№10-11(69-70)(2017)

Про створення умов для налагодження прозорого діалогу між бізнесом і владою, цивілізований лобізм йшлося на ІІІ Міжнародному GR-форумі, який відбувся 11 жовтня 2017 року в Києві.

Форум зібрав понад 400 учасників, об’єднавши на одному майданчику керівників компаній, представників органів державної влади, галузевих організацій, фахівців Government Relations (GR), фахівців з PR та маркетингу. Зі своєю позицією аудиторію знайомили 60 вітчизняних та закордонних спікерів. Організатором заходу виступила Українська асоціація професіоналів у сфері GR і лобістів. Серед інформаційних партнерів – журнал «Незалежний АУДИТОР».

Президент Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів Катерина Одарченко у вітальному слові наголосила, що цивілізоване лобіювання і коректні методи комунікації з владою є одним зі способів боротьби з корупцією, діалогу між суспільством, бізнесом та владою у розвинутих демократіях. Вона ознайомила аудиторію з чотирма базовими векторами роботи фахівців у сфері GR і повідомила, що нині у Верховній Раді України на розгляді знаходиться чотири законопроекти, якими прагнуть регулювати лобіювання, і в одному з них абсолютно прямо якраз лобіюванням називаються методи демократичної роботи з виборцями. При цьому лобіювання пропонують визнати виключним видом діяльності.

На першій сесії, яка проходила у форматі панельної дискусії, обговорювали питання форматів спілкування бізнесу і влади та шукали відповіді на питання – це діалог чи боротьба? При цьому наводили приклади успішної комунікації, ділилися міркуваннями, як ефективніше вибудувати контакти для адвокації. Модератором сесії виступив відомий журналіст і телеведучий Андрій Куликов.

Розпочав дискусію голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприєм-ництва Віктор Галасюк. Він поділився власним баченням добрих взаємин між бізнесом і владою. За його словами, це чіткі й зрозумілі правила гри, які формують вектор розвитку, одночасно вигідні суспільству і державі. Парламентарій вважає, що такий напрям є непростим, але у цьому якраз полягає державне управління, узгодження інтересів різних груп впливу – громадян, платників податків, роботодавців, підприємців, кредиторів, інвесторів.

На погляд голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець, бізнес має бути у законних відносинах з владою, а влада з бізнесом повинні бути повністю розмежовані. На її переконання, цього у нашій державі нині не спостерігається. Радник Прем’єр-міністра зі зв’язків з Верховною Радою України Ярослав Железняк зауважив, що вважає нормальним часте спілкування бізнесу і влади, але за умови, якщо зустрічі стосуються питань, як зробити так, щоб бізнесу працювалося краще, а також щоб ділитися результатами та досягненнями.

Перший заступник генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Євген Дихне як представник державного сектора торкнувся питання, як лобіюють інтереси державні підприємства. Він зауважив, що у багатьох сферах не видно ролі держави у захисті інтересів державних підприємств.

Другу сесію, ключовим питанням якої було обговорення ситуації на Донбасі, відкрив народний депутат України, екс-губернатор Донецької області Сергій Тарута. Він критично оцінив ухвалені парламентом у першому читанні законопроекти щодо Донбасу, наголосивши, що «це не про реінтеграцію, це не про людину». Депутат нарікав, що «влада нічого не робить, і ми постійно живемо у ситуації, коли не знаємо, що робити з Донбасом». Сергій Тарута зазначив, що така ситуація вигідна владі, яка частково свої негаразди списує на рахунок військових дій в регіоні. Він також зауважив, що Мінські домовленості себе вичерпали, і запропонував перенести переговорний майданчик у Відень та доповнити формат переговорів представниками Німеччини та Франції.

Про нинішній стан справ на тимчасово окупованих територіях говорив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Власне бачення ситуації на Донбасі висловив голова Громадського руху «Земляки» Геннадій Борисичев. Ситуацію у сфері освіти в середовищі тимчасово переміщених осіб охарактеризувала учена, адвокат, правозахисниця Наталія Ковалко. До дискусії долучилися координатор проектів ОБСЄ в Україні Ліана Хоровицька; ізраїльський політик, член Кнесету 17-го і 18-го скликань Алекс Міллер; директор із зовнішніх зв’язків ГС «Ліга оборонних підприємств України» Юлія Висоцька.

Про інструменти адвокації для успішного діалогу України зі світом говорили на третій та четвертій сесіях. Спікери наводили приклади практик успішного просування країн-лідерів, ділилися тонкощами, як можна досягти позитивних результатів, обговорювали можливості імплементації інституційного досвіду з легалізації практики лобіювання та адвокації, характеризували основні стереотипи стосовно ефективних інструментів міжнародного діалогу, спів-праці з лобістами у світі, дискутували щодо положень законопроекту про публічну адвокацію, його переваг та недоліків.

Своїми міркуваннями ділилися експерт із зовнішньоекономічної діяльності та зв’язків з КНР Лю Юйдань; лідер ГО «Соціальна справедливість», громадський та політичний діяч, експерт в галузі міжнародної економіки і державного управління Алла Шлапак; директор Українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр Альберт Фельдман; політичний консультант, партнер компанії SIC Group Ukraine, засновник Української Асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів (UAGRPL) Катерина Одарченко.

Політтехнолог, експерт у сфері стратегічних комунікацій, спеціаліст з антикризових кампаній Денис Богуш представив ґрунтовне дослідження нинішнього іміджу України у світі та назвав можливі шляхи його поліпшення. Він наголосив на тому, що для просування іміджу нашої держави у світі потрібна насамперед політична воля. До дискусії долучилися автор законопроекту про адвокацію, радник міністра внутрішніх справ України, народний депутат Антон Геращенко; заступник голови КМДА, заслужений юрист України Олексій Резніков; голова ГО «Фундація інноваційного лідерства», керівник компанії «КБК Скай Білдінг» Андрій Доценко.

Друга частина форуму складалася з паралельних панельних дискусій, де предметом обговорення були галузеві питання. Діалог вели щодо транспортного бізнесу, оборонної сфери, аграрного комплексу, малого й середнього бізнесу, альтернативної енергетики. Зацікавлення учасників викликала панельна дискусія «Практика лобіювання та адвокації на всіх рівнях». Тут наводили приклади успішних громадських рухів та адвокаційних проектів, говорили про захист інтересів громад у процесі децентралізації, методи лобіювання та адвокації на місцях. Порушували також питання ролі медіа в громадській адвокації та нових методів комунікації в цій справі.

У рамках форуму відбулося публічне обговорення «Держава 2030: Що має змінити влада? Як має змінитися влада?» Своє бачення змін висловили співавтор Доктрини збалансованого розвитку «Україна 2030», народний депутат України Сергій Тарута; голова правління Колегіуму Анни Ярославни, громадська діячка та вчена, експерт з питань державного управління та реформування політичних інституцій Віра Нанівська; консультант зі стратегічних комунікацій та розвитку, віце-президент Всеукраїнської ліги із зв’язків із громадськістю Аліна Севастюк; професор кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор наук з державного управління, професор Ніна Чала.

Відбулася також презентація монографії «Фінансові ринки Південно-Східної Азії: диверсифікаційна панорама». Працю представила співавтор, кандидат економічних наук, доцент Київського національного економічного університету, засновник ГО «Соціальна справедливість» Алла Шлапак.