№5(64)(2017)

Понад 400 лідерів українського бізнесу, представники потужних галузей та різних регіонів України, народні депутати, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та перший віце-прем’єр – мінiстр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів взяли участь у ІІ Українському форумі бізнесу, який відбувся 10 квітня 2017 року у Києві. Співорганізаторами форуму стали Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, Український союз промисловців і підприємців, Торгово-промислова палата України, Українська бізнес ініціатива, Федерація роботодавців України.

У вступному слові президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах повідомив, що у залі присутні представники практично усіх секторів економіки України, а також близько сотні діячів українських громадських об’єднань. Він наголосив на необхідності формування у державі сприятливого бізнес-клімату на основі верховенства права, запропонував не допустити деіндустріалізації, уникнути перетворення країни з величезним потенціалом на сировинний додаток розвинутих країн світу. Керівник найбільшого громадського об’єднання бізнес-спільноти звернувся до влади із закликом нещадно викорінювати корупцію на всіх рівнях, дотримуватися курсу, спрямованого на швидке економічне зростання і створення нових робочих місць, якомога сприяти бізнесу.

Він також підкреслив, що бізнес-спільноту непокоять такі нагальні проблеми, як значне зниження професійного досвіду та персональної відповідальності, що стосуються всієї вертикалі влади. На його думку, необхідно повернути підприємцям авансові платежі податку на прибуток, навести лад із поверненням ПДВ, запобігти втратам трудового потенціалу, усунути перешкоди для розвитку малого і середнього бізнесу.

Голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник закликав поміркувати над тим, від чого залежить зростання економіки. Він виклав три тези, які, на його переконання, можуть призвести до зрушень. Це інвестиції, політика сприяння експорту та якість державного управління. Викликає занепокоєння, що нині Україна практично не пропонує стимулів для залучення інвестицій. А з урахуванням низки ризиків, таких як військово-політична ситуація, незахищені права власності, високий рівень корупції, незадовільний стан розвитку інфраструктури, нема підстав сподіватися на серйозні надходження капіталу.

Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко звернув увагу на скарги про брак грошей, але зазначив, що в Україні немає тих, хто зміг би скористатися можливостями міжнародних фінансових інституцій. Бо, наприклад, за підсумком минулого року залишилися невикористаними кошти, надані Світовим банком. Загалом у країні нині є приблизно $10 млрд довгострокових коштів, і варто замислитися, чому ми їх не використовуємо. Він також проаналізував діяльність банківської системи, виклав власне бачення підстав для поліпшення ситуації, закликав до амністії капіталів та навів приклади неефективної боротьби з корупцією у спиртовій галузі.

Народний депутат України, співзасновник Української бізнес-ініціативи Сергій Тарута запевнив, що державі потрібна нова економічна парадигма. Саме тому група досвідчених економістів розробила Доктрину збалансованого розвитку «Україна 2030», що пропонує запровадження людиноцентричної моделі економіки.

У документі наводяться розрахунки, які засвідчують, що тільки інтенсивний розвиток на основі інноваційної модернізації національної економіки та стимулювання розвитку внутрішнього ринку дадуть змогу забезпечити показник економічного зростання не менший за 10 % на рік, отримавши до 2030 року ВВП України на рівні $750–800 млрд на рік.

Серед інструментів досягнення цієї мети він назвав детінізацію економіки, деофшоризацію та дерегуляцію бізнесу, боротьбу з корупцією, лібералізацію податкової політики, модернізацію пенсійного забезпечення, впровадження високих технологій, перегляд умов співпраці з МВФ, створення бізнес-конституції.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у своєму виступі наголосив, що до нинішніх негараздів в країні призвела низка чинників, серед яких наша інституційна слабкість і високий рівень корупції. Прем’єр зазначив, що у минулому році вдалося стабілізувати ситуацію, стримати занепад економіки країни, тому з’явилися «абсолютно чіткі сигнали», що за умови правильного управління процесами ми зможемо досягти неухильного економічного зростання. Тому головними завданнями для влади він вважає чітке визначення пріоритетів і подолання проблем інституційної слабкості.

Володимир Гройсман наголосив, що у 2017 році уряд запланував провести п’ять ключових реформ. Йдеться про пенсійну, земельну та реформи охорони здоров’я й освіти, а також публічну приватизацію. Він повідомив, що найближчим часом будуть розроблені реальні розрахунки щодо запровадження справедливої пенсійної реформи, що забезпечить у середньостроковій перспективі бездефіцитність пенсійної системи. Також Кабінет Міністрів планує провести відкритий конкурентний продаж понад 3,5 тисяч державних підприємств, які, на думку Володимира Гройсмана, є неефективними, мають репутацію осередків корупції та працюють в інтересах тих, хто ними управляє на різних рівнях, виснажуючи українську економіку і стримуючи економічне зростання.

Стосовно земельної реформи керівник уряду повідомив, що є напрацювання, яким чином запустити обіг земель в Україні, щоб створити міцний фермерський клас. Щодо реформування систем охорони здоров’я та освіти Прем’єр сказав, що у планах змінити систему фінансування медицини. На його думку, потрібно чітко визначити, скільки коштує певна медична послуга зокрема і праця українського лікаря загалом, зробити необхідні кроки у первинній та вторинній ланці медицини.

Під час форуму, який відбувався у форматі діалогу, учасники акцентували увагу на позитивних зрушеннях, яких вдалося досягти, зокрема завдяки пропозиціям підприємницької спільноти на І форумі. Насамперед зазначалося про запровадження електронного реєстру відшкодування ПДВ, дещо лібералізоване валютне регулювання, ухвалення закону про Експортно-кредитне агентство. Проте досі актуальними залишаються питання подолання корупції, зменшення фіскального навантаження, надлишкового регулювання малого бізнесу та безпосереднього втручання держави у господарську діяльність підприємств.

Учасники форуму говорили про те, що розвиток економіки за потреби глобальної модернізації, оновлення основних фондів, залучення новітніх технологій стримує брак фінансових ресурсів. Президент УСПП Анатолій Кінах запропонував Прем’єру скликати засідання уряду за участю народних депутатів, керівництва НБУ, представників бізнесу, щоб негайно розробити конкретні й виважені рішення в кредитно-фінансовій сфері, які дадуть змогу промисловцям і підприємцям до кредитних ресурсів застосувати такі механізми, як критичний імпорт, податковий вексель. Прем’єр-міністр погодився з такою пропозицією та анонсував спільну підготовку засідання. Він також погодився з пропозиціями ділових кіл щодо потреби пришвидшення економічного зростання та застосування відповідних програм і стратегій.

Учасники форуму дійшли згоди у тому, що увага держави і бізнесу має зосередитися на кількох важливих питаннях. Це, зокрема, необхідність реалізації цільових програм державно-приватного партнерства, де ключовою стане модернізація енергетичного комплексу, ЖКГ, оновлення рухомого складу Укрзалізниці. Необхідно розробити план спільних дій уряду та НБУ щодо створення умов для довгострокового кредитування, сконцентрувавши фінансові ресурси на реалізації державних програм.

Також учасники наголосили, що держава має сприяти участі українських підприємств в державних закупівлях Євросоюзу, скасувати необґрунтовані бар’єри, що обмежують рух капіталу, забезпечити початок діяльності Експортно-кредитного агентства. Йшлося про необхідність зміцнення державної промислової політики, поступову заміну сировинного складника експорту продукцією з високим рівнем доданої вартості, запровадження дієвих стимулів залучення інвестицій у розвиток виробництва на території індустріальних парків.

Також обговорили шляхи лібералізації фіскальної політики, зокрема впровадження інвестиційних стимулів в оподаткуванні та зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання, забезпечення прозорого функціонування єдиного реєстру з відшкодування ПДВ, визначення порядку та термінів його відшкодування державою підприємствам i переплат податку на прибуток за минулий період. Дискутуючи з приводу державних закупівель, учасники форуму наголосили на пріоритетності вітчизняних виробників під час закупівель державними компаніями та за бюджетні кошти завдяки механізму застосування критеріїв оцінювання в тендерній документації, зокрема наявності виробничої та сервісної бази на території України.

Під час обговорення проблем розвитку малого й середнього бізнесу акцент ставився на запровадженні бюджетних програм, що передбачатимуть часткову компенсацію використання кредитів на розвиток МСБ, скасуванні надмірних штрафів та господарських санкцій у сфері трудових відносин, визначенні перспектив подальшого реформування системи спрощеного оподаткування у контексті створення сприятливих умов діяльності МСБ.

Під час дискусій наголошувалося на тому, що є потреба створити систему фінансової підтримки переорієнтації на нові європейські стандарти, а також розробити і забезпечити послідовну реалізацію національної програми адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС, зокрема запровадження стандартів, технічних регламентів тощо. На форумі йшлося про те, що необхідно вживати заходи щодо зменшення трудової міграції, підтримувати належний професійний рівень фахівців із природничих та технічних спеціальностей, пришвидшити темпи оновлення професійних знань.

Пропозиції учасників форуму, сформульовані під час його роботи, лягли в основу заяви, де викладено зміст проблем, що непокоять бізнес, та можливі варіанти їхнього вирішення. Документ планують надіслати керівництву держави для ознайомлення й організації спільної роботи в економічній площині.