№1(24)(2014)

Зметою персоніфікації внесків на всі види державного соціального страхуван­ня було введено свідоцтво соціального страхування. Запроваджений Пенсійним фондом ще з 1998 року персоніфікований облік внесків створювався для можливості в подальшому нарахувати соціальні допомоги, пенсії відповідно до розміру сум, перерахованих застрахованими особами на всі види соціального страхування. Зараз ці внески накопичуються на особових рахунках, що вказані в свідоцтві та відповідають ідентифікаційному номеру, який надається державною податковою адміністрацією. Наявність свідоцтва, номер якого відповідає ідентифікаційному коду, засвідчує те, що ця людина застрахована, а скориставшись даними персоніфікованого обліку, можна буде підтвердити і факт нарахування та сплати страхового збору за всіма видами соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 року № 1306 зазначено, що страхове свідоцтво пред’являється застрахованою особою у разі одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, укладання трудового договору (кон­тракту), договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт та надання послуг, під час прийому на навчання, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Пред’являється свідоцтво з метою надання роботодавцям відомостей про номер особової справи, на який будуть відносити сплачені внески за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Свідоцтво зберігається у застрахованої особи. Воно дійсне тільки в разі пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Тобто при прийомі на роботу свідоцтво соціального страхування працівник має надавати обов’язково, як паспорт та ідентифікаційний код. Але що робити, коли працівник забув, не знає або не пам’ятає, де його свідоцтво?! Перш за все, необхідно з’ясувати, чи було подано анкету до Пенсійного фонду на отримання свідоцтва від попереднього роботодавця: якщо ні – необхідно подавати анкету працівника на відкриття, а якщо вже було подано та видано свідоцтво підприємству – звернутися до попереднього роботодавця для отримання свідоцтва.

Страхове свідоцтво видається кожній особі, котра підлягає будь-якому виду загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі анкети застрахованої особи після обов’язкової реєстрації цієї особи в органах Пенсійного фонду. Анкета застрахованої особи (далі – анкета) заповнюється цією особою відповідно до наданого роботодавцем (страхувальником) зразка, підписується нею, протягом двох тижнів перевіряється, засвідчується підписом роботодавця і печаткою та подається ним до органу Пенсійного фонду, де його зареєстровано як платника страхових внесків. Якщо відомості, які включаються до страхового свідоцтва, з часом зазнали змін, застрахована особа у місячний термін з дня настання змін зобов’язана подати органу Пенсійного фонду заяву про обмін страхового свідоцтва разом з копіями документів, що підтверджують ці зміни.

На підставі поданих документів орган Пенсійного фонду протягом двох тижнів видає нове страхове свідоцтво за тим самим номером.

У разі втрати або пошкодження страхового свідоцтва застрахованій особі видається його дублікат на підставі раніше поданих документів та особистої заяви застрахованої особи, де пояснюються обставини втрати або пошкодження. У лівому верхньому кутку страхового свідоцтва ставиться штамп або чорним чорнилом робиться напис «дублікат». Видача дублікатів страхового свідоцтва здійснюється у тому самому порядку, що й видача страхових свідоцтв.
Страхове свідоцтво та його дублікати видаються безкоштовно.

З 01 січня 2014 року, згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, роботодавець (платник єдиного внеску) зобов’язаний:

• перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;
• повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі, або яка не пред’явила такого посвідчення, та подавати необхідні відомості й докумен­ти для взяття її на облік;
• належним чином отримувати та видавати такі посвідчення застрахованим особам.

Але на початок 2014 року порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи не затверджені КМУ, тому практичне застосування посвідчень соціального страхування є досить проблемним у цьому році. У вересні минулого року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект, який передбачає перенесення строку дії положень Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI щодо впровадження посвідчення застрахованої особи з 01 січня 2014 року на 01 січня 2015 року, у зв’язку з відсутністю необхідних коштів у бюджеті.

Порядок видачі нових посвідчень відрізнятися від видачі свідоцтв соціального страхування не буде. Але зовнішній вигляд посвідчення зазнає змін, про що свідчить визначення терміну: посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування – спеціальний до­кумент у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Після завершення роботи з оформлення посвідчень на всіх застрахованих осіб посвідчення стане документом, необхідним кожному, а саме для пред’явлення у разі отримання послуг і матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, при укладенні трудового договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт або надання послуг, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Без цього посвідчення людина не зможе претендувати на отримання соціальних виплат (оплата лікарняних листків, виплата пенсій, допомога з безробіття тощо).