№6(53)(2016)

Цифрова трансформація економіки вимагає формування нової фінансової моделі, яка будуватиметься на цифрових активах. Доступ до них забезпечить зростання економіки майбутнього. Такими активами в першу чергу стануть базові інфраструктури, які покликані забезпечити умови формування нового фінансового механізму та підвищення таким чином віддачі від інвестиційної привабливості нових технологічних рішень. Це, у свою чергу, спричинить зростання капіталізації активів, грошових потоків та інше.

Прикладами цифрових активів є ін­­фраструктура промислового Інтернету, ін­­фраструктура промислових даних та інфраструктура інтелектуальної транспортної мережі. Запровадження нового фінансового механізму вже нині вимагає перегляду і формування критеріїв оцінювання та вимірювання, які тісно пов’язані зі стандартизацією, оцінкою відповідності процесів, систем тощо. На даний час у світовій спільноті триває активний процес формування системи нормативно-технічного регулювання, який у рамках загальних світових тенденцій є першим етапом у запровадженні нового фінансового інструменту і який у науковій літературі отримав назву «зелені облігації».

Інтелектуальні спільноти

Глобалізаційні процеси, інноваційні технології, інтелектуальні мережі, віртуальне середовище, а також наслідки енергетичних та екологічних криз спровокували розвиток різноманітних поглядів на перспективи розвитку адміністративно-територіальних утворень і започаткували на основі цифрової трансформації економік нову парадигму розвитку громад, ключовим аспектом якої є формування інтелектуальних (розумних) спільнот (Smart community).

Міжнародний досвід розвинених економік на даному етапі розвитку демонструє широкий набір інструментів для управління Smart community, таких як стандарти, що регламентують «Еталонні моделі взаємодії людини і машин», моделі технічного регулювання в галузях, пов’язаних із сучасними технологіями, тощо.

Відповідно до європейської моделі Smart community вимірюють за шістьма основними критеріями/характеристиками:

• розумна економіка (Smart economy);
• розумна мобільність (Smart mobility);
• розумне середовище (Smart environment);
• розумні люди (Smart people);
• розумне проживання (Smart living);
• розумне врядування (Smart governance).

Усі ці критерії відповідають традиційним теоріям розвитку інтелектуальних спільнот та базуються на відомих принципах регіональної конкурентоспроможності, сучасної інфраструктури, інформаційно-комунікаційних технологій, цифрової економіки, природних ресурсів, людського та соціального капіталу, якості життя, а також участі громадян в управлінні громадами з метою забезпечення зростання капіталізації активів, грошового потоку та інших точок росту. Цифровими активами, доступ до яких забезпечуватиме зростання економіки як у національному, так і в локальному масштабі, визначені: інфраструктура промислового Інтернету, ін­фраструктура просторових даних та ін­фраструктура інтелектуальної транспортної системи.

У структурному аспекті розвиток Smart community розглядається як взаємодія систем, що вимагає відкритості та стандартизації як основного принципу створення «розумної» мережі (Smart Grid), насамперед орієнтованої на людину, яка базується на інфраструктурі інформаційно-комунікаційних техноло­гій (ІКТ), безперервному розвитку при врахуванні вимог екологічної та економічної стійкості.

Вирішальну роль в узгодженні, уточненні та формуванні майбутньої інноваційної моделі розвитку територіальних спільнот, адаптованої до функціональної еталонної архітектури розумної системи, відіграє організація й виконання робіт із міжнародної, регіональної та національної стандартизації щодо продукції, процесів і послуг, зокрема систем, їхньої сумісності, правил, процедур, функцій та методів побудови. Міжнародні стандарти забезпечують підтримку формування політики держави у практичних рішеннях, які базуються на забезпеченні довіри до технічних характеристик і вимог техніки безпеки, а також сприяння в забезпеченні виконання зобов’язань для реалізації цілей сталого розвитку.

Особлива роль у виробленні єдиної технічної політики та загальних технічних принципів розвитку територіальних спільнот з метою забезпечення процесів уніфікації, функціональної сумісності, взаємозамінності і надійності комунальних мереж, у тому числі енергетики, водних ресурсів, транспорту, поводження з відходами, ІКТ, які забезпечують життєдіяльність територіальних громад і зосереджені на технічних аспектах в умовах глобальної відповідальності в ЄС, відведена співпраці міжнародних організацій, таких як Міжнародна організація зі стандартизації – ISO (International Organization for Standartization), Міжнародна електротехнічна комісія – IЕС (International Electrotechnical Commission), Міжнародний союз електрозв’язку – ITU (International Telecommunication Union), європейські організації зі стандартизації, наприклад Європейський комітет зі стандартизації – CEN (European Committee for Standardization), Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці – CENELEC (Comité Européen de Normalisation Électrotechnique) та Європейський інститут зі стандартизації у сфері телекомунікацій – ETSI (European Telecommunications Standards Institute), а також національні органи стандартизації – NSB (National Standards Body), технічні комітети стандартизації – ТС (Technical committees) і розробники стандартів організацій – SDOs (Standards Developing Organizations).

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), метою діяльності якої є ратифікація розроблених спільними зусиллями делегатів від різних країн стандартів, через свої технічні комітети стандартизації (ТС ISO) сприяє розвитку стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, а також для розширення співробітництва в галузі інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності. 

У рамках ISO з метою вироблення та реалізації цілісних міжсекторальних підходів і прийняття інтегрованих рішень для забезпечення сталого розвитку в Smart community в березні 2012 року створено Технічний комітет стандартизації – ISO/TC 268 «Сталий розвиток у громадах» (Sustainable development in communities). У структурі ISO/TC 268 функціонують також підкомітет ISO/TC 268/SC 1 «Інтелектуальні громадські інфраструктури» (Smart community infrastructures) і робочі групи – WG 1 «Системи управління» (Management Systems) та WG 2 «Міські індикатори» (City Indicators). 

Для забезпечення реалізації цілісних підходів у забезпеченні сталого розвитку в Smart community ISO TC 268 тісно взаємодіє з іншими технічними і проектними комітетами стандартизації ISO щодо розробки стандартів, зокрема з проектним комітетом – ISO/TC 242 «Управління електроенергією» (Energy Management), технічними комітетами – ISO/TC 224 «Послуги, що пов’язані з експлуатацією систем постачання питної води та систем відведення стічних вод. Критерії якості послуг і показники якості» (Service activities relating to drinking water supply systems and wastewater systems – Quality criteria of the service and performance indicators), ISO/TC 204 «Автоматизовані транспортні системи» (Intelligent transport systems) та іншими.

Стандартизація сталого розвитку в спільнотах ISO/TC 268 передбачає розроблення та оприлюднення стандартів серії ISO/PRF 37101 як у вигляді проектів технічних доповідей (наприклад, ISO/DTR 37 121), так і у вигляді нових пропозицій щодо формування вимог до систем управління (ISO/NP 37 122) для різних видів Smart community.

Виробляємо міжнародні стандарти

Реалізація єдиної технічної політики для підтримки належної роботи інфраструктури щодо забезпечення уніфікації, функціональної сумісності, взаємозамінності та надійності комунальних мереж вимагає розробки і гармонізації необхідних стандартів на міжнародному рівні, які полегшать сумісність, відкритість нових учасників ринку, забезпечуючи безпеку та демонструючи можливості в боротьбі з кіберзлочинністю і тероризмом «розумних» міст та громад – SC&C (Smart cities and communities).

За останні роки у світовій практиці значно активізувалася робота зі стандартизації систем, їхньої сумісності, правил, процедур, функцій і методів побудови SC&C, забезпечення організаційних та технологічних заходів щодо встановлення єдиних технічних парамет­рів комунальної інфраструктури, які можуть застосовуватися для вимірювання її показників. 

Так, у:

• кінці 2013 року експерти з Японії, Китаю, Німеччини під егідою ІЕС створили групу з оцінки Smart cities – IEC SEG 1 (Systems Evaluation Group – Smart Cities) для вивчення питання технічного регулювання та організаційного забезпечення побудови Smart cities and communities;
• вересні 2013-го в рамках ISO у відділі технічного менеджменту – ISO TMB (ISO’s Technical Management Board) започатковано цільовий напрям із розробки можливої моделі еталонної архітектури Smart cities, стандартизації дорожньої карти та стратегічних підходів у виробленні спільних заходів у співпраці з групою оцінки розумних міст – IEC/SEG (Systems Evaluation Group – Smart Cities). Наступним кроком TMB ISO щодо формування концепції SC&C під керівництвом CEN/CENELEC/ETSI було створення оперативних і робочих груп щодо формування SC&C – IEC/SEG 1, МСЕ-Т SG5, ISO/IEC JTC1/SG 1, за результатами роботи яких у вересні 2015-го ISO було оприлюднено підсумковий звіт «Реагування на складні ситуації формування міського життя в XXI столітті»;
• лютому 2013 року в ITU створена відкрита платформа – FG SSC (Focus group on smart sustainable cities), фахівцями якої оприлюднено технічні звіти та специфікації щодо системних рішень побудови інфраструктури Smart cities – ITS (Іnnovations as intelligent transport systems) і запропоноване визначення Smart City як «інноваційного міста, що використовує ІКТ, а також інші засоби для покращення якості життя громадян, ефективності експлуатації міської інфраструктури та послуг, забезпечуючи при цьому задоволення потреб нинішнього й майбутнього поколінь з урахуванням економічних, соціальних, екологічних і культурних аспектів»;
• листопаді 2013-го в ISO за пропозицією Китаю створена спільна дослідницька група технічних комітетів ISO та ІЕС – ISO/IEC JTC 1 (ISO/IEC Joint Technical Committee JTC 1) для стандартизації інтеграції різнорідних складних технологій у сфері ІКТ;
• грудні 2014 року в ISO створена консультативна група стратегічного розвитку розумних міст – SAG (Smart City Strategic Advisory Group) для надання консультацій і рекомендацій TMB ISO щодо термінології, ландшафту та найбільш важливих аспектів спільного вирішення побудови Smart City. За результатами досліджень SAG оприлюднила інфраструктурні проекти потенційної стандартизації, зокрема концепції формування системної інфраструктури Smart City як систем взаємодії різних компонентів (водо- та газопостачання, енергетичних систем, систем мобільності, зв’язку тощо), яка вимагає крос-функціонального підходу (crossfunctional) та узгодження єдиних позицій із розробки спільних стандартів за участю всіх зацікавлених сторін;
• рамках 5-ї Дослідницької групи ITU – SG5 (ITU-T Study Group 5) з навколишнього середовища і зміни клімату, яка є провідною групою з ІКТ, зміни клімату та електромагнітних явищ, надані рекомендації щодо стандартів, які мають бути розроблені в рамках SC&C, а також у Рекомендації ITU-T знай­шло відображення визначення поняття «Інтернет речей» – IoT (Internet of Things) як глобальної інфраструктури інформаційного суспільства, що дає змогу розширювати послуги за допомогою об’єднання як фізичних, так і віртуальних речей на основі інтероперабельності інформації та комунікаційних технологій;
• 2015 році 20-ю Дослідницькою комісією ITU-T «Інтернету речей» та їх додатків SG 20 (IoT and its applications including smart cities and communities) були продовжені дослідження розвитку моделі SC&C, діяльність якої зосереджена на виробленні єдиних підходів до стандартизації «Інтернету речей», розумних міст та розумних спільнот (Internet of Things, Smart Cities & Smart Communities).

Європейський приклад

Система технічного регулювання в ЄС вважається найбільш послідовним, ефективним і успішним прикладом впровадження європейської технічної моделі формування інфраструктури SC&C, що реалізується через основ­ні стандартизовані технічні вимоги до безпечності, які розробляються та впроваджуються ТС ISO, наприклад:

• ISO/TC 163 «Якість теплоізоляції та використання енергії в будівлях» (Thermal performance and energy use in the built environment);
• ISO/TC 205 «Проектування внутрішнього середовища будівель» (Building environment design);
• ISO/TC 257 «Загальні технічні правила для розрахунку економії енергетичних ресурсів у проектах реконструкції, промислових підприємствах і регіонах» (Evaluation of energy savings);
• ISO/TC 242 «Управління електроенергією» (Energy Management);
• ISO/TC 59 «Будівництво будівель» (Buildings and civil engineering works);
• ISO/TC (Пректний комітет) «Системи управління безпекою дорожньго транспорту» (Road traffic safety management systems);
• ISO/TC 204 «Автоматизовані транспортні системи» (Intelligent transport systems) та інші.

Для цілісної і комплексної оцінки сталого розвитку SC&C та з метою забезпечення єдиних підходів щодо їх вимірювання на всіх рівнях адміністративного територіального устрою робочою групою WG 2 ISO/TC 268 була розроблена система індикаторів SC&C для відстеження та моніторингу розвитку територіальних громад щодо:

• Термінології (ISO/DTR 37102):
  • ISO/DTR 37102 Сталий розвиток і стійкість громад – Словник.
• Індикаторів (ISO 37120, ISO TR 37121):
  • ISO 37120:2014 Сталий розвиток громад – Показники для міських служб та якості життя. Цей стандарт регламентує кількісні і якісні описи стандартизованих інфраструктурних показників для підтвердження відповідності та методів вимірювань;
  • ISO/DTR 37121 Сталий розвиток у громадах – Інвентаризація та огляд наявних показників у галузі сталого розвитку і стійкості в містах. Ця технічна специфікація визначає принципи та вимоги до показників продуктивності інфраструктури громади.
• Інфраструктури (ISO TR 37150, ISO TS 37151 та ISO TR 37152):
  • ISO/TR 37150:2014 Інтелектуальні ін­­фраструктури комунального господарства. Огляд наявних видів діяльності, що належать до системи показників;
  • ISO/TS 37151 Інфраструктура розумної громади – Принципи та вимоги до показників продуктивності;
  • ISO/TR 37152 PRF Інфраструктури розумної громади – Загальні рамки для розвитку та функціонування – Спеціальна група звітів.
• Системи управління (ISO 37101):
  • ISO 37101 Сталий розвиток у громадах – Система управління в інтересах сталого розвитку – Вимоги та настанови щодо застосовування. Цей стандарт спрямований на збереження екології населених пунктів.
• Соціальної відповідальності (ISO 26000):
  • ISO 26000:2010 Настанова із соціальної відповідальності. Допомагає організаціям упорядкувати свою діяльність у галузі соціальної відповідальності.

Також WG 1 ISO/TC 268 було систематизовано і сформовано близько 23 типів систем SC&C, переглянуто понад 500 стандартних посилань, щодо яких необхідні зміни та оновлення.

Міжнародний приклад

Винятково важливу роль в інфраструктурних аспектах технічного регулювання систем постачання електроенергії SC&C відіграє Міжнародна електротехнічна комісія (IEC). Радою зі стандартизації IEC сформовано понад 100 стандартів, які є обов’язковими та суттєво впливають на будь-яке рішення щодо побудови системи «розумних мереж» (Smart Grid) і додаткових інтерфейсів. Для зручності пошуку необхідних стандартів на сайті IEC розміщена дорожня карта з основних напрямів стандартизації щодо: управління попитом, розподілу енергетичних ресурсів, автоматизації підстанцій, зберігання енергії, електромагнітної сумісності тощо. 

Основними напрямами стандартизації є стандарти, розроблені й оприлюднені IEC, які стосуються інформаційної моделі поширення (IEC 61968) та моделі управління електроенергією (IEC 61970); автоматизації енергопостачання (IEC 61850); безпеки (IEC 62351); обміну даними для зчитування показів лічильників, тарифів і контролю навантаження (ІEC 62056); функціональної безпеки, пов’язаної з електричними/електронними/програмними системами (IEC 61508).

Окрім основних стандартів, IEC також пропонує низку виключно важливих стандартів для Smart Grid у вигляді технічних звітів щодо сервісно-орієнтованої еталонної архітектури (IEC/TR 62357), стандартів управління комунікації (IEC 60870-6 TaSe2), автоматизації розподілу (IEC/TR 61334 – DLMS), електромобілів (IEC/TR 61334 – DLMS), вимірювання розподілу електроенергії в системі управління DMS – (Demand Management Side); розподілених енергетичних ресурсів (DER); роботи лічильників (AMI); управління попитом – DR (Demand response) (IEC 62051-54/58-59) та сервісно-еталонної архітектури – SOA (Service-Oriented Architecture) (IEC/TR 61968, IE/TR C 61970). 

Стандартизація сервісно-еталонної архітектури SC&C полягає перш за все у формуванні єдиних технічних параметрів щодо систем управління, систем розподілу, операційних систем, систем управління попитом і вимірювання (випробування) та в реалізації системних технічних рішень із забезпеченням уніфікації, функціональної сумісності, взаємозамінності та надійності комунальних мереж, які забезпечують життєдіяльність територіальних громад і зосереджені на технічних аспектах. З цією метою в рамках IEC при IEC’s SMB створена група оцінювання електротехнічних систем Smart Grid – IEC SEG (Systems Evaluation Group – Smart Cities), яка тісно співпрацює з ТС ISO та іншими організаціями з метою підготовки еталонної архітектури, розроблення дорожньої карти. 

Стандартизацією екологічних аспектів для розроблення керівних принципів, основних та горизонтальних стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища займається IEC/TC 111 «Екологічна стандартизація для електричних та електронних виробів і систем» (Environmental standardization for electrical and electronic products and systems) у співпраці з технічним комітетом ISO – ISO/TC 207 «Управління навколишнім середовищем» (Environmental Management).

Нові девайси, пристрої, гаджети, розумні будинки, електромобілі теж вимагають впровадження відповідних стандартів. Нині розроблені й оприлюднені стандарти з розподіленої генерації (IEC 60904, IEC/TS 62257 та IEC 62446); інтерфейсів реагування на попит на електроенергію (ISO серії 16484, EN 50090, EN 50428, EN 13321 і EN 50491, AS/NZS 4755); зберігання електроенергії (ISO 6469-1, IEC 61982 і IEC 62619); розумної автоматизації (ISO серії 16484, IEC 14543-3, серії EN13321, EN 13757 AS/NZS 4755), у тому числі будівель (ISO 16484, серії EN 50090); електромобілів (IEC 62196 (частини 1, 2, 3), IEC 61851, AS/NZS 4755.3.4 серії AS/ISO 8713, ISO/IEC 15118, IEC 60364-5 (частини 53 і 55), AS/ISO серії 8713) та інші.

Європейська ініціатива SC&C, започаткована 2011 року, на першому етапі охоплювала лише нові будівлі з нульовою енергією, а також існуючі будівлі з мінімальним рівнем споживанням електроенергії, енергетичні мережі та транспорт. У 2012 році ця робота була продовжена в рамках інноваційного партнерства щодо підвищення енергоефективності, покращення транспортних рішень і розумного використання ІКТ. І якщо 2013 року демонстраційні проекти Smart Grid охоплювали та об’єднували стандартизовані рішення лише в трьох сферах (енергетика, транспорт та ІКТ), які в січні 2014-го лягли в основу реалізації концепції Smart Grid європейського інноваційного партнерства в рамках Horizon 2020 GRID4EU, то вже в 2015 році дослідження були зосереджені на стандартизації Інтернету речей – IoT (Internet of Things), розумних міст і розумних громад (Smart Cities&Smart Communities). Такі дослідження проводилися спеціалізованою організацією ООН у галузі ІКТ – 20-ю Дослідницькою комісією ITU відповідно до Ініціативи «Глобальні стандарти з Інтернету речей (IoT-GSI).

Що зроблено

У рамках Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) діє робоча група з питань сталого розвитку розумних міст (ITU-Т), яка формує нормативну базу для інтеграції ІКТ та оцінює потреби у стандартизації IoT, Smart Cities і Smart Communities з метою створення інноваційних інфраструктур у міських районах. Рішення про створення цієї групи було прийняте 5-ю Дослідницькою комісією (навколишнє середовище та зміна клімату) як заклик до термінових дій у контексті кліматичних викликів. У Рекомендації ITU-Т Інтернет речей (IoT) визначений як глобальна інфраструктура інформаційного суспільства, що дає змогу розширювати послуги за допомогою об’єднання як фізичних, так і віртуальних речей на основі інтероперабельності інформації та комунікаційних технологій.

Нині ITU-Т є відкритим майданчиком для створення Smart Communities за участю муніципалітетів, академічних і науково-дослідних установ, неурядових організацій та організацій у сфері ІКТ, а також галузевих форумів і консорціумів, де зацікавлені сторони можуть обмінюватися знаннями з метою вироблення стандартизованих основ, необхідних для забезпечення інтеграції послуг на базі ІКТ.

Окрім того, 5-ю Цільовою групою «Сучасні IT-рішення – SCADA» Адміністративної ради Асоціації системних операторів найбільших енергосистем GO15, до якої увійшли представники системних операторів SGCC і CSG (Китай), RTE (Франція), ESKOM (ПАР), PGCIL (Індія), PJM (США), ONS (Бразилія), Elia Group (Бельгія), TEPCO (Японія) з 2014 року проводяться дослідження практичних аспектів використання IP протоколів для обміну критично важливої оперативної інформації. На сьогодні системи SCADA/EMS трансформуються в інтегрований набір сервісів, удосконалюються технології віртуалізації та кластеризації обчислень.

Злагоджена робота енергосистем передбачає також функціональну сумісність стандартизованих протоколів безпеки даних (стандарти IEC/TS 62351, IEC/TS 62351, ISO/IEC 27001, ANSI/ISA-99, ITU-T); комунікаційних протоколів (стандарти IEC/TR 62357, IEC 61970-1 і IEC 61968); електромагнітної сумісності (стандарти IEC серії 61000) та взаємозв’язку протоколів (стандарти IEC 60904, IEC 62446, IEC/TS 62257). Результати дослідження, які представлені у вигляді зведеного звіту, дають змогу учасникам GO 15 використовувати кращі зразки застосування інформаційних технологій, удосконалювати системи диспетчерського та технологічного управління, підвищувати ефективність використання ІТ у процесі управління електроенергетичним режимом енергосистем.

У ЄС відповідно до рішення CEN/ BT 32/2012 для вироблення єдиної державної політики розвитку та сприяння співробітництву у сфері інтелектуальних мереж сталого розвитку міст і громад створена координаційна група «Розумний та сталий розвиток міст і громад» (Smart and Sustainable Cities and Communities – SSCC-CG). До її складу увійшли не лише представники CEN, CENELEC і ETSI, а й Європейської комісії (DGs MOVE, ENER, CONNECT), ISO/IEC та ITU, ESO, партнерських організацій ANEC, ORGALIME, FDIC й інших зацікавлених сторін, таких як AGE, Schneider Electric, Siemens, EUROCITIES (мережа міст ЄС), ICLEI (місцевий уряд в інтересах сталого розвитку), EFCA (Європейська федерація асоціацій інженерного консалтингу), EEA (Європейська енергетична відзнака) тощо.

Європейські організації зі стандартизації, наприк­лад CEN (Європейський комітет зі стандартизації), CENELEC (Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці) та ETSI (Європейський інститут із стандартизації у сфері телекомунікацій), у своїй діяльності керуються новими підходами SSCC-CG щодо технічної регламентації, у тому числі й формування моделі сталого та розумного розвитку міст і громад, що, у свою чергу, дозволяє формувати цілісний підхід до належного управління та адекватної організації процесів, а також інноваційного використання технологій і природних ресурсів. 

Згідно з мандатом Європейської комісії зі стандартизації M/490 трьом організаціям CEN, CENELEC та ETSI (далі – Esos) були делеговані повноваження на виконання робіт зі стандартизації в рамках європейської системи зв’язку та електроенергетики і пов’язаних із ними процесів, які сприятимуть наданню високого рівня послуг на основі Smart Grid у Європі. У рамках мандату M/490 також передбачалася розробка оновленої структури стандартів для розгортання Smart Grid із підтримкою обміну інформацією (протоколи передачі даних і моделі даних) та інтеграцією всіх користувачів у роботу електричної системи спільно з МЕК, ISO, МСЕ та ін.

З метою розгортання інтелектуальних мереж у Європі та вироблення єдиної методології Smart Grid координаційною групою SG-CG Esos підготовлено технічний звіт із відображенням розширеного набору узгоджених стандартів, концептуальної моделі розвитку ринку, еталонної архітектури, інтероперабельності, стійких процесів та інформаційної безпеки й конфіденційних даних, який базується на принципах розподілу електричної енергії та управлінні інформацією. Вимірювання роботи інтелектуальних мереж у звіті згідно з мандатом M/441 описується на шести ієрархічних рівнях управління енергосистемою (процес, поле, станція, експлуатація, корпоративні користувачі, ринок).

Таким чином, у ЄС нині концептуально змодельовано майбутню функціональну європейську еталонну архітектуру Smart Grid, яка передбачає взаємозв’язок і взаємодію стандартних інтерфейсів відповідно до європейського ринку електроенергії та енергетичної системи загалом, і може бути масштабована для підтримки забезпечення життєдіяльності територіальних громад від найменших адміністративно-територіальних утворень до мегаполісів. 

Проте деякі питання обслуговування та експлуатації систем міського господарства можуть вирішуватися й на індивідуальній основі. Так, IEC має свій власний виділений проект щодо Smart City SEG 1. У рамках ІСО і ITU-Т також реалізується спільний проект щодо застосування ІКТ в аспектах обслуговування, експлуатації та інструментів управління Smart Cities & Smart Communities, а також навколишнього середо­вища і зміни клімату (SG 5). 

Міжнародними організаціями в площині особливостей вектора розвитку Smart Communities та з урахуванням їх політичного компромісу між отриманням доходів і можливими негативними наслідками для розвитку цифрової екосистеми означені окремі пріоритети, наприклад, «компактне місто» (Організація економічного співробітництва і розвитку – ОЕСР), «місце розташування» (ООН), «розвиток бізнесових структур» (Всесвітня рада підприємців зі сталого розвитку – World Business Council for Sustainable Development – WBCSD), «збереження навколишнього середовища» (Міжнародна рада з місцевих екологічних ініціатив – International Council for Local Environmental Initiatives – ICLEI), «моделі лідерства» (Міський протокол громади – City Protocol Society) тощо.