Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
EUR/UAH
31.57805
RUR/UAH
0.46171
USD/UAH
26.63466
BTC/UAH
5420.2179
 

«Избави, бог, и нас от этаких судей»

Posted Автор: Створено: в Блоги

«Избави, бог, и нас от этаких судей»

Из басни И.А. Крылова «Осел и Соловей», 1811г.

 

На этой неделе парламент рассматривает поправки к законопроекту о судебной реформе. Между тем, 97% позвонивших в редакцию известного телевизионного канала (более 4тыс. человек) не верят судам и тому, что их права и интересы могут быть защищены.

Как же совершается правосудие в реальной жизни? Связаны ли некачественные судебные решения в большей степени с коррупционной составляющей? Или же, все дело в ненадлежащей тщательности и компетенции служителей Фемиды? Попробуем разобраться в этом на конкретном примере. На что же на самом деле были потрачены деньги налогоплательщиков при осуществлении правосудия одной из судей Одесского окружного административного суда относительно правомерности решения Аудиторской палаты Украины по иску частного предприятия «Аудиторская фирма «ХХХ»?

Может ли судья откровенно демонстрировать свое нежелание рассматривать дело по существу? Может ли судья приходить на судебные заседания как говорится «для галочки», даже не ознакомившись с исковым заявлением? Может ли судья оглашать на суде перечень присланных истцом дополнительных письменных пояснений, запинаясь при этом на незнакомых словосочетаниях, поскольку, очевидно, что никакие документы предварительно она не изучала? И какие вопросы возникли у директора аудиторской фирмы, впервые столкнувшись с негласными «правилами» административного судопроизводства в отдельно взятом суде?Об этом далее.

 

1.              Заявление директора АФ на имя головы Одесского окружного административного суда.

 

17.06.2016р.  № 8/А                                                                             

 

Голові Одеського окружного адміністративного

суду Глуханчук О. В.

Справа № 815/4759/15

 

Заява

 

У серпні 2015р. Приватне підприємство «Аудиторська фірма «ХХХ» (далі-АФ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду про визнання нечинним (скасування) рішення Аудиторської палати України (далі-АПУ) від 29.01.2015 р. № 307/4; про визнання рішення АПУ від 29.01.20.15 р. № 307/4 таким, що не створює жодних правових наслідків для АФ крім тих, які передбачені Положенням про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, тому АФ вважається такою, що пройшла перевірку системи контролю якості аудиторських послуг.

 Суддею Одеського окружного адміністративного суду Танцюра Е. А. прийнято Постанову по справі № 815/4759/15 у задоволенні адміністративного позову АФ-відмовити.

У відповідності з приписами норм статті 170 КАСУ прошу Вас роз'яснити, чому суддя порушила порядок складання постанови, встановлений статей … КАСУ, а саме:

a)     у мотивувальній частині постанови не вказані мотиви, з яких суддя відхилила абсолютно всі надані АФ докази по справі;

b)     в мотивувальній частині не зазначено конкретні норми професійних стандартів, якими керувалася суддя;

c)      в результативній частині постанови відсутній висновок судді по суті вимог АФ, який повинен бути пов'язанийз оцінкою обставини: чи є у АФ впроваджена система контролю якості аудиторських послуг та ступеня її відповідності професійним стандартамвиходячи з норм п. п. 8.1-8.2 Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг (затверджено рішенням АПУ від 30.10.2014 р. № 302/9, із змінами, діє з 01.01.2015 р.).

 Прошу врахувати, що роз'яснення судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, певним строком не обмежене (див. постанову Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 р. №7).

Прошу пояснити, чому при винесенні постанови допущені нижченаведені порушення норм процесуального права.

У мотивувальній частині  суд обмежився лише викладом письмових заперечень АПУ до адміністративного позову від 14.09.2015 р. № 01-01-25/866. При описі встановлених обставин, судом не було враховано жоден доказ АФ в адміністративному позові, в Додаткових поясненнях і доказах АФ від 26.09.2015 р. щодо Заперечень АПУ проти адміністративного позову від 14.09.2015 р. № 01-01-25/866 ( далі – докази АФ від 26.09.2015 р.), у Додаткових поясненнях і доказах АФ № 2 від 20.10.2015 р. щодо Заперечень АПУ від 14.09.2015 р. № 01-01-25/866 (далі-докази АФ № 2 від 20.10.2015 р.).

 На думку АФ порушені приписи пункту 3 частини першої статті 163 КАСУ. Суть порушення в тому, що в постанові не вказані мотиви, з яких суд відхилив докази АФ щодо встановлених судом обставин справи.

 Більш того, судом встановлено порушення АФ, які не були відображені при проведенні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг контролерами АПУ у Звіті за результатами перевірки від 25.12.2014 р. № 184-КК як невідповідність професійним стандартамзгідно приписам п. п. 5.2.2 п. 5 «Права та обов'язки контролерів і суб'єктів аудиторської діяльності» Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, затверджене рішенням АПУ від 26.05.2011 р. № 231/12, із змінами і доповненнями, діяло до 31.12.2014 р., (далі - Положення про зовнішні перевірки № 231/12).

З незрозумілих причин суддя проігнорувала, що безпідставні і засновані виключно на припущеннях окремих посадових осіб доводи АПУ в Запереченнях проти адміністративного позову від 14.09.2015 р. № 01-01-25/866 прямо суперечать висновкам своїх контролерів АПУ, які задокументовані у Звіті за результатами перевірки від 25.12.2014 р. № 184-КК.

 На думку АФ суддею порушены норми статті 70 « Незалежність та допустимість доказів» КАСУ. Суть порушення в тому, що суддя помилково прийняла до уваги штучно створені представниками АПУ докази, які не стосуються предмету спору, тобто не відносяться до результатів перевірки АФ, задокументованих контролерами АПУ за процедурою, встановленою розділом 6 «Порядок проведення перевірок та оформлення результатів» Положення про внешниз перевірках № 231/12.

В той же час судом проігноровано очевидні докази у Звіті за результатами перевірки №184-КК (додаток 2 до адміністративного позову) про наявність у АФ впровадженої системи контролю якості аудиторських послуг та ступеня відповідності її професійним стандартам.

 Так, суд не пояснив в постанові, чому їм не враховані як докази:

a)     відсутність зауважень у звіті контролерів АПУ щодо перевірених 18 внутрішньофірмових стандартів АФ, 2 (два) з яких опубліковані директором АФ у вигляді авторських статей в офіційному виданні АПУ «Аудитор України» (див. п. 6 Звіту за результатами перевірки №184/КК). Ця інформація є прямим доказом наявності у АФ розробленої системи контролю якості аудиторських послуг.

b)     в п. п. 15 п. 6 звіту контролерів АПУ зазначено, що внутрішньофірмове положення АФ «Методичні рекомендації щодо складання аудиторської документації при аудиті малих підприємств» опубліковано у вигляді авторської статті директора АФ в офіційному виданні АПУ «Аудитор України» за листопад 2013р. - в розділі "Аудит" (див. додаток 12 до доказам АФ від 26.09.2015г.). Ця інформація є прямим доказом, що методичні прийоми складання аудиторської документації АФ, форма її подання і зміст відповідають професійним стандартам;

c)      відсутність зауважень у звіті контролерів АПУ щодоперевірки АФ на предмет дотримання Кодексу етики відповідно до приписів п. 6.9 розділу 6 «Порядок проведення перевірок та оформлення результатів» Положення про зовнішні перевірки № 231/12. Ця інформація є прямим доказом наявності у АФ розробленої і впровадженої системи контролю якості аудиторських послуг, оскільки така перевірка проводилась шляхом дослідження документів АФ у відповідно до Програми перевірки системи контролю якості аудиторських послуг.

d)     позитивні висновки за результатами перевірки контролю якості виконання завдань з аудиту і моніторингу системи контролю якості АФ, виконані сторонньою аудиторською фірмою, яка, відповідно до даних сайту АПУ включена в Перелік аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов'язкового аудиту  (див. п. п. 8-9 Звіту за результатами перевірки №184-КК).Ця інформація є прямим доказом наявності у АФ розробленої і впровадженої системи контролю якості аудиторських послуг, яка відповідає професійним стандартам.

 

Щодо інших обставин, встановлених судом першої інстанції  з порушенням  норм процесуального права

 

 Судом встановлено (стор 4) що на засіданні Комісії з контролю якості та професійної етики розглядалися Звіт за результатами перевірки від 25.12.2014 р. № 184-КК, заперечення АФ №1/К від 30.12.2014 р. до зазначеного звіту. За результатами розгляду цих документів Комісія з контролю якості та професійної етики вирішила запропонувати АПУ визнати АФ такої, яка не пройшла перевірку системи контролю якості аудиторських послуг (витяг з протоколу №54 від 22.01.2015 р.).

 При цьому судом не зазначено, чому не враховані наступні докази АФ про порушення АПУ порядку складання звіту за результатами перевірки, порядку розгляду і затвердження результатів такої перевірки, норм професійної етики:

a)     порушення норм п.п. 8.1-8.2 розділу 8 «Затвердження результатів проведених перевірок» Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг від 26.05.2011 р. № 302/9, із змінами, діє з 01.01.2015 р. (докази АФ№ 2 від 20.10.2015 р. на стор. 6-8), а саме:

 витяг з протоколу Комісії з контролю якості та професійної етики № 54 від 22.01.2015 р. не містить жодних обґрунтувань щодо відсутності у АФ впровадженої системи контролю якості, а також визначення ступеня відповідності системи контролю якості АФ професійним стандартам шляхом проведення аналізу всієї отриманої під час перевірки інформації і заперечень АФ від 30.12.2014 р. № 1/К до зауважень контролерів АПУ (додаток 3 до адміністративного позову).

b)     порушення норм п. п. 6.11 розділу 6 «Порядку проведення перевірок та оформлення результатів» Положення про зовнішні системи контролю якості аудиторських послуг від 26.05.2011 р. № 231/12, із змінами доповненнями, діяв до 31.12.2014 р. (докази АФ від 26.09.2015 р. на стор. 4 ), а саме:

 контролери АПУ вказали у своєму звіті тільки зауваження за результатами перевіркиаудиторської документації по елементу "Виконання завдань", проігнорувавши при цьому позитивно оцінені контрольні показники щодо переважної більшості питань перевірки у Контрольних  листі и  аркушах.;

c)      порушення норм п.п. 17.1 п. 17 Регламенту Відповідача від 24.04.2008 р. № 189/4 (адміністративний позов на стор. 10-11; докази АФ від 26.09.2015 р. на стор. 5), а саме:

 АПУ не надано вмотивовану відповідь на скаргу АФ щодо неправомірних дій контролера АПУпід час проведення перевірки АФ;

d)     порушення п.п. 100.7 розділу 100, п.п.120.1-120.2  розділу 120 частині А, п. п. 300.6, розділу 300 частини В Кодексу етики професійних бухгалтерів, затверджений для застосування аудиторами України рішенням Відповідача від 27.02.2014 р. № 290/7, (адміністративний позов на стор. 3,4; докази АФ від 26.09.2015 р. на стор. 5), а саме:

одні і ті ж посадові особи АПУ розглядали результати перевірки і скарги АФ на результати перевірки, брали участь у прийнятті спірного рішення на засіданні АПУ, при тому що домінуюча особа АПУ пов'язана з керівником групи перевірки АФ близькими родинними стосунками. З точки зору норм Кодексу етики такі обставини викликають загрозу дотриманню принципу "об'єктивність", рівень якої є неприйнятним.

Судом встановлено (стор. 5), що АФ не надано на перевірку шаблон графіка призначення на виконання завдань з аудиту, заповнений місячний, квартальний або річний графік призначення на виконання всіх завдань, що виконувались АФ. Однак у Звіті за результатами перевірки від 25.12.2014 р. №184-КК (додаток 2 до позову) ідентифіковані зауваження з цього питання перевірки відсутні. Суд не взяв до уваги, що доводи АФ збігаються з позицією контролерів АПУ про відсутність правопорушень (докази АФ від 14.09.2015 р. на стор. 6-7).

Судом встановлено (стор. 5), що АФ не надано на перевірку підтвердження від усього персоналу дотримання політик та процедур щодо принципу незалежності. Однак у Звіті за результатами перевірки від 25.12.2014 р. №184-КК ідентифіковані зауваження з цього питання перевірки відсутні. Суд не взяв до уваги, що доводи АФ збігаються з позицією контролерів АПУ про відсутність правопорушень ( докази АФ від 26.09.2015 р. на стор. 8-10).

Судом встановлено (стор. 5), що відповідно до п. п. 3.1 Положення про Комісію Аудиторської палати України з контролю якості та професійної етики від 14.02.2008 р. № 187/5.3 до повноважень комісії належить, зокрема, організація та координування роботи Комітету з контролю якості аудиторських послуг, а дотримання вимог розділу 120 Кодексу етики «Об'єктивність» Комісією з контролю якості та професійної при підготовці оспорюваного рішення АПУ підтверджувалося дотриманням кількісного складу такої комісії.

На думку АФ, суд не дав належну оцінку зазначеної обставині, оскільки між головою Комісії з контролю якості та професійної етики та керівником групи контролерів АПУ, який брав участь у перевірці АФ- головним спеціалістом Комітету з контролю якості аудиторських послуг- існували родинні стосунки «мати-син» (див. заперечення АПУ від 14.09.2015 р. № 01-01-25/866 на стор 2, 9-10). Суд не обґрунтував, чому для правової оцінки таких обставин він відхилив застосування концептуальних норм п 100.5-100.7 розділу 100 частині А, п. 300.1, п. 300.6, п. 300.11 частини В Кодексу етики про неприпустимість конфлікту інтересів. (див. витяг з Кодексу етики в додатку 16 до адміністративного позову).

Щодо частини 1 п.п. 1 п.10 Звіту за результатами перевірки № 184-КК суд встановив (стор. 6), що контролери ідентифікували зауваження виходячи з норм професійних стандартів: п. 34 ПНПКЯ 1, п. 24 МСКЯ1, п. 93 ПНПКЯ1, при тому, що у звіті контролерів з цього питання посилання на п. 93 ПНПКЯ 1 відсутня.

 Разом з тим суд встановив, що АФ не задокументував підтвердження незалежності від клієнта з аудиту персоналом сторонньої аудиторської фірми. Ця фірма за договором з АФ здійснювала контроль якості виконання завдання з аудиту та моніторинг системи контролю якості АФ.

 Фактично суд лише оголосив позицію АПУ у запереченнях від 14.09.2015 р. № 01-01-25/866. Судом не здійснена правова оцінка фактичних обставин. У постанові не вказані мотиви, чому не враховані докази АФ про те, що норми професійних стандартів п. 34 Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг (далі–ПНПКЯ 1), п. 24 Міжнародного стандарту контролю якості 1 (далі-МСКЯ1), не поширюються на персонал сторонньої аудиторської фірми (адміністративний позов на стор 5, докази АФ від 26.09.2015 р. на стор 14-17).

Щодо частини 2 п.п. 1 п.10 Звіту за результатами перевірки № 184-судом встановлено (стор. 7), що в документах АФ (РД 5.8.2 і РД 5.8.1) не міститься жодного обґрунтування відбору для проведення огляду контролю якості зовнішнім аудитором щодо аудиту фінансової звітності ВАТ «ВВВ». Однак таке зауваження в Звіті за результатами перевірки № 184-КК відсутне, як і відсутні встановлені судом обставини щодо робочого документа АФ РД 1.5 «Зведені анкета та інформаційні листи щодо можливості дотримання етичних принципів і незалежності".

Водночас суд встановив, що всупереч вимогам МСА 220 в робочій документації АФ відсутні висновки відповідального за огляд контролю якості завдання, про що нібито свідчить робочий документ АФ РД 5.8.1 «Огляд відібраної документації із завдання, яка стосується значних суджень, висловлених аудитором, та оцінки висновків, які він дійшов».

 Однак у постанові не вказані мотиви, за якими суд відхилив докази АФ про правомірність зазначеного робочого документа РД 5.8.1 згідно з абз. «г» п. 37 МСКЯ 1. (адміністративний позов на стор. 5, докази АФ від 26.09.2015 р. на стор 18-21).

Щодо п.п. 2 п.10 Звіту за результатами перевірки № 184 - КК судом встановлено (стор. 8-9 ): « не визначено встановлених МСА 315 плану аудиту з описом характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків, план аудиту з описом характеру, часу та обсягу запланованих подальших процедур на рівні твердження, як визначено в МСА 330; ... Крім того, відсутне: врахування відповідного часу на виконання процедур щодо продовження стосунків з клієнтом...;…Таким чином, документ «Планування аудиту малого підприємства ПАО «ААА» не відповідає вимогам МСА300, МСА330, МСА315. … жодного меморандуму з описом розуміння суб'єкта господарювання і його внутрішнього контролю з визначенням суттєвості, з включенням аналізу обсягу, часу і напрямку аудиту ПП «АФ «ХХХ» до перевірки та до суду надано не було…. в документах з планування аудиту ВАТ «ВВВ» за 2012р. не зазначено жодної процедури щодо вимог МСА 315... » і т. д.

Проте такі зауваження в Звіті за результатами перевірки №184-КК відсутні, що підтверджується також даними п. 3 Контрольних аркуш контролерів АПУ, де питання перевірки «Планування, оцінка ризиків» відзначені оцінкою «наявність» і без зауважень за всіма трьома перевіреним завдань з аудиту. Фактично суд оголосив штучно створені доводи АПУ у запереченнях від 14.09.2015 р. № 01-01-25/866. Суд також не взяв до уваги, що докази АФ збігаються з позицією контролерів АПУ про відсутність правопорушень (додатки 2-3 до доказ АФ від 26.09.2015 р.; докази АФ від 26.09.2015р. на стор. 21-32)

Щодо п.п. 3 п.10 Звіту за результатами перевірки №184-КК суд встановив (стор. 9): «.. інформування управлінського персоналу проведено на початок аудиту (а не в кінці), що не відповідає вимогам МСА 260 і МСА 265 щодо повідомлення інформації з питань аудиту та недоліки внутрішнього контролю, які виявлені під час проведення аудиту»

При цьому суд не обґрунтував, чому для правової оцінки обставин він не врахував норми абз. «в» п. 16 , п. 19, п. 21. п. Д40 Міжнародного стандарту аудиту МСА 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями» щодо правомірності дій АФ (докази АФ на стор. 32-34, додаток 21 до адміністративного позову).

Щодо п.п.4 п.10 Звіту за результатами перевірки №184-КК суд встановив (стор. 9): «...описання викривлення в документі «Планування аудиту фінансової звітності» суперечить вимогам професійних стандартів МСА 300».

Проте такі зауваження в Звіті за результатами перевірки №184-КК відсутні, що підтверджується також даними п. 3 Контрольних аркуш контролерів АПУ, де питання перевірки «Планування, оцінка ризиків» відзначені оцінкою «наявність» і без зауважень за всіма трьома перевіреним завдань з аудиту.

Щодо п. п. 6 п. 10 Звіту за результатами перевірки №184-КК суд встановив (стор. 10): «не надано до перевірки документальне підтвердження отримання достатніх і прийнятних аудиторських доказів стосовно того, чи існують викривлення залишків на початок періоду, які суттєво впливають на фінансову звітність поточного періоду».

Суд не обґрунтував, чому він не взяв до уваги докази того, що контролери АПУ при проведенні перевірки безпідставно проігнорували прохання АФ взяти до уваги його робочі документи по перевірці статей балансу на початок періоду та виявлені при цьому викривлення (див. рукописні зауваження АФ на стор 9 Звіту за результатами перевірки №184-КК).

Суд зробив неправильний висновок про невідповідність задокументованих аудиторських процедур в робочих документах АФ юридичному факту, закріпленому нормою п. 6 МСА 510 «Перші завдання з аудиту-залишки на початок періоду» (додаток 23 до адміністративного позову; п.8 стор. на стор.6 додаткових доказів АФ №2 від 20.10.2015 р.).

Щодо п.п. 9 п.10 Звіту за результатами перевірки №184-КК суд встановив (стор. 11): « робочі документи ПП «АФ «ХХХ» не містять інформації щодо повного переліку пов'язаних сторін, відносин і операцій з ними. У робочих документах аудитора не задокументовані виконані процедури перевірки наявності пов'язаних сторін... ».

Суд не обґрунтував, чому він не взяв до уваги докази того, що контролери АПУ під час перевірки безпідставно проігнорували прохання АФ взяти до уваги робочі документи АФ про перевірку інформації щодо пов'язаних осіб у фінансовій звітності клієнтів з аудиту та виявлених при цьому викривлень (див. рукописні зауваження АФ на стор. 10 Звіту за результатами перевірки №184-КК).

Суд не обґрунтував, чому для правової оцінки обставин він не взяв до уваги норми п. 6, Д16, Д 7, Д19, МСА 230 «Аудиторська документація»., п. 28 МСА 550 «Пов'язані сторони», п.63 , п.6 МСА 330 «Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики», які свідчать про відсутність порушень АФ (докази АФ від 26.09.2015 р. на стор 54-57).

Щодо п. п. 13 п. 10 Звіту за результатами перевірки №184-КК суд встановив (стор 12), «…при складання аудиторського висновку (звіту) для ВАТ «ВВВ» не враховано вимоги Роз'яснення затвердження рішенням АПУ від 04.04.2013 р. №266/15 «Щодо особливостей формату та змісту аудиторського висновку (звіту незалежного аудитора) за результатами аудиту річної за 2012 р. фінансової звітності при розкритті інформації емітентами цінних паперів, за умови обрання емітентом датою переходу на МСФЗ з 01.01.2012 р."

Посилання суду на рішення АПУ від 04.04.2013 р. №266/15 помилково. Тому що в цьому нормативно-правовому акті наведено приклад аудиторського висновку за умови обрання емітентом датою переходу на МСФЗ з 01.01.2012 р. А в Примітках до фінансової звітності ВАТ «ВВВ» заявлено, що дата переходу на МСФЗ -01.01.2011 р., тобто дата самого раннього періоду, представленого у фінансовій звітності за 2012 р.

 Суд не обґрунтував, чому для правової оцінки обставин він не взяв до уваги витяг з Приміток до фінансової звітності ВАТ «ВВВ» (у додатку 31 до адміністративного позову); спільний лист від 07.12.2011 р. НБУ №12-208/1757-14830, Мінфіну України №31-08410-06-5/30523, Державної служби статистики України №04/4-07/702 (у додатку 30 до адміністративного позову); Рішення АПУ від 04.04.2013 р. № 266/15 (у додатку 10 до доказів АФ від 26.09.2015р.); Примітки до фінансової звітності ВАТ «ВВВ» у складі аудиторського висновка в Додаткових доказах АФ № 3 від 28.10.2015 р., а також доказів АФ від 26.09.2015 р. на стор. 65-66, які свідчать про відсутність порушень АФ.

На думку АФ суд не дав належну оцінку тому факту, що на стор. 23 Заперечень АПУ проти адміністративного позову від 14.09.2015 р. №01-01-25/866 представниками АПУнадано неправдиве твердження про те, що вищезгадане роз'яснення АПУ від 04.04.2013 р. № 266/15 містить приклад аудиторського висновку для компаній, які вирішили вибрати дату переходу на МСФЗ з 01.01.2011 р.

Насправді це роз'яснення містить приклад аудиторського висновку для компаній, які вирішили вибрати дату переходу на МСФЗ з 01.01.2012 р., тому аргументи АПУ проти тверджень АФ про відсутність порушень – недійсні,  а висновок судді-помилковий.

З урахуванням вищевикладеного, увідповідності з приписами норм статті 170 КАСУ,

 ПРОШУ

 роз'яснити, чому при винесенні постанови від 02.11.2015р. по справі № 815/4759/15 порушені норми процесуального права, в тому числі принципи адміністративного судочинства, які встановлені нормами п.п. 1-4 частини 1 статті 7 КАСУ.

 

Додаток:

1.     Копія постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2015 р. по справі № 815/4759/15 на 15 арк.

З повагою, Директор ЧП «АФ «ХХХ» _____________

 

2.              Ответ головы Одесского окружного административного суда на заявление истца-частного предприятия «АФ «ХХХ» от 29.05.2016г. №03.1.09/17381/16 на № 8А от 17.06.2016г.

 

Директору ЧП

«АФ «ХХХ»

Одеським окружним адміністративним судом уважно розглянуто Вашу заяву з проханням роз'яснити, чому при винесенні постанови від 02.11.2015 по справі №815/4759/15 порушені норми процесуального права, в тому числі принципи адміністративного судочинства, які встановлені нормами п.п. 1-4 частини 1 ст.7 та повідомляємо наступне.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», постановою Одеського окружного адміністративного суду (суддя Танцюра К.О.) від 02.11.2015 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Аудиторська фірма "ХХХ" до Аудиторської палати України про визнання нечинним (скасування) рішення та визнання таким що не створює жодні правові наслідки відмовлено.

11.05.2016 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду Апеляційну скаргу приватного підприємства "Аудиторська фірма "ХХХ" задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі № 815/4759/15 - змінено, виключивши мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та зазначити мотиви за цією постановою, які викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції. В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі № 815/4759/15 - залишено без змін.

Інформуємо Вас, що відповідно до ст. 126 Конституції України та ст. 6, 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють 'правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Виключне право перевірки законності та обґрунтування судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» - незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимими є:

не процесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах;

встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ;

витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати;

прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.

Голови судів та інші судді, які обіймають адміністративні посади в судах, не мають повноважень перевіряти правовий зміст судових рішень.

Таким чином, голова суду, відповідно до ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснює організаційне керівництво діяльністю суду та як суддя вирішує процесуальні питання лише в межах справ, які безпосередньо ним розглядаються. Саме тому, голова суду не може надавати правову оцінку, піддавати сумніву чи коментувати рішення будь-якого судді.

Голова суду                      О.В. Глуханчук

 

Исп. Заліська Л.В.

Тел.. 705-57-54

 

 

3.              А разве было выполнено Одесским окружным административным судом разъяснение истцу судебного решения в соответствии с предписаниями  статьи 170 КАСУ?

 

Из Постановления Пленума ВАСУ от 20.05.2013г. №7

«19. За правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.

Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду. Тому суди повинні враховувати, що є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого суддею одноособово, судом у колегіальному складі. Так само є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого судом у колегіальному складі, суддею одноособово.

Водночас суди повинні враховувати, що у разі неможливості розгляду заяви про роз'яснення судового рішення суддею або одним із суддів (закінчення терміну повноважень тощо) колегії суддів суду, яка ухвалила судове рішення, до розгляду заяви залучається інший суддя цього суду, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 КАС України.

За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду…».

 

4.              А был ли суд?

Как обеспечить качественное судебное разбирательство? Почему судья Одесского окружного административного суда не предоставила единоличное разъяснение судебного решения по правилам статьи 170 КАСУ с учетом разъяснений ВАСУ? А может потому, что во время всех четырех судебных заседаний она не задала ни одного вопроса по существу дела ни истцу, ни ответчику? Иначе почему она сделала вывод о том, что «… материалами справи підтверджується законність та відповідність встановлених ідентифікованих зауважень викладених у звіті №184-КК від 25.12.2014р.»

А разве рассматривала судья отчет контролеров АПУ №184-КК от 25.12.2014г.? Ведь там же и в помине нет тех обстоятельств, которые, в частности, были установлены ею в судебном решении…

Так на что же потрачены деньги налогоплательщиков? На театрализованную игру в суд и судей?

 

 

 

0
Для додавання та перегляду коментарів увійдіть спочатку на сайт з ім'ям користувача та паролем.

В Украине предлагают ввести «драконовские» штрафы за выброс мусора вне урны. Я - …

Абсолютно «за»! Надо бы и уголовную ответственность ввести за такое - 55.9%
Поддерживаю идею, но штрафы должны быть вменяемыми - 26.1%
Против штрафов. Нарушителей надо наказывать уборкой улиц и сбором мусора - 16.8%
Против. Те, кто мусорят, все равно платить не будут - 0.4%
Пока не определился - 0.4%

Стоит ли разрешить в Украине двойное гражданство?

Да, это нормальная мировая практика - 48.9%
Нет, рано нам - 34.6%
Кому нужно, давно пользуются - 11.7%
Мне все равно - 3.9%