№6(29)(2014)

Про сто днів роботи уряду, впродовж яких не прийнято давати категоричну оцінку діям чиновників, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прозвітував у парламенті рівно за день до іншої важливої події – інавгурації новообраного Президента Петра Порошенка. Такий збіг мав навіть дещо символічний підтекст, адже вступаючи на посаду, керівник держави отримав чітку доповідь про стан справ з вуст очільника уряду.

Підсумовуючи 100 днів, які прожила країна, глава уряду з парламентської трибуни охарактеризував їх патетичною фразою: «Ми вистояли. Ми вистояли як українська держава. Ми вистояли як український народ». Він побідкався, що Україна вперше за історію своєї незалежності зіткнулася з російською військовою агресією. Однак «ми разом зібрали всі сили, зібрали в кулак нашу волю і продемонстрували, що Україна – це не територія, а держава, а українці – це не населення, а народ, Народ – з великої літери».

Згадавши про порожню казну, розграбований бюджет, державні компанії-банкрути в час, коли 100 днів тому затверджували Програму дій уряду і формували новий склад Кабміну, Арсеній Яценюк ще раз наголосив на проблемах нинішніх і пообіцяв: «Президент, Парламент і Кабінет Міністрів діятимуть як єдине ціле. Мільйони українців очікують реальних змін. І ці зміни – також у площині єдності, спільності завдань і політичної відповідальності за те, що люди стояли на Майдані, що зараз тисячі наших хлопців зі зброєю в руках воюють за нашу країну, за наше майбутнє, за український стяг, герб, за українські родини. Якщо ми разом, то це єдина запорука нашої перемоги».

Характеризуючи економічну ситуацію в державі, керівник уряду підкреслив, що його команді вдалося уникнути дефолту. Він запевнив, що здійснюються всі соціальні виплати, видаються пенсії і зарплати. За три з лишком місяці відновлено співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським банком, ЄБРР, урядами США, Канади, Японії, отримано макрофінансову допомогу Європейського Союзу. Це дало можливість Україні не впасти в економічну прірву, з якої треба виходити десятки років. Керівник уряду також підтвердив незворотність курсу на Європу і назвав підписання Угоди з ЄС першим кроком до того, щоб у перспективі Україна стала членом Європейського Союзу.

Він звернув увагу і на непопулярні кроки – скорочено чисельність державних чиновників на 25 тисяч осіб, урізано видатки на органи державного управління. Разом з тим протягом останнього місяця вперше за рік профінансовано так звані незахищені статті в сумі 2,5 млрд грн на те, «щоб кожна міська рада, кожна область отримала кошти на ремонт шкіл, лікарень, закупівлю необхідних речей для виконання місцевою владою своїх зобов’язань». Почали відшкодовувати податок на додану вартість. За два останніх місяці ця цифра сягнула 11 млрд грн. Окрім цього, схвалено законопроект, згідно з яким оприлюднюється вся інформація стосовно суб’єктів, що отримують відшкодування ПДВ.

Не оминув Арсеній Яценюк і питання енергетичної незалежності України. Він повідомив, що уряд робить усе можливе, щоб диверсифікувати джерела енергопостачання. Вже підписаний реверсний потік. І хоча він не може повністю забезпечити постачання природного газу й забезпечити потреби України, 500 млн м3 газу щомісяця з Польщі, Угорщини і Словаччини є першим кроком до енергетичної незалежності. Європейський Союз в односторонньому порядку відкрив ринки для України більше ніж по 120 товарних позиціях, насамперед по агропромисловій та промисловій продукції. Це дає українському бізнесу додаткові доходи обсягом €500 млн до 01 листопада цього року.

Ще одна проблема, яка непередбачено виникла у діяльності уряду, – видатки на бойові дії із захисту національної незалеж­ності, суверенітету України. З цього приводу Арсеній Яценюк повідомив, що було прийнято рішення про виділення додаткових коштів у розмірі 6,7 млрд грн на потреби української оборони, Національної гвардії, Прикордонної служби і Міністерства внутрішніх справ. За цей період виділено 10,5 млрд грн на потреби національної безпеки й оборони. Він також окреслив подальше бачення урядом розвит­ку держави.

Закликавши парламент спільно попрацювати над завершенням процесу конституційних змін, керівник уряду запропонував три напрями – децентралізацію влади, передачу її на місця; зміну Бюджетного і Податкового кодексів і надання економічних стимулів для регіонів щодо залучення інвестицій, збільшення кількості робочих місць; позбавлення органів прокуратури функції так званого загального нагляду, яка є одним з найбільш корумпованих елемен­тів чинної правоохоронної системи, та завершення судової реформи.

Серед інших завдань – реальна боротьба з корупцією, в рамках якої передбачено створення Націо­нального антикорупційного бюро, подальша дерегуляція. А стратегічне завдання, на думку керівника уряду, полягає в тому, що модель місцевої і цент­ральної влади має відповідати тим стандартам, які є сьогодні в Європі. Крім того, воно полягає в «допомозі кожній українській родині відчути впевненість в українському майбутньому, відчути нашу спільну силу, повірити в те, що український народ великим поступом пройде всі випробування, всі драматичні сторінки історії».

Слідом за Прем’єром підсумували стоденну роботу також міністри. Керівник міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков серед власних досягнень на сторінці у Facebook назвав недопущення в Харкові сепаратистського сценарію. «Діяв жорстко в ті дні, але знав, що роблю правильно, і знав, що харків’яни підтримають», – підкреслив він. Серед заслуг він виділив і відтворення Національної гвардії України, чітку роботу міліції на час проведення виборів, усунення від «годівниці» неодноразово звинувачуваної у корупційних схемах компанії ЄДАПС, яка займалася виготовленням бланків закордонних паспортів. Серед недоробків – не змогли розпочати по-справжньому реформу в системі МВС.

Міністерство молоді та спорту прозвітувало про сто днів роботи у вигляді слайдів, де все викладено коротко й зрозуміло, без зайвих слів та пояснень. Мабуть, спілкування з молоддю потребує сучасного і молодіжного підходу до звітів.

Міністерство освіти і науки виявилося більш традиційним у цьому плані. Сергій Квіт провів спеціальну прес-конференцію, де розповів про стратегічні цілі та пріоритети відомства. Серед головних завдань – підвищення якості освіти через удосконалення законодавчої бази та подолання корупції. «Міністерство відмовляється від репресивних функцій і стає партнером навчальних закладів у досягненні якості. Ми також відмовляємося від корупції як складової частини управління», – зазначив він.

Міністр юстиції Павло Петренко відзвітував через пресу. Він опублікував статтю, в якій висловив власне бачення діяльності відомства. «За ці 100 днів мені вдалося закласти фундамент системи, що унеможливлює існування корупційних схем. Тож відтепер вже не матиме значення, яке керівництво прийде після мене в Міністерство юстиції, оскільки завдяки реформам, котрі ми започаткували, повернутися до старих схем фізично стане неможливо», – резюмував керівник відомства і подав свій план роботи, який складається з чотирьох блоків. Це – антикорупційні заходи та реформування системи міністерства, Державної виконавчої служби та запровадження системи електронних біржових торгів конфіскованим майном; Державної реєстраційної служби та впровадження єдиних центрів надання адміністративних послуг, а також Державної пенітенціарної служби.

Серед заслуг віце-прем’єр-міністра, міністра з регіо­нального розвитку будівництва та жит­ло­во-­комунального господарства Володимира Гройсмана експерти називають ухвалення низки нормативно-правових актів, які полегшують прийняття в експлуатацію новозбудованого житла, кроки Мінрегіонбуду з енергоефективності та спрямованість на децентралізацію влади. Тим часом не всі задоволені діяльністю нинішнього Кабміну, який Арсеній Яценюк свого часу охарактеризував як «уряд камікадзе».

Аналітики й експерти вказують на чимало проблем. Зокрема президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко висловив переконання, що за сто днів роботи уряд виконав тільки два пункти з програми своєї діяльності: отримання кредиту МВФ та спроба реформи ЖКГ. А пункти щодо ліквідації корупції, забезпечення прозорих держзакупівель, реформування податкової системи залишилися лише в планах. Нічого не вийшло і з обіцянки підвищення доходів населення. Реальна зарплата знизилася на 4 %, ВВП – на 2 %, а ціни зросли більш ніж на 6 %.
Ще категоричніший у своїх оцінках лідер Громадського руху «Український вибір» Віктор Медведчук. У своєму блозі він охарактеризував роботу уряду як соціально-гуманітарну катастрофу, внаслідок якої «мільйони сімей опинилися за межею бідності», що стало результатом різкого стрибка цін. Медведчук обурюється: «Такого не було навіть на початку 1990-х, щоб усього за три місяці настільки знизився рівень добробуту більшої частини населення країни!».

Невдоволений діями нового уряду і голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв. Він скаржиться, що правляча коаліція разом з урядом повністю провалила завдання – провести люстрацію у перші 100 днів після Майдану. «Досі не утворений Люстраційний комітет, ми всі працюємо як звичайні громадяни, як громадські активісти», – зазначив Соболєв. Водночас навіть як громадський активіст Соболєв через пресу зумів прозвітувати громадськості про виконану роботу, зокрема, про підготовку проекту відповідного закону, перемовини з цього приводу з парламентаріями і навіть про запуск сайту.