На офіційному сайті МЕРТ виставлений на громадське обговорення відповідний законопроект.
Як пояснюють автори, мова йде не про зміну ставок ввізних мит, а всього лише про коригування класифікації товарів. Про це пишуть Экономические Известия.
Зараз Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) побудована на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС) зразка 2012 року. Між тим, з початку цього року більшість країн вже працюють за новою системою ГС-2017.
«Проект передбачає нову редакцію УКТЗЕД, засновану на принципах ГС-2017 і комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), що в цілому повинно поліпшити бізнес-клімат в Україні», — розповів керуючий партнер ЮФ «Патріот» Денис Бондар.
Як зазначає партнер юридичної фірми BARGEN Святослав Бартош, в 2015 році СОТ внесла правки в Гармонізовану систему, які почали застосовуватися з 1 січня 2017 року. Україна, як член Торгового клубу, зобов'язана привести свою систему класифікації (УКТ ЗЕД) у відповідність з ГС.
На думку юристів, переведення Митного тарифу України на базу УКТЗЕД нової версії дозволить усунути різночитання при оформленні документів та прискорити митні процедури при ввезенні товарів в Україну.
Зокрема, відмінності в товарних кодах країни-експортера та України під час митного оформлення імпортованої продукції не дозволяють коректно порівнювати дані в рамках обміну статистичною інформацією між країнами.
Крім того, при наявності різночитань імпортери разом з митниками змушені шукати українські аналоги нових іноземних кодів, щоб оформити документи згідно чинного законодавства.
Всього таких відмінностей від старої редакції ГС налічується аж 233 і велика їх частина стосується сільськогосподарської (85 шт.) та хімічної продукції (45 змін).
«Фактичні зміни української кодування стосуються класифікації окремих товарів. Також частину кодів додана, перенумерована або зовсім вилучена у зв'язку з низькими обсягами торгівлі цими товарами (до $50 млн на рік) — говорить Денис Бондар.
Очікується, що ці нововведення дозволять скоротити витрати бізнесу на повторну опис, класифікацію та кодування товарів з однієї системи в іншу.
Однак, за словами експертів, нова класифікації все ж позначиться на вартості ввозу окремих товарів, які будуть проходити за новими кодами з 1 січня 2018 року.
За словами Святослава Бартоша, востаннє система класифікації змінювалася в 2012 році (Україна змінила свій Митний тариф у 2014). З тих пір з'явилися нові товари, які важко вписуються в стару класифікацію. Нова ж система вже враховує цю продукцію. Наприклад, у неї були включені такі товари як LED-лампи, розділені гібридні і електричні автомобілі та інше.
«Прийняття зазначеного законопроекту в цілому позитивно позначиться на інтересах бізнесу, спростить класифікацію товарів, оскільки в якості орієнтира можна скористатися кодом декларації країни-відправника вантажу», — каже Святослав Бартош.
За його словами, багато змін стосується морепродуктів і деревини. Це обумовлено необхідністю посилити контроль за переміщенням через кордон зникаючих видів.
«У зв'язку з цим слід звернути увагу на обсяг інформації, який підприємства зазначають у супровідних документах. Наприклад, необхідно конкретизувати з якої деревини виготовлені ті чи інші товари, або ж вказати які саме морепродукти входять до складу того чи іншого продукту», — відзначають в ЮФ BARGEN.
Зміни системи класифікації в більшості випадків не позначаться на ставки митних зборів. Але є і винятки. У зв'язку з конкретизацією положень УКТ ЗЕД та об'єднанням товарних позицій, ставки мита можуть зміниться.
Це видно на прикладі солоного філе тріски. У нових положеннях УКТ ЗЕД додано одна примітка, згідно з яким, заморожене солоне філе тріски потрапляє в товарну позицію зі ставкою мита 0%, хоча раніше його класифікували в позиції, зі ставкою 10%.
Також зміни УКТ ЗЕД вводять нові правила визначення: якості масла; складу деяких нафтопродуктів; кількості крохмалю або цукру в харчових продуктах. У цьому випадку УКТ ЗЕД прямо відсилає до норм європейського законодавства. Це також прискорить гармонізацію українських внутрішніх процедур з європейськими.
«Наприклад, оливкова олія ділиться на категорії залежно від рівня кислотності. Досі митники керуються внутрішніми українськими актами, а після 1 січня 2018 року, коли закон про Митний тариф повинен вступити в силу, якість масла в лабораторії треба буде перевіряти відповідно до європейських процедур», — пояснив Бартош.
Потрібно враховувати, що крім самого Закону, будуть змінюватися і пояснення до УКТ ЗЕД (приймає Державна фіскальна служба). Від них багато в чому залежить вся практика застосування УКТ ЗЕД.
