№6(53)(2016)

Пленарне засідання парламенту після низки травневих вихідних обіця­ло бути цікавим, адже напередодні Голо­ва Вер­хов­ної Ради Андрій Парубій анонсував розгляд законопроектів, що стосуються співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Водночас одразу після початку роботи у сесійній залі дві фракції попросили оголосити 30-хвилинну перерву. Зокрема голова «Батьківщини» Юлія Тимошенко говорила про нараду керівників фракцій щодо формування тарифів на газ та створення Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з можливої причетності посадових осіб до офшорів. Після півгодинних консультацій Рада поновила роботу, однак виникла нова «проблемка». Представники фракції Радикальної партії заблокували трибуну з вимогою створення ТСК з обох обговорюваних напередодні тем. 

Незважаючи на такі перепони в роботі, парламент усе ж таки приступив до розгляду питань порядку денного. Народні депутати вирішили виступати зі своїх робочих місць, не виходячи до заблокованої трибуни. Рада підтримала за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’зковості державної реєстрації іноземних інвестицій», проте двічі не змогла знайти голосів на підтримку проекту, що дозволяє призначати Генпрокурором особу без юридичної освіти. При першому голосуванні було 224 голоси «за» із 327, а при другому – 221 із 328.

Наступне пленарне засідання фракція Радикальної партії знову розпочала з блокування трибуни. Радикали розвісили у сесійній залі плакати з вимогами знизити тарифи на газ та створити ТСК із розслідування «офшорних» скандалів. Свої вимоги із заблокованої трибуни озвучив лідер фракції Олег Ляшко. Незважаючи на незручності, депутати таки затвердили Звернення до ООН, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, світових лідерів і всіх членів міжнародного співтовариства щодо вшанування жертв геноциду кримсько­татарського народу та засуд­ження порушень Російською Федерацією прав і свобод кримськотатарського народу. 

Потім відправили на доопрацювання законопроект щодо забезпечення відкритості та доступу до інформації про діяльність Верховної Ради. Документом передбачено оприлюднення на офіційному сайті Ради списку народних депутатів і розміру коштів, виданих їм на оренду житла або на винаймання готельного номера та для компенсації вартості проїзду територією України. Крім того, вимагається розміщення на веб-сторінках парламентаріїв списку помічників-консультантів і звітів про відряд­ження. Згідно із законопроектом під час засідання комітетів планується вести протокол і стенограму, а також аудіозапис та розміщувати їх на веб-сторінках комітетів.

Далі Андрій Парубій закрив пленарне засідання, оскільки у залі налічувалася недостатня для прийняття рішень кількість депутатів – лише 188 з 226 мінімально необхідних. Загалом спікер визнав, що низька відвідуваність депутатами пленарних засідань є проблемою українського парламенту. Він повідомив, що на початку травня підписав розпоряд­ження, згідно з яким тим депутатам, які не приходять на засідання Ради, заробітна плата не виплачуватиметься. Проте залишається великий сумнів, чи вдасться таким чином змусити нардепів працювати.

Припущення, що наших обранців нічим не злякаєш, підтвердилося наступного дня, коли на пленарне засідання не з’явилося трохи більше сотні депутатів. Але й у такому складі вони ухвалили постанови про перейменування 223 населених пунктів та районів у більшості областей України, а також постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», відповідно до якої нові назви отримали п’ять районів, одне місто та 69 сіл і селищ у Криму та місті Севастополі. 

Хоча депутати з Радикальної партії не відмовилися від блокування трибуни, пленарне засідання все ж таки відбувалося. Обранці ухвалили в цілому Закон «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» щодо відповідності Закону про центральні органи виконавчої влади, а також багатостраждальний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України». Після ухвалення документа засідання закрили у зв’язку з малою кількістю депутатів у сесійній залі, а представник фракції БПП Олексій Гончаренко в кулуа­рах Ради розповів, що парламент ще до кінця дня може призначити нового Генерального прокурора України.

Згодом стало відомо, що менш як за дві години після ухвалення закону, який дозволить призначити Генпрокурором людину без юридичної освіти, Президент Петро Порошенко вже підписав його, а після обіду документ уже надрукували в «Голосі України» (щоб заакон набрав чинності, він має бути оприлюднений у друкованому офіційному виданні, – авт.). Події розвивалися з блискавичною швидкістю, і до 16:00, тобто початку вечірнього засідання, у Раді було зареєстровано проект постанови про надання згоди на призначення голови фракції «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка Генеральним прокурором України.

На вечірнє засідання парламенту прибув Президент України Петро Порошенко. Представники фракції Радикальної партії не відступилися від трибуни, висуваючи озвучені раніше вимоги. Президент представив кандидатуру Юрія Луценка на посаду Генпрокурора. У своєму виступі наголосив, що пропонований ним кандидат має більше морального права вимагати справедливості і на посаді Генпрокурора України він керуватиметься не помстою чи бажанням розправи, а почуттям справедливості. 

У свою чергу, Юрій Луценко наголосив, що на посаді очільника ГПУ дотримуватиметься двох принципів: кожен, хто вчинив злочин, незалежно від партійності, прізвища, релігії чи місця народження, має відповідати, а також обстоюватиме право громадян на захист від свавілля влади. Він пообіцяв, що на його робочому столі завжди стоятиме алюмінієва кружка, з якою перебував у 157-й камері Лук’янівського СІЗО, а потім у Менській виправній колонії, як нагадування про неможливість допущення політичних замовлень і розправ.

За рішення про призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором України проголосували 264 депутати. Петро Порошенко підписав відповідний Указ, і новий Генпрокурор склав присягу, заодно і присягу члена Вищої ради юстиції, яким став автоматично після свого призначення. Принагідно Верховна Рада позбавила його повноважень народного депутата України. 

На традиційній Годині запитань до уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розповів, що дав доручення виконувачу обов’язків міністра охорони здоров’я вирішити питання про постачання ліків для онкохворих пацієнтів Охматдиту, а також повідомив, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб розробляють стратегію дій щодо тимчасово неконтрольованих Україною територій, зокрема про поставки вугілля з цих територій.

Наступний пленарний тиждень не приніс нічого нового, окрім поповнення депутатського корпусу співачкою та кумою Петра Порошенка Оксаною Білозір, яка прийшла у парламент замість Юрія Луценка, а також оголошення народного депутата Ігоря Гриніва керівником фракції БПП знову ж таки замість Юрія Луценка. Депутати фракції Радикальної партії продовжували блокувати трибуну, але на них давно перестали зважати, і засідання парламенту відбувалося за старим сценарієм – обранці виступали з робочих місць. 

Вони ухвалили зміни до бюджету щодо збільшення на 30 млн грн видатків для проведення зовнішнього незалежного оцінювання, які заплановано витратити на оплату праці так званих залучених працівників. Далі – відмовилися підтримати законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності для «злодіїв у законі» та за злочини, вчинені злочинними угрупованнями», ухвалили Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо порядку приєднання ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», внесли зміни до Закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо визначення передач європейського виробництва, направили на повторне перше читання проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу щодо криміналізації контрабанди алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У другому читанні нардепи ухвалили зміни до Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування), у першому – законопроект щодо перерозподілу залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, для відновлення інфраструктури Донбасу. «Під завісу» Рада запровадила індексацію розміру аліментів, внісши зміни до деяких законодавчих актів.

Андрій Парубій закликав народних депутатів до «максимальної мобілізації» і закрив засідання. Заклики спікера, мабуть, подіяли не дуже ефективно, бо наступного дня зареєструвалося усього 309 нардепів, хоча в порядку денному числилося більш ніж достатньо питань. Та вже із самого початку роботи довелося оголосити півгодинну перер­ву на вимогу фракцій «Самопомочі» та Радикальної партії. Навіть після цього фракція Радикальної партії продовжила блокувати трибуну. Вимоги – ті ж самі. На блокувальників перестали звертати увагу. Навіть більше – депутат від фракції БПП Олексій Гончаренко розповідав у кулуарах, що фракція Радикальної партії вже другий тиждень блокує трибуну, бо не хоче працювати.

Після перерви депутати підтримали в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень». Та під час сигнального голосування за законопроект щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом виявили, що голосують лише 173 нардепи, тому Андрій Парубій вирішив закрити засідання.

Наступного дня депутати ухвалили постанови про перейменування міста Дніпропетровськ на Дніпро, Дніпродзержинська – на Кам’янське. Відповідно до інших постанов перейменували дяв’ять районів, шість міст та 284 сіл і селищ. Далі – ухвалили Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства та врегулювання окремих питань, пов’язаних із протидією нелегальній міграції», зміни до бюджету на 2016 рік щодо соціальних стандартів та обсягу субвенції на надання пільг і житлових субсидій, підтримали в першому читанні урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій», відправили на повторне перше читання у профільний комітет президентський законопроект щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів і достроково припинили депутатські повноваження Юрія Гарбуза та Андрія Гордєєва.

На Годину запитань до уряду знову завітав Прем’єр з усією міністерською командою. Фракція Радикальної партії продовжувала блокування трибуни. Їхні вимоги – незмінні. Блокувальники принесли до сесійної зали три розкладачки. Пообіцяли ночувати в Раді, якщо вимоги не будуть задоволені. А під Верховною Радою тим часом мітингували активісти Цивільного корпусу «Азов». Вони виступали проти ухвалення рішення щодо проведення виборів на окупованих територіях Донбасу під дулами автоматів. Мітингувальників зібралося до 10 тисяч, палили фаєри і вимагали вибори на Донбасі проводити за українським законодавством після звільнення всіх заручників, виведення російських військ з території України, роззброєння сепаратистських формувань, відновлення українського контролю над кордоном. 

Наприкінці другого пленарного тижня фракція Радикальної партії Олега Ляшка раптом розблокувала трибуну парламенту. Нібито спікер Андрій Парубій заявив, що є передумови для реєстрації постанови про створення ТСК із розслідування можливої причетності вищих посадових осіб до офшорів. Водночас депутати відмовилися ухвалити проект постанови, запропонований «Опозиційним блоком», про скасування ухваленого 17 травня законопроекту щодо вилучення російських передач із квоти європейського продукту на телебаченні та радіо. Таку пропозицію підтримали лише п’ять обранців. Загалом же цього дня, за деякими підрахунками, до сесійної зали прийшло всього 29 депутатів. Мабуть, вирахуванням із заробітних плат їх не налякати… 

Останній пленарний день травня ознаменувався присутністю народного депутата Надії Савченко, яка повернулася з російської в’язниці. На роботу вона приїхала громадським транспортом і найперше виступила з палкою промовою перед депутатами. Після виступу власноруч замінила банер зі своїм фото на плакат із зображеннями українських політичних в’язнів у Росії та полонених на Донбасі, а також заявила, що не дасть нардепам забути про Небесну сотню та бійців АТО, які віддають життя за Україну.

А фракція Радикальної партії знову заблокувала парламентську трибуну зі старою вимогою створення ТСК. Проте депутати не зважали на це і продовжили роботу. Зокрема, Рада заборонила мобілізацію близьких родичів бійців, які загинули під час АТО. Депутати включили до порядку денного внесений Президентом Петром Порошенком законопроект «Про судоустрій і статус суддів», який, за словами спікера Андрія Парубія, спрямований на реформування судової системи України.

Водночас відмовилися розглядати законопроекти, спрямовані на реформування діяльності парламенту, проект щодо підвищення соцвиплат, запропонований Юлією Тимошенко. Потім внесли зміни до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій та підтримали закон, яким знижуються ставки акцизу на вживані транспортні засоби. Прийняли ще декілька законодавчих актів і на завершення ухвалили Звернення Верховної Ради України до Європейського парламенту, Ради Європейського Союзу, Європейської комісії, парламентів та керівництва держав-членів ЄС щодо запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України.