№6(29)(2014)

Двадцять першого травня поточного року КабМІН на виїзному засіданні схвалив нове дітище податкових органів, а саме проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».

Ключові слова – в назві цього проекту і в самому проекті «податковий компроміс».

Суть проекту «податкового компромісу» полягає в тому, що платники податків та їх уповноважені особи, котрі за будь-який період до 01 січня 2014 року мінімізували зобов’язання з податку на прибуток, ПДВ, завищували бюджетне відшкодування або від’ємне значення сум ПДВ, мають можливість оплатити тільки 15 % суми заниженого зобов’язання і при цьому звільняються від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Реалізувати таку можливість можна буде шляхом подання протягом 60 днів з моменту набуття чинності розробленого податківцями проекту спеціального уточнюючого розрахунку з самостійно задекларованими податковими зобов’язаннями і фактичною оплатою 15 % від заявленої суми. Операція є завершеною, якщо протягом десяти днів з дня надання уточнюючого розрахунку підприємство не отримає від фіскальної служби жодних уточнень (заперечень) відносно заявлених зобов’язань.

При цьому 85 %, що залишились не сплаченими, вважаються погашеними, і період до 01.01.2014 р. податковим перевіркам не підлягає.

Підприємства, які не скористаються наданою їм податковим компромісом можливістю, очікує перевірка податкових органів і відповідальність у повному обсязі згідно з нормами закону.

Зазначимо, що ідея, закладена в проект, досить позитивна. По-перше, він передбачає надходження коштів до державного бюджету, а, по-друге, надає можливість суб’єктам господарювання, які оптимізували свої зобов’язання, перейти на «легальне становище» і стати сумлінними платниками податків.

Що ж, давайте спробуємо розібратись у такій на перший погляд принадній пропозиції наших контро­люючих органів.
Дурні залишилися в дурнях?!

Перше, на що хочу звернути увагу: з вищенаведеним проектом ознайомляться і сумлінні платники зазначених податків, які протягом цих років своє­часно сплачували податки до бюджету і навіть за проханням податківців завчасно перераховували авансові платежі, а ознайомившись, усвідомлять, що всі ці роки, пробачте, були дурнями.

Ну навіщо було платити своєчасно і в повному обсязі, коли можна було зовсім не платити, потягнути час і сплатити набагато менше (15 %).

Я не впевнена, чи відгукнуться на цей «податковий компроміс» підприємства, які постійно ухилялись від сплати податків, а ось імовірність того, що їх лави поповняться за рахунок колишніх сумлінних платників, дуже велика. Тим паче, що проведення разової амністії не дає гарантії, що підприємства в подальшому не будуть ухилятись від сплати податків.
Отже, хоча б із поваги до сумлінних платників потрібно переглянути компромісну ставку і встановити її хоча б на рівні відповідних податків за попередні періоди.

Як податок порахуєш, так його і заплатиш!

На жаль, якість податкового регулювання нових податкових реформаторів мало чим відрізняється від попередніх. І проект «податкового компромісу» доводить, що навіть немає натяку на гідний рівень нормотвор­чої техніки і юридично якісний підхід до податкового регулювання.

Виникає низка питань: чому потрапити під так звану «амністію» пощастило тільки платникам податку на прибуток і ПДВ? Чим «завинили» не сумлінні платники інших податкових режимів і фізичні особи? Що їм робити? Мабуть, чекати наступної хвилі податкового компромісу.

Але ознайомившись із застосуванням податкового компромісу, виникає сумнів щодо того, кому пощастило, а кому ні.
Оскільки в роз’ясненні застосування податкового компромісу йдеться тільки про занижені податко­ві зобов’язання, то природно виникає питання: що робити підприємствам, у яких завищені суми бюджетного відшкодування або негативні значення сум ПДВ та податку на прибуток? Чи повинні вони подавати уточнений розрахунок і платити 15 % від неправомірних операцій, щоб скористатися податковим компромісом?

Для роздумів, скористатись чи ні запропонованим «компромісом», надається 60 днів з дня набуття чинності Законом. Якщо ви все ж вирішили надати уточнюючий розрахунок, зауважте, що процес узгодження податкових зобов’язань триває 60 календарних днів з моменту його подачі. По-перше, таке трактування узгодженого податкового зобов’язання суперечить п. 54.1 ст. 54 ПКУ, де зазначено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов’язання в податковій декларації або уточнюючому розрахунку вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. А по-друге, неможливо передбачити, чим після подачі «уточнюючого розрахунку податкової декларації» закінчиться шестидесятиденне узгодження між платником податків і податківцями.

Адже процес узгодження складається з декількох етапів.

Немає нічого простішого, ніж ускладнити собі життя

Контролюючий орган після отримання від платника податків уточнюючого розрахунку податкової декларації за період, у якому підприємство мінімізувало податкові зобов’язання, проводить зустрічну звірку і складає довідку. При цьому зверніть увагу, що «зустрічна перевірка» згідно з п. 73.5 ст. 73 ПКУ не має нічого спільного із «зустрічною перевіркою» законопроекту.

Наслідком звірки може бути або узгодження задекларованого доходу, або неузгодження.

Що становить суть і зміст самої перевірки, на підставі чого податкова служба може дійти висновку про заниження суми податкового зобов’язання – проект замовчує.

Наступний етап податкового компромісу настає для підприємств, які внаслідок проведеної зустрічної перевірки податковими органами не узгодили задекларовану суму доходів.

Після такої зустрічної перевірки платники податків ризикують отримати повідомлення про те, що вони повинні значно збільшити суму доходу. Єдине, що заспокоює, – платити доведеться 15 % від вказаної суми.

Отже, якщо вас влаштовує збільшена контролюючим органом внаслідок зустрічної перевірки сума доходу, то ви повідомляєте про це листом, і податковий компроміс вважається досягнутим після сплати 15 % з узгоджених податкових зобов’язань. Крім того, всі періоди до початку 2014 року не підлягають перевіркам і донарахуванням.

Якщо ж вас не влаштує збільшена відповідною звіркою сума, наслідком неузгодження податкового зобов’язання буде, як ви певно здогадались, податкова документальна перевірка.

Таким чином, якщо на рівні звірки ви не домовились із контролюючим органом про суму податкового забов’язання, то подарунок у вигляді документальної перевірки вам забезпечено.

На підставі вищенаведеного можна зробити висновок: «податковий компроміс» лише дає шанс на звільнення від відповідальності, але не гарантує його.

І якщо у середніх і малих підприємств є право вибору, то у великих платників податків вибору немає. Згідно із законопроектом, якщо такий платник податків (великий) не скористається податковим компромісом, фіскальний орган автоматично отримає підставу для проведення документальної перевірки. Законопроект не уточнює, яка це буде перевірка, – планова чи позапланова, але передбачити її результат, я думаю, не важко.

Якщо вміло перекреслити мінус, то вийде плюс

Резюмуючи все вищенаведене, можна зробити висновок, що фіскальний орган цим законопроектом пропонує платникам податків абсолютно легальну схему «вирішення питання» минулих гріхів з досить непередбачуваними для них наслідками, і не потрібно бути великим фахівцем податкового права, щоб зрозуміти: успіх податкового компромісу залежатиме від особистих стосунків платника податків із керівництвом відповідного органу податкової служби.

Що ж, будемо вкотре сподіватись, що ініціатори законопроекту, до його прийняття, із залученням кваліфікованих фахівців узгодять суперечності з текстом чинних на сьогодні законодавчих актів, роз’яснять невизначені процедури і переглянуть весь Закон з метою унеможливлення застосування корупційних схем як з боку платників податків, так і з боку фіскальних органів.