№10-11(69-70)(2017)

Комітет виборців України підрахував, що у вересні Верховна Рада подолала позначку в 10 тисяч зареєстрованих законопроектів, встановивши національний рекорд за кількістю розроблених законодавчих ініціатив. Але якщо кількість законопроектів зростає, то депутатська активність на час їх розгляду залишається низькою.

Другий пленарний тиждень вересня депутати розпочали з продовження розгляду законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який входить до пакету судової реформи. Проте у перший же пленарний день більше половини депутатських місць у сесійній залі були порожніми. Та й активність розгляду поправок, окремі з яких юристи розцінювали як дуже доцільні, не вражала. До обіду нардепи розглянули тисячу з 4383 поправок, але не підтримали жодну з них, як і наступну «порцію» на вечірньому пленарному засіданні. 

Водночас під стінами парламенту мітингували представники системи охорони здоров’я за підтримки профспілок. Вимагали прозорих реформ у галузі з урахуванням думки медичної спільноти. Рух на вулицях Грушевського та Інститутській обмежили, для охорони правопорядку задіяли до 2,5 тисяч правоохоронців. До вечора учасники акції протесту розійшлися, рух транспорту відновили, а правоохоронці зняли посилений режим охорони та прибрали рамки металошукачів біля парламенту.

Наступного дня обранці розглянули 2359 з 4383 поправок до законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу». Не підтримали жодної. Більше половини місць сесійної зали були порожніми. Спікер Андрій Парубій сказав, що 21 вересня пропонуватиме парламентаріям працювати без перерв та до вичерпання питань порядку денного. Депутати тричі не підтримали цю пропозицію. На п’ятий пленарний день розгляд законопроекту подолав відмітку 3527 поправок із 4383.

На Годині запитань до уряду за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана міністр фінансів Олександр Данилюк представив проект бюджету – 2018. Серед пріоритетів – сфери енерго-ефективності, аграрного сектора, національна безпека й оборона, децентралізація. Закладено зростання ВВП на рівні 3 % при 7 % інфляції. На безпеку та оборону передбачено 165 млрд грн, або 5 % ВВП, на соціальний захист – 123 млрд грн. Підвищення мінімальної заробітної плати з наступного року заплановане до 3723 грн.

Далі депутати перейшли до законопроектів із судової реформи, проте у залі було настільки порожньо, що довелося закрити засідання. Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко висловила своє обурення ситуацією на сторінці у Facebook. «6-й сесійний день присвячено розгляду 4200 поправок до кодексів! За поправки голосують 30 депутатів! В тому числі за них не голосують представники фракцій, до яких входять автори поправок», – написала вона.

Комітет виборців України тим часом порахував, що депутати продемонстрували рекордно низькі показники участі в голосуваннях у вересні. Упродовж місяця один депутат в середньому взяв участь у чверті голосувань, що є найнижчим показником за цей рік. Тільки 167 обранців відвідали всі засідання Ради, семеро були присутніми лише на одному засіданні, п’ятеро – не відвідали жодного, 353 – пропустили половину і більше голосувань, а 46 – понад 90 % голосувань. 19 депутатів не проголосували жодного разу за місяць.

Наступний пленарний тиждень, який припав на початок жовтня, депутати продовжили розглядом законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» і таки здолали цей «марафон», який згодом спікер Андрій Парубій назвав найдовшим в історії українського парламентаризму.

Документ передбачає створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до судів і можуть бути предметом судового розгляду, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиній системі в день надходження. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою цієї системи, з використанням власного електронного цифрового підпису.

Далі Рада вирішила працювати без перерви аж до завершення розгляду пенсійної реформи. Якнайшвидше ухвалити реформу депутатів просив напередодні Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він нагадав, що у разі ухвалення відповідного закону пенсії для близько 9 млн людей будуть збільшені вже цього року. Проте перерву довелося робити – виявилося, що у залі сталося займання електропроводки. Через 15 хвилин обранці продовжили роботу і ухвалили законопроект про пенсійну реформу.

Документом передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій з 1 жовтня здійснюватиметься з використанням єдиного показника середньої зарплати за останні три роки (2014–2016) у розмірі 3764,4 грн. На перехідний період 2017–2019 років застосовуватимуться такі правила призначення пенсії за віком: у 2017 році – із застосуванням середньої зар-плати за 2014–2016 роки, у розмірі 3764,4 грн, та величини оцінки одного року стажу – 1,35 %; у 2018 році – із застосуванням середньої зарплати за 2016–2018 роки та вартості одного року стажу – 1 %. Починаючи з 2019 року пенсії призначатимуться із застосуванням середньої зарплати за останні три роки та вартості одного року стажу – 1 %. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян при стажі 30/35 років (для пенсій, призначених до 1 жовтня 2011 року – за наявності стажу відповідно 20/25 років).

Після перерви депутати почали розгляд урядового законопроекту у повторному другому читанні щодо законодавчого врегулювання надання електронних довірчих послуг і здійснення електронної ідентифікації. Загалом до законопроекту було подано 477 поправок. Розглянути їх усі не встигали, тому вирішили продовжити розгляд наступного дня. Зусилля обранців увінчалися успіхом, і Рада ухвалила цей законопроект. Голова парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко зазначив, що документ максимально наближений до законодавства Європейського союзу у сфері електронних довірчих послуг.

Окрім цього, Рада ратифікувала протоколи № 15 та № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписані Україною 20 червня 2014 року. Як зазначається у пояснювальній записці, ратифікація протоколів «засвідчить прихильність України до ідей і цілей Конвенції – поваги та захисту прав і основоположних свобод людини в Європі, а також підтвердить намір України брати активну участь у реформуванні Європейського суду з метою підвищення його ефективності».

Тим часом під стінами парламенту мітингували представники «Свободи» та партії «Національний корпус». Протести були спрямовані проти ухвалення президентських законопроектів щодо Донбасу. Плакати «Будапештський формат, але не мінський договорняк», «Вимога нації – «ні» капітуляції» стали висловленням позиції активістів. Незважаючи на протести, законопроекти щодо Донбасу були включені до порядку денного сесії.

А вже наступного дня парламент ухвалив у цілому законопроект, яким врегульовано і визначено основні засади кібербезпеки і ще один важливий для держави і бізнесу закон – «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)». Документом з урахуванням положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС звільнено мікро- та малі підприємства від подання звіту про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління так звану нефінансову інформацію. Також уточнено вимоги щодо складання фінансової звітності за міжнародними стандартами підприємствами, що становлять суспільний інтерес, та підприємствами, які займаються видобутком корисних копалин загальнодержавного значення.

Рада також ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» (щодо особливостей організації та проведення гастрольних заходів в Україні за участі громадян країни-агресора)». Документом передбачено встановити низку обмежень та заборон на проведення гастрольних заходів в Україні.

На вечірньому засіданні народні обранці розпочали розгляд президентського законопроекту «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Законопроект у залі представив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов. Під стінами парламенту мітингували активісти, а співробітники Нацполіції та Національної гвардії посилили охорону будівлі Верховної Ради.

Проте мітингувальники поводилися на диво мирно, на відміну від обранців від фракцій «Самопоміч» і «Батьківщина» у сесійній залі, які вирішили донести до виборців свою позицію блокуванням президії парламенту. Депутати від «Самопомочі» не давали змоги віце-спікеру Ірині Геращенко вести засідання. Єгор Соболєв намагався виламати мікрофон. Традиційно відзначилася агресивною манерою Тетяна Чорновол. Андрій Парубій оголосив перерву на 15 хвилин і покликав керівників фракцій на нараду. Згодом спікер закрив засідання, на прощання пообіцявши, що «закон про визнання Росії агресором буде прийнятий у цьому залі». Розійшлися і мітингувальники з-під стін парламенту.

Наступного дня близько 20 депутатів від фракції «Блоку Петра Порошенка» заблокували трибуну й президію, щоб не дати це зробити опозиції. Незважаючи на протистояння, законопроект «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» було підтримано. Документ визначає правовий режим окремих районів Донецької та Луганської областей як тимчасово окупованої території України, а також мету та засоби державної політики із забезпечення державного суверенітету України над цими територіями, особливості реалізації й захисту прав громадян України, які там проживають.

При ухваленні документа між депутатами почалася бійка, водночас сесійну залу почало затягувати димом. Позафракційний нардеп Юрій Левченко зізнався, що таким чином хотів завадити роботі. Не вдалося, а згодом депутати ухвалили ще один закон – «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей». Тим часом під стінами парламенту також закипали пристрасті. Правоохоронці затримали кількох представників «Національного корпусу». Пізніше виявилося, що в одного з активістів знайшли перцевий балончик. У сесійній залі також було гаряче, і Андрій Парубій закрив ранкове пленарне засідання «з технічних причин».

Після перерви Рада відмовилася скасувати своє рішення від 3 жовтня про ухвалення в цілому законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». За відповідний проект постанови авторства позафракційного Юрія Левченка проголосувало аж 14 депутатів. Також не вдалося скасувати рішення про прийняття в цілому проекту закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що входять до пакету законів судової реформи. Жоден із чотирьох проектів постанов не був підтриманий. Та й активісти, які мітингували під Радою проти ухвалення законопроекту про особливий порядок самоврядування на Донбасі, розійшлися, охорону парламенту послабили. Сесійний тиждень вдався.