У жовтні Верховна Рада прийняла Кодекс України з процедур банкрутства, проголосувавши за проект №8060.

Головною його сенсацєію стала процедура банкрутства фізичних осіб, якої раніше в українському законодавстві просто не існувало. Проте зміни щодо правил банкрутства юридичних осіб залишились майже непоміченими. Спробуємо розібратись, як з прийняттям Кодексу банкротуватимуть юридичні особи, пише НВ.

Навіщо потрібен новий кодекс

Пояснювальна записка до законопроекту визначає, що попередня процедура банкрутства була вкрай неефективною, суттєво знижувала позиції України в міжнародних рейтингах та відлякувала потенційних інвесторів. За рейтингом Doing Business 2018 в розрізі врегулювання неплатоспроможності Україна займає 149 місце зі 190.

Таку низьку позицію спричиняють щонайменше три показники. По-перше, тривалість процедури банкрутства в Україні в середньому складає 2.9 роки, тоді як для групи розвинених країн цей показник становить 1.7 роки. По-друге, вартість процедури банкрутства в Україні становить 40.5% від вартості майна проти 9.1% в розвинутих країнах. І по-третє, індекс стягнення, що вимірюється в співвідношенні цент на долар, для нашої країни становить 8.9, тоді як в розвинених країнах – 71.2. Це показує неефективність інститут банкрутства в Україні і демонструє потребу в новому Кодексі.

Що змінилося

Крім загальних положень про ліквідацію бар’єрів та спрощення доступу до процедур, новий Кодекс містить кілька цікавих нововведень.

Для захисту прав кредиторів Кодекс розширює їх права та покращує їх умови участі в процедурі банкрутства. Кредитори відтепер можуть ініціювати справу про банкрутство, брати участь в голосуванні при ухваленні рішень. Також, кредитор може вимагати від суду рішення про припинення мораторію щодо його вимог щодо предмету забезпечення. Ключові повноваження в справах про банкрутство передаються від комітету кредиторів до зборів кредиторів. Якщо перші збори кредиторів не вважаються проведеними через неприбуття кредиторів з достатньою кількістю голосів, можна провести повторні збори зі зменшеним кворумом. Кредитори також братимуть участь у виборі арбітражного керуючого, який повинен надавати їм інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження справи про банкрутство.

Кількість оскаржень та час розгляду справ також буде знижено для того, щоб боржник не зміг навмисне затягувати процес банкрутства.

Одне з головних нововведень Кодексу щодо банкрутства юридичних осіб – це продаж активів боржника через електронні аукціони. Подібна система була прийнята в 2016 році для продажу активів збанкрутілих банків – після “банкопаду” Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мав на балансі багато майна, яке було вкрай складно реалізувати. За 2 роки, реалізація через електронні аукціони принесла Фонду більше 11 млрд гривень, що свідчить про ефективність системи аукціонів. Очікується, що цей механізм дозволить зробити ефективнішим і корпоративне банкрутство за рахунок продажу активів боржника за конкурентною ціною.

Стартова ціна такого майна, склад лоту, величина кроку аукціону та текст оголошення будуть погоджені з кредиторами перед початком аукціону. Якщо сторони не можуть домовитись про ці умови, зазначене питання вирішує суд. У випадку, якщо майно не виходить реалізувати з першої спроби, зниження стартової ціни на повторному аукціоні можливе лише за погодження кредитора. Якщо нова ціна не влаштовує його, кредитор може придбати майно за стартовою ціною шляхом взаємозаліку.

Що це дасть

Крім підвищення ефективності процедури банкрутства та поліпшення умов кредиторів, експерти очікують позитивний вплив на міжнародні рейтинги. Очікується, що для того ж рейтингу Doing Business прийняття Кодексу дасть змогу підняти показник України на 81 пункт за ефективністю процедур банкрутства. Таким чином, зі 149 місця Україна підніметься до 68 в цьому розрізі, і отримає ще 9 позицій в загальному рейтингу. Цей рейтинг є одним з основних показників інвестиційної привабливості та суттєво впливає на приплив іноземного капіталу в Україну.

Коли новий кодекс почне діяти

Кодекс набере чинності через 6 місяців після прийняття, тобто в квітні 2019 року. Тим не менше, сам факт прийняття законопроекту №8060 вплинув на інвестиційну привабливість – за останніми даними Doing Business в розрізі врегулювання неплатоспроможності, Україна піднялась на 4 пункти та посідає вже 145 місце.