Україна прагне стати повноцінним гравцем ринку ЄС. Мета правильна, але для її досягнення треба навчитися вести бізнес по-європейськи, пише НВ.
Яких правил слід дотримуватися, щоб забезпечити довгостроковий успіх і зберегти конкурентоспроможність в умовах постійно змінюваних реалій ринку? Ці питання періодично піднімаються в процесі спілкування з клієнтами і партнерами, тому сформулюю кілька ключових принципів.
Принцип перший і найважливіший – чистий бізнес
У пострадянських країнах є своя специфіка, яку багато хто використовує як виправдання. Є недопрацювання в законодавстві, є корупція, яка дуже глибоко сидить в суспільстві. Але якщо орієнтуватися на міжнародний ринок, треба чітко дотримуватися правил гри і вести бізнес "по-білому". Спокуса обійти якісь заборони, які тобі заважають, завжди велика. Але на відміну від пострадянських країн, в ЄС діє система law enforcement – тобто забезпечення дотримання норм і вимог законодавства. І обдурити її просто не вийде. В Україні корупційні схеми існують ще й тому, що можна роками порушувати закон і при цьому залишатися безкарним. Правоохоронні органи часто просто не виконують свою функцію. І це, до речі, один з ключових напрямів, де потрібні реформи. Силові структури необхідно змінити, щоб вони могли забезпечити дотримання норм законодавства на практиці.
Другий принцип – фокус на клієнтах
Стара приказка "Клієнт завжди правий" набуває в наш час все ширшого змісту. Щоб залишатися затребуваною, щоб розвиватися, компанії потрібно дуже уважно прислухатися до клієнтів і постійно моніторити, чи задоволені вони товарами і послугами, що надаються, чи немає проблем, чи не виникли якісь нові потреби. Бізнес сьогодні повинен бути орієнтований на задоволення конкретних запитів тих, хто платить за товари і послуги. "Почивати на лаврах" не вийде – треба задовольняти і навіть передбачати запити ринку. Однією з ключових цілей стратегії Vision 2020+ є розширення присутності на ринках, поліпшення обслуговування клієнтів на місцях. Наша мета – бути партнером вибору (partner of choice) для наших клієнтів. Як акціонер має право розраховувати на поліпшення фінансових показників і прибуток, так клієнт має право розраховувати на надання йому найсучасніших технологій і на постійне поліпшення якості послуг та рівня обслуговування. Кожні півтора року ми вимірюємо рівень задоволеності клієнтів – для цього розроблено спеціальний інструмент оцінки. Конкретна мета на наступний рік – підвищити рівень задоволеності на 20%.
Третій принцип – ставлення до співробітників
Люди – найважливіший капітал. Раніше в Україні це розуміли далеко не всі роботодавці, але мені здається, що ситуація поступово змінюється на краще. Співробітники повинні ставитися до бізнесу компанії як до свого власного. У нашій компанії впроваджена ownership culture – культура власності. Ключові вимоги до співробітників: не боятися брати на себе відповідальність, домагатися високих результатів і бути інноваційним. Іншими словами, співробітники повинні бути справжніми підприємцями, а не найманими працівниками, що "відсиджуються" на робочому місці з 9 до 18. І це не просто прописана на папері корпоративна політика. На сьогодні з 375 тисяч співробітників концерну в світі більше 300 тисяч є його акціонерами. Відповідно, кожен зацікавлений в довгостроковому успіху компанії і робить все, що в його силах, щоб цей успіх забезпечити.
Четвертий принцип, як він сформульований в Siemens, – business to society
Це поняття соціальної відповідальності бізнесу, яке включає в себе масу речей. Але я б почав з найочевиднішого – необхідність платити податки. Для європейських компаній це аксіома, ми платимо податки завжди і всюди. В Україні ж багато бізнесменів всіляко намагаються цього уникнути. Як голова комітету з податків і бухобліку німецько-української промислово-торговельної палати, можу сказати, що сама система оподаткування в Україні цілком адекватна.
До того ж, якщо подивитися на реформи останніх 3-х років, прогрес в цій сфері є однозначно. Запрацювала система автоматичного відшкодування ПДВ, на 22% зменшився соціальний внесок. Тобто з точки зору податкового навантаження Україна сьогодні досить конкурентоспроможна. Проте, багато хто не хоче платити і шукає різні лазівки. Це безперспективний шлях: кожна компанія повинна нести відповідальність перед суспільством, а податки – це частина суспільного добробуту.
Очевидно, що приведення бізнес-практик у відповідність з міжнародними стандартами вимагає часу і зусиль всіх учасників процесу – і законодавця, і бізнесу, і суспільства, і кожного окремого громадянина. Але я абсолютно впевнений, що українці зможуть вирішити це питання.
