№9-10(56-57)(2016)

Однією з невирішених проблем експертизи торговельних марок в Україні є відсутність об’єктивних методичних підходів до визначення належності позначень чи їх елементів до таких, що імітують державні прапори.

Цьому питанню присвячений розділ ІХ Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, схвалених рішенням колегії Державної служби інтелектуальної власності України від 18.03.2014 р. та затверджених наказом ДП «УІПВ» від 07.04.2014 р. № 91 (далі — Рекомендації). 

Проте викладені в Рекомендаціях положення не можна вважати вирішенням окресленої проблеми.

У п. 9.1 Рекомендацій зазначається, що відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон) не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують державні прапори. Такі «позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників».

«Враховуючи тлумачення термінів «імітація» та «імітувати», наведених у Новому тлумачному словнику української мови, для цілей застосування п. 1 ст. 6 Закону заявлене позначення вважається таким, що імітує зазначені в п. 1 ст. 6 Закону позначення, якщо воно викликає у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою, організацією та цим позначенням».

Згідно зі ст. 6ter(1)(а) Паризької конвенції (далі — Паризька конвенція) заборона реєстрації поширюється також на будь-яку імітацію державних символів із погляду геральдики. Така імітація є дещо вужчою, ніж та, яка зазвичай вважається недопустимою щодо знаків (схожість позначень). Наприклад, державні герби часто складаються із загальних символів, таких як лев, орел, сонце, тому імітація забороняється лише в разі, якщо позначення відтворює геральдичні характеристики відповідного державного герба. При цьому символ як такий (лев, орел, сонце) не підпадає під цю заборону й може бути використаний як елемент знака. 

У п. 9.1.1 Рекомендацій вказано, що формою імітації державних символів може бути, зокрема, відтворення:

• будь-яких геральдичних характеристик відповідного державного символу (герба, емблеми);
• власне герба без дотримання встановлених пропорцій зображення державного герба;
• державного прапора без дотримання співвідношення сторін, порядку розташування смуг, кольорів, ширини смуг або з розташуванням на ньому будь-яких зображень і літер.

Передусім привертає увагу відсутність у Рекомен­даціях опису Державного прапора Укра­їни, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про Державний прапор України»3 (далі — Постанова), відсутність визначення поняття «імітація» та голов­не — відсутність чітких критеріїв і ознак імітації державних прапорів й інших державних символів. У Рекомендаціях також не розкрито, що саме розуміється під словами «з погляду геральдики».

Жодним чином не обґрунтоване твердження Рекомендацій про те, що «формою імітації державних символів може бути, зокрема, відтворення державного прапора без дотримання співвідношення сторін, порядку розташування смуг, кольорів, ширини смуг або з розташуванням на ньому будь-яких зображень і літер», яке є помилковим. 

І нарешті, у Рекомендаціях не врахований світовий досвід країн-членів Паризької конвенції в експертизі торговельних марок, які імітують зображення державних прапорів.

Не рятує положення й припис ч. 1 ст. 6 Закону про те, що позначення, які зображують або імітують державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми), можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом щодо назви держави є колегіальний орган, утворений уповноваженою установою, оскільки рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності (далі — Апеляційна палата) від 24.07.2015 р. встановлено: «Відповідно до ст. 20 Конституції України державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України. Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради».

Проте ВРУ й до сьогодні такий закон не прийняла.

Згідно з Указом Президента України «Питання щодо використання державних символів України» від 09.02.2001 р. № 79/2001 для визначення порядку використання державних символів України до законодавчого врегулювання цього питання Кабінету Міністрів доручено подати проект тимчасового порядку використання державних символів, зокрема у знаках для товарів та послуг вітчизняних виробників. Проте і досі Кабмін такого тимчасового порядку не прийняв.

Слід також зауважити, що ані в Законі, ані в Правилах (далі — Правила), ані в інших нормативно-правових актах компетентний орган та його повноваження не визначені, а тому вимога щодо надання згоди неіснуючого компетентного органу не може бути дотримана в законний спосіб. Відповідно, вимагати дотримання цієї вимоги, щонайменше, некоректно.

Утім, навіть якщо такий компетентний орган існував би, звернення до нього за відповідним дозволом мало б сенс тільки в тому випадку, коли кваліфікаційна експертиза заявленого позначення аргументовано та обґрунтовано доведе, що таке позначення справді імітує Державний прапор України чи інший державний символ, що охороняється у встановленому законом порядку. На жаль, на практиці в рішеннях про попередню відмову в реєстрації знаків без будь-якого обґрунтування просто стверджується, що заявлене на реєстрацію позначення імітує Державний прапор України чи інший державний символ.

Таким чином, за відсутності чіткого визначення поняття та критеріїв імітації державних прапорів, а щодо Державного прапора України — відповідного компетентного органу, кваліфікаційна експертиза Укрпатенту та Апеляційна палата при вирішенні таких питань вимушені керуватися своїми, досить нечітко відображеними в Рекомендаціях уявленнями про ознаки об’єктів досліджень і критерії їх оцінки.

Так, у згаданому рішенні Апеляційна палата, зокрема, констатувала, що «на дату5 подання заявки № … і дотепер законодавчо не визначений компетентний орган, який має надавати дозвіл на використання державної символіки, а також порядок її використання. Тому колегія Апеляційної палати вважає, що ця обставина унеможливлює надання правової охорони позначенню, яке є наслідуванням (імітацією) державного символу — Державного прапора України». 

Отже, Рекомендації в частині, що стосується методичних підходів до вирішення питань імітації державних символів у позначеннях (знаках), потребують істотного доопрацювання.

Перш за все необхідно визначитися з поняттям забороненої імітації. Як правильно сказано в Рекомендаціях, Закон не містить жодних пояснень щодо використаного в ч. 1 ст. 6 терміну «імітують». Проте таке уточнення є в ст. 6ter Паризької конвенції. Згідно зі ст. 3 Закону, якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про знаки, застосовуються правила міжнародного договору, тож при вирішенні питань щодо охорони позначень необхідно враховувати положення цієї конвенції.

Так, згідно зі ст. 6ter Паризької конвенції:

«Країни Союзу домовляються відхиляти чи визнавати недійсною реєстрацію та забороняти шляхом відповідних заходів використання без дозволу компетентних органів як товарних знаків чи як елементів цих знаків гербів, прапорів та інших державних емблем країн Союзу, впроваджених ними офіційних знаків і клейм контро­лю й гарантії, а також будь-яке наслідування цьому з погляду геральдики».

У коментарі до вказаної статті Паризької конвенції відомий фахівець Г. Боденхаузен зазначає:

«д) Ця стаття спрямована на те, щоб не допустити реєстрацію й використання товарних знаків, які мають деяку схожість з державними гербами. Оскільки в статті є слово «інші», вислів «державні емблеми» включає герби і прапори даної держави. Сенс цієї статті в тому, що така реєстрація чи використання порушує право кожної держави контролювати використання символів її суверенітету і, крім того, може ввести в оману споживача щодо походження продукції, яка носить такі знаки».

«і) Державні емблеми, офіційні знаки і клейма контролю та гарантії, що маються на увазі в конкретній країні, охороняються не тільки в питаннях реєстрації та використання товарних знаків, що ідентичні їм або інкорпорують їх, але й проти включення в товарні знаки будь-якої імітації цих емблем, знаків і клейм із погляду геральдики. Таким чином, заборонена імітація дещо вужча, ніж імітація, яка зазвичай вважається неприпустимою щодо товарних знаків. Це пояснюється тим, що державні емблеми містять часто такі звичайні самі по собі елементи, як лев, ведмідь, сонце і т. п., і треба допускати можливість вільно використовувати їх для товарних знаків, аби імітація не використовувала геральдичні характеристики, що відрізняють одну емблему від іншої233».

Тож при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності імітації державних символів або емблем, у тому числі й державних прапорів, необхідно враховувати геральдичні характеристики цих об’єктів, наприклад, вид елементів, їхню форму, відносні розміри, кольори й навіть взаємне розташування. Тільки на основі аналізу цих ознак, а також їх відтворення в об’єкті, щодо якого є припущення про імітацію, можливе вирішення питання наявності або відсутності імітації в кожному конкретному випадку.

Встановлені п. 1 ст. 6 Закону підстави для відмови в наданні правової охорони знака спрямовані на забезпечення виконання ст. 6ter Паризької конвенції, краї­ною-учасницею якої є Україна. Стаття 6ter Паризької конвенції є універсальною, оскільки нею керуються всі патентні відомства країн-учасниць конвенції та націо­нальні суди цих країн при вирішенні питань щодо тотожності чи схожості заявлених позначень з національними державними символами країн-учасниць конвенції.

Отже, головне питання полягає у визначенні об’єктивних критеріїв оцінки заявлених позначень, які б давали підстави для застосування або відмови в застосуванні ст. 6ter Паризької конвенції.

Ці критерії виробляються практикою патентних відомств та судів, вивчення якої свідчить про таке.
Наявність у складі заявленого позначення елементів, схожих з елементами державного (національного) прапора, не є саме по собі безумовною підставою для відмови в реєстрації знака.

Так, у публікації Патентного відомства Великої Британії «PAN1/10 — Examination practice in relation to Protected Symbols»8 зазначається: «Відповідним тестом буде те, чи вважає середній споживач, що символ у складі знака є національною емблемою або її імітацією з геральдичного погляду, захищеного позначення. Тобто, чи схоже позначення у складі знака на національну емблему та чи відмінності між позначенням і національною емблемою настільки малі, що вони не сприйматимуться середнім споживачем без прямого порівняння двох знаків.

Загальне враження від знака або популярність захищеного позначення в його складі не є визначальним фактором; заперечення буде висунуто у всіх випадках, коли заявка містить захищений національний символ».

У цій публікації наведено приклади реєстрацій знаків, котрі хоча й схожі з державними символами, які охороняються відповідно до ст. 6ter Паризької конвенції, проте не можуть бути сплутані споживачами з такими символами (див. малюнок ліворуч).

Як зазначає Патентне відомство Великої Британії: «Перший із них є стилізованою версією американського прапора, але містить достатньо відмінностей, щоб середній споживач не сприйняв цей знак як імітацію національного символу, що підпадає під охорону. Другий є прийнятною торговельною маркою та, хоча і є кленовим листком, явно не є імітацією канадської емблеми».

Необхідно також зауважити, що перший із цих знаків наведено в чорно-білому варіанті, який дозволяє використовувати будь-яку комбінацію кольорів. Вочевидь, цей факт не міг залишитися поза увагою експертів.

Важливий також підхід, визначений у «Chapter 3 Exami­nation and Practice»: «Немає жодних автоматичних підстав для відмови в реєстрації знаків, які містять національний прапор Великої Британії. Розділ 4 (2) Закону встановлює, що знаки, які складаються з або містять зображення національного прапора Великої Британії, не можуть бути зареєстровані, якщо здається, що використання знака може ввести в оману або привести до грубої образи».

Знаки, що складаються тільки із зображення прапора Великої Британії, є об’єктами заперечення відповідно до розд. 3 (1) (б) Закону на підставі того, що ці знаки не є відмінними. Крім того, заперечення згідно з розд. 3 (3) і 4 (2) Закону може бути доцільним, якщо знак оцінюється як оманливий або такий, що може ввести в оману.

Знаки, що складаються з національного прапора Великої Британії з іншими ознаками, повин­ні бути розглянуті в сукупності і можуть відповідати вимогам розд. 3 (1). Заперечення згідно з розд. 3 (3) і 4 (2) Закону може бути доцільним, якщо знак вводить в оману або може привести до грубої образи.

Знак, що включає національний прапор Великої Британії, може ввести в оману, якщо він:

• пропонує товари як такі, що виробляються у Великій Британії, коли це не так;

або

• навіює, що заявники мають офіційне схвалення, коли вони його не мають.

Знак має розглядатися щодо товарів, стосовно яких він заявлений. Багато людей схильні купувати товари або послуги просто тому, що вони, здається, є британськими за походженням. Заперечення відповідно до розд. 3 (3) (б) необхідно прийняти, якщо характеристики товарів або послуг є специфічними для цього випадку. Точно так само, якщо щодо товарів або послуг навряд чи можлива процедура офіційного затвердження, наприклад сірники, сигарети, легкові автомобілі, заперечення відповідно до розд. 4 (2) є доцільними».

Важливою також є позиція Патентного відомства Великої Британії щодо знаків, які містять стилізоване зображення національного прапора цієї країни: «Стилізовані зображення британських національних прапорів вважаються прийнятними prima facie і не є відкритими для заперечень відповідно до розд. 3 (1) (б) і (в), наприклад:

Стилізовані зображення, що формують загальне зорове враження дистинктивного знака, можуть бути прийняті prima facie відповідно до розд. 3 (1) (б) і (в), але вони можуть бути відкриті для заперечень згідно з розд. 3 (3) (б) і 4 (2), якщо їх використання було б оманливим щодо походження товарів/послуг».

Досить чіткі підходи та критерії при вирішенні питань імітації державних символів та емблем, які охороняються відповідно до ст. 6ter Паризької конвенції, вироблені експертною та судовою практикою США. Так, у розд. 2 (b) «Прапори та урядові символи» Керівництва з експертизи 2-07 Офісу з товарних знаків США»14 зазначається:

«III. Прапори та імітація прапорів
А. Відмова в реєстрації прапорів та імітацій прапорів

У реєстрації має бути відмовлено відповідно до § 2 (б), якщо подане на реєстрацію позначення включає точне зображення прапора США, будь-якого штату, муніципалітету або іноземної держави чи їх імітацію. Відмова має бути видана, якщо позначення буде сприйнято громадськістю як прапор незалежно від наявності інших об’єктів із прапором або на ньому. Для визначення того, чи сприймається позначення як прапор, патентний експерт повинен враховувати такі фактори (як щодо кольорових, так і чорно-білих малюнків): 1) кольори; 2) зображення знака; 3) слова або інші позначення на малюнку; 4) використання знака на зразках. Відповідні приклади наведені у додатку А Керівництва.

Як правило, відмова має бути зроблена у випадках, коли чорно-білий малюнок містить безпомилкові ознаки прапора чи особливості прапора поряд із національними ознаками або використані належні кольори цього національного прапора. Наприклад, якщо йдеться тільки про заміну «червоний, білий і синій» американського прапора на чорно-білий американський прапор, це не є підставою для подолання відмови з урахуванням розд. 2 (б). Проте чорно-білим малюнкам прапорів, які складаються тільки із загальних геометричних форм, не повинно бути відмовлено, якщо немає інших позначень країни на малюнках або на зразках. Наприклад, є неправомірною відмова щодо чорно-білого малюнка з трьома горизонтальними прямокутниками як такого, що відтворює італійський чи французький прапор, якщо в малюнку або на зразку немає чогось ще, що підтримує відмову.

В. Прецеденти інтерпретації поняття «імітація прапора»

Судовий розгляд щодо торгової марки й Апеляційна палата не угледіли імітацію прапора в деяких випадках. У справі Health Maintenance Organizations, Inc., 188 USPQ 473 (TTAB 1975): темний хрест з елементами рівної довжини, що має кадуцей15, симетрично покладений на нього, достатньою мірою відрізняється від грецького червоного хреста і прапора Швейцарської Конфедерації. У справі American Red Magen David for Israel, 222 USPQ 266 (TTAB 1984): «Що стосується держави Ізраїль, слід зазначити, що прапор цієї країни складається переважно зі світло-блакитної Зірки Давида на білому тлі. За відсутності будь-яких доказів, що держава Ізраїль ідентифікується шестикінечною зіркою в будь-якому іншому кольорі, можна зробити висновок, що тільки блакитна шестикутна зірка може бути визнана знаком цієї держави». 

С. Стилізованим позначенням прапорів не відмовляють у реєстрації на підставі розд. 2 (б)

Знакам, що містять елементи прапорів у стилізованій або неповній формі, не відмовляють у реєстрації на підставі розд. 2 (б). Сама присутність деяких важливих елементів прапорів, таких як зірки й смуги (прапор США) або кленовий листок (канадський прапор), не є безумовною підставою для відмови. Це проілюстровано в Додатку В Керівництва.

У реєстрації на підставі розд. 2 (б) не відмовляють, якщо дизайн прапора підпадає під один із таких випадків: 

• Позначення прапора використовується для формування літери, цифри або малюнка.
• Прапор істотно закривається (перекривається) словами або малюнками.
• Позначення не представлено у формі, яка зазвичай спостерігається у прапорах.
• Дизайн прапора представлений у кольорі, відмінному від такого, що зазвичай використовується в національному прапорі.
• Важлива ознака відсутня або змінена.

D. Опис знака

Коли необхідний опис знака, з нього повинно бути зрозуміло, що позначення є стилізованою версією національного прапора. Наприклад, формулювання, що «знак складається зі стилізованого американського прапора» або «знак складається зі стилізованого американського прапора у формі букв США», є прийнятними описами.

Е. Прапори, які наразі не використовуються як національні

Прапорам колишніх країн, штатів або муніципалітетів не відмовляють у реєстрації на підставі розд. 2 (б). Наприклад, прапорам країн, що на сьогодні не існують, як-от НДР (Східна Німеччина) або Югославія, у реєстрації не відмовляється. Проте в реєстрації колишніх прапорів існуючих країн, штатів або муніципалітетів відмовляють відповідно до розд. 2 (б). Наприклад, оригінальному прапору США, який представляє 13 колоній, має бути відмовлено.

Аналогічний підхід сповідує Патентне відомство Європейського Союзу (European Union Intellectual Property Office — EUIPO). Так, у Керівництві з експертизи торговельних марок16 сказано: «Якщо елеме­нт знака має іншу форму, ніж прапор (наприклад круг­лу), він не вважається геральдичною імітацією. Інші різні форми, які не є геральдичними імітаціями, показані в наступних прикладах:

Зображені у правому стовпчику позначення за відповідними заявками були визнані такими, що не імітують наведені в лівому стовпчику державні прапори.

Наведені положення закріплені в керівництвах з експертизи торговельних марок, мають методичний характер, спрямовані на забезпечення дотримання приписів ст. 6ter Паризької конвенції, а тому можуть застосовуватися під час експертизи торговельних марок в Україні.

Описані приклади свідчать про те, що згадані патентні відомства не лякає виникнення у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою, організацією та цим позначенням, що є цілком природним, оскільки торговельні марки є посланцями комерційних підприємств різних країн і таким чином сприяють підвищенню іміджу цих країн у країнах використання знаків. Отже, наявність вказаного враження не може розглядатися як безумовний доказ імітації державних символів. Разом із тим враження — це «чуттєві образи з яскраво вираженим емоційним відтінком. Людині властиво пропускати сприйняте через свої емоції та почуття, як то кажуть, почуттєво оцінювати сприйняте»18. Очевидно, що в експертизі взагалі та в експертизі торговельних марок зокрема суб’єктивні враження експертів не повинні бути основною підставою для будь-якого висновку, а тому неправильним є положення Рекомендацій про те, що «враховуючи тлумачення термінів «імітація» та «імітувати», наведених у Новому тлумачному словнику української мови, для цілей застосування п. 1 ст. 6 Закону заявлене позначення вважається таким, що імітує зазначені в п. 1 ст. 6 Закону позначення, якщо воно викликає у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою, організацією та цим позначенням».

Це дає також підстави для висновку, що твердження в Рекомендаціях про те, що «формою імітації державних символів може бути, зокрема, відтворення … державного прапора без дотримання співвідношення сторін, порядку розташування смуг, кольорів, ширини смуг або з розташуванням на ньому будь-яких зображень і літер» (стор. 74) є некоректним та не може слугувати підставою для встановлення факту імітації Державного прапора України в будь-якому позначенні й відповідно — для відмови в реєстрації.

Отже, при вирішенні питань щодо імітації позначеннями чи їх елементами державних прапорів необхідно використовувати спеціальні знання в галузі геральдики та вексилології. Нижче наводиться приклад такого використання при імітації Державного прапора України. 

Згідно з Постановою Державним прапором України є національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Отже, при вирішенні питання щодо імітації позначенням чи його елементом Державного прапора України важливим є визначення геральдичного значення ознак цього прапора, враховуючи, що в багатьох позначеннях (знаках) використовується не поєднання синього та жовтого, а поєднання блакитного та жовтого кольорів, геральдичного значення цих кольорів, а також значення інших елементів позначень (обрамлення країв тощо).

Для з’ясування вказаних обставин була проведена геральдична експертиза, котру виконав п. Чмир М. В., який має вищу історичну освіту, науковий ступінь кандидата історичних наук, є членом Українського геральдичного товариства, автором більш ніж 60 наукових і науково-популярних праць у галузі геральдики, вексилології, символіки, емблематики та має стаж роботи в галузі геральдики з 2001 року. На вирішення геральдичної експертизи були поставлені питання:

• Чи входить блакитний колір до геральдичних кольорів?
• Якщо входить, чи є він еквівалентним синьому кольору?
• Чи збігаються геральдичні значення синього та блакитного кольорів?
• Чи має геральдичне значення форма прапора? Якщо має, то яке?
• Чи є прийнятним з погляду геральдики використання у прапорах двох заокруглених кутів уздовж одного з довгих країв прапора?
• Чи входить до геральдичних елементів прапорів обрамлення країв?
• Чи використовується як геральдичний елемент прапорів обрамлення країв у вигляді чорних та білих смуг різної ширини, що чергуються?
• Чи використовується як геральдичний елемент прапорів обрамлення смугами з трьох боків прапору?
• Чи існували в історії геральдичні прапори, які складалися чи до складу яких входили елементи у вигляді прямокутних жовтого та блакитного полів, які поєднувалися поздов­жніми сторонами? Якщо так, то кому належали ці прапори та в які історичні періоди?

У результаті досліджень експерт дійшов таких висновків:

Геральдика послуговується визначеним переліком кольорів, що склався історично. До цього переліку входить синій колір, але не входить блакитний.

Прапором є шматок гнучкої матерії, прикріплений з одного краю таким чином, що він може вільно майоріти на вітру. Форма прапора не має принципового значення, однак абсолютна більшість державних прапорів країн світу мають форму прямокутника.

Чинне законодавство визначає Державний прапор України як стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Вертикальне розташування полотнища Державного прапора України чинне законодавство не передбачає.

У геральдиці відсутні загальноприйняті трактування кольорів.

У літературі можна зустріти різні трактування (наприклад, синій — справедливість, відданість), однак вони не мають універсального характеру.

На сучасному етапі форма прапора значення не має.

Прапори у вигляді прямокутника із двома заокругленими кутами вздовж верхнього або нижнього краю не використовуються в жодній країні світу, оскільки заокруглені кути заважатимуть належним чином прикріпити полотнище до вертикально розташованого древка або підняти на прапоровій щоглі.

Обрамлення у вигляді кольорових смуг (окантування) є невід’ємним елементом полотнища прапора. Наявність окантування обов’язково зазначається в нормативно-правовому акті, який визначає зовнішній вигляд прапора. 

До нормативно визначених геральдичних елементів Державного прапора України обрамлення країв не входить.

Обрамлення країв полотнищ прапорів чорними та білими смугами різної ширини у світі не практикується. Такі смуги мають бути невід’ємним елементом полотнища прапора, визначеним відповідним нормативно-правовим актом.

Прапорів, полотнища яких обрамляють смуги з трьох сторін, крім верхнього краю, у доступній експерту літературі та інших інформаційних джерелах не виявлено.

У світі існує щонайменше два прапори, які повністю повторюють Державний прапор України, включаючи пропорції полотнища (прапор землі Нижня Австрія та прапор міста Валкенсвард). Прапор Закарпатської області відрізняється від Державного прапора України тільки наявністю зображення герба області. 

Зображення Державного прапора України, прапорів землі Нижня Австрія (Австрійська Республіка, офіційно прийнятий 09.08.1954 р.), міста Валкенсвард (Нідерланди, затверджений 28.04.1959 р. рішенням муніципалітету) та Закарпатської області України (затверджений 27.02.2009 р.) наведено нижче. 

Ці приклади дають підстави сподіватися, що при взаємодії фахівців з експертизи торговельних марок із фахівцями з геральдики та вексилології цілком можливо виробити методичні підходи, які підвищать об’єктивність та обґрунтованість рішень експертизи торговельних марок щодо наявності чи відсутності імітації як державних прапорів, так і інших об’єктів, визначених ч. 1 ст. 6 Закону. 

Як бачимо, викладені в Рекомендаціях положення щодо встановлення фактів імітації державних прапорів не містять чітких критеріїв оцінки ознак відповідних позначень та не відповідають світовій практиці патентних відомств країн-членів Паризької конвенції, що може призводити до необґрунтованих відмов у реєстрації як торговельних марок позначень, які хоча і містять кольори чи елементи, схожі з такими державних прапорів, проте не є їх імітацією.

Сьогодні в Україні відсутня належна нормативно-правова база, яка визначала б компетентний орган, який може давати згоду на використання в торговельних марках державних символів України, та встановлювала б правовий статус і компетенцію такого органу.

Тож необхідно терміново доопрацювати Рекомендації в частині, що стосується встановлення фактів імітації державних символів щодо визначення чітких критеріїв імітації чи відсутності такої з урахуванням світового досвіду патентних відомств. 

Оскільки державні символи України затверджуються Верховною Радою України, можна не утворювати ще одну бюрократичну структуру у вигляді «компетентного органу», який надаватиме дозвіл на використання державних символів, а просто доручити вирішувати це питання одному з комітетів Верховної Ради.