№3-4(38-39)(2015)

Я, фізична особа - платник єдиного податку 1-ї групи, займаюся виробництвом, а потім реалізовую готову продукцію за готівку. Чи потрібно мені застосовувати реєстратори розрахункових операцій, а також щоденно вести Книгу обліку доходів?
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, фізичні особи, котрі є платниками єдиного податку 1-ї групи, не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Стосовно щоденного ведення Книги обліку доходів, то в пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ зазначено, що фізичні особи, котрі є платниками єдиного податку 1-ї групи, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного відображення отриманих доходів за підсумками робочого дня.
Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики. Ви можете купити таку книгу в магазині або виготовити самостійно: вона повинна бути прошнурована, пронумерована, підписана та завірена відбитком печатки. Після цього Книгу обліку доходів необхідно занести до податкової інспекції, де її опечатають, зареєструють та повернуть Вам для ведення обліку.
Нагадаємо, що для реєстрації Книги обліку доходів (у разі, якщо Ви обрали паперову форму її ведення) необхідно подати до контролюючого органу за місцем обліку її примірник.

Як правильно нараховувати та на якому рахунку варто обліковувати військовий збір?

У п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ від 02.12.2010 р. № 2755-VI тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ, ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту.
Об’єктом оподаткування збором є доходи, передбачені ст. 163.1 ПКУ, а саме:
– загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
– доходи із джерела їхнього походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
– іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані із джерел за межами України.
Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій від 30.11.1999 р. № 291 не передбачено конкретного рахунку для обліку військового збору, а тому в обліку варто використовувати субрахунок 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків, субрахунок 642 призначений для обліку розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».
Необхідно зазначити, що якщо військовий збір сплачується із сум, утриманих під час виплати винагороди за цивільно-правовим договором, то варто використовувати рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

До підприємства звернувся працівник, який за станом здоров’я змушений був повернутися із зони АТО. Як правильно документально оформити його вихід на роботу?
Згідно з п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обо­в’язок та військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно зі ст.24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, і повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Варто зазначити, що цією ж статтею передбачена заборона на укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропоновано роботу, протипоказану за станом здоров’я.
Перш за все працівник повинен написати заяву, в якій повідомлятиме про те, що готовий приступити до роботи із вказаної дати, та вкаже причину – звільнення у запас.
На підприємстві Ви повинні видати наказ про вихід на роботу, зокрема формулювання може бути таким: «У зв’язку зі звільненням у запас із військової служби (П.І.Б. працівника) наказую приступити до виконання службових обов’язків з (дата)». Підставою для цього слугуватиме військовий квиток, в якому буде зазначено про демобілізацію та вказано дату і номер наказу командира військової частини про звільнення у запас.

До магазину звернувся покупець із вимогою повернути кошти за неякісний товар, при цьому розрахунок був здійснений за допомогою платіжної карти. Чи обов’язково повертати кошти покупцеві безготівковим шляхом?
Згідно з Правилами Національної системи масових електронних платежів від 10.12.2004 р. № 620, товари, придбані із застосуванням платіжної картки, можуть бути повернені продавцю.
За повернений товар, неотриману (неякісну) послугу продавець має право повернути кошти покупцеві готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами.
Але згідно з п.1 ст.1087 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-VI, розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть проводитися у готівковій або безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронній або паперовій формі.
ДФСУ вважає, що якщо оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, то кошти за неякісний товар повертаються у безготівковій формі через установу банку; у разі застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа; у разі використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів – на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.
Отже, повернути кошти покупцеві за неякісний товар Ви можете як у безготівковій, так і в готівковій формі – залежно від форми оплати за цей товар.

Як правильно відобразити суму роздрібного акцизного податку в бухгалтерському обліку для роздрібного торговця, враховуючи останні зміни?
Згідно з п.6.1 П(С)БО 15 «Дохід», не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків та обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.
Згідно з п. 7 П(С)БО 15 «Дохід», чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам, та податків і зборів.
Сума акцизного податку, сплаченого платниками податку на прибуток, які виробляють підакцизні товари, враховується у складі інших прямих витрат, що формують собівартість таких товарів при їх реалізації. Тому ці витрати визнаються витратами звітного періоду, в якому були визнані доходи від реалізації таких товарів, робіт, послуг.
Отже, на суму акцизного податку в обліку роздрібного торговця зменшується сума доходу і до витрат ця сума не включається; оскільки якщо спочатку акциз зменшить дохід, а потім ще потрапить до витрат, то фінансовий результат буде занижений.

Я, фізична особа - не підприємець, надаю фізичній особі не підприємцю житлове приміщення в оренду і сплачую щоквартальний податок на доходи. Підкажіть, будь ласка, чи повинен я сплачувати військовий збір і якщо повинен, то в які строки?
Об’єктом для сплати військового збору з 01.01.2015 р. виступають усі доходи, що підлягають обкладенню податком на доходи. Отже, під обкладення військовим збором має потрапити й орендна плата, отримана фізичною особою не підприємцем від іншої фізичної особи не підприємця. Відповідно до пп. 170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ, у таких випадках відповідає за сплату податку отримувач доходу – фізособа-орендодавець, яка зобов’язана нараховувати й сплачувати податок протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу.
Розглянемо, чим підтверджуються нарахування та сплата військового збору фізособою-орендодавцем.
У пп.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ зазначено, що особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) військового збору до бюджету, визначені в ст.171 ПКУ. Згідно з підпунктом «б» п.171.2 ПКУ, цією особою є платник податку. Відповідно, у Вашій ситуації фізособа-орендодавець є таким платником, оскільки одержує дохід від іншої фізичної особи, звільненої від обов’язку утримання податку на доходи.
Тепер розберемося зі строками сплати.
Роз’яснення щодо цього дає пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Військовий збір утримують та сплачують у порядку, встановленому ст.168 ПКУ. Тому керуватися маємо не спеціальною нормою пп.170.1.5 ПКУ, в якому йдеться про щоквартальну сплату протягом 40 днів, а загальними правилами зі ст.168 ПКУ, а саме пп.168.2.1 ПКУ, який передбачає, що у разі отримання доходу не від податкового агента податок сплачують за підсумками року, а саме згідно з п.179.7 ПКУ. Термін сплати – до 1 серпня. Отже, підстав для щоквартальної сплати військового збору з орендної плати немає. Аналогічну думку висловила фіскальна служба в листі від 21.01.2015 р.
№ 1665/7/99-99-17-02-01-17.
Таким чином, у Вашому випадку орендодавець повинен утримувати й сплачувати військовий збір, але не щоквартально, а за підсумками року.

Подскажите, пожалуйста, можем ли мы возместить суточные расходы работнику, который на основании приказа был командирован в страну с визовым режимом, но у него в загранпаспорте не поставлены отметки Государственной пограничной службы о въезде и выезде?
В случае командировки граждан Украины в страны, въезд на территорию которых осуществляется при наличии визы (разрешения на въезд), сумма суточных определяется согласно приказу о командировке и отметкам уполномоченного должностного лица Госпогранслужбы Украины в заграничном паспорте или заменяющем его документе.
При отсутствии указанных соответствующих подтверждающих документов, приказа или отметок уполномоченного служебного лица Госпогранслужбы Украины в паспорте или документе, его заменяющем, сумма суточных включается в налогооблагаемый доход плательщика налога. То есть, если самим предприятием в Положении о командировках не установлен запрет для возмещения суточных в такой ситуации, то вы можете их выплатить, обложив НДФЛ как полученное работником дополнительное благо (пп. «г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 НКУ).
Одновременно обращаем Ваше внимание, что выплата таких суточных в налоговые расходы не включается, так как в соответствии с пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 НКУ общая сумма суточных при командировках в страны с визовым режимом определяется по датам в приказе о командировке и отметкам Госпогранслужбы в загранпаспорте командированного.
Поскольку пограничная служба не обязана проставлять отметки в загранпаспортах всем пересекающим границу, а только тем, кто лично обратится с просьбой, чтобы ему поставили отметку в паспорте (п.1 ч.3 ст.12 Закона от 05.11.2009 г. № 1710-VI «О пограничном контроле»), советуем закрепить такое требование в Положении о командировках и ознакомить с ним всех работников.

Товары предприятия находятся на оптовом складе, откуда и происходит их продажа. А вот расплачиваются покупатели за этот товар наличными через кассу предприятия, которая находится за пределами самого склада. Подскажите, обязательно ли в такой ситуации применять РРО при расчетах с покупателями?
В соответствии с преамбулой к Закону Украины от 06.07.1995 г. № 265/95-ВР «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг», субъекты хозяйственной деятельности при осуществлении расчетных операций в наличной или безналичной форме применяют РРО.
В ст. 2 вышеназванного Закона отражены действия, считающиеся расчетной операцией, а именно:
– получение от покупателя наличных денег, платежных карточек и т.п. в месте реализации товаров (услуг);
– выдача наличных за возвращенный покупателем товар (за непредоставленную услугу);
– оформление расчетного документа об оплате товара (услуги) в безналичной форме банком покупателя, а в случае возврата товара (отказа от услуги), оплаченного платежной карточкой, – оформление расчетных документов о перечислении средств обратно в банк покупателя.
Также следует отметить, что местом проведения расчетов является как место, где непосредственно проводится расчет с покупателем за проданный товар, так и место, где покупатель получает предварительно оплаченный товар.
Пунктом 12 ст. 9 вышеназванного Закона разрешается не применять РРО по месту получения товара (в вашем случае это склад), однако при этом не освобождается от применения РРО при расчете с покупателем.
Поэтому, учитывая все сказанное выше, в вашем случае применять РРО на складе не нужно, а вот в месте проведения с покупателем расчетов за товар, который будет отпущен со склада, – необходимо.

Я, физическое лицо-нерезидент, хочу продать свое имущество (объект недвижимости) на территории Украины. Подлежит ли полученный доход обложению военным сбором?
В соответствии с п.172.3 ст.172 НКУ, доход от продажи объекта недвижимости определяется, исходя из цены, указанной в договоре купли-продажи, но не ниже оценочной стоимости такого объекта, определенной на основании норм Временного порядка определения оценочной стоимости недвижимости и объектов незавершенного строительства, которые продаются (обмениваются).
Доход физического лица-нерезидента, полученный при продаже объекта недвижимости на территории Украины, подлежит обложению НДФЛ по ставкам 15 % и 20 % (п.172.9 ст.172 НКУ).
В соответствии с п. 4 ст.163 НКУ, доход, полученный нерезидентом от продажи недвижимого имущества на территории Украины и облагаемый НДФЛ, облагается и военным сбором –1,5 %.
В случае, если доход, полученный нерезидентом от продажи недвижимого имущества на территории Украины, не подлежит обложению НДФЛ, то и военным сбором такой доход не облагается (п. 172.3 ст. 172 НКУ).

На нашем предприятии на время полностью приостановлено деятельность. В отчетном периоде, за который необходимо подавать декларации по налогу на прибыль и НДС, никаких операций, подлежащих отображению в вышеназванных декларациях, не проводилось. Можем ли мы не подавать в налоговую такие декларации (пустышки), не опасаясь штрафных санкций?
С 01.01.2011 г. по 31.12.2014 г., в соответствии с п. 49.2 ст. 49 НКУ, каждый субъект хозяйственной деятельности, начиная с момента своей регистрации в качестве налогоплательщика и плательщика НДС, независимо от того, осуществляет или не осуществляет такой плательщик хоздеятельность, содержит ли декларация какую-либо информацию об операциях, подлежащих налогообложению данным налогом, или нет, декларацию подавать надо.
Более того, за непредоставление такой отчетности, даже если все строчки в ней содержали прочерки, в соответствии со ст. 120 НКУ, к налогоплательщику применялся штраф.
Но с недавнего времени, а именно с 01.01.2015 г., Законом Украины от 28.12.2014 г. № 71-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины по налоговой реформе» в абз.1 п. 49.2 НКУ внесены изменения, согласно которым «налогоплательщик обязан за каждый установленный настоящим Кодексом отчетный период, в котором возникают объекты налогообложения, или в случае наличия показателей, подлежащих декларированию, в соответствии с требованиями настоящего Кодекса подавать налоговые декларации по каждому отдельному налогу, плательщиком которого он является».
А это значит, что если в отчетном периоде нет объекта налогообложения, то такая декларация (пустышка) не имеет никакой практической ценности для контролеров и подавать ее не надо.
Однако следует заметить, что если плательщик НДС не осуществляет операции, отображаемые в разделах I и II декларации по НДС, но при этом у него есть отрицательное значение по НДС за предыдущие периоды и он заполняет строку 20 декларации, то он должен подавать декларацию за все периоды, в которых будет иметь место такое отрицательное значение.

Наш сотрудник на протяжении двух лет (2013-2014 гг.) не использовал свой ежегодный отпуск. Он не увольняется, а продолжает работать. Имеем ли мы право выплатить по желанию сотрудника компенсацию за неиспользованный отпуск?
В первую очередь вам следует обратить внимание на ч. 5 ст. 11 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.1996 г.
№ 504/96-ВР (с изменениями и дополнениями), которая гласит: «Запрещается непредоставление ежегодных отпусков полной продолжительности на протяжении двух лет подряд, а также непредоставление их на протяжении рабочего года лицам возрастом до 18 лет и работникам, имеющим право на ежегодные дополнительные отпуска за работу с вредными и трудными условиями или с особым характером работы».
Как видно из Закона, непредоставление на протяжении двух лет подряд ежегодного отпуска полной продолжительности является нарушением законодательства.
Поэтому следует избегать таких нарушений.
Денежная компенсация за все неиспользованные дни ежегодного отпуска без оговорок и ограничений выплачивается полностью при увольнении сотрудника (ст. 24 Закона № 504/96-ВР).
Работающему сотруднику можно, по его желанию, заменить часть ежегодного отпуска денежной компенсацией, при этом продолжительность предоставленного сотруднику отпуска в календарных днях не должна быть меньше 24 дней (ст. 24 Закона № 504/96-ВР, ст. 83 КЗоТ Украины).
Исключение составляют работники в возрасте до 18 лет, которым запрещается замена компенсацией всех видов отпусков (ч. 5 ст. 24 Закона № 504/96-ВР).
То есть, если работник продолжает работать, компенсация предусмотрена только при условии, если за соответствующий рабочий год он использовал отпуск продолжительностью 24 календарных дня. В противном случае компенсация возможна только при увольнении.
На будущее хотелось бы вам посоветовать: если сотрудник по какой-либо причине не может пойти в отпуск, то одним из вариантов избежать таких нарушений является оформление отпуска по выходным дням. Однако при этом следует помнить, что в соответствии с ч. 1 ст. 12 Закона № 504/96-ВР, по желанию сотрудника ежегодный отпуск может быть разбит на несколько частей любой продолжительности, но основная непрерывная его часть должна составлять не менее 14 календарных дней. Таким образом, если предоставлять сотруднику непрерывную часть отпуска продолжительностью 14 календарных дней за каждый рабочий год, то остальные дни сотрудник может брать любой продолжительности, в т. ч. по выходным дням. Расчет отпускных за эти дни сотрудник получит в размере среднего заработка.

Які повноваження роботодавця при звільненні з роботи працівників, що перебувають на випробувальному терміні або мобілізовані?
У зв’язку з прийняттям законопроекту № 1639 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» вносяться зміни в ст. 40 КЗпП.
Випробувальний термін не включатиме в себе дні, коли працівник був відсутній на робочому місці. Отже, якщо працівник був відсутній на роботі з будь-яких причин під час випробувального терміну, то випробувальний термін може бути продовжений на весь період його відсутності.
Звільнення працівника через невідповідність займаній посаді, на яку його прий­нято, або виконуваній роботі протягом випробувального терміну відтепер – право роботодавця. У свою чергу роботодавець зобов’язаний повідомити про це у письмовій формі за три дні до звільнення. Вихідна допомога в такому разі не виплачується.
Щодо мобілізованих, то роботодавець має право не зберігати за таким працівником місце роботи, якщо закінчення строку дії трудового договору припало на період перебування працівника на військовій службі. Проте роботодавець повинен нараховувати щомісяця мобілізованому середню заробітну плату, яка компенсується з Державного бюджету України.
Отже, день закінчення військової служби буде днем закінчення терміну дії трудового договору, і цього дня роботодавець повинен письмово попередити працівника про звільнення. Це стосується тих мобілізованих, які призвані на військову службу під час мобілізації в особливий період на строк не більше одного року.