№6(29)(2014)

Україна 25 травня зробила свій вибір глави держави – 9 857 308 голосів виборців, що становить 54,7 %, або більше половини тих, хто взяли участь у голосуванні, прогнозовано отримав Петро Порошенко. Вперше в історії незалежної України главу держави було обрано в першому турі голосування. А вже 7 червня у Верховній Раді України відбулася церемонія інавгурації п’ятого Президента України.

Обіцянки і сльози

Президентська промова Петра Порошенка почалася з хвилини мовчання в пам’ять за загиблими за свободу і незалежність України. Президент констатував: «Країна стала іншою. Іншими стали люди». Він зазначив, що «у глави держави – широкий вибір різноманітних інструментів для забезпечення територіальної цілісності України й мирного життя громадян», і запевнив, що не хоче війни й не прагне помсти, а розпочинає свою роботу з пропозиції мирного плану. Окремо Президент звернувся до співвітчизників з Донеччини та Луганщини. Про свої плани він оголосив російською мовою. Водночас запевнив, що «дискусії не підлягає питання про територіальну цілісність України, оскільки він присягнув «усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України», і тому завжди залишатиметься вірним цій святій обітниці.

У промові далі йшлося про відданість ідеї парламентсько-президентської республіки, децентралізації влади і делегування повноважень з центру місцевим органам влади. При цьому Порошенко наголосив, що «Україна була, є й буде унітарною державою, а марення про федерацію не має підґрунтя». Ще одне чутливе питання – мови – Президент обґрунтував статтею 10 Конституції, яка визначає українську мову як єдину державну, але гарантує вільний розвиток російській та іншим мовам.

Після програмної промови Президент вирушив на Софійську площу, главу держави там зустрів начальник Генштабу ЗСУ. Відбулося представлення командувачів різних видів військ, що входять до складу Збройних сил України, та підняття Державного прапора й Прапора Президента України. Мільйони телеглядачів, які дивилися церемонію інавгурації, спостерігали, як у цей момент по обличчю Петра Порошенка котилися сльози.

Вся королівська рать

Ввечері того ж дня Петро Порошенко влаштував урочистий прийом у Мистецькому Арсеналі. Серед запрошених були політики, журналісти, діячі культури.

Привітати новообраного Президента прибули практично всі вітчизняні олігархи. Приїхали бізнесмени Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський (губернатор Дніпропетровщини), Сергій Тарута (донецький губернатор). Олександр Ярославський, Костянтин Жеваго, Костянтин Григоришин, Григорій Суркіс, Юрій Косюк, Ігор Єремєєв і багато інших чекали моменту, щоб засвідчити свою повагу новому главі держави.

Цікаво, що першими на захід приїхали колишні соратники попереднього Президента. Олександр Єфремов, Ярослав Сухий, Ганна Герман, екс-спікер Володимир Рибак, Ян Табачник, Сергій Ківалов, В’ячеслав Богуслаєв, екс-секретар Київради Галина Герега з чоловіком-бізнесменом поспішали продемонструвати прихильність до нового керівництва. Серед гостей був помічений екс-президент України і кум Порошенка Віктор Ющенко, колишній глава Грузії Михаїл Саакашвілі, мер Києва Віталій Кличко. У цій суєті дещо непомітний вигляд мали нинішні очільники – спікер парламен­ту та до недавнього часу за сумісництвом виконуючий обов’язки Президента Олександр Турчинов і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Зважаючи на непросту ситуацію в державі, організатори заходу відмовилися від гучного святкування, тим самим підкреслюючи, що із завтрашнього дня всіх чекає складна робота…

Будні під знаком війни

Вже 08 червня Петро Порошенко провів засідання тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану на сході України, який він представив 06 червня під час візиту до Франції. На зустрічі були присутні Надзвичайний та Повноважний посол України в Німеччині Павло Клімкін, спеціальний представник діючого голови ОБСЄ Хайді Тальявіні та Надзвичайний і Повноважний посол Російської Федерації Михайло Зурабов, глава держави наголосив, що сторони повинні працювати над реалізацією домовленостей, які були досягнуті в Нормандії під час зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Франсуа Оландом та президентом Російської Федерації Володимиром Путіним.

«Ми маємо на цьому тижні припинити вогонь. Для мене кожен день, коли вмирають люди, кожен день, коли Україна платить таку високу ціну, є неприйнятним. Тому треба відновити роботу державного кордону України, щоб гарантувати безпеку кожного громадянина України, який живе на Донбасі, незалежно від того, які політичні симпатії він має», – підкреслив Президент України і запропонував проводити засідання тристоронньої контактної групи щодня для опрацювання зробленого й координації подальших дій з реалізації плану мирного врегулювання ситуації на сході України. Через декілька днів питання шляхів розв’язання кризи на Донбасі було головним під час його зустрічі з головою Донецької облдержадміністрації Сергієм Тарутою. Глава держави не виключив проведення круглого столу в Донецьку за участі різних сторін, що передбачає визнання Російською Федерацією результатів президентських виборів, припинення терористами вогню і створення рятувального коридору для мирного населення, яке не бере участі в конфлікті.

Водночас прагнення завершити бойові дії на Донбасі через тиждень аналітики та військові експерти сприйняли достатньо скептично, зауважуюючи, що такі речі швидко не вирішуються. Розвиток подій показав їхню передбачливість, оскільки вже 12 червня на сході України бойовики вперше застосували танки, які, за даними української розвідки, з’явилися з боку Російської Федерації. У зв’язку з цим Петро Порошенко провів термінову нараду з керівниками силових відомств, а також розмови з віце-президентом США Джозефом Байденом та канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Згодом мав розмову з очільником РФ Володимиром Путіним, під час якої було обговорено «мирний план Петра Порошенка щодо врегулювання ситуації на сході України» та кроки, які необхідно зробити для припинення вогню та вирішення ситуації мирним шляхом.

13 червня Президент України доручив голові До­не­цької обласної державної адміністрації Сергію Таруті тимчасово перенести офіс обл­держ­адмі­ні­стра­ції до Ма­ріу­поля… 17 червня Президент знову розмовляв з Ан­гелою Мер­кель, 18 червня – з президентом Росії, 19 червня – з Джо­зе­фом Бай­де­ном. Обговорення результату не дали… Вагомим аргументом стало рішення глави держави про припинення вогню в односторонньому порядку, прийняте ним після зустрічей з представниками легітимної влади Донецької та Луганської областей, а також ділових кіл регіону, де представив 14 пунктів мирного плану з врегулювання ситуації на сході країни.

Перші призначення

Через кілька днів після свого офіційного вступу на посаду Петро Порошенко видав укази про кадрові призначення.
Прізвища нових господарів кабінетів на Банковій були достатньо про­гно­зо­ваними й обговорюваними та все ж сприйняті неоднозначно, особливо глави Адмі­ні­страції Бориса Лож­кіна – медіамагната і мільйонера, який є одним із 30 найвпливовіших медіа­ме­недже­рів СНД. У 2013 році за версією журналу «Фокус» його статки оцінювалися в $126 млн.
У цьому ж році він став учас­ником аналогічного рейтингу жур­налу «Коре­спондент»: № 70 у списку зі $144 млн.

Прес-секретарем глави держави став Святослав Цеголко, який досі працював на «5 каналі», що належить Петру Порошенкові, а керівником Державного управління справами, яке в народі іменують ДУСею, – Сергій Бе­ре­зенко. Змінив Президент і склад Ради національної безпеки і оборони, яку він очолює, а також призначив депутата-ударівку Ірину Геращенко уповноваженим Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях.

Цікавішим, але знову ж таки очікуваним став інший кадровий пакет, який Петро Порошенко представив парламенту 19 червня. Рекомендуючи Віталія Ярему на посаду Ге­не­рального про­ку­рора, Президент України зве­р­­нувся до народних депутатів зі словами: «Якщо ви надаєте згоду на призначення мною пана Яреми на посаду Генерального прокурора, то цей день, я впевнений, стане чор­ним для всієї української злочинності, для всіх тих, хто не ладнає із законом і совістю».
Сподіваною стала й кандидатура міністра закордонних справ Павла Клімкіна – посла України у ФРН і досвідченого євроінтегратора, який брав участь у переговорах щодо підготовки змісту угоди про асоціацію України з ЄС як заступник міністра закордонних справ. За походженням Клімкін – етнічний росіянин, що ставить у глухий кут російську пропаганду, яка стверджує, що до влади в Україні прийшли націоналісти. Попри запевнення деяких депутатських фракцій з нинішньої коаліції, що вони не голосуватимуть за ці кадри, парламент схвалив усі три президентські кандидатури – на посади голови Генпрокуратури, МЗС та НБУ. За кандидатуру Віталія Яреми було віддано 329 голосів депутатів, за Павла Клімкіна – 335, за Валерію Гонтареву – 349.

Того ж дня відбулася телефонна розмова Петра Порошенка з директором-розпорядником Міжнародного Валютного Фонду Крістін Лагард, яка привітала «з переконливим голосуванням» у Верховній Раді щодо призначення головою Національного банку України Валерії Гонтаревої та запевнила «в підтримці дій української влади й налаштованості на плідну співпрацю».

А вже 26–27 червня Петро Порошенко відвідав з робочим візитом Страсбург і Брюссель. У Страсбурзі він звернувся з промовою до представників парламентів 47 держав-членів Ради Європи, а 27 червня у Брюсселі підписав економічну частину угоди про асоціацію з ЄС. Церемонія відбулася в будівлі Ради Європейського Союзу в Брюсселі о 10 годині за місцевим часом. Підписання Угоди Президент назвав одним із найважливіших моментів в історії Української держави. «Ми маємо використати цю можливість для модернізації країни. Але ми потребуємо тільки одного – миру та безпеки», – прокоментував він подію.