№1-2(60-61)(2017)

Основні тенденції деофшоризації бізнесу та вплив правил BEPS на національні податкові системи обговорювали на міжнародній конференції «АнтиBEPS регулювання в Україні та ЄС», яка відбулася 27 січня 2017 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Захід організували Асоціація податкових радників спільно з Асоціацією адміністративних суддів та Taxlink, запросивши до участі українських та іноземних фахівців з міжнародного оподаткування, власників компаній, фінансових директорів, керівників юридичних департаментів, суддів, адвокатів, науковців. 

Україна 22 листопада 2016 року подала прохання на вступ до BEPS-асоціації з 1 січня 2017 року, підтвердивши намір спільно з іншими країнами боротися з агресивним податковим плануванням та захищати свої податкові надходження. План дій BEPS складається з п’ятнадцяти умовних кроків. Деякі з них потребують внесення відповідних змін до двосторонніх податкових конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, інші — перегляду правил трансфертного ціноутворення. Хоча план дій BEPS не є обов’язковим для реалізації державами у повному обсязі, проте виконання мінімального стандарту — чотирьох кроків з п’ятнадцяти — потрібно дотриматися. Деталі втілення Програми розширеного співробітництва з питань імплементації Плану BEPS, вітчизняний та зарубіжний досвід проходження цього процесу були предметом дискусій на конференції.

У вітальному слові доктор юридичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерт Taxlink, президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев зазначив, що тема конференції є лише частиною проблеми, що пов’язана зі зловживанням платниками податків своїми правами. Віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, суддя Вищого адміністративного суду України Наталія Блажівська, яка виступила модератором конференції, додала, що плануються подальші заходи з означеної тематики.

Доктор юридичних наук, декан юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Гриценко наголосив на важливості того, щоб саме у стінах університету формувалося експертне середовище із викладачів та студентів. Заступник голови Вищого адміністративного суду України, вчений секретар Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, секретар Пленуму Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович говорив про необхідність конституційної реформи для розвитку судової системи в Україні відповідно до європейських стандартів і забезпечення якісного судового захисту платників податків.

Заслужений юрист України, президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, суддя Конституційного Суду України у відставці Олександр Пасенюк зазначив, що імплементація європейського законодавства є найважливішим етапом реформування вітчизняного законодавства. Голова підкомітету з питань удосконалення Податкового кодексу України в частині загального податкового адміністрування, податкового боргу та спеціальних податкових режимів Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Олександр Кірш наголосив, що державі вкрай необхідна справжня податкова і пенсійна реформа з дотриманням рівня сучасних вимог, завдяки чому підприємцям стане невигідно ухилятися від податків.

Учасників конференції вітали запрошені зарубіжні гості — доктор права, генеральний секретар Європейської асоціації адміністративних суддів Едіт Целлер та член правління Міжнародної фундації «Судді для суддів» («Judges for Judges») Естер де Руідж Бестуурслід.

Перше пленарне засідання відкрила голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Вона зауважила, що у суспільстві існує надзвичайно складне ставлення до процесу реформування податкової бази, на що потрібен професійний погляд експертів. Зазначивши, що Україна вже розпочала імплементацію плану ВЕРS, Ніна Южаніна детальніше ознайомила аудиторію з відповідними законодавчими напрацюваннями.

Вона нагадала, що існує Указ Президента України «Про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази та переміщенню прибутків за кордон» від 28 квітня 2016 року, через що парламентський Комітет з питань податкової та митної політики має напрацювати необхідну законодавчу базу. Робоча група, до якої увійшли провідні компанії «Великої четвірки» з міжнародним досвідом імплементації рекомендацій ВЕРS, завершила роботу 10 червня 2016 року, напрацювавши пакет законопроектів щодо вдосконалення процедур контролю за трансферним ціноутворенням та виведенням прибутків за кордон. Переважна частина цих пропозицій увійшла до закону № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», більшість положень якого набрала чинності з січня цього року.

На думку Ніни Южаніної, це перші кроки до застосування норм ВЕРS, завдяки яким «ми побачимо, як будуть працювати ці норми в Україні». Ще один законопроект щодо контрольованих іноземних компаній в Україні також підготовлений і розглядається в комітеті. Проект про уникнення подвійного оподаткування готує Міністерство фінансів і робота над ним вже почалася, як і над проектами про обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами та запобігання уникненню статусу постійного представництва. Загалом, на переконання Ніни Южаніної, у цих документах «відображена ідеологія свободи руху капіталу за умови прозорості діяльності та сплати належних податків».

Голова комітету нагадала, що Україна взяла на себе зобов’язання реалізувати чотири ініціативи ВЕРS. Однак до пакету законопроектів потрапили шість ініціатив. І це без дотримання використання вимог щодо автоматичного обміну інформацією. Саме воно, на її думку, здатне засвідчити серйозність намірів нашої країни щодо імплементації кроків ВЕРS. Вона також висловила сподівання, що виконавча гілка візьметься за реформу фіскальної служби, завдяки якій відбудеться вкрай потрібне переформатування її функцій.

Професор факультету права університету м. Лодзь, директор Центру теорії та філософії прав людини, Міжнародної асоціації філософії права та соціальної філософії, суддя вищого адміністративного суду Республіки Польща Бартош Войцеховський, який також є суддею Євро­пейського суду, розмірковував на тему теоретичних і практичних аспектів ухилення від оподаткування. Він звернув увагу на деяку невизначеність формулювань, які стосуються зазначеної теми, наголосивши, що саме у цій сфері законодавство зобов’язане надати максимально чітке визначення термінів.

Професор, доктор права, суддя Вищого адміністративного суду Республіки Польща Кшиштоф Вінярскі говорив про контраверсії щодо занесення в польську податкову систему пункту про попередження ухилення від податків. Він детально зупинився на прикладах розгляду справ щодо зловживань податковим законодавством, розповів про законодавчі новації у сфері оподаткування в його країні, наголосивши, що у 2015 році збитки польського державного бюджету через ухилення від податків становили чотири млрд злотих.

У доповіді професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Данила Гетманцева йшлося про правову кваліфікацію ухи­лення від оподаткування та податкове планування. Виокремивши три його форми (податкова оптимізація, агресивне податкове планування та податкова мінімізація), він звернув увагу на те, що у законодавстві немає чіткого визначення критеріїв цих дій. Він запевнив, що процес закріплення в українське законодавство міжнародних правил у цій сфері обов’язково повинен відбуватися з урахуванням національного правового регулювання, а будь-які кроки, спрямовані на боротьбу з розмиванням податкової бази, доцільно впроваджувати з огляду на успішний практичний досвід інших країн.

Виступ професора, доктора права, судді Вищого адміністративного суду Республіки Польща Артура Мудрецького стосувався теми економічного тлумачення як способу ущільнення податкової системи. Він обґрунтував потребу індивідуального оцінювання кожної судової справи, пов’язаної зі сплатою податків, через відсутність спільних критеріїв розгляду.

Підбиваючи підсумки першого пленарного засідання, Наталія Блажівська зазначила, що для України надзвичайно важливий досвід Польщі щодо практичних аспектів подолання ухилення від оподаткування. До того ж становить інтерес судова практика Вищого адміністративного суду Республіки Польща з питань оподаткування, викладена безпосередньо суддею цього суду, а в контексті євроінтеграції, партнерства і співробітництва України з ЄС важливо також вивчати судову практику Європейського суду. На її думку, розглянута проблема становить інтерес і в контексті євроінтеграції, й імплементації міжнародних норм у законодавство України.

На початку другого пленарного засідання народний депутат Верховної Ради України Олександр Кірш нагадав про масове закриття ФОП, яке спричинило підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. Він закликав «не надто квапитися» боротися з офшорами, а порадив зосередити увагу на пенсійній та податковій реформах.

Сергій Верланов, кандидат юридичних наук, адвокат, партнер АО «Саєнко Харенко», говорив про міжнародний досвід та перспективи застосування в Україні загальних правил проти уникнення оподаткування. Зокрема, він детально розповів про GAAR. Начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту Державної фіскальної служби України Микола Мішин розглянув, які перспективи для України відкриє вдосконалення трансфертного ціноутворення з огляду на BEPS.

Тема доповіді Дениса Сіюшова, юриста компанії Arzinger, стосувалася автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, як на це реагують окремі юрисдикції і які висновки потрібно зробити Україні. Кандидат юридичних наук, доцент, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Василь Ільков зупинився на темі удосконалення адміністративних процедур як складовій BEPS.

Данило Гетманцев підсумував результати конференції, зауваживши, що було надзвичайно цікаво ознайомитися з думками міжнародних експертів. Віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Богдан Санін додав, що міжнародна конференція стала логічним продовженням розпочатої Асоціацією адміністративних судів спільно з Асоціацією податкових радників низки семінарів та конференцій щодо впровадження в Україні новацій, спрямованих на боротьбу з розмиванням податкової бази.