Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
 

Коли математика не враховує психологію натовпу

Posted Автор: Створено: в Блоги

Відповідно до проекту бюджету-2017, опублікованого на сайті ВР, з 1 січня наступного року місячний прожитковий мінімум буде складати 1544 грн, з 1 травня 2017 року мінімальна ставка буде підвищена до 1624 грн, а з 1 грудня її ще піднімуть до рівня 1700 грн на місяць. Також в проекті бюджету закладене зростання ВВП на рівні 3 % та аналогічний показник дефіциту – не більше 3 % ВВП.

Це досить вірогідні перспективи, але варто пам’ятати, що існують певні проблеми з розрахунками і прогнозами…

Справа у тому, що Мінфін намагається прорахувати «матерії», які досить складно вимірювати, а точніше – складно спрогнозувати кореляцію окремих чинників, які лежать в іншій – нематематичній площині, але впливають саме на показники, що вимірюються цифрами.

Для початку – цифри.

Наприклад, у 2016 році Мінфін очікував на надходження до бюджету 2,5 млрд грн від українських банків. Але фахівці не змогли спрогнозувати, що «банкопад» не припиниться у 2016 році і це буде мати негативні наслідки для поповнення бюджету. По ситуації на вересень поточного року, українські банки демонструють збитки (більше, ніж 9 млрд грн), вони неспроможні сплатити податки з прибутків і, відповідно, прибуткова бюджетна частина залишиться невиконаною. А на ці кошти щиро розраховували...

До того ж, аналітики Мінфіну чомусь не беруть до уваги той факт, що українські банки змушені формувати додаткові резерви (після проходження стрес-тестування від МВФ), що призведе до збільшення збитковості цих фінустанов, адже більшість банків не встигне чи не зможе збільшити капітал (адекватно до поставлених вимог), принаймні, у 2016 році. Тобто збитки 2016 року перекочують у наступний – 2017 рік, що також відобразиться на показниках і, в кінцевому результаті, на надходженні до бюджету.

Існує чимало інших факторів, які впливають на формування бюджету і які прорахувати надскладно, але від того вони не стануть менш вагомими. Наприклад, фахівці Мінфіну не відносять до статті прямих витрат докапіталізацію держбанків та кредити ФГВФО, а ці витрати грають не останню роль у підвищенні інфляції.

А тепер – психологія натовпу.

Як правило, переважна більшість людей, які отримують кошти від Фонду гарантування вкладів, не залишають ці кошти на рахунках банків-агентів ФГВФО (за статистикою, більше 60 % людей, які дочекалися виплат від ФГВФО, натомість втрачених накопичень у збанкрутілих банках, відразу витрачають гроші на поточні потреби або вкладають їх у нерухомість та ін.). В цій ситуації головне те, що вони не повертають гроші до банківської системи.

У цьому місці варто нагадати події 2008 року, коли психологія натовпу зробила свою справу, перетворивши народну паніку і страх за власні кошти на маленький камінчик, що покотився з гори, і став одним із основних чинників тієї лавини, що знесла українську економіку у прірву. Пригадаймо! У 2008 році Ощадбанк анонсував масові виплати по 1 тис. грн вкладникам Сбербанку СРСР. Ринок відреагував на цю звістку невеликим підвищенням цін (адже у пенсіонерів з’являться «зайві» гроші!), але слідом за побутовими товарами потяглися і інші групи товарів та послуг... Однак, очікування значної кількості готівки на ринку, так і не стало реальністю. Ощадбанк всього виплатив, приблизно, 6 млрд грн.

Звісно, це не єдина причина підвищення цін, зараз ми не розглядаємо макроекономічні показники та внутрішню політичну «кухню» (варто нагадати, що валютна криза 2008 року в Україні стрімко стартувала після інвестування «іноземних» інвесторів у облігації внутрішньої державної позики).

Справа не в тім. Коли починаються спекуляції на очікуванні «великих грошей», це призводить до непередбачуваних наслідків. Не отримавши обіцяного і помічаючи погіршення ситуації навколо, люди, підкорюючись психології натовпу, починають панікувати і «смикатись». Їх важку у цьому звинувачувати, адже більшість українських державних установ і інституцій не заслужили за 25 років довіри з боку громадян, а паніка помножена на непрофесіоналізм державних діячів та фінансистів у результаті призводить до кризи.
Тож, навіть будучи обізнаним і талановитим фінансистом, експертом і т.ін., варто зважати (роблячи розрахунки) на такі ефемерні але від того не менш реальні фактори, як людська реакція на події в країні. Адже це може внести свої корективи, і вплинути на ті прогнозовані 3 % ВВП, які експерти нам обіцяють у 2017 році.

0
Для додавання та перегляду коментарів увійдіть спочатку на сайт з ім'ям користувача та паролем.

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 42.2%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 25.9%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 20.9%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 6.2%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.4%

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

В нашей стране стоит сто раз продумать, прежде чем рожать детей - 33.3%
Лучше бы государство изобретало механизмы финансовой поддержки института семьи в условиях кризиса - 29.3%
Это не уменьшит числа разводов, но заставит отцов подходить к вопросу ответственно - 26.7%
Эта норма важна для сохранения «института отцовства». Поддерживаю - 9.3%