адміністративні правопорушення, вилучено 26,5 тис. примірників контрафактної продукції. У І кварталі 2013 року вже проведено 177 перевірок суб’єктів господарювання, що використовували у своїй діяльності об’єкти права інтелектуальної власності. За їх результатами направлено до суду 79 протоколів про адмінпорушення, вилучено більше ніж 42 тис. примірників контрафактної продукції на загальну суму майже 956 тис. грн.

Говорячи про легалізацію програмного забезпечення в державному секторі, Микола Ковіня наголосив: «У бюджеті України на 2013 рік передбачені видатки на заходи з легалізації комп’ютерних програм, що використовуються в органах виконавчої влади, на суму 100 млн грн. Нині вдосконалюється порядок фінансування цих заходів за рахунок відповідних коштів. Таким чином, у 2013 році активна позиція держави спрямована на системну легалізацію програмного забезпечення в органах виконавчої влади». Завершити даний процес планують до 2015 року. Орієнтовна вартість легалізації – 1,4 млрд грн, а держбюджет виділив лише 100 млн. «Це справді виклик для нашого бюджету, але держава розуміє, що треба починати із себе», – підсумував Микола Ковіня.

Міністр культури України Леонід Новохатько розповів про заходи уряду стосовно святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі. Планується, перш за все, приведення до ладу пам’яток сакральної архітектури – Києво-Печерської Лаври, Софії Київської, Михайлівського Золотоверхого Собору в Києві та церкви Святої Катерини в Чернігові, яка навіть старіша від Софії Київської. Передбачене також проведення культурно-просвітницьких заходів у школах та вищих навчальних закладах. Окрім цього, в міністерстві сподіваються, що ця дата буде максимально використана для утвердження позитивного іміджу України в світі, популяризації вітчизняної історії та культури.

Керівник відомства поділився приємною новиною, яка, на його думку, також сприятиме покращенню іміджу нашої держави: 23 квітня у Відні (Австрія) відкрито пам’ятник українським козакам. Це стало прикладом співпраці між адміністративними структурами, мистецькими силами і бізнесовими колами та знаковою подією, оскільки сталася вона у рік 330-літнього ювілею, відколи Відень був врятований польським військом, у складі якого було кілька тисяч українських козаків, від захоплення турками. «Якби цього не сталося, кордони сьогоднішньої Європи, конфесійна карта сьогоднішньої Європи були б іншими», – резюмував міністр.