Приобрети журнал - получи консультацию экспертов
№6(29)(2014)
Хоча відсторонення від роботи – процедура нечаста, – як вчинити з працівником, що вийшов на зміну в нетверезому стані, знає кожен кадровик.
Але що робити, коли роботодавець має бажання відсторонити головного бухгалтера? Нерідко роботодавці зловживають своїм правом відсторонення співробітника від роботи: намагаються у такий спосіб «підштовхнути» його до звільнення або зміни умов трудового договору. У зв’язку з цим пропоную розглянути всі можливі підстави для відсторонення від роботи головного бухгалтера, а також зосередитись на тонкощах проведення та оформлення цієї процедури.
Відсторонення працівника від роботи – це тимчасове усунення його від виконання трудових обов’язків у випадку виявленого факту, через який власник має право або зобов’язаний усунути працівника від роботи. У разі відсторонення трудові відносини не припиняються, не припиняється і дія трудового договору, але працівник тимчасово до роботи не допускається.
Відсторонення від роботи головного бухгалтера провадиться власником або уповноваженим ним органом на підставі ст. 46 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Крім того, вимагати усунення працівника від роботи мають право відповідні посадові особи державної влади, державного санітарного нагляду, Державтоінспекції, а також слідчі та інші.
У період відсторонення головний бухгалтер не має права виконувати будь-які посадові обов’язки, але він може бути переведений на цей час на іншу роботу (за його згоди).
Рішення про відсторонення від роботи оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації (Додаток № 1), і про це працівник повинен бути повідомлений. До трудової книжки запис про відсторонення не заноситься. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що до нього призвели. Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника, залежно від підстав, може бути допущено до роботи, переведено на іншу роботу або звільнено.
Згідно зі ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників можливе в таких випадках:
Додаткові підстави для відсторонення від роботи та умови оплати цього періоду можуть бути передбачені і в укладеному контракті, оскільки в ч. 3 ст. 21 КЗпП України зазначено, що в контракті можуть встановлюватись угодою сторін права, обов’язки, умови організації праці, матеріального забезпечення та відповідальність сторін.
Залежно від причин відсторонення заробітна плата на цей період:
Що стосується відображення в табелю обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489, періоду відсторонення від роботи працівника, то в ньому не передбачено буквеного та цифрового коду для відображення цього факту. Вищезазначена форма табелю має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. За необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві. Отже, ми можемо доповнити табель обліку використання робочого часу буквеним кодом «ВР» і цифровим кодом «31» та фіксувати таким чином час відсторонення працівника від роботи.
Головний бухгалтер має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку. У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 р. № 13 роз’яснено: в разі встановлення, що, порушуючи ст. 46 КЗпП України, роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік (ст. 23 КЗпП України). Незаконним вважається відсторонення з підстав, не визначених законодавством, або за фактичної відсутності підстав, на яких працівника відсторонили.
Розглянемо кожен можливий випадок відсторонення головного бухгалтера від роботи.
Поява на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп’яніння
З такої причини роботодавець зобов’язаний відсторонити головного бухгалтера від роботи. В окремих нормативних актах прямо формулюються норми, що забороняють допуск до роботи осіб у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, а саме:
Вважаю за потрібне згадати і п. 4.6 Правил безпечної експлуатації електроустановок: цей документ не стосується безпосередньої роботи головного бухгалтера, проте також забороняє допуск до роботи працівників з ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння.
У випадку надання головному бухгалтеру автомобіля в службове використання, статтею 45 Закону «Про дорожній рух» передбачено змінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водія транспортного засобу. У випадку появи на роботі в нетверезому стані працівник може бути підданий примусовому медичному обстеженню, у тому числі шляхом доставки до медичної установи (пп. 7 п. 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ).
Факт появи в нетверезому стані може бути встановлений не тільки актом медичного обстеження, але й іншими доказами, у тому числі показаннями свідків. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживання ними» встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння в результаті незаконного вживання наркотичних засобів є компетенцією тільки лікаря.
За наявності факту появи головного бухгалтера на роботі в стані наркотичного сп’яніння керівник підприємства, установи чи організації зобов’язаний проінформувати про це орган міліції, який видає працівникові направлення на медичний огляд.
У разі відмови від добровільного медичного обстеження є можливим примусовий привід з метою медичного огляду (обстеження) на підставі постанови органу внутрішніх справ (п. 2.3 та 2.6 Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затвердженої спільним наказом Мінохорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генпрокуратури України, Мін’юсту України від 10.10.1997 р. № 306/680/21/66/5).
У випадку появи на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп’яніння відсторонення від роботи здійснюється без збереження заробітної плати (ч. 1 ст. 94 та ч. 3 ст. 113 КЗпП України) та може тривати до закінчення робочого дня.
Час відсторонення має бути оплачений, виходячи із середньої заробітної плати працівника, якщо висновок про його наркотичне сп’яніння не підтверджується.
Відмова або ухилення від обов’язкових медичних оглядів
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці» та ст. 169 КЗпП України, роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів:
Перелік професій, які підлягають медичному оглядові, термін i порядок його проведення встановлюються Мiнiстерством охорони здоров’я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.
У постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23.05.2001 року № 559 визначено, що обов’язкові медичні огляди встановлено для: працівників підприємств харчової промисловості, громадського харчування й торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об’єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ та організацій, професійна або інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення й може бути причиною поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь.
Що стосується головного бухгалтера, то відповідно до вищезазначеної постанови № 559 та наказу Мiнiстерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 р. № 280, працівники адміністрації, які мають доступ до виробничих цехів, складських приміщень, холодильників, експедицій, виробничих лабораторій, підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.
Згадаємо також накази Мiнiстерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. № 246 та від 17.05.2008 р. № 254 «Про затвердження Інструкції про періодичність рентгенівських обстежень органів грудної порожнини певних категорій населення України», де зазначено осіб, яким рентгенівське обстеження органів грудної порожнини здійснюються з періодичністю один раз на рік та один раз на два роки.
Для проведення обов’язкового періодичного медичного огляду роботодавець складає список працівників, які повинні пройти цей огляд. Копія списку передається до закладу або установи охорони здоров’я, де проводитиметься цей огляд. У разі проведення попереднього (до прийняття на роботу) обов’язкового медичного огляду роботодавець направляє закладу чи установі охорони здоров’я відповідний лист (п. 11 «Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок», затверджений постановою № 559).
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про охорону праці», робітник зобов’язаний проходити в установленому законом порядку попередній та періодичний медичний огляд. Відмова від проходження медичного огляду без поважних причин є порушенням трудової дисципліни, і такий працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до ст. 26 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
У разі відмові головного бухгалтера від проходження медичного огляду складається Акт за підписом не менш як трьох осіб, а з порушника вимагається пояснення, з’ясовуються причини відмови або ухилення від проходження медичного огляду. Працівнику надається достатня кількість часу для проходження медогляду. Час, протягом якого головний бухгалтер не виконував трудові обов’язки внаслідок відсторонення від роботи у зв’язку з ухиленням від обов’язкового медичного огляду, оплаті не підлягає.
Працівники, які систематично не виконують без поважних причин обов’язки, покладені на них трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також особи, які ухиляються від медичного огляду, після відсторонення і застосування стягнення підлягають (у разі подальшого порушення) звільненню на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до ст. 7 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємства, установи й організації зобов’язані усувати від роботи осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими. Вищезазначені особи, відсторонюються від роботи за поданням службової особи санітарно-епідеміологічної служби, яка видає такій особі лікарняний листок, що є підставою для надання допомоги із соціального страхування у зв’язку з хворобою або карантином.
У випадку виявлення за результатами медичних висновків протипоказання до виконання відповідного виду робіт, при періодичному медогляді, працівник повинен бути відсторонений до вирішення питання щодо його переведення на іншу спеціальність, посаду або звільнення. На період такого відсторонення за працівником зберігається заробіток у розмірі двох третин тарифної ставки (посадового окладу) згідно зі ст. 113 КЗпП України.
Відмова або ухилення від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони
Всі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити інструктаж з питань охорони праці та протипожежної безпеки, навчання з питань охорони праці, навчання з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок (ст. 18 Закону України «Про охорону праці»). При виявленні незадовільних знань з питань охорони праці працівник повинен у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Не допускаються до роботи головний бухгалтер (підлягає відстороненню від роботи), який не пройшов навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. Строк відсторонення не повинен бути непомірно великим (на період інструктажу, складання відповідного іспиту), таке відсторонення здійснюється без збереження заробітної плати згідно із ст. 113 КЗпП України. Якщо не буде усунуто причин, які стали підставою для відсторонення, головний бухгалтер може бути звільнений з роботи як за порушення трудової дисципліни, оскільки в цьому випадку можливе застосування лише п. 3 ст. 40 КЗпП України. Головному бухгалтеру варто оголосити догану з додержанням встановленого порядку, ознайомити з наказом про накладання стягнення, а лише потім вирішити питання про звільнення з урахуванням поведінки працівника після застосування стягнення.
Посадові особи, визначені в Переліку посад, особи, які зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 11.12.2003 р. за № 1147/8468, періодично, один раз на три роки, зобов’язані проходити навчання й перевірку знань з питань протипожежної безпеки.
У вищезазначеному документі «посада головний бухгалтер» не фігурує, але в пункті 1.3.13 зазначено інші категорії працівників, які визначаються керівниками підприємств, установ, організацій, діяльність яких потребує глибших знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі. Отже, якщо головний бухгалтер не склав іспит з питань пожежної безпеки, він підлягає відстороненню від роботи на підставі ч. 8 ст. 8 Закону України «Про пожежну безпеку» та ч. 4 ст. 20 Закону України «Про охорону праці». Окільки підставою для відсторонення є дії, не пов’язані з виною працівника, він відстороняється від роботи зі збереженням заробітної плати в розмірі двох третин посадового окладу згідно з ч. 1 ст. 113 КЗпП України.
У разі незадовільних результатів після повторної перевірки знань із працівником може бути розірваний трудовий договір за п. 2 ст. 40 КЗпП України – виявлена невідповідність займаній посаді (виконуваній роботі) внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає продовженню цієї роботи.
Відсторонення від роботи в інших випадках, передбачених законодавством
Іншими випадками для відсторонення головного бухгалтера є:
У разі притягнення до кримінальної відповідальності
Стаття 154 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України), затвердженого Законом від 13.04.2012 р. № 4651-VI, передбачає відсторонення від посади особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді. Якщо на думку слідчого чи прокурора підозрювана особа може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, може знищити чи підробити речі й документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, слідчий чи прокурор зобов’язаний відсторонити підозрювану особу від посади. У такому разі прокурор або слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або до суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. У свою чергу слідчий суддя виносить рішення під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог ст. 158 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади (ст. 156 КПК України).
Копія рішення слідчого судді надсилається для виконання за місцем роботи (служби) обвинуваченого. Власник або керівник підприємства, установи чи організації зобов’язаний виконати постанову слідчого про відсторонення від роботи головного бухгалтера, обвинуваченого у скоєнні злочину. За невиконання постанови слідчого встановлена адміністративна відповідальність ст. 185 Кодексу України про адміністративні порушення, а саме накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20 % заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу (п. 3 ст. 158 КПК України).
У разі відсторонення за рішенням слідчого судді збереження заробітної плати не передбачено, але Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994 р. № 266/94-ВР досить детально регулює, зокрема, питання, пов’язані з незаконним відстороненням громадянина від роботи. Так, відповідно до положень цього Закону шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади), підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, а розмір суми відшкодування обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій. Право на відшкодування шкоди виникає в разі:
Зазначеним Законом «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» також встановлено, що громадянин, відсторонений від посади у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, а також наявність інших, передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді), – йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу (ст. 6 Закону).
Робота (посада) надається громадянинові не пізніше місячного терміну з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
При відмові у поновленні на роботі або невирішенні цього питання в місячний термін з дня звернення громадянина він має право у місячний термін звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі, відповідно до ст. 232 КЗпП України.
В абзаці 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 зазначено, що спори, пов’язані з відстороненням працівників від роботи за постановою прокурора або слідчого, не підлягають судовому розгляду, а вирішуються в порядку, встановленому для оскарження постанов цих органів. Після скасування такої постанови трудовий спір вирішується в загальному порядку.
Відсторонення державного службовця від виконання службових обов’язків
Стаття 22 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII передбачає можливість відсторонення від роботи державних службовців зі збереженням заробітної плати. Підставою для відсторонення є невиконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв або заподіяло матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян. Право приймати рішення про відсторонення державного службовця від виконання обов’язків за посадою надано керівнику державного органу, в якому працює цей службовець (обов’язкове відсторонення щодо державних службовців не встановлене). Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування, яке проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується.
Заходи впливу за порушення банківського законодавства
Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» від 28.08.2001 року № 369 визначається, що Національному банку України надається право тимчасово, до усунення порушень, відстороняти посадову особу від займаної посади в разі грубого або систематичного порушення цією особою вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III або нормативно-правових актів Національного банку України. До посадових осіб, до яких може бути застосоване звільнення з посади, належать:
Відповідне рішення Національного банку України повинно бути продубльоване наказом по банку. Оскільки відсторонення від роботи в таких випадках проводиться за допущені працівником порушення, час відсторонення оплаті не підлягає (ст. 113 КЗпП України).
Головне
